Постанова № 140230855, 01.10.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1460/26

3/152/270/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 жовтня 2026 року м. Шаргород

Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Войнаровський І.В.,

за участі:

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

адвоката Чорнокнижника О.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: 15 серпня 2026 року в с. Рахни Лісові по вул. Центральна, 100, близько 14 години 00 хвилин, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом трицикл Corso 1200w без державного номерного знака, не врахувала дорожню обстановку та не обрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечного інтервалу дистанції та не впоравшись з керуванням, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем Сітроєн с3 державний номерний знак НОМЕР_1 , яке було припарковано біля магазину. У результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

10 вересня 2026 року від адвоката Чорнокнижника О.В. до суду надійшло клопотання, в якому він вказав, що ОСОБА_1 не погоджується з обставинами, викладеними працівниками поліції в протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, та вважає, що відсутні належні й достатні докази для притягнення її до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів, іншого майна тощо. Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, необхідно встановити сукупність обов`язкових обставин, а саме: 1. що особа була учасником дорожнього руху; 2. що вона була водієм транспортного засобу; 3. що саме ця особа допустила конкретне порушення Правил дорожнього руху; 4. що саме це порушення перебуває у причинному зв`язку з пошкодженням транспортного засобу чи іншого майна. У даному випадку зазначені обставини належними доказами не підтверджені. Щодо відсутності доказів того, що саме ОСОБА_1 керувала трициклом зазначив, що у протоколі працівником поліції зазначено, що нібито «водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом трицикл Corso 1200W», допустила зіткнення з автомобілем Citroen. Однак саме по собі зазначення такого твердження працівником поліції у протоколі не є безумовним доказом факту керування транспортним засобом. ОСОБА_1 не перебувала за кермом трицикла в момент, коли відбулося зіткнення, а тому не могла бути особою, яка здійснювала керування транспортним засобом та допустила порушення вимог Правил дорожнього руху. Дії самої власниці трицикла призвели до зіткнення з автомобілем Citroen, оскільки саме ОСОБА_2 здійснила відпуск ручки зчеплення, після чого відбувся різкий набір швидкості та зіткнення з транспортним засобом. На підтвердження цієї обставини просить також долучити запис телефонної розмови ОСОБА_1 із ОСОБА_2 . У матеріалах адміністративного провадження не наведено належних об`єктивних доказів, які б підтверджували саме факт керування трициклом ОСОБА_1 у момент ДТП. У матеріалах поліції відсутні належні посилання на показання свідків, відеозапис, фотознімки чи інші об`єктивні докази, які б безпосередньо підтверджували, що саме ОСОБА_1 перебувала за кермом трицикла в момент зіткнення. Навпаки, у матеріалах про подію зазначено, що свідки та потерпілі до протоколу не залучалися. Таким чином, висновок про те, що саме ОСОБА_1 керувала трициклом у момент ДТП, фактично ґрунтується лише на припущенні та не підтверджений належною доказовою базою. Щодо місця події та застосування Правил дорожнього руху окремо звертає увагу суду на те, що подія, яка стала підставою для складання протоколу, відбулася біля магазину, на території парковки. Із матеріалів поліції вбачається, що місце події зазначалося як територія біля супермаркету, а автомобіль Citroen був припаркований біля магазину. Зазначена парковка є приватною територією, яка використовується для обслуговування відвідувачів магазину та не є автомобільною дорогою загального користування. Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України: «автомобільна дорога, вулиця (дорога) частина території, зокрема в населеному пункті, ... призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу». При цьому Правила дорожнього руху визначають учасника дорожнього руху як особу, яка безпосередньо бере участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир або погонич тварин. Також відповідно до п. 1.10 ПДР водій це особа, яка керує транспортним засобом та має відповідне посвідчення водія; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в ньому. Отже, сам по собі факт знаходження особи на приватній території або поблизу транспортного засобу не означає автоматичного набуття нею статусу водія чи учасника дорожнього руху. Більше того, ПДР окремо визначають поняття «прилегла територія» як територію, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а використовується, зокрема, для в`їзду на стоянки та виїзду з них. Саме по собі зазначення у протоколі адреси «с. Рахни-Лісові, вул. Центральна, 100» не доводить, що зіткнення відбулося безпосередньо на автомобільній дорозі, а не на парковці чи іншій території магазину. У протоколі також прямо зазначено, що автомобіль знаходився припаркованим біля магазину. Із відкритих джерел, а саме із сайту https://maps.visicom.ua/ https://www.google.com.ua/maps/place не вбачається щоб до магазину був проїзд. Щодо відсутності необхідних елементів складу правопорушення за ст. 124 КУпАП вказує, що ст. 124 КУпАП прямо пов`язує адміністративну відповідальність із порушенням Правил дорожнього руху учасником дорожнього руху, яке спричинило пошкодження майна. Таким чином, для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності необхідно довести не лише факт пошкодження транспортного засобу, а й те, що: саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом; саме ОСОБА_1 була учасником дорожнього руху; саме ОСОБА_1 було порушено конкретну вимогу ПДР; зазначене порушення безпосередньо спричинило ДТП та пошкодження автомобіля. Жодна із зазначених обставин не може вважатися доведеною лише на підставі припущень. При цьому у протоколі працівник поліції посилається на порушення п. 12.1 ПДР, зазначаючи, що нібито водій не врахувала дорожню обстановку та не обрала безпечної швидкості руху. Проте для застосування п. 12.1 ПДР необхідно спочатку достовірно встановити, хто саме керував транспортним засобом. Якщо особа не керувала транспортним засобом, вона об`єктивно не могла порушити вимоги п. 12.1 ПДР як водій. Крім того матеріали справи не містять належних об`єктивних доказів вини. Особливо звертає увагу суду на те, що в матеріалах поліції відсутні фотозображення з місця події, а відповідні поля щодо проведених дій та фотозображень містять відомості про їх відсутність. Крім того, у матеріалах про подію зазначено, що інформація про осіб та проведені процесуальні дії належним чином не відображена. Таким чином, матеріали справи не дають можливості достовірно встановити механізм ДТП, місце фактичного зіткнення, особу, яка перебувала за кермом трицикла, а також конкретне порушення ПДР, яке перебуває у причинному зв`язку з пошкодженням автомобіля. Відповідно до загальних засад провадження у справах про адміністративні правопорушення вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. За відсутності належних та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 керувала трициклом у момент зіткнення та допустила порушення конкретної норми Правил дорожнього руху, відсутні підстави для висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Також необхідно врахувати, що відповідно до матеріалів поліції ДТП була зафіксована саме як подія, що сталася біля супермаркету, при цьому вказувалося на участь автомобіля Citroen та електроскутера/трицикла. Однак сам факт пошкодження транспортних засобів ще не доводить наявності складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи записів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. В свою чергу протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладенні в ньому повинні бути перевіренні за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду. Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Враховуючи викладене просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення (а.с.11-11).

Також, 28 вересня 2026 року від адвоката Чорнокнижника О.В. до суду надійшла заява, в якій він вказує, що сторона захисту вважає, що дана справа може бути передана для розгляду за місцем проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме до суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місце проживання ОСОБА_1 с. Сосонка Вінницького району Вінницької області. Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Разом із тим ч. 2 ст. 276 КУпАП встановлює спеціальне правило щодо справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 124 КУпАП. Такі справи можуть розглядатися також за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника. Таким чином, законодавець прямо передбачив альтернативну територіальну підсудність справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, надавши можливість їх розгляду не лише за місцем вчинення правопорушення, а й за місцем проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Зазначене також узгоджується з роз`ясненнями, викладеними у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 КУпАП», відповідно до яких справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, можуть розглядатися за місцем їх вчинення, за місцем обліку транспортного засобу або за місцем проживання порушника. ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак існує передбачена законом можливість розгляду даної справи за місцем її проживання. При цьому передача справи за місцем проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, сприятиме забезпеченню її права на участь у розгляді справи, своєчасному отриманню судових повідомлень, реалізації права на захист та безпосередній участі у судовому розгляді. Особливо актуальним це є з огляду на те, що ОСОБА_1 не визнає обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та заперечує факт керування трициклом у момент ДТП. У поданих до суду поясненнях зазначено, що матеріали справи не містять належних об`єктивних доказів того, що саме ОСОБА_1 перебувала за кермом транспортного засобу в момент зіткнення. Крім того, сторона захисту звертає увагу, що подія, яка стала підставою для складання протоколу, відбулася біля магазину, на території парковки, що також є предметом заперечень сторони захисту. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Згідно з ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи належить до його компетенції розгляд даної справи. З урахуванням того, що ст. 276 КУпАП прямо передбачає можливість розгляду справи за місцем проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, сторона захисту вважає обґрунтованим направлення матеріалів справи за територіальною підсудністю до суду, юрисдикція якого поширюється на місце проживання ОСОБА_1 . На підставі викладеного, адвокат просить передати матеріали справи № 152/1460/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за територіальною підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області за місцем її реєстрації: Вінницька область, Вінницький район, с. Сосонка, вул. Корольова, буд. 18.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винною себе у вчиненні адміністративного правопорушення при обставинах, викладених вище, не визнала, з підстав зазначених у клопотанні адвоката Чорнокнижника О.О.

Адвокат Чорнокнижник О.О. в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених у ньому. Просив залишити без розгляду заяву про передати матеріалів справи за територіальною підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області.

Заслухавши особу, яка притягується до притягується до адміністративної відповідальності та адвоката, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення доходжу до наступних висновків.

Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності та основним доказом у справі.

Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивною стороною вказаного правопорушення є: порушення учасником дорожнього руху відповідного пункту ПДР України, наявністю наслідків ДТП у виді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а також наявність прямого причинного-наслідкового зв`язку між цим порушенням ПДР України та настанням вказаних наслідків у виді пошкодження майна.

Разом із тим, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з`ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , вина доведена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 746355 від 15 серпня 2026 року (а.с.2), рапортом (а.с.3-5) схемою місця ДТП, яка сталася 15 серпня 2026 року о 13 годині 00 хвилин в с. Рахни Лісові по вул. Центральна, 100 (а.с.6), письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.7-8), фотографіями з місця ДТП (а.с.12-13)

Суд критично ставиться до позиції ОСОБА_1 щодо невизнання вини, оцінюючи її як бажання уникнути встановленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, так як винність останньої підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні зазначених вище доказів, які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою.

У діях ОСОБА_1 вбачаю склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Крім того, на підставі ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, ст. 124, статтями 283, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною за ст. 124 КУпАП і призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл/21081300, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), Рахунок отримувача: UA418999980313080149000002001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача: (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений вище строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, яка стягує з правопорушника: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 КУпАП, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 КУпАП.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим.

Скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.В. Войнаровський