Ухвала суду № 140230322, 01.10.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

01 жовтня 2026 року Справа № 926/2697/25

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гурина Миколи Олександровича розглянувши скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця вх.№3509 та вх.№3519 від 31.08.2026 у справі

за позовом Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд.33, код ЄДРПОУ 00034074)

до відповідачів:

1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )

3) товариства з обмеженою відповідальністю ВІП КОМ (58002, м.Чернівці, площа Соборна 9, код ЄДРПОУ 33707168)

4) приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Гандабури Галини Петрівни (58008, м.Чернівці, вул. М. Заньковецької, 17/13)

про визнання недійсним договору та стягнення коштів сумі 200000,00 грн

Представники сторін:

від стягувача Єфіменко О. І., представник;

від боржника не з`явився;

від державного виконавця не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

Постановою Західного апеляційного Господарського суду від 05.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.11.2025 у справі № 926/2697/25 скасовано, позовні вимоги задоволити та:

- визнано недійсним договір від 03.04.2024 купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП КОМ (ідентифікаційний код 36929633), згідно з п.1.1 якого продавець зобов`язується передати покупцю свою частку в розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП КОМ, що у грошовому еквіваленті становить 200000,00 грн, що складає 200000 часток, з розрахунку 1 частка становить 1 гривню, укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 );

- стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь держави Україна частку в розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП КОМ (ідентифікаційний код 36929633), що у грошовому еквіваленті становить 200000,00 грн, що складає 200000 часток, з розрахунку 1 частка становить 1 гривню;

- стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь держави Україна грошові кошти у розмірі 200000,00 грн, отримані за результатом реалізації договору від 03.04.2024 щодо купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП КОМ (ідентифікаційний код 36929633);

- стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Служби безпеки України (ідентифікаційний код 00034074) 2422,40 грн судового збору;

- стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Служби безпеки України (ідентифікаційний код 00034074) 2422,40 грн судового збору.

На виконання вищевказаної постанови Господарським судом Чернівецької області видано накази від 10.06.2026 про примусове виконання рішення.

31.08.2026 Господарським судом Чернівецької області отримано скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця (вх.№3509 та вх.№3519).

Вимоги скарги (вх.№3509) обґрунтовані тим, що постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №926/2697/25 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна частку в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ ВІП КОМ (що у грошовому еквіваленті становить 200000,00 грн).

28.08.2026 державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ткачем В. І. у межах виконавчого провадження №81837168 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на всі грошові кошти скаржника на банківських рахунках.

Скаржник вказує, що рішенням суду визначено об`єкт стягнення майно (нематеріальний актив / корпоративні права), а не грошові кошти чи штраф, а вказівка суми є лише номінальною характеристикою частки. Законодавством (ст. 53-1 Закону України Про виконавче провадження) передбачено спеціальний порядок звернення стягнення саме на частку в статутному капіталі ТОВ, а не автоматичний арешт особистих банківських рахунків фізичної особи.

З огляду на це скаржник просить визнати незаконними дії державного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти та скасувати Постанову про арешт коштів боржника від 28.08.2026.

Вимоги скарги (вх.№3519) обґрунтовані тим, що 28.08.2026 державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ткачем В. І. у межах виконавчого провадження №81837168 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, пунктом 3 резолютивної частини якої вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 20000,00 грн.

Скаржник вважає пункт 3 вказаної постанови незаконним та таким, що винесений з порушенням норм права. Стягнення 50% частки статутного капіталу в дохід держави за своєю правовою природою є санкцією та безвідплатним конфіскаційним заходом (ст. 228, 354 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 27 Закону України Про виконавче провадження, виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення коштів чи майна в дохід держави або на користь державних органів (стягувачем у провадженні виступає Служба безпеки України).

На підставі викладеного скаржник просить визнати незаконними дії державного виконавця щодо визначення та стягнення виконавчого збору в розмірі 20000,00 грн та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження №81837168 від 28.08.2026 в частині пункту 3.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.09.2026 призначено розгляд скарг (вх.№3509 та вх.№3519 від 31.08.2026) на дії державного виконавця у судовому засіданні на 21.09.2026 та постановлено державному виконавцю надати у строк до 16.09.2026 письмові пояснення на скарги з доказами в їх обґрунтування.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026 за клопотанням державного виконавця відкладено розгляд скарг ОСОБА_1 на дії державного виконавця (вх.№3509 та вх.№3519 від 31.08.2026) у судовому засіданні на 28.09.2026.

28.09.2026 через підсистему Електронний суд до Господарського суду Чернівецької області від представника стягувача надійшло клопотання про відкладення розгляду скарг (вх.№3833), у зв`язку із його зайнятістю іншому судовому засіданні.

На призначений день розгляду скарг боржник у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання про відкладення розгляду скарг.

28.09.2026 стягувач та державний виконавець в судове засідання не з`явилися.

Ухвалою суду від 28.09.2026 відкладено розгляд скарг ОСОБА_1 на дії державного виконавця (вх.№3509 та вх.№3519 від 31.08.2026) у судовому засіданні на 01.10.2026.

На призначений день розгляду скарги боржник та державний виконавець у судове засідання не з`явились хоча належним чином були повідомленні про дату та час розгляду справи.

У судовому засіданні, 01.10.2026, представник стягувача заперечував проти задоволення скарги.

Розглянувши скаргу на дії державного виконавця вх.№3509 від 31.08.2026 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Проте, виконавець зобов`язаний діяти виключно в межах та у спосіб, що визначені виконавчим документом.

Резолютивна частина рішення Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/2697/25 чітко визначає об`єкт стягнення майно, а саме: частку в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ ВІП КОМ. Суд не ухвалював рішення про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 200000,00 грн як боргу чи штрафу. Вказівка в рішенні суду фраз що у грошовому еквіваленті становить 200000,00 грн, що складає 200000 часток є виключно описом та номінальною характеристикою корпоративних прав (майна), а не грошовим зобов`язанням.

10.06.2026 на виконання вказаного рішення Господарським судом Чернівецької області видано накази.

28.08.2026 державним виконавцем Ткачем Володимиром Івановичем було відкрито виконавче провадження № 81837168, ідентифікатор доступу: 46Д67691ВВАБ.

28.08.2026 державним виконавцем у межах вказаного виконавчого провадження було винесено Постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/ електронних гаманцях Боржника ОСОБА_1 , а також тих, що будуть відкриті після винесення постанови.

Однак, порядок звернення стягнення на частку в статутному капіталі ТОВ чітко врегульований статтею 53-1 Закону України Про виконавче провадження та статтею 22 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Зазначені норми передбачають накладення арешту саме на корпоративні права (частку в ЄДР) та повідомлення товариства, а не автоматичне блокування особистих банківських рахунків фізичної особи.

Накладення арешту на особисті кошти скаржника на рахунках у банках не відповідає суті виконавчого документа та є безпідставним обмеженням права власності боржника, гарантованого ст. 41 Конституції України.

Отже, судом встановлено, що виконавчим документом у справі №926/2697/25 визначено предметом примусового виконання частку ОСОБА_1 у розмірі 50% статутного капіталу ТзОВВІП КОМ.

При цьому зазначення у резолютивній частині судового рішення грошового еквівалента такої частки у розмірі 200000,00 грн саме по собі не змінює визначеного судом предмета стягнення з корпоративного права на грошове зобов`язання.

За таких обставин дії державного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти боржника підлягають визнанню неправомірними, а постанова про арешт коштів боржника від 28.08.2026 скасуванню.

Розглянувши скаргу на дії державного виконавця вх.№3519 від 31.08.2026 суд зазначає наступне.

28.08.2026 державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ткачем Володимиром Івановичем у межах ВП № 81837168 було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження.

У пункті 3 резолютивної частини вказаної Постанови державний виконавець зазначив: 3. Стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 20000 гривня (UAH).

Однак, боржник (скаржник) вважає пункт 3 вказаної Постанови державного виконавця незаконним, таким що підлягає скасуванню.

Судове рішення у справі № 926/2697/25 базується на застосуванні норм матеріального права, що регулюють безоплатне вилучення майна особи у власність держави.

Згідно з частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним. При наявності умислу у обох сторін правочину в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за правочином, а в разі наявності умислу лише у однієї зі сторін все одержане нею за правочином повертається іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

Крім того, відповідно до статті 354 Цивільного кодексу України, до особи може бути застосовано конфіскацію - позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно.

Таким чином, стягнення 50% частки статутного капіталу ТОВ ВІП КОМ на користь держави за своєю правовою природою є санкцією, конфіскаційним та безвідплатним заходом, спрямованим виключно в дохід держави Україна.

Порядок та обмеження щодо нарахування виконавчого збору чітко регламентовані профільним законодавством, яке повністю виключає стягнення збору у даній категорії справ.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 27 Закону України Про виконавче провадження, виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення коштів чи майна в дохід держави або на користь державних органів.

Стягувачем у виконавчому провадженні №81837168 є Держава Україна в особі Служби безпеки України (яка є державним органом із відповідним правовим статусом). Об`єкт стягнення майно (корпоративні права), що вилучається в дохід держави на підставі ст. 228, 354 ЦК України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що пункт 3 вищевказаної Постанови державного виконавця є незаконним, таким, що винесений з прямим порушенням норм матеріального та процесуального права, та таким, що безпідставно покладає на боржника фінансове зобов`язання.

Враховуючи те, що стягнення майна здійснюється безпосередньо в дохід держави та на користь державного органу, державний виконавець не мав жодних правових підстав для винесення рішення про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 20000,00 грн, а відтак дана скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 234, 340, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ткача Володимира Івановича вх.№3509 від 31.08.2026 та вх.№3519 від 31.08.2026 задовольнити.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ткача Володимира Іванович щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 .

3. Скасувати Постанову ВП №81837168 від 28.08.2026 державного виконавця про арешт коштів боржника.

4. Визнати незаконними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ткача Володимира Іванович щодо визначення та стягнення виконавчого збору в розмірі 20000,00 грн у виконавчому провадженні №81837168.

5. Скасувати Постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ТКАЧ Володимира Іванович про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2026 у виконавчому провадженні № 81837168 в частині пункту 3 щодо стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 20000,00 грн.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.256-259 ГПК України.

Повну ухвалу складено та підписано 01.10.2026.

Суддя Микола ГУРИН

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.