Ухвала суду № 140230230, 01.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"01" жовтня 2026 р.Справа № 924/783/26м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В. В., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ-Авто", приватного нотаріуса Хмельницького нотаріального округу Мороз О. А.

про визнання недійсним правочину щодо відчуження частки у статутному капіталі, скасування державної реєстрації та поновлення попереднього складу учасників товариства

встановив: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просить: визнати недійсним правочин щодо відчуження 50 % частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ-Авто", оформлений 10.06.2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договором купівлі-продажу та актом приймання передачі частини частки у статутному капіталі товариства; скасувати реєстраційну дію щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "АЛДІ-Авто", проведену 10.06.2024 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною, якою змінено склад учасників товариства та розмір їх часток; поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості щодо складу учасників та розміру їх часток у ТОВ "АЛДІ-Авто", які існували до проведення реєстраційної дії від 10.06.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що ОСОБА_2 , перебуваючи у зареєстрованому з ним шлюбі, без отримання будь-якої згоди останнього, здійснила відчуження на користь ОСОБА_3 50% корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ-Авто", корпоративні права якого набуті під час шлюбу за рахунок спільних коштів та праці подружжя. Вказує, що жодного документа щодо погодження зазначеного правочину не підписував, нотаріально посвідчена його згода на відчуження корпоративних прав відсутня. Посилаючись на ст. ст. 60, 61 Сімейного кодексу України стверджує, що сам факт, що учасником товариства є ОСОБА_2 не свідчить про виникнення в неї одноособового права власності на майновий інтерес щодо корпоративних прав, набутих під час шлюбу. Крім того, звертає увагу на те, що ОСОБА_3 не є добросовісним набувачем корпоративних прав. Як на правові підстави позову посилається на ст. 11 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю", ст. ст. 15, 16, 203, 215, 216, 369 Цивільного кодексу України, ст. ст. 60, 61, 63, 65 Сімейного кодексу України.

Ухвалою суду від 28.07.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 20.08.2026 року, яке відкладалося на 26.08.2026, 22.09.2026, 30.09.2026, 12.10.2026.

Від позивача надійшла заява про зміну предмета позову (від 28.09.2026), у якій просить: визнати недійсним правочин щодо відчуження 50 % частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ-Авто", вчинений 10 червня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оформлений актом приймання-передачі частки від 10 червня 2024 року; застосувати наслідки недійсності правочину шляхом: повернення ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 50 % частки у статутному капіталі ТОВ "АЛДІ-Авто", повернення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 20000 гривень, одержаних за відчуження зазначеної частки; скасувати реєстраційну дію щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ "АЛДІ-Авто", проведену 10 червня 2024 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною, якою змінено склад учасників товариства та розмір їх часток; поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості щодо складу учасників та розміру їх часток у ТОВ "АЛДІ-Авто", які існували до проведення реєстраційної дії від 10 червня 2024 року.

В обґрунтування поданої заяви, посилаючись на висновки Об`єднаної палати Верховного Суду та Верховного Суду, викладені відповідно у постановах від 26.05.2023 у справі №905/77/21, від 17.04.2025 у справі №904/186/23, зазначає на необхідності заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, зокрема, щодо повернення сторонами одержаного на його виконання, а саме: повернення ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 50 % частки у статутному капіталі ТОВ "АЛДІ-Авто" і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 20000 гривень, одержаних за відчуження зазначеної частки. Вказує, що заявлення вказаної вимоги спрямоване на повне та ефективне відновлення правового становища, яке існувало до вчинення оспорюваного правочину, і узгоджується з положеннями ст. 216 ЦК України.

До заяви додано квитанції: від 28.09.2023 №9894-2416-3444-7737 на суму 90,00 грн, №0816-0286-2969-5951 на суму 1065,00 грн, №7967-5395-5350-3225 на суму 978,00 грн.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Приписами ч. 3 ст. 46 ГПК України встановлено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплені у ст. 170 ГПК України, відповідно до п. 6 ч. 1 якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

У ч. 3 ст. 163 ГПК України закріплені спеціальні вимоги, зокрема, до заяви про збільшення розміру позовних вимог, якою передбачено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Аналогічні вимоги закріплені в абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду.

Враховується, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як передбачено ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн.

При цьому, судом береться до уваги положення ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позивач змінив предмет позову шляхом доповнення позовних вимог новою вимогою майнового характеру, її розмір та подав відповідну заяву в електронній формі через електронний кабінет, то розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 2662,40 грн.

Однак позивачем до заяви про зміну предмета позову додано квитанції від 28.09.2023 №9894-2416-3444-7737 на суму 90,00 грн, №0816-0286-2969-5951 на суму 1065,00 грн, №7967-5395-5350-3225 на суму 978,00 грн, на загальну суму 2133,00 грн, з огляду на що сума судового збору, яку необхідно доплатити, становить 529,40 грн.

При цьому у силу положень ч. 10 ст. 174 ГПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

З огляду на зазначене, суд вважає за належне залишити без руху заяву позивача про зміну предмета позову (від 28.09.2026), надавши останньому строк у п`ять днів з дня вручення ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали у визначений строк подана заява буде вважатися неподаною та повернута.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 42, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову (від 28.09.2026) залишити без руху, надавши позивачу строк у п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвала набирає законної сили 01.10.2026, оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Виноградова