Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 127/40013/25
Провадження № 2/127/9563/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
25 вересня 2026 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 101247356 від 12 березня 2023 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 березня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 101247356, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 600 грн.
Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити передбачені договором проценти та інші платежі.
Пунктом 3.2.6 кредитного договору передбачено право кредитодавця відступити право вимоги за договором третій особі без згоди позичальника.
27 липня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 102-МЛ/Т, відповідно до якого позивач набув права вимоги за зобов`язаннями боржників, у тому числі за Кредитним договором № 101247356 від 12 березня 2023 року, укладеним з ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 101247356 від 12 березня 2023 року, станом на 11 грудня 2025 року заборгованість відповідача становить 22 540 грн, з яких: 5 600 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 560 грн прострочена заборгованість за комісіями; 16 380 грн прострочена заборгованість за відсотками.
Строкова заборгованість за сумою кредиту, комісіями та відсотками становить 0,00 грн.
У виписці також зазначено, що за Кредитним договором № 101247356 від 12 березня 2023 року платежів відповідачем не здійснювалося.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 102-МЛ/Т від 27 липня 2023 року, у новій редакції згідно з додатковою угодою № 1 від 04 лютого 2025 року, щодо ОСОБА_1 зазначено: номер кредитного договору 101247356; дата підписання договору 12 березня 2023 року; дата закінчення строку кредитування 25 червня 2023 року; сума виданого кредиту 5 600 грн; залишок за тілом кредиту 5 600 грн; залишок за відсотками 16 380 грн; залишок за комісією 560 грн; загальна сума заборгованості 22 540 грн.
Позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви 11 грудня 2025 року заборгованість відповідачем не погашена.
Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 січня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо надходження на банківську картку з маскою НОМЕР_1 коштів у сумі 5 600 грн за період з 12 березня 2023 року по 17 березня 2023 року та щодо належності цієї картки відповідачу.
АТ КБ «ПриватБанк» листом від 21 квітня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260414/50826 повідомило суд, що картку з маскою НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 не емітовано, а за наданими реквізитами неможливо встановити власника картки.
У зв`язку з цим представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення клопотання про витребування доказів, зазначивши, що попередньо було помилково вказано банківську установу.
Ухвалою суду від 25 серпня 2026 року витребувано відповідну інформацію у АТ «Ідея Банк».
На виконання зазначеної ухвали АТ «Ідея Банк» повідомило суд, що платіжна картка № НОМЕР_2 приєднана до рахунку НОМЕР_3 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 згідно з договором С-601-014939-21-980 від 20 липня 2021 року.
Також АТ «Ідея Банк» повідомило, що 12 березня 2023 року за платіжною карткою № НОМЕР_2 на зазначений рахунок було зараховано кошти в сумі 5 600 грн, що підтверджується меморіальним ордером.
Таким чином, факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5 600 грн підтверджений належними письмовими доказами.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився.
Рекомендовані поштові повідомлення про вручення судових повісток, направлених відповідачу за адресою його місця проживання, повернулися до суду з відмітками поштового оператора «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.
Заяв про розгляд справи за його відсутності, а також будь-яких інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.
Враховуючи повторну неявку відповідача, його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, ненадання ним відзиву на позовну заяву, а також відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 12 березня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 101247356.
Кредитний договір укладено в електронній формі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Надані позивачем документи підтверджують укладення сторонами Кредитного договору № 101247356 від 12 березня 2023 року в електронній формі.
Факт перерахування кредитних коштів також підтверджений відповіддю АТ «Ідея Банк» та доданим до неї меморіальним ордером, відповідно до яких 12.03.2023 року на рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_1 , зараховано 5 600 грн.
Отже, позивач довів факт виникнення між сторонами кредитного зобов`язання та виконання первісним кредитодавцем свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів.
Щодо переходу права вимоги суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Судом встановлено, що 27 липня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 102-МЛ/Т.
Витягом з Реєстру боржників до зазначеного договору підтверджується включення до складу переданих вимог права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 101247356 від 12 березня 2023 року.
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.
Згідно з витягом з Реєстру боржників строк кредитування за Кредитним договором № 101247356 закінчився 25 червня 2023 року.
Відповідно до наданої позивачем виписки з особового рахунка станом на 11 грудня 2025 року за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 22 540 грн, з яких 5 600 грн заборгованість за тілом кредиту, 16 380 грн заборгованість за процентами та 560 грн заборгованість за комісіями.
При цьому із виписки вбачається, що строкова заборгованість за кредитом, комісіями та процентами станом на 11 грудня 2025 року відсутня, а вся зазначена сума обліковується як прострочена.
Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, полягає у тому, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
У даному випадку строк кредитування визначено до 25 червня 2023 року.
Разом із тим позивач не заявляє до стягнення процентів за період після закінчення строку кредитування як окремої складової заборгованості, а зазначає у виписці та Реєстрі боржників заборгованість за процентами в розмірі 16 380 грн, яка входить до складу заборгованості за кредитним договором.
Із наданих документів вбачається, що зазначена сума процентів визначена кредитором у межах заборгованості за договором, строк кредитування за яким закінчився 25 червня 2023 року.
Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості, контррозрахунку або доказів неправильності визначення суми процентів суду не надав.
Відтак суд вважає доведеним розмір заборгованості за процентами у сумі 16 380 грн.
Щодо заборгованості за сумою кредиту суд зазначає, що отримання відповідачем 5 600 грн підтверджено матеріалами справи, а доказів повернення кредиту відповідачем не надано.
Таким чином, заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 5 600 грн підлягає стягненню з відповідача.
Разом із тим позовна вимога про стягнення 560 грн комісії задоволенню не підлягає.
Верховний Суд у своїй практиці виходить з того, що умова договору про сплату комісії за обслуговування кредиту не може бути підставою для стягнення відповідної суми, якщо кредитодавець не довів надання споживачу окремої фактичної послуги, за яку передбачена така плата.
У матеріалах справи відсутні належні докази того, що за комісію у розмірі 560 грн відповідачу була фактично надана окрема послуга, яка має самостійну споживчу цінність та не є складовою послуги з надання кредиту.
Саме зазначення суми комісії у кредитному договорі, виписці з особового рахунка та розрахунку заборгованості не підтверджує фактичного надання відповідної окремої послуги.
Тому вимога про стягнення 560 грн комісії є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 21 980 грн, з яких: 5 600 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 16 380 грн заборгованість за процентами.
У задоволенні вимоги про стягнення 560 грн комісії слід відмовити.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач своїх заперечень щодо позову не подав, доказів на спростування розміру заборгованості суду не надав.
За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено позовні вимоги на загальну суму 22 540 грн.
Судом задоволено майнові вимоги на суму 21 980 грн, що становить 97,5155 % від заявленої суми.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
З урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 362,17 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг № Д/10476 від 11 грудня 2025 року та детальний опис наданих послуг.
Згідно з наданими документами представником позивача здійснювалися, зокрема, консультація, аналіз кредитної справи, погодження правової позиції, підготовка позовної заяви та її подання до суду, а загальна вартість наданих послуг становить 8 000 грн.
Враховуючи часткове задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 801,24 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 626, 627, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», суд,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 101247356 від 12 березня 2023 року в розмірі 21 980 (двадцять одна тисяча дев`ятсот вісімдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 362 (дві тисячі триста шістдесят дві) грн 17 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 801 (сім тисяч вісімсот одна) грн 24 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення складено 30 вересня 2026 року.
Суддя
Судове рішення № 140230914, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 25.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/40013/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: