Рішення № 140229811, 15.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 Справа № 914/3585/25

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Анни-Сніжани Дудяк розглянув матеріали справи

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс», м. Київ,

до відповідача: ОСОБА_1 , Львівська область, Жовківський район, с. Зашків,

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп», Львівська область, Кам`янка Бузький район, с. Старий Добротвір,за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , с. Зашків, Жовківський район. львівська область,

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , с. Зашків, Жовківський район. львівська область,

предмет позову: звернення стягнення на предмет іпотеки в погашення заборгованості в розмірі 1 281 445, 88 грн,

підстава позову: невиконання зобов`язання за договором кредитної лінії № 12/К/17 від 23.02.2017,

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

третьої особи 1: не з`явився,

третьої особи 2: не з`явився,

третьої особи 3: не з`явився.

1. ПРОЦЕС

1.1. До Господарського суду Львівської області 24.11.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно в погашення суми збитків у розмірі 1 281 445, 88 грн.

1.2. Ухвалою суду від 01.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Домусгруп». Відповідач не отримав ухвалу про відкриття провадження, оскільки конверт з ухвалою повернувся до суду 06.01.2026. Водночас ухвалу доставлено на електронну пошту відповідача, зазначену в документах, долучених до позовної заяви.

1.3. Відводів складу суду сторонами не заявлено.

1.4. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, 14.01.2026 представник відповідача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; в засіданні 03.03.2026 прийнято до провадження заяву позивача про зміну підстав позову; 29.04.2026 залучено до участі у справі в статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 і ОСОБА_4 ; у судовому засіданні 10.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

1.5. У судовому засіданні 01.07.2026 розпочато розгляд справи по суті, 20.07.2026 суд ухвалив повернутися до розгляду справи по суті на стадію дослідження доказів, наступні судові засідання неодноразово відкладались, а судове засідання 02.09.2026 не відбулося через тимчасову відсутність судді. У судовому засіданні 09.09.2026 продовжено перерву у стадії ухвалення та проголошення рішення до 15.09.2026, про що повідомлено учасників справи та їх представників у спосіб доставки ухвал до їх електронних кабінетів.

1.6. У судовому засіданні 15.09.2026 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Позивач стверджує, що відповідачка, яка є іпотекодавцем у кредитних відносинах, позичальником по яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Домусгруп», має обов`язок відшкодувати збитки (упущену вигоду) позивачу у спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Стверджує, що зазнав втрат через недоотримання відсотків за період 28.05.2019 13.10.2025, які мали б бути нараховані на залишок на рахунку позивача в АТ «Сенс банк» на підставі договору від 28.05.2019 і додаткових угод до нього. Тому просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 24.02.2017, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пауком Л.Я. за реєстровим № 384, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа (кв. м): 28,4, житлова площа (кв. м): 18,4, технічний опис майна: квартира складається з двох житлових кімнат та кухні; комора в підвалі 7,5 кв. м, РПВН 35996076, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 ) в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп» (код ЄДРПОУ 40317240, адреса 80410, Львівська область, Кам?янка-Бузький район, с. Старий Добротвір, вул. Івана Франка, 36) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс» (код ЄДРПОУ: 41677971, адреса 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 77) за генеральним договором кредитної лінії № 12/К/17 від 23 лютого 2017 року, у розмірі 1 281 445,88 грн упущеної вигоди, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс» (код ЄДРПОУ: 41677971, адреса 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 77) шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб?єктом оціночної діяльності або незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна.

2.2. Відповідач подав відзив на позовну заяву, стверджує, що відбулася заміна з первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс» на нових кредиторів: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які сплатили борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп» як поручителі. Позивач був обізнаний про сплату боргу поручителями упродовж 13 - 25.10.2025, тобто ще до подання позову (21.11.2025), а тому немає підстав стверджувати про порушення майнових прав позивача. Крім цього, відповідач зазначає, що у позовній заяві відсутні обґрунтування факту наявності упущеної вигоди.

2.3. Третя особа 1 не подала пояснень стосовно суті спору.

2.4. Третя особа 2 і третя особа 3 заперечують позовні вимоги з тих підстав, що зобов`язання по генеральному договору виконані поручителями в жовтні 2025 року, що звернення стягнення на предмет іпотеки є подвійним стягненням за одне і те саме порушення, що не доведено факту збитків і вину відповідача.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

3.1. Публічне акціонерне товариство Акціонерно комерційний банк «Львів» уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Домусгруп» 23.02.2017 генеральний договір кредитної лінії № 12/К/17.

3.2. Сторони генерального договору кредитної лінії укладали додаткові угоди 02.03.2017, 11.04.2017, 01.03.2018, 29.03.2018, 23.08.2018.

3.3. Згідно з меморіальними ордерами від 02.03.2017 і від 11.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Домусгруп» отримало кредитні кошти в сумах 750 00,00 грн і 550 000,00 грн, тобто разом 1 300 000,00 грн.

3.4. Крім цього, 24.02.2017 Публічне акціонерне товариство Акціонерно комерційний банк «Львів» уклав із ОСОБА_1 як іпотекодавцем договір іпотеки від 24.02.2017. Згода ОСОБА_5 від 24.02.2017 на здачу в іпотеку дружиною квартири АДРЕСА_1 посвідчена нотаріусом та зареєстрована за номером 383, копія якої долучена до позовної заяви.

3.5. Іпотекою забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з умов генерального договору кредитної лінії №12/К/17 від 23.02.2017 та додатків до нього, відповідно до якого іпотекодержатель відкрив позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості у сумі 1 300 000,00 грн, яку позичальник зобов`язується повернути у строк до 22.02.2022 зі сплатою 23 % річних, щомісяця сплачувати суму відсотків за користування кредитом у розміри та в терміни згідно з умовами договору, а також оплатити комісії, неустойки та штрафні санкції у випадках, передбачених кредитним договором (п. 1.1).

3.6. Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед іпотекодержателем передає в іпотеку належне йому на праві приватної власності нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (п. 1.3).

3.7. Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 820 720,00 грн (п. 1.4). Ринкова вартість станом на 03.02.2017 становить 1 255 710,00 грн (п. 1.4).

3.8. На підставі вказаного договору іпотеки від 24.02.2017 у Державному реєстрі речових прав 24.02.2017 приватним нотаріусом Пауком Андрієм Ярославовичем зареєстровано обтяження у виді заборони на нерухоме майно; тип об`єкта квартира АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_1 з 12.03.2012.

3.9. Акціонерне товариство Акціонерно комерційний банк «Львів» 05.12.2019 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Прайм Альянс» договір відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп» щодо виконання зобов`язань по генеральному договору кредитної лінії від 23.02.2017, а також всіх інших прав, які виникають з основного договору; права іпотекдержателя, що виникають з договору іпотеки, укладеного з ОСОБА_1 ; права заставодержателя, що виникають з договору застави, укладеного з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп», права кредитора, що виникають з договору поруки, укладеного з ОСОБА_2 ; права кредитора, що виникають з договору поруки, укладеного з ОСОБА_3 .

3.10. Акціонерне товариство «Акціонерно комерційний банк «Львів» 27.12.2019 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Прайм Альянс» також договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який укладений між банком і ОСОБА_1 . Такий договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за номером 13.

3.11. Відповідно до цього договору з моменту відступлення права вимоги первісний іпотекодержатель вибуває з будь яких правовідносин, які склалися між первісним іпотекодержателем і боржником по договору іпотеки.

3.12. Господарський суд Львівської області у справі № 914/140/24 постановив рішення від 28.10.2024, яким стягнув солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс» 2 031 030,29 грн, з яких 1 240 959,68 грн заборгованість за тілом кредиту; 128 164,37 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 6 000,00 грн заборгованість за комісією; 370 174,80 грн пеня, нарахована на заборгованість за тілом кредиту, відсотками та комісією; 285 731,44 грн інфляційні втрати, нараховані на заборгованість за тілом кредиту, відсотками та комісією (п. 2 резолютивної частини рішення).

3.13. У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд відмовив (п. 4 резолютивної частини рішення), а також відмовив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 (п. 5 резолютивної частини рішення).

3.14. Зокрема, суд акцентував, що нормами Закону України «Про іпотеку» солідарної відповідальності боржника за основним зобов`язанням та майнового поручителя в разі порушення боржником зобов`язання не передбачено. Крім того, у цьому Законі в частині першій статті 11 визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Тобто обсяг відповідальності майнового поручителя обмежений вартістю майна, переданого ним в іпотеку, у зв`язку із чим збільшення обсягу відповідальності майнового поручителя неможливе.

3.15. У постанові від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що суд може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за основним зобов`язанням у разі, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положень статті 11 Закону України «Про іпотеку», якщо одночасно заявлені вимоги про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником.

3.16. Західний апеляційний господарський суд у цій справі 10.09.2025 постановив частково скасувати рішення суду першої інстанції та, зокрема, п. 2 рішення викласти у наступній редакції: стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс» 1 667 877,86 грн, з яких: 1 240 959,68 грн. заборгованість за тілом кредиту; 128 164,37 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 6 000,00 грн. заборгованість за комісією; 7 022,37 грн пеня, нарахована на заборгованість за тілом кредиту, відсотками та комісією; 285 731,44 грн. інфляційні втрати, нараховані на заборгованість за тілом кредиту, відсотками та комісією.

3.17. Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 20.11.2025 відповідачка має у власності житлові будинки у АДРЕСА_3 .

3.18. Відповідач подав платіжні інструкції:

- від 14.10.2025 на суму 97 500,00 грн (платник ОСОБА_6 , отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», призначення платежу виконання постанови ЗАГС у справі № 914/140/24 від 10.09.2025),

- від 21.10.2025 на суму 40 800,00 грн (платник ОСОБА_6 , отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», призначення платежу виконання постанови ЗАГС у справі № 914/140/24 від 10.09.2025),

- від 13.10.2025 на суму 300 000,00 грн (платник ОСОБА_6 , отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», призначення платежу виконання постанови ЗАГС у справі № 914/140/24 від 10.09.2025),

- від 16.10.2025 на суму 95 000,00 грн (платник ОСОБА_6 , отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», призначення платежу виконання постанови ЗАГС у справі № 914/140/24 від 10.09.2025),

- від 16.10.2025 на суму 100 000,00 грн (платник ОСОБА_6 , отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», призначення платежу виконання постанови ЗАГС у справі № 914/140/24 від 10.09.2025),

- від 16.10.2025 на суму 100 000,00 грн (платник ОСОБА_6 , отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», призначення платежу виконання постанови ЗАГС у справі № 914/140/24 від 10.09.2025,

- від 21.10.2025 на суму 41 578,00 грн (платник ОСОБА_3 , отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», призначення платежу виконання постанови ЗАГС у справі № 914/140/24 від 10.09.2025),

- від 15.10.2025 на суму 398 000,00 грн (платник ОСОБА_3 , отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», призначення платежу виконання постанови ЗАГС у справі № 914/140/24 від 10.09.2025),

- від 17.10.2025 на суму 100 000,00 грн (платник ОСОБА_3 , отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», призначення платежу виконання постанови ЗАГС у справі № 914/140/24 від 10.09.2025),

- від 17.10.2025 на суму 95 000,00 грн (платник ОСОБА_3 , отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», призначення платежу виконання постанови ЗАГС у справі № 914/140/24 від 10.09.2025),

- від 17.10.2025 на суму 100 000,00 грн (платник ОСОБА_3 , отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», призначення платежу виконання постанови ЗАГС у справі № 914/140/24 від 10.09.2025),

- від 17.10.2025 на суму 100 000,00 грн (платник ОСОБА_3 , отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», призначення платежу виконання постанови ЗАГС у справі № 914/140/24 від 10.09.2025), тобто всього на 1 567 878,00 грн.

3.19. Суд зауважує, що вказана сума визначена з урахуванням того, що подано дві платіжні інструкції з однаковими номерами: 2GT3-NAHM-8NOP-5XWL, MB211806354 від 16.10.2025 на 100 000,00 грн кожна (том 2, а. с. 42, 43). Однак, позивач і відповідач визнають, що рішення суду виконано у повному обсязі, зокрема, позивач вказує про це у відповіді на відзив (вх. № 4311/26 від 16.02.2026).

3.20. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 листом від 26.01.2026 повідомила ОСОБА_1 про те, що у зв`язку зі сплатою поручителями боргу відповідно до ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перейшли усі права кредитора, зокрема права за іпотечним договором від 24.02.2017, укладеним між Акціонерним товариством акціонерно комерційний банк «Львів» та ОСОБА_1 , яким було забезпечено вимоги іпотекодержателя, що випливають з умов генерального кредитного договору від 23.02.2017 № 128/К/17.

3.21. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 надіслали позивачу вимоги від 30.03.2026 про надання документів: генерального договору кредитної лінії від 23.07.2017, іпотечного договору від 24.02.2017, договору застави від 11.04.2017, договорів поруки, а також інших документів і сприяти у внесенні змін до державних реєстрів щодо заміни іпотекодержателя у зв`язку з переходом прав кредитора.

3.22. Позивач мав укладену з Акціонерним товариством «Альфа - Банк» угоду банківського вкладу № МВВS27732001 від 28.05.2019 до договору на комплексне обслуговування від 22.11.2018, відповідно до якої банк відкриває клієнту рахунок № НОМЕР_2 , а клієнт упродовж 90 днів вносить на вкладний рахунок грошові кошти в сумі 100,00 грн, а банк приймає вклад на вимогу та зобов`язується сплатити клієнту проценти на вклад на вимогу та повернути його клієнту на умовах та в порядку, встановлених угодою (п. 1.1 угоди).

3.23. Максимальна сума вкладу на вимогу 50 000 000,00 грн (п. 1.3).

3.24. Після цього, 19.09.2023 позивач уклав із Акціонерним товариством «Сенс Банк» угоду № 41677971/1 про нарахування процентів на залишок коштів на рахунках за фіксованою процентною ставкою до договору на комплексне банківське обслуговування від 22.11.2018. Відповідно до цієї угоди банк за користування залишками коштів на рахунку клієнта НОМЕР_3 в гривні нараховує та сплачує клієнту проценти у розмірі 13,9 % процентів річних (п. 1).

3.25. Банк сплачує нараховані проценти щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти та/або в день припинення цієї угоди шляхом їх зарахування на рахунок (п. 5).

3.26. Із поданих платіжних інструкцій вбачається, що 03.01.2020 АТ «Альфа банк» (його правонаступник АТ «Сенс Банк») перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс» 1,36 грн відсотків відповідно до угоди від 28.05.2019 за грудень 2019 року, 02.03.2020 0,63 грн за лютий 2020 року, 01.12.2020 0,33 грн за листопад 2020 року, 04.01.2021 0,34 грн за грудень 2020 року, 01.02.2021 0,34 грн за січень 2021 року, 01.11.2021 0,14 грн за жовтень 2021 року, 01.12.2021 0,13 грн листопад 2021 року, 04.01.2022 0,14 грн за грудень 2021 року, 01.02.2022 0,14 грн за січень 2022 року, АТ «Сенс банк» 01.12.2022 0,13 грн за листопад 2022 року, 02.01.2023 0,14 грн за грудень 2022 року, 01.02.2023 0,14 грн за січень 2023 року, 01.02.2023 0,14 грн за січень 2023 року, 01.12.2023 94 818,93 грн за листопад 2023 року, 01.12.2023 0,13 грн за листопад 2023 року, 01.01.2024 63 350,66 грн за грудень 2023 року, 01.01.2024 4 168,47 грн за грудень 2023 року, 01.12.2024 535,79 грн за листопад 2024 року, 01.12.2024 6 317,07 грн за листопад 2024 року, 01.01.2025 10 369,81 грн за грудень 2024 року, 01.02.2025 123,36 грн за січень 2025 року, 10.06.2025 172,82 грн за червень 2025 року, тобто всього на суму 179 861,00 грн, тобто банк виконував умови угоди і здійснював виплати відсотків клієнту (позивачу).

3.27. Подаючи ці платіжні документи, позивач здійснив розрахунок суми недоотриманих відсотків, які мали б бути нараховані на залишок на рахунку позивача в АТ «Сенс банк», і така сума становить 1 558 484,96 грн. Водночас ціну позову і предмет позову позивач не змінював в цій справі, тому визначена у прохальній частині позовної заяви заборгованість 1 281 445,88 грн залишається незмінною.

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

4.2. Щодо набуття позивачем прав кредитора по кредитному договору та договору іпотеки, то суд зазначає, що така обставина не є спірною, адже на підставі договорів від 05.12.2019 і від 23.12.2019 банк відступив права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс».

4.3. Як встановлено вище, по договору про відступлення права вимоги від 05.12.2019 банк відступив права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп» щодо виконання зобов`язань по генеральному договору кредитної лінії від 23.02.2017, зокрема, але не виключно щодо сплати боржником заборгованості по кредиту (заборгованість по основному боргу, по відсотках, по комісії), а також всіх інших прав, які виникають з основного договору; права іпотекодержателя, що виникають з договору іпотеки, укладеного з ОСОБА_1 ; права заставодержателя, що виникають з договору застави, укладеного з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп», права кредитора, що виникають з договору поруки, укладеного з ОСОБА_2 ; права кредитора, що виникають з договору поруки, укладеного з ОСОБА_3 .

4.4. Також Акціонерне товариство «Акціонерно комерційний банк «Львів» 27.12.2019 уклало із Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Прайм Альянс» договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який укладений між банком і ОСОБА_1 . Такий договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за номером 13.

4.5. Суд не ставить під сумнів правомірність вказаних правочинів, враховуючи таке. Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2023 у справі № 914/3150/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп» до відповідачів: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», за участю третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги від 05.12.2019 і від 27.12.2019 відмовлено у задоволенні позову.

4.6. Крім цього, рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/140/24 задоволено позовні вимоги саме на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Прайм Альянс».

4.7. Щодо відсутності, на думку відповідача, у позивача прав кредитора через набуття таких прав поручителями, суд зазначає таке.

4.8. Так, ч. 2, ч. 3 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов?язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов?язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов?язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов?язку, що виконана ним.

4.9. Договором поруки № 12/К/17/S-2 від 23.02.2017, поручителем по якому є ОСОБА_2 , до поручителя, який в повному обсязі виконав зобов?язання позичальника за кредитним договором, переходять усі права кредитора у цьому зобов?язання, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (п. 2.10).

4.10. Аналогічне положення передбачене п. 2.10 й іншого договору поруки № 12/К/17/S-2 від 23.08.2018, по якому поручителем є ОСОБА_3 .

4.11. Суд звертає увагу, що згідно з частиною другою статті 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов?язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора в цьому зобов?язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

4.12. Частиною першою статті 512 Цивільного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав заміни кредитора у зобов?язанні, серед яких передбачено і виконання обов?язку божника поручителем.

4.13. При цьому потрібно мати на увазі, що обсяг прав кредитора, які переходять до поручителя у такому випадку, повинен відповідати обсягу задоволених ним вимог кредитора за основним зобов`язанням.

4.14. Правовий аналіз частини другої статті 556 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов`язання. Цей висновок узгоджується з положенням частини першої статті 512 ЦК України, яка передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов?язанні внаслідок виконання обов?язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

4.15. Часткове виконання поручителем зобов??язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 03.12.2019 у справі № 910/5001/19, від 24.12.2019 у справі № 910/5016/19, від 16.01.2020 у справі № 910/5000/19 та 22.01.2020 у справі № 910/4997/19, постанова від 08.08.2019 у справі № 910/3570/18 та застосована Верховним Судом у постанові від 18.02.2020 у справі № 910/7715/19.

4.16. Враховуючи зазначене, суд визнає заперечення відповідача недоречними, адже вказана норма застосовується, коли фактично мова йде про регресну вимогу, тобто коли два поручителі сплатили борг перед кредитором замість позичальника і отримують право вимоги до позичальника та натомість стають кредиторами стосовно позичальника в сумі виплачених зобов?язань. А оскільки поручителі виконували рішення суду, яким не стягнуто упущеної вигоди, то у суду відсутні правові підстави стверджувати про відсутність права у позивача на заявлення до стягнення упущеної вимоги в цій справі.

4.17. Щодо обставини прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема про повернення основного боргу по кредиту, що було предметом дослідження у справі № 914/140/24, то така теж є безспірною. Так, у рішенні суду від 28.10.2024 встановлено, що станом на 05.12.2019 розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп» з повернення кредиту становив 1 240 959,68 грн.

4.18. Позивач вважає, що у зв`язку з порушенням умов кредитного договору по своєчасному поверненню кредиту упродовж терміну дії кредитної лінії позичальник має обов`язок крім сплати пені відшкодувати банку заподіяні збитки в повному обсязі, в тому числі й упущену вигоду (п. 7.4 договору). А оскільки відповідальність позичальника забезпечена іпотекою, то враховуючи п. 3.1.4 договору іпотеки, іпотекодавець також повинен виконати і такий обов`язок.

4.19. Так, п. 7.4 кредитного договору передбачає, що упущена вигода розраховується за весь період прострочення шляхом нарахування на суму прострочення процентної ставки (п. 2.1.3 договору), збільшеної в півтора рази.

4.20. Відповідно до договору іпотеки основне зобов`язання, з метою забезпечення якого укладено договір іпотеки, є сплата відсотків річних, комісії, неустойки, штрафних санкцій (п. 1.1). А відповідно до п. 3.1.4 договору іпотеки серед прав іпотекодержателя виокремлено: у випадку невиконання іпотекодавцем / позичальником зобов`язань за цим та / або кредитним договором, достроково звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов`язаних з реалізацією предмета іпотеки.

4.21. Так, розділ 5 договору іпотеки передбачає, що у разі порушення іпотекодавцем та / або позичальником зобов`язань за основним зобов`язанням та / або умов цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання не менш, ніж у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекдержателя не буде виконана, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 5.1).

4.22. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

4.23. Суд зазначає, що такої вимоги позивач відповідачу не надсилав (докази протилежного відсутні), проте визначена вимога є обов`язковою для позасудового звернення стягнення на майно. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Тому ненадіслання повідомлення до іпотекодавця і звернення з позовом до суду не є абсолютною умовою для визнання відсутнім права іпотекодержателя на захист порушеного права в судовому порядку, а саме не є підставою для відмови в задоволенні позову.

4.24. Щодо складу збитків, то суд зазначає таке

4.25. Верховний Суд у постанові від 19.01.2026 у справі № 461/1377/24 акцентує що збитками, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

4.26. Тобто відшкодування упущеної вигоди - це захід цивільно-правової відповідальності, що застосовується з метою захисту порушених прав і полягає у відшкодуванні боржником вартості майнових вигод, які кредитор міг би отримати, якби його суб?єктивне право не було порушено.

4.27. Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 623 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який порушив зобов?язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов?язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов?язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред?явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

4.28. З аналізу вказаних норм цивільного права вбачається, що для вирішення питання про відшкодування шкоди необхідна сукупність таких підстав: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

4.29. Аналізуючи склад цивільного правопорушення, враховуючи встановлену вище обставину наявності простроченої заборгованості на 05.12.2019, суд погоджується з позивачем, що протиправність виражається у простроченні виконання грошового зобов?язання позичальником, а іпотекодавець відповідає за порушення позичальником виконання зобовязання. Тому суд визнає доведеним перший елемент - протиправну поведінку позичальника.

4.30. Наявність причинно - наслідкового зв?язку між протиправною поведінкою особи позивач обгрунтовує обізнаністю іпотекодавця про наявність забезпеченого іпотекою зобов?язання, про факт порушення основного зобов?язання, про наявність судового спору щодо стягнення заборгованості у справі № 914/140/24 та невчиненням жодних дій, спрямованих на добровільне погашення заборгованості чи мінімізацію наслідків її прострочення.

4.31. Несвоєчасне повернення кредитних коштів і супутніх нарахувань призвели до неможливості реалізації позивачем свого права на отримання відсотків по договору банківського вкладу, укладеного з Акціонерним товариством «Альфа - Банк», і договору про нарахування процентів на залишок коштів на рахунках, укладеного з Акціонерним товариством «Сенс Банк».

4.32. Твердження третьої особи про те, що відсутність в матеріалах справи основного договору про обслуговування банківського вкладу є перешкодою у визнанні позовних вимог, суд визнає не обґрунтованим, адже в силу презумпції правомірності правочину та вірогідності доказів жоден з учасників справи не спростував факту існування та чинності такого договору, відповідач і треті особи не подали жодного іншого доказу і не вживали заходів для витребування інших доказів.

4.33. Отож, відповідно до п. 4.1 угоди від 28.05.2019 за користування вкладом на вимогу банк нараховує проценти на суму вкладу на вимогу, що не перевищує розміру максимальної суми вкладу, передбаченої п. 1.3 розділу І цієї угоди, за процентною ставкою, визначеною в залежності від суми вкладу на вимогу, розміщеного на вкладному рахунку, а саме якщо сума вкладу до 100 000,00 грн процентна ставка 4 %, до 500 000,00 грн процентна ставка 5 %, до 1 000 000,00 грн процентна ставка 5,5 %, до 5 000 000,00 грн процентна ставка 9 %.

4.34. Відповідно до п. 4.2 угоди проценти за користування вкладом на вимогу виплачуються клієнту щомісячно в порядку, передбаченому додатком № 7 до договору, з урахуванням п. 4.1 цієї угоди.

4.35. А відповідно до угоди від 19.09.2023 банк за користування залишками коштів на рахунку клієнта НОМЕР_3 в гривні нараховує та сплачує клієнту проценти у розмірі 13,9 % процентів річних (п. 1). Банк сплачує нараховані проценти щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти та/або в день припинення цієї угоди шляхом їх зарахування на рахунок (п. 5).

4.36. Відповідно до ч. 1 ст. 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

4.37. Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 1061 Цивільного кодексу України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

4.38. Вказані угоди виконувались, про що свідчать платежі, описані в п. 3.28 цього рішення, коли АТ «Альфа банк» і його правонаступник АТ «Сенс Банк» сплачували позивачу відсотки з 03.01.2020 по 10.06.2025.

4.39. Тобто позивач з часу укладення таких угод мав можливість розміщувати на відкритих рахунках грошові кошти (незалежно від джерела походження: чи то свої власні, чи то отримані від кредиторів), на які відповідно до умов договорів банк мав нараховувати відсотки і сплачувати такі позивачу. Відповідно, такими вкладними грошовими коштами у відповідний період мали бути і кошти, заборговані позичальником. Однак, фактична сплата заборгованості здійснена тільки восени 2025 року, після постановлення судом апеляційної інстанції судового рішення у справі № 914/141/24. Тому через допущене прострочення позивач втратив реальну можливість розмістити отримані від позичальника кошти на рахунках і відповідно втратив можливість отримати від банку відсотки на такі вкладені кошти.

4.40. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц зазначає, що «… у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток».

4.41. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.11.2023 у справі № 922/3928/20 також вказує, що: «При цьому неодержаний дохід (упущена вигода) це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення».

4.42. Фактичні обставини про недоотримання відсотків з 28.05.2019 є доведеними, отримання таких були б реальними, якби позичальник виконував обов`язок по поверненню грошових коштів.

4.43. Відповідно до ч. 3 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

4.44. Відсутність вини відповідач не обґрунтовував та не довів.

4.45. Щодо розміру упущеної вигоди, суд зазначає таке.

4.46. Відповідно до розрахунку упущеної вигоди в розмірі 1 281 445,88 грн така утворилась внаслідок допущення позичальником прострочення, починаючи з 31.03.2018 року і до 23.02.2022. У розрахунку позивач застосовує проценту ставку, визначену п. 7.4 кредитного договору 34,5 %, отриману внаслідок збільшення в півтора рази процентної ставки, встановленої п. 2.1.3 договору (23 %).

4.47. Прострочена заборгованість і періоди, в якій існувала певна сума боргу, застосовані позивачем із рішення суду у справі № 914/140/24, відповідачем не заперечені та не спростовані.

4.48. Проте, суд звертає увагу, що позивач мав право отримувати відсотки на підставі описаних вище угод з часу укладення таких угод, тобто з 28.05.2019 і з 19.09.2023. А тому обгрунтованим є підхід, щоб здійснювати розрахунок з 28.05.2019 і до крайнього строку, визначеного позивачем - 23.02.2022.

4.49. Як зазначено в п. 2.4.1 рішення суду від 28.10.2024 у справі № 914/140/24, ТОВ «Домусгруп» допускало прострочення повернення кредиту з моменту зменшення Графіку кредитної лінії і в кожному місяці, коли цей Графік надалі зменшувався, зокрема за період з 10.04.2019 по 23.05.2019 кредитний борг становив 1 240 959,68 грн. Доказів зміни такого боргу до 23.02.2022 немає. Тому у період з 28.05.2019 по 23.02.2022 існував боргу розмірі 1 240 959,68 грн і саме на таку суму позивач має право нараховувати упущену вигоду, а заборгованість за попередні періоди - з 31.03.2018 до уваги не береться.

4.50. Суд також вважає, що встановлені угодами від 28.05.2019 і від 19.09.2023 відсоткові ставки і їх незастосування позивачем при розрахунку, долученому до позовної заяви, не мають значення для визначення розміру упущеної вигоди, адже застосуванню підлягає ставка 34,5 %, погоджена сторонами в кредитному договорі (7.4). Вказана умова кредитного договору погоджена сторонами, не оспорена іншою сторону договору чи третьою особою, не визнана недійсною у встановленому законом порядку, а Цивільний кодекс України не забороняє сторонам договору погодити розмір відповідальності. Тому у суду відсутні підстави не враховувати за заявою позивача договірну умову щодо порядку визначення розміру упущеної вигоди.

4.51. Отож, розрахунок упущеної вигоди за період 28.05.2019 - 23.02.2022 на суму боргу 1 240 959,68 грн із застосуванням процентної ставки 34,5 %, за перерахунками суду, становить 1 175 307,81 грн, що на 106 138,07 грн менше від визначеного позивачем, і що становить 91,72 % від ціни позову.

4.52. Щодо способу захисту у формі звернення стягнення на майно, то суд вважає застосування такого дискрецією іпотекодержателя, та зазначає таке.

4.53. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

4.54. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності);

- спосіб реалізації предмета іпотеки;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

4.55. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

4.56. Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

4.57. Відповідно до п. 5.4 договору іпотеки сторони погодили, що звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором на розсуд іпотекодержателя може здійснюватись на підставі:

- рішення суду,

- виконавчого напису нотаріуса;

- згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, викладеним в розділі 6 (пункти 6.1.6.2.,6.3) цього договору шляхом задоволення вимог іпотекодержателя.

4.58. Відповідно до п. 5.5 договору іпотеки реалізація предмету іпотеки може здійснюватись декількома способами, серед яких шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів на підставі рішення суду.

4.59. Позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна.

4.60. Вказаний спосіб відповідає договору та не суперечить закону, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб, визначений іпотекдержателем, однак з урахуванням визначеної судом суми заборгованості 1 175 307,81 грн, в рахунок якої звертається стягнення. Відповідно позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості у розмірі 1 175 307,81 грн упущеної вигоди, а в частині звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості у розмірі 106 138,07 грн упущеної вигоди суд вважає за необхідне відмовити.

5. ВИСНОВКИ ЩОДО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ

5.1. Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача пропорційно задовленим вимогам. Враховуючи, що сума заборгованості, в погашення якої позивач просить звернути стягнення, становить 91,72 % від ціни позову, то судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем також пропорційно, а саме 14 104,11 грн (91,72 % від 15 377,35 грн).

5.2. Позивач у позовній заяві вказував орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу 80 000,00 грн і зазначав, що «заявлені витрати не є остаточними, а їх розмір може збільшитися внаслідок розгляду судом справи. Докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення, про що сторона позивача в даний час заявляє у цьому позові відповідно до абз.2 ч.8 ст. 129 ГПК України.». тому на час постановлення рішення суд не вирішує питання розподілу витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 24.02.2017, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пауком А.Я. за реєстровим № 384, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа (кв. м): 28,4, житлова площа (кв. м): 18,4, технічний опис майна: квартира складається з двох житлових кімнат та кухні; комора в підвалі 7,5 кв. м, РПВН 35996076, що належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп» (ідентифікаційний код юридичної особи 40317240, 80410, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Старий Добротвір, вул. Івана Франка, 36) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс» (ідентифікаційний код юридичної особи 41677971, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 77) за генеральним договором кредитної лінії № 12/К/17 від 23.02.2017, у розмірі 1 175 307,81 грн упущеної вигоди, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс» (ідентифікаційний код юридичної особи 41677971, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 77) шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна.

3. У задоволенні позовних вимог в частині звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості у розмірі 106 138,07 грн упущеної вигоди відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін компанія «Прайм Альянс» (ідентифікаційний код юридичної особи 41677971, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 77) 14 104,11 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01.10.2026.

Суддя Матвіїв Р.І.