Рішення № 140229925, 23.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 911/900/26Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №911/900/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44; ЄДРПОУ 42795490)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КБ Теплоенергоавтоматика (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, офіс 3038; ЄДРПОУ 30390020)

Про стягнення 65460879,21 грн.

За участі:

Від позивача: Даниляк О.С., довіреність

Від відповідача: Чабан О.О., ордер, Горбенко А.С., самопредставництво

Встановив: Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2026р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України до Товариства з обмеженою відповідальністю КБ Теплоенергоавтоматика про стягнення 65460879,21 грн передано до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026р. матеріали позовної заяви №911/900/26 передано судді Д`яченко Т.Г.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2026р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України до розгляду та відкрито провадження у справі №911/900/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "08" червня 2026 р. о 10:30. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 08.06.2026р. о 10:30.

20.05.2026р. до суду відповідачем надано відзив.

29.05.2026р. до суду позивачем надано відповідь на відзив.

03.06.2026р. до суду відповідачем надані заперечення.

08.06.2026р. судове засідання не відбулося, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.06.2026р. підготовче засідання у справі №911/900/26 призначено на "24" червня 2026 р. о 09:45. Викликано представників учасників справи у засідання, призначене на 24.06.2026р. о 09:45.

24.06.2026р. суд, без оформлення окремого документа, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.08.2026р. о 12:30, із викликом учасників справи в судове засідання.

10.08.2026р. судом було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 07 вересня 2026р. о 14:00, із викликом учасників справи у судове засідання та суд визначив іншу дату судового засідання для розгляду справи №911/900/26 по суті, а саме 09.09.2026р. о 14:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.08.2026р. повідомлено учасників справи про судове засідання, яке відбудеться "09" вересня 2026 р. о 14:00.

07.09.2026р. до суду відповідачем надано пояснення, які судом залучено до матеріалів справи.

08.09.2026р. до суду надано заяву про залишення без розгляду пояснень відповідача.

09.09.2026р. суд оголосив перерву по розгляду справи по суті до 16.09.2026р. о 15:00, із викликом учасників справи в судове засідання.

16.09.2026р. суд оголосив перерву по розгляду справи по суті до 23.09.2026р. о 09:15, із викликом учасників справи в судове засідання.

17.09.2026р. до суду представником позивача надано письмову промову у судовий дебатах.

У судовому засіданні 23.09.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 01.10.2026 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що 25.12.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю КБ Теплоенергоавтоматика (Підрядник) було укладено Договір підряду (капітального будівництва) №4600010606.

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до « 31» серпня 2026 року (включно), в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Відповідно до пункту 1.1.Договору, Підрядник зобов`язується виконати роботи за завданням Замовника в установлений цим Договором строк в повному обсязі відповідно до Календарного графіку (Додаток №2 до цього Договору) виконання робіт (далі - Роботи) по об?єкту: «Реконструкція компресорної станції (далі - Об?єкт), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Роботи на умовах встановлених Договором.

Згідно із пунктом 3.1 Договору, ціна Договору за результатами проведеної закупівлі згідно Додатку №3 до Договору (далі - Ціна Договору) становить: 1425599998,80 грн., в тому числі ПДВ - 237599999,80 грн.

Підпунктом 4.4.1 пункту 4.4 Договору передбачено здійснення Замовником авансування у розмірі 30% від Ціни Договору (Додаток № 3 до цього Договору) за виключенням коштів, які мають цільове призначення та компенсаційних характер та зазначені в п.3.3 Договору, в сумі, що складає 392765275,24 грн.

Позивачем було зазначено суду, що Замовником було отримано від Підрядника рахунок № 14 від 25.12.2024р. на суму 392765275,24 грн, в тому числі ПДВ 65460879,21грн. Також Підрядником було надано Замовнику безумовну та безвідкличну банківську гарантію (повернення авансового платежу до договору) №7223-24/2 від 25.12.2024р., видану Акціонерним товариством «Банк Альянс», на авансовий платіж на користь бенефіціара (ТОВ «Оператор ГТС України») у розмірі, що покриває суму авансового платежу, та складає 392765275,24 грн.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору, 27.12.2024р. Замовником було здійснено платіжною інструкцією № 320267 від 27.12.2024р. сплату коштів у розмірі 392765275,24 грн., з призначенням платежу: «Аванс, згідно рахунку №14 від 25.12.2024р., Договір №4600010606 від 25.12.2024, UA-2024-09-18-012442-а, ПДВ 6546079,21 грн».

Відповідно до пункту 4.8 Договору, Підрядник, якщо є платником ПДВ, зобов`язаний надати Замовнику податкову накладну, складену в електронній формі та оформлену належним чином, з зазначенням обов`язкових реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України, з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та в строки, встановлені Податковим кодексом України.

Позивачем було наголошено суду, що сторони у справі є платниками податку на додану вартість.

За посиланням позивача, на виконання вимог пункту 4.8 Договору, Підрядник був зобов`язаний на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку як попередня оплата (аванс) (392765275,24 грн., в тому числі суму ПДВ 65460879,21 грн.), скласти на дату виникнення податкових зобов`язань (дата зарахування коштів від Замовника на рахунок платника податку в банку) податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) із дотриманням вимог, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Однак, як вказує позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю КБ Теплоенергоавтоматика не було надано Замовнику таку податкову накладну, складену та зареєстровану в ЄРПН у встановлений ПК України термін, та чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем товарів/отримувачем послуг/замовником робіт, тому, з огляду на положення ст.201 ПК України, саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну.

За доводами позивача, саме від відповідача, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, залежить реалізація позивачем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції та відповідач є відповідальним перед позивачем у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Позивач стверджує, що з огляду на невиконання відповідачем належним чином покладеного на нього законодавчого обов`язку з реєстрації податкової накладної в ЄРПН, складеної відповідно до вимог ПК України, це призводить до позбавлення позивача права включити суму ПДВ у розмірі 65460879,21 грн. до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання з ПДВ на дану суму.

Позивач зазначає суду, що він звертався до відповідача із листами про необхідність складення та реєстрації у ЄРПН податкових накладних, в тому числі податкової накладної на загальну суму 392765275,24 грн., сума ПДВ 65460879,21 грн., у відповідності до чинного законодавства України, проте, відповідачем такі звернення залишено без задоволення, відповідну податкову накладну, складену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, не було надано.

Пунктом 8.13 Договору передбачено, що у разі порушень Підрядником порядку заповнення та/або порядку реєстрації та передачі в Єдиний реєстр податкових накладних електронної податкової накладної та/або розрахунків коригування до неї Замовнику, які призвели до втрати Замовником права на податковий кредит з податку на додану вартість, Підрядник зобов`язаний сплатити на користь Замовника згідно з його письмовою вимогою збитки в розмірі невідшкодованого з бюджету податку на додану вартість. При цьому розмір збитків Підрядник зобов`язується сплатити Замовнику протягом строку, визначеного у відповідній письмовій вимозі Замовника.

Позивач зазначає, що ним 31.12.2025р. було скеровано відповідачу вимогу від 31.12.2025р. ТОВВИХ-25-21391 про необхідність у строк 7 календарних днів сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України збитки у розмірі 65460879,21 грн. Однак, відповідачем вказану вимогу залишено без задоволення.

Відповідачем листом від 05.01.2026р. № 3 було надано відповідь, згідно якої Підрядник наполягає на тому, що Договір у розумінні положень пункту 187.9 статті 187 ПК України, є довгостроковим, оскільки має строк виконання 510 календарних днів та не передбачає поетапного здавання результатів робіт.

Однак, за посиланням позивача, Договір підряду (капітального будівництва) №4600010606 від 25.12.2024р. не в повній мірі відповідає ознакам довгострокового договору у розумінні положень пункту 187.9 статті 187 ПК України.

За твердженням позивача, враховуючи вимоги Тендерної документації по процедурі закупівлі №UA-2024-09-18-012442-а, відповідач самостійно подавши власну тендерну пропозицію по процедурі закупівлі, повністю і беззаперечно погодився з усіма умовами, що були вказані в проєкті договору, в тому числі як стосовно можливості поетапного здавання виконаних робіт, так і стосовно наявності у Підрядника обов`язку надати Замовнику податкову накладну, зареєстровану в ЄРПН, а також стосовно наявності взаємозв`язку між здійсненням Замовником оплати виконаних робіт і проведенням реєстрації відповідної податкової накладної, гарантував виконання саме тих робіт, які відповідно до пункту 12 проєкту договору визначені основними станами робіт за об`єктом будівництва.

Також, за позицією позивача, Підрядником підписано Договір без будь-яких зауважень та заперечень, що свідчить про згоду із усіма його умовами.

Щодо етапності виконання робіт згідно Договору та наявності можливості поетапного завдання робіт, позивачем було зазначено суду, що сторони мають право передбачити у договорі підряду (капітального будівництва) етапи виконання робіт та можливість їх поетапного здавання.

За доводами позивача, системний аналіз пунктів 1.2, 1.3, 5.7, 5.8, 5.13 Договору, а також Додатків №№ 1, 2, 8 до нього, свідчить, що Підрядник зобов`язаний виконати комплекс будівельно-монтажних робіт з реконструкції компресорної станції, який включає в себе наступні основні етапи: будівельно-монтажні роботи, в тому числі постачання необхідного обладнання, устаткування та матеріалів, за виключенням обладнання Замовника; випробувальні роботи; пусконалагоджувальні роботи;

введення Об?єкта в експлуатацію спільно з Замовником.

Посилаючись на пп. 6.4.6 п. 6.4. Договору, яким визначено, що Підрядник має право по завершенні кожного з етапів виконання Робіт, готувати, підписувати та передавати Замовнику первинні та інші документи, передбачені цим Договором з доданням до них супроводжувального листа, виконавчого кошторису (калькуляції тощо) щодо кожного окремого етапу, документів, що підтверджують всі витрати, внесені до виконавчого кошторису (калькуляції тощо) та матеріали (устаткування), позивач вважає, що чітко та однозначно передбачено поділ виконання Робіт на етапи та можливість поетапного здавання Робіт.

На переконання позивача, системний аналіз змісту Договору свідчить про те, що здача Підрядником та приймання Замовником виконаних робіт, в тому числі як будівельно-монтажних, так і пусконалагоджувальних робіт, здійснюється поетапно, з перевіркою обсягів, кількості та якості виконаних робіт умовам Договору, за результатами чого приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних

будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які надаються разом з повідомленням про готовність до здачі виконаних Робіт.

Позивач зазначає, що зокрема, підпунктами 5.7.11-5.7.22 пункту 5.7, підпунктом 5.13.3 пункту 5.13 Договору передбачено порядок приймання-здавання виконаних робіт та перелік первинних документів, які, при цьому, складаються, і підписання яких засвідчує приймання Замовником Робіт, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), повідомлення про готовність до здачі виконаних робіт.

Необхідність складання Акту готовності Об?єкту до експлуатації відповідно до підпункту 4.4.4 пункту 4.4, підпункту 5.13.9 пункту 5.13 Договору спрямована виключно на підтвердження відсутності недоліків будівельних робіт та готовності Об?єкту до вводу в експлуатацію, та є лише умовою для настання строку здійснення Замовником остаточного платежу згідно Договору. Водночас, складання та підписання такого акту не підтверджує здавання Підрядником виконаних Робіт та/або їх приймання Замовником, оскільки по останньому етапу виконання Робіт, так само як і по іншим етапам, складаються та підписуються сторонами первинні документи, що передбачено підпунктом 4.4.4 пункту 4.4, підпунктами 5.7.11-5.7.22 пункту 5.7, підпунктом 5.13.3 пункту 5.13 Договору.

Враховуючи вище зазначені умови Договору, позивач наголошує на тому, що єдиними первинними документами, які складаються відповідно до умов Договору та підтверджують здавання-приймання викопаних Робіт є акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).

Позивачем було зазначено суду, що етапність виконання та здавання Робіт згідно Договору підтверджується порядком здійснення оплати виконаних Робіт.

Позивач наполягає, що згідно умов Договору Замовником здійснюється виключно авансування та оплата вже виконаних Робіт, на підтвердження здавання-приймання яких сторонами підписуються акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), що фактично свідчить про здавання Підрядником відповідно до підпункту 6.4.6 пункту 6.4 Договору виконаних Робіт до завершенні кожного з станів їх виконання.

Щодо наявності у Підрядника обов`язку скласти і зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, а також щодо моменту виникнення такого обов`язку, позивачем було зазначено суду, що відповідно до пункту 4.8 Договору, Підрядник, якщо є платником ПДВ, зобов`язаний надати Замовнику податкову накладну, складену з електронній формі та оформлену належним чином, з зазначенням обов`язкових реквізитів, відповідно до вимог ПК України, з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в ЄРПН в порядку та в строки, встановлені ПК України.

Згідно із пунктом 4.9 Договору, несвоєчасне надання Підрядником податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушеннями порядку заповнення, встановленого ПК України, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в ЄРПН в терміни, передбачені ПК України, є відкладальною обставиною для настання обов`язку Замовника щодо здійснення оплати Робіт за цим Договором відповідно до пп.4.4.3 п.4.4 Договору, до моменту одержання Замовником такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з ЄРПН про підтвердження факту здійснення такої реєстрації Підрядником та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.

Таким чином, як вказує позивач, пунктами 4.8, 4.9 Договору передбачено наявність у Підрядника обов`язку (якщо він є платником ПДВ) надати Замовнику податкову накладну, яка складена відповідно до вимог ПК України та зареєстрована в ЄРПН, а також наявність взаємозв`язку між здійсненням Замовником оплати виконаних робіт та проведенням реєстрації податкової накладної.

Посилаючись на абз. 1 п. 201.1 ст. 201, п.201.7 ст. 201, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1 ст.200, п. 187.1. ст. 187, п. 187.9 ст. 187 та п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, позивачем було зазначено суду, що наявність у Договорі положень щодо етапності виконання Робіт, можливості їх поетапного здавання та фактичне здавання Підрядником виконаних Робіт поетапно, моментом виникнення передбаченого пунктом 4.8 Договору у Підрядника обов`язку скласти і зареєструвати податкову накладну в ЄРПН на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку як попередня оплата (аванс) товарів/послуг, є дата зарахування таких коштів від Замовника на рахунок платника податку Підрядника) в банку.

Проте, як зазначає позивач, відповідачем не було надано Замовнику податкову накладну, складену та зареєстровану в ЄРПН у встановлений ПК України термін.

За посиланням позивача, під час виконання договірних зобов`язань, відповідачем не було виконано належним чином покладений на нього обов`язок щодо надання позивачу складеної в електронній формі, оформленої належним чином та зареєстрованої в ЄРПН в порядку та в строки, встановлені ПК України, податкової накладної на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку як попередня оплата (аванс) (392765275,24 грн, в тому числі суму ПДВ 65460879,21 грн), та зазначене призвело до порушення відповідачем умов Договору, зокрема пункту 4.8, внаслідок чого, фактично позивача було позбавлено права включити суму ПДВ у розмірі 65460879,21 грн до складу податкового кредиту з ПДВ, та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання з ПДВ на дану суму.

Надаючи відзив, відповідачем було зазначено суду, що 14.08.2024р. на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» було оприлюднено оголошення про проведення попередніх ринкових консультацій для предмету закупівлі «Реконструкція компресорної станції» (Будівельні роботи та поточний ремонт) (https://tsoua.com/zakupivli/rynkovikonsultacziyi/) та 22.08.2024р. зацікавленим учасникам направлені документи для предмету закупівлі «Реконструкція компресорної станції» (Будівельні роботи та поточний ремонт) (технічні і якісні характеристики предмету закупівлі; проект договору; кваліфікаційні критерії до учасників торгів; інші характеристики, що можуть мати вплив на очікувану вартість (вимоги до переможця) для опрацювання та надання (при необхідності) додаткових питань.

Як вказує відповідач, під час онлайн-зустрічі представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та представниками ринку товару було надано відповідні роз`яснення на питання, які були отримані від учасників попередніх ринкових консультацій, та які були задані під час зустрічі.

Як пояснює відповідач, з метою усунення будь-яких сумнівів щодо податкового режиму виконання Договору, він в липні 2025 року звернувся до Державної податкової служби України у порядку ст. 52 ПК України, за отриманням індивідуальної податкової консультації, у якій детально описав саме правовідносини за Договором №4600010606.

28.10.2025 ДПС України надала Індивідуальну податкову консультацію 5745/ ІПК/99-00-21-03-02 від 28.10.2025 (надалі за текстом «ІПК»), якою офіційно підтверджено, що Договір підряду (капітального будівництва) №4600010606 від 25.12.2024 відповідає ознакам довгострокового договору у розумінні п. 187.9 ст. 187 ПК України.

Відповідач зазначає, що контролюючий орган чітко розмежував поняття «проміжне документальне оформлення виконання робіт» та «поетапне здавання результатів робіт» у розумінні податкового законодавства, підкресливши, що саме по собі складання актів КБ-2в і довідок КБ-3 має виключно обліково-розрахункове значення і не породжує податкових наслідків у вигляді виникнення податкових зобов`язань. При цьому, Додатковою угодою №1 від 30.03.2026р. затверджено нову редакцію додатку № 2 до Договору підряду (капітальне будівництво) №4600010606 від 25.12.2024р., а також й інші додатки до Договору, які жодним чином не визначають етапність здачі виконаних робіт.

Зі змісту Індивідуальної податкової консультації вбачається, як посилається відповідач, що ДПС України надала правову оцінку тим обставинам та умовам Договору, на які наразі посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, зокрема, щодо: строку виконання робіт; наявності календарного графіка; порядку оформлення актів КБ-2в та довідок КБ-3; здійснення проміжних розрахунків; відсутності поетапного здавання результатів робіт.

За доводами Товариства з обмеженою відповідальністю КБ Теплоенергоавтоматика, у діях відповідача відсутнє будь-яке порушення податкового законодавства, оскільки він діяв у повній відповідності до положень Податкового кодексу України та офіційної позиції податкового органу, викладеної в ІПК.

Крім того, відповідачем було зауважено, що ІПК була своєчасно доведена ним до відома позивача, зокрема листом №1169 від 29.10.2025р., разом з копією консультації та відповідними поясненнями щодо порядку застосування п. 187.9 ст. 187 ПК України у межах виконання Договору.

Відповідачем також було зазначено суду, що позивачем було подано до контролюючого органу заяву про допущення порушень при складанні та реєстрації податкових накладних, яка була включена до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2025 року у вигляді додатку Д6 відповідно до положень п. 201.10 ст.201 ПК України.

У зв`язку з надходженням зазначеної заяви, контролюючим органом було витребувано у відповідача пояснення та документи щодо порядку формування податкових зобов`язань у межах виконання Договору №4600010606, та відповідач у повному обсязі надав усі необхідні матеріали, і за результатами їх розгляду, контролюючим органом не було прийнято жодного податкового повідомлення-рішення у порядку ст. 58 ПК України, а в електронному кабінеті відповідача відсутні будь-які рішення про визначення грошових зобов`язань.

За твердженнями відповідача, листом від 13.03.2026р. №41/ЗПІ/15-32-07-02-06 Головне управління ДПС в Одеській області надало відповідачеві копію свого офіційного висновку, викладеного у листі від 06.02.2026р. №537/7/15-32-07-02-07, який було направлено на адресу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП, та у межах податкового контролю, ініційованого самим позивачем, контролюючий орган не лише не встановив порушень з боку відповідача, а й прямо підтвердив правильність правової позиції відповідача щодо порядку застосування п. 187.9 ст. 187 ПК України саме до Договору №4600010606, умови якого були предметом аналізу контролюючого органу.

За доводами відповідача, між сторонами укладено саме довгостроковий договір, а отже, датою віднесення сум до податкового кредиту замовника - є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за таким договором, будь-яке інше тлумачення суперечить прямому змісту п. 187.9 ст. 187 ПК України та фактично підміняє встановлений законодавцем податковий механізм.

Як пояснює відповідач суду, сам Договір підряду не встановлює обов`язку відповідача реєструвати податкові накладні до кожного акта виконаних робіт, а навпаки - прямо відсилає до положень Податкового кодексу України, та вимоги позивача фактично спрямовані на зміну узгодженого сторонами порядку виконання податкових обов`язків, що є недопустимим.

Крім того, як зауважує відповідач, у разі задоволення позову та подальшої реєстрації відповідачем податкових накладних відповідно до вимог ПК України, позивач фактично отримає подвійну вигоду: як у формі відшкодованих «збитків», так і у вигляді сформованого податкового кредиту, та такий результат суперечить принципам справедливості, добросовісності та заборони безпідставного збагачення, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Надаючи відповідь на відзив, позивачем було зазначено суду, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не спростовано, що умовами Договору та додатків до нього (зокрема, пунктами 1.2, 1.4, 6.4.6, 5.7.11-5.7.22, 8.3.1 Договору) передбачено етапність виконання робіт та можливість поетапного їх здавання, окрім Додаткової угоди №1, між сторонами було укладено ще й Додаткову угоду № 2 від 18.05.2026 до Договору.

Проте, як вказує позивач, жодною із умов Додаткових угод № 1 та № 2 не внесено змін як до пунктів 1.2, 1.4, 6.4.6, 5.7.11-5.7.22, 8.3.1 Договору, так і до Договору в цілому таким чином, що є виключеним зі змісту договору положення про наявність основних етапів виконання робіт та/або є неможливим чи забороненим поетапне здавання робіт.

Тобто, підписанням Додаткової угоди № 1 фактично відповідач самостійно визнав та підтвердив факт того, що до підписання цієї Додаткової угоди вже було здано та прийнято певні виконані будівельні роботи, таким чином, за посиланням позивача, факт підписання Додаткової угоди №1 від 30.03.2026р. до Договору жодним чином не змінює позицію Замовника в частині довгостроковості/короткостроковості Договору.

Також, як вказує позивач, проведення попередніх ринкових консультацій є фактично лише аналізом ринку та збором інформації від суб`єктів господарювання, які можливо потенційно (а не обов`язково) будуть брати участь у відповідній процедурі публічної закупівлі.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі», результати таких попередніх консультацій не є обов`язковими ні для врахування замовником, ні для врахування можливо потенційними учасниками.

Також позивачем було зауважено суду, що відповідно до оприлюдненої в електронній системі закупівель інформації, відповідач не звертався зі зверненнями до позивача за роз`ясненнями щодо тендерної документації, зокрема, умов проєкту договору, та зі зверненнями з вимогами щодо внесення змін до опублікованого у складі тендерної документації проєкту договору.

Відтак, на переконання позивача, ІПК носить узагальнений характер та не стосується обставин конкретно визначеного Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, та конкретних обставин виникнення спірних правовідносин.

За доводами позивача, складені та підписані позивачем і відповідачем Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №№ 1, 2 від 09.05.2025р., № 3 від 24.09.2025р., № 4 від 24.10.2025р., та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) від 09.05.2025р., від 24.09.2025р., від 24.10.2025р. не є кошторисами, про які вказується в ІПК, а є саме документами, які складаються за результатами приймання-передача певних етапів (частин) закінчених (виконаних) робіт.

Також позивачем було зазначено суду, що інші твердження відповідача про відсутність шкоди (збитків), завданої позивачу, не спростовують позовні вимоги та не підтверджують заперечення відповідача проти них.

Надаючи заперечення, відповідачем було зазначено, що згідно умов Договору неможливо говорити про послідовне поетапне здавання результатів робіт, оскільки поетапне здавання передбачає завершення та прийняття одного етапу раніше, ніж буде завершено весь комплекс робіт. Інакше етап втрачає свою самостійну правову функцію та стає лише елементом структури предмета договору. Відповідач наполягає, що Договором не передбачене поетапне здавання виконаних робіт. Сам факт визначення у Договорі окремих етапів робіт не свідчить про погодження сторонами поетапного здавання результатів робіт.

Відповідачем було зазначено суду, що закон пов`язує поетапне здавання робіт не лише з підписанням певних документів, а й з переходом до замовника ризику випадкового знищення або пошкодження результату відповідного етапу робіт. Між тим, п. 5.14. Договору визначає ризики випадкового знищення або пошкодження Об`єкту. Тобто сторони не встановили самостійних строків завершення окремих етапів, після настання яких замовник мав би приймати завершений результат відповідного етапу. Наявність єдиного строку виконання для всіх етапів свідчить, що сторони розглядали роботи як єдиний комплекс робіт, а не як сукупність самостійних результатів, які підлягають окремому здаванню.

Таким чином, за посиланням відповідача, умови Договору свідчать про наявність етапів виконання робіт, як складових єдиного будівельного процесу, проте, не передбачають поетапного здавання результатів робіт, що має істотне значення для застосування положень п. 187.9. ПК України, при цьому, Договором передбачено лише проміжне документальне оформлення окремих обсягів виконаних робіт у межах відповідних етапів, тоді як остаточне прийняття результату робіт та остаточні розрахунки сторони пов`язали із завершенням будівництва та введенням Об`єкта в експлуатацію.

Суд, розглянувши усі подані під час розгляду справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Позовні вимоги у позивача у даній справі обґрунтовані порушенням майнового інтересу Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками вчинення господарської операції, яке було допущено відповідачем внаслідок, як вказує позивач, невиконання договірних зобов`язань, а саме п. 4.8. Договору щодо надання складеної на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєстрованої в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкової накладної, що призвело до фактичного позбавлення позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та скористуватись правом на зменшення податкового зобов`язання та направлено на стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 65460879,21 грн.

Як з`ясовано судом, 25.12.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю КБ Теплоенергоавтоматика, як Підрядником, було укладено Договір підряду (капітального будівництва) №4600010606.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, ціна Договору становить 1425599998,80 грн., у тому числі ПДВ 237599999,80 грн.

Згідно з підпунктом 4.4.1 пункту 4.4 Договору передбачено здійснення Замовником авансування у розмірі 30 % від ціни Договору, що становить 392765275,24 грн., у тому числі ПДВ 65 460 879,21 грн.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, Підрядником було виставлено рахунок № 14 від 25.12.2024р. на суму 392765275,24 грн. та надано безумовну і безвідкличну банківську гарантію № 7223-24/2 від 25.12.2024, видану АТ «Банк Альянс», на суму авансового платежу.

27.12.2024р. Замовником на підставі платіжної інструкції № 320267 від 27.12.2024 здійснено перерахування авансового платежу у розмірі 392765275,24 грн, у тому числі ПДВ 65460879,21 грн.

Відповідно до пункту 4.8 Договору, Підрядник, якщо є платником ПДВ, зобов`язаний надати Замовнику податкову накладну, складену в електронній формі та оформлену належним чином, з зазначенням обов`язкових реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України, з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та в строки, встановлені Податковим кодексом України.

Судом з`ясовано, що між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 30.03.2026 до Договору підряду № 4600010606 від 25.12.2024, відповідно до п. 3 якої, сторони домовилися викласти підпункт 4.4.3. пункту 4.4. Договору у такій редакції: « 4.4.3. за виконані Підрядником робота за Договором та змонтоване обладнання оплата здійснюється замовником на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за вирахуванням: суми, що пропорційна відсотку раніше сплаченого авансу відповідно до пп.4.4.1. п.4.4. Договору (не застосовується у випадку ненадання Підрядником безумовної безвідкличної банківської гарантії повернення авансового платежу на повну суму авансового платежу відповідно до пп. 4.4.2. п.4.4. Договору); l6,7% суми кожного Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), що відповідає сумі податку на додану вартість, притримуються Замовником та підлягає сплаті на умовах викладених в пп. 4.4.4, п.4.4 Договору, у тому числі за Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-З), які були вже прийнятті з дати підписання Договору до дати підписання цієї Додаткової угоди, з коригуванням, раніше наданих документів. Дія цього абзацу підпункту 4.4.3 розповсюджується на правовідносини сторін, що склалися до укладення цієї Додаткової угоди, згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України, а саме з дати укладення Договору.».

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно до ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

За посиланням позивача, на виконання вимог пункту 4.8 Договору, відповідач, як Підрядник, був зобов`язаний на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку як попередня оплата (аванс) (392765275,24 грн., в тому числі суму ПДВ 65460879,21 грн.), скласти на дату виникнення податкових зобов`язань (дата зарахування коштів від Замовника на рахунок платника податку в банку) податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, із дотриманням вимог, встановлених Податковим кодексом України.

Поряд з цим, надаючи заперечення, відповідачем було зазначено суду, що він не погоджується із зазначеними доводами та вважає, що твердження позивача про наявність підстав для покладення на Підрядника відповідальності - є передчасними, безпідставними та необґрунтованими.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абз. 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України, Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Згідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів (контрактів), крім договорів (контрактів) на будівництво житла (об`єктів житлової нерухомості), договорів купівлі-продажу неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості, щодо яких відбувається перше їх постачання, є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Матеріали справи містять Індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №5745/ІПК/99-00-21-03-02 від 28.10.2025р., яка надана на звернення Товариства з обмеженою відповідальністю КБ Теплоенергоавтоматика, у якому відповідачем було поставлено питання: 1.Чи вважаються операції за Договором, який передбачає їх виконання протягом строку більше одного року (510 календарних днів) та не передбачає їх поетапного здавання, такими, що відповідають ознакам операцій за довгостроковим договором для цілей оподаткування ПДВ. 2.Як визначається дата виникнення податкових зобов`язань з ПДВ під час виконання довгострокових договорів (контрактів) у розумінні норм пункту 187.9 статті 187 розділу V ПКУ. 3.Чи вважається надання підрядником кошторису, який визначає вартість виконаних будівельних робіт за період, встановлений у договорі, згідно акту за примірною формою КБ-2в та довідки за примірною формою КБ-3, поетапним здаванням робіт, з урахуванням положень Порядку прийняття в експлуатацію для цілей пункту норм пункту 187.9 статті 187 розділу V ПКУ; 4.Чи визначаються податкові зобов`язання з ПДВ підрядника за операціями, визначеними Договором (виконання робіт за яким триває більше одного року та не передбачає поетапного їх здавання) за правилами, встановленими норм пункту 187.9 статті 187 розділу V ПКУ?

Відповідно до пп. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України, індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства. Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому вона надана.

Судом встановлено, що Державною податковою службою України було надано наступні відповіді.

Щодо питань 1 і 4 - Якщо Договором визначено довготривалий (більше одного року, у тому числі 510 календарних днів) технологічний цикл виконання будівельних робіт і при цьому не передбачено (та під час виконання Договору фактично не буде) поетапного їх здавання, то для цілей застосування норм пункту 187.9 статті 187 розділу V ПКУ, Договір вважатиметься довгостроковим договором у розумінні вказаного пункту ПКУ і операції з постачання (виконання) таких будівельних робіт у межах Договору, відповідатимуть ознакам операцій, що здійснюються за довгостроковим договором. За такими операціями податкові зобов`язання з ПДВ необхідно визначати за правилами, встановленими пунктом 187.9 статті 187 розділу V ПКУ.

Щодо питання 2 - У розумінні норм пункту 187.9 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ виконавця (платника ПДВ) довгострокових договорів (контрактів), крім договорів (контрактів) на будівництво житла (об`єктів житлової нерухомості), договорів купівлі-продажу неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва / майбутнього об`єкта житлової нерухомості, щодо яких відбувається перше їх постачання, є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Щодо питання 3 - Для цілей застосування пункту 187.9 статті 187 розділу V ПКУ надання кошторису, який визначає вартість виконаних будівельних робіт за період, встановлений у договорі, згідно з актом за примірною формою КБ-2в та довідкою за примірною формою КБ-3 з урахуванням положень Порядку прийняття в експлуатацію, не вважається поетапним їх здаванням.

Отже, судом встановлено, що відповідно до Індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України №5745/ІПК/99-00-21-03-02 від 28.10.2025р., наданої на звернення Товариства з обмеженою відповідальністю КБ Теплоенергоавтоматика, визначено, що момент виникнення податкових зобов`язань настає з завершенням усього комплексу робіт та передачею їх кінцевого результату замовнику.

Судом враховано, що Державною податковою службою України було визначено, що Договір, укладений між сторонами, є довгостроковим договором у розумінні пункту 187.9 статті 187 ПК України, оскільки строк договору становить більше одного року, а саме 510 календарних днів, та податкові зобов`язання з ПДВ за операціями в межах його виконання виникають саме на дату фактичної передачі результату робіт.

Крім того, матеріали справи містять лист Головного управління ДПС в Одеській області №40/ЗПІ/15-32-07-02-06 від 10.03.2026р., який було скеровано на адресу відповідача, за яким повідомлено про відсутність підстав для організації та проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю КБ Теплоенергоавтоматика на підставі пп. 78.1.9. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, та у вказаному листі зазначено, що на підставі п.п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка платника податку проводиться, зокрема, при порушенні продавцем\покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформації зі скарги, пояснень та документального підтвердження на запит.

Судом при розгляді даної справи приймається до уваги висновки, що були надані контролюючим органом, що наразі відсутні обставини, які б засвідчували необхідність позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю КБ Теплоенергоавтоматика на предмет порушення вимог пп. 78.1.9. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України та не здійснення реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкової накладної.

Матеріали справи також містять лист Головного управління ДПС в Одеській області від 13.03.2026р. №41/ЗПІ/15-32-07-02-06, до якого надано копію листа від 06.02.2026р. №537/7/15-32-07-02-07, який було направлено на адресу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП, за яким було вказано, зокрема, що оскільки строк виконання робіт становить 510 днів та Договором не передбачено поетапного здавання робіт (зокрема, складання довідок за формою КБ-3 та актів КБ-2в не вважається фактом їх поетапного здавання), даний Договір відповідає критеріям довгострокового у розумінні п.187.9 ст. 187 ПК України. Контролюючий орган зазначив, що згідно з вимогами п. 187.9 ПКУ, податкові зобов`язання виконавця довгострокових договорів виникають на дату фактичної передачі результатів робіт після завершення всього комплексу будівництва.

Розглядаючи даний спір між сторонами, судом враховано, що між ними було укладено Додаткову угоду № 1 від 30.03.2026 до Договору підряду №4600010606 від 25.12.2024, відповідно до якої, сторони домовилися, що за виконані Підрядником роботи за Договором та змонтоване обладнання оплата здійснюється замовником на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за вирахуванням, зокрема, 16,7% суми кожного Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), що відповідає сумі податку на додану вартість, притримуються Замовником та підлягає сплаті на умовах, викладених в пп. 4.4.4, п.4.4 Договору, у тому числі за Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-З), які були вже прийнятті з дати підписання Договору до дати підписання цієї Додаткової угоди, з коригуванням, раніше наданих документів.

Тобто сторонами було погоджено, що позивач отримує утримання 16,7% вартості робіт від суми кожного Акту приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

Що, при наданні оцінці доводам позивача про отриману ним шкоду, та вирішенні питання про обґрунтованість таких доводів, може розцінюватись як намагання отримання позивачем відповідних грошових сум двічі, а саме у вигляді визначених сторонами відсотки за додаткової угодою, та, у подальшому, грошових коштів, за настанням обставин реєстрації податкової накладної.

Таким чином, можна погодитись з доводами відповідача, що майновий інтерес Замовника, пов`язаний із сумою податку на додану вартість, вже забезпечений договірним механізмом, узгодженим сторонами, і цей механізм Замовник фактично вже застосовує з травня 2025 року, оскільки його дію поширено на правовідносини з дати укладення Договору.

Крім того, слід зазначити, що Податковим кодексом України визначено, що довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Суд погоджується із доводами відповідача, що укладений між сторонами Договір не визначає поетапне здавання результатів робіт, та договором не передбачене поетапне здавання виконаних робіт, та саме визначення у Договорі окремих етапів робіт не свідчить про погодження сторонами поетапного здавання результатів робіт.

Як вже було зазначено судом, відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття а також, замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника (ч. 3 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Аналізуючи наведені положення ч. 1 та ч. 3 ст. 882 ЦК України, суд зазначає, що за умови поетапного здавання робіт - наступає як обставина підписання документів, так і факт настання обставини переходу до замовника ризику випадкового знищення або пошкодження результату відповідного етапу робіт.

Судом враховано, що умовами п. 5.14.2. Договору сторонами було узгоджено, що у разі випадкового знищення або пошкодження Об`єкта Підрядником він (Підрядник) зобов`язаний усунути пошкодження за власний рахунок відповідно до вимог діючих нормативних документів та письмово повідомити про це Замовника протягом 12 (дванадцяти) годин.

Суд приходить до висновку, що оскільки сторонами, укладаючи Договір, не узгоджено окремих строків завершення окремих етапів, після настання яких Замовник мав би приймати такий (завершений) результат відповідного окремого етапу, то, на думку суду, сторонами в Договорі було визначено саме єдиний строк виконання робіт, а не окремих етапів.

З урахуванням викладеного та з`ясованого, суд приходить до висновку, що оформлення Актів КБ-2в, довідок КБ-3 та інших первинних документів щодо окремих видів робіт - є лише проміжною здачею виконаних обсягів робіт у межах відповідного етапу будівництва за Договором, та такі обставини - не є поетапним здаванням результатів робіт.

Дослідивши обставини спору, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, а також приймаючи до уваги доводи та посилання сторін, суд приходить до висновку, що Договір підряду (капітального будівництва) №4600010606 від 25.12.2024р. - є довгостроковим Договором у розумінні пункту 187.9 статті 187 ПК України, оскільки в ньому сторонами визначено строк виконання робіт - протягом 510 календарних днів, тобто, понад один рік, та за своїм змістом Договір - не містить поетапного здавання робіт.

Суд повторно зазначає, що відповідно до пункту 4.8 Договору, сторонами було визначено, що Підрядник, якщо є платником ПДВ, зобов`язаний надати Замовнику податкову накладну, складену в електронній формі та оформлену належним чином, з зазначенням обов`язкових реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України, з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та в строки, встановлені Податковим кодексом України.

Тобто, сторони визначили, що саме в строки, встановлені Податковим кодексом України, у відповідача виникає зобов`язання надати позивачу податкову накладну, поряд з цим, як встановлено судом, Договір підряду (капітального будівництва) №4600010606 від 25.12.2024р. - є довгостроковим Договором у розумінні пункту 187.9 статті 187 ПК України та у відповідача на настало зобов`язання з виконання п. 4.8. Договору.

Судом враховано, що п. 5.13.2 Договору встановлено, що приймання Об`єкту будівництва в цілому проводиться приймальною комісією, до складу якої входять представники Замовника та Підрядника, після проведення всього комплексу випробувань.

Пунктом 5.13.3 Договору визначено, шо приймання Замовником закінчених Робіт за всіма етапами від Підрядника здійснюється шляхом підписання відповідних первинних документів, визначених цим Договором. Підрядник протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту завершення Робіт на Об`єкті та готовності Об`єкту до здачі в експлуатацію письмово повідомляє про це Замовника та надає відповідну, належним чином оформлену виконавчу документацію у 2 (двох) примірниках у паперовій формі та на електронному носії, складену українською мовою з відповідним реєстром документів.

Пунктом 5.13.9 Договору узгоджено, що за результатами проведених обстежень приймальною комісією, яка підтверджує відсутність недоліків будівельних робіт та готовність Об`єкту до вводу в експлуатацію, Підрядник та Замовник складають Акт готовності Об`єкта до експлуатації у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі якого Підрядником спільно з Замовником здійснюються заходи щодо введення об`єкта будівництва в органах виконавчої влади України.

Пунктом 5.13.10 Договору встановлено, що статочним підтвердженням виконання зобов`язань Підрядника по Договору в цілому буде отримання Сертифікату Державної інспекції архітектури та містобудування, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або іншого обов`язкового документу, передбаченого чинним на момент завершення виконання робіт законодавством України.

Аналізуючи дані умови Договору, суд приходить до висновку, що сторонами узгоджено саме єдиний момент передання результату робіт за Договором, а саме шляхом прийняття Об`єкта в цілому приймальною комісією з подальшим складанням Акта готовності Об`єкта до експлуатації та отриманням Сертифіката Державної інспекції архітектури та містобудування.

Частиною першою статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).

Суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №911/2243/18, від 18.05.2021 у справі №916/2255/18, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 26.02.2019 у справі №914/385/18 та від 05.02.2019 у справі №914/1131/18.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України .

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 981913,19 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України відмовити.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 981913,19 грн. покладаються на позивача.

Повне рішення складено 01 жовтня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Суддя Т.Г. Д`яченко