Рішення № 140229422, 24.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2026Справа № 910/7701/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС 15"

до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна

третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС 1"

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

представники сторін:

від позивача: Трещов А.В.

від відповідача: Скляров Д.М.

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС 15" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", в якому просить суд (в останній редакції) визнати виконавчий напис №4712, вчинений 28.08.2025 року, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М за яким звернуто стягнення на визначене договором застави 716/55-3 (посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. 30 жовтня 2020 року за реєстровим номером № 817), зі змінами та доповненнями, рухоме майно, а саме: майнові права інтелектуальної власності на торговельні марки, що посвідчуються свідоцтвами України на знаки для товарів і послуг № 173763, № 197199, № 197200 та № 204385, таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний виконавчий напис №4712 не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням норм статей 87-88 Закону України "Про нотаріат", глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою від 29.06.2026 Господарський суд міста Києва залишив вказану позовну заяву без руху.

01.07.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків від 30.06.2026.

Ухвалою від 06.07.2026 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/7701/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 06.08.2026, задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи (заявлене у позові) та залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірину Миколаївну.

28.07.2026 через систему "Електронний суд" від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М надійшли письмові пояснення та копії виконавчого напису і документів, на підставі яких був посвідчений виконавчий напис.

06.08.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов.

Ухвалою від 06.08.2026 Господарський суд міста Києва постановив: залишити без розгляду відзив відповідача від 06.08.2026; залучити до участі у справі №910/7701/26 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС 1"; продовжити підготовче провадження у справі №910/7701/26 на 30 днів; відкласти підготовче засідання у справі №910/7701/26 на 10.09.2026.

10.09.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС 15" надійшла заява про виправлення описки в тексті позовної заяви, в якій позивач просить суд виправити допущену в тексті позовної заяви технічну описку (друкарську помилку) та вважати правильною прохальну частину позовної заяви (пункт 3) в наступній редакції: "3. Визнати виконавчий напис №4712, вчинений 28.08.2025 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною, за яким звернуто стягнення на визначене Договором застави № 716/55-3 від 30.10.2020 року (посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. за реєстровим номером № 817) рухоме майно, а саме: майнові права інтелектуальної власності на торговельні марки, що посвідчуються свідоцтвами України на знаки для товарів і послуг № 173763, № 197199, № 197200 та № 204385, таким, що не підлягає виконанню".

У підготовчому засіданні 10.09.2026 суд, керуючись ст.42, 46 ГПК України постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача від 10.09.2026 про виправлення описки в тексті позовної заяви (в прохальній частині) як заяви про зміну предмета позову. Подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням вказаної заяви.

У підготовчому засіданні 10.09.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.09.2026.

Присутній у судовому засіданні 24.09.2026 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення по суті заперечень.

Представники третіх осіб у судове засідання не прибули. Про судове засідання з розгляду справи по суті треті особи були повідомлена ухвалою суду від 10.09.2026, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

У судовому засіданні 24.09.2026, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 24.09.2026 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке:

заборгованість не була безспірною, оскільки 24.11.2025 ТОВ "ДІЄСА" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" про розірвання договору кредитної лінії №516/31/6 від 03.11.2011 та визнання припиненими грошових зобов`язань;

договір кредитної лінії № 516/31/6 від 03.11.2011 є оспорюваним, а відтак вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., 28.08.2025 виконавчий напис № 4712, якими звернуто стягнення на визначене договором застави №716/55-3 зі змінами та доповненнями, є передчасним;

застава має акцесорний характер та у разі визнання припиненими зобов`язань за рішенням суду застава автоматично припиниться;

договір кредитної лінії № 516/31/6 від 03.11.2011 не було нотаріально посвідчено, а тому не може відноситися до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в розумінні положень ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат";

порушено порядок повідомлення боржника про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та не внесено до Реєстру відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Позиція відповідача

Оскільки відповідач подав відзив на позов з пропуском процесуального строку, встановленого в ухвалі про відкриття провадження у справі, ухвалою від 06.08.2026 суд на підставі ст.118 ГПК України залишив без розгляду відзив відповідача.

Позиція третьої особи-1

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна у письмових поясненнях по суті спору зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбулося за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 є підтвердженням безспірності заборгованості перед стягувачем. Також нотаріус вказує, що виконавчий напис вчинено на нотаріально посвідченому договорі застави, який наданий стягувачем в оригіналі, а не на кредитному договорі. Крім того, банком було дотримано порядок повідомлення заставодавця про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та зареєстровано звернення стягнення в Державному реєстрі речових прав.

Позиція третьої особи -2

Третя особа-2 правом на подання пояснень по суті спору не скористалася.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС 1" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (банк) укладено договір кредитної лінії № 516/31/6 від 03.11.2011 (надалі - кредитний договір). Надалі додатковими договорами № 1 - № 24 сторонами вносились зміни та доповнення.

Відповідно до умов цього кредитного договору банк надав позичальнику кредит з максимальним лімітом 60000000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти й інші платежі за користування ними в порядку та на умовах, встановлених договором.

У пункті 2.7 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку і розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються банком за фіксованою процентною ставкою.

Проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 15,25 % річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором (п.2.7.1.).

У випадку порушення зобов`язань позичальника, встановлених пунктами 5.3.5. та 5.3.7. цього договору, банк встановлює процентну ставку в розмірі 16,25 % річних, починаючи з першого дня місяця, що слідує за місяцем, в якому відбулось порушення зобов`язань позичальника, та закінчуючи останнім днем місяця, в якому таке зобов`язання буде виконане/дотримане (п. 2.7.4).

Згідно з пунктом 5.3.2 кредитного договору позичальник зобов`язаний точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Умовами додаткового договору №22 від 30.10.2020 до кредитного договору сторонами погоджено порядок сплати позичальником заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 84 841 810,83 грн, у тому числі: 57831516,53 грн основна сума боргу (термін повернення 31.07.2027); 27010294,30 грн - процентна сума боргу (термін повернення 31.12.2028).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС 15" (заставодавець) та Акціонерним товариством "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (заставодержатель) укладено договір застави №716/55-3 від 30.10.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 817 (далі - договір застави),

Відповідно до п.2.1. договору застави заставодавець у забезпечення виконання зобов`язання, визначеного у ст. 3 цього договору, передає заставодержателю у заставу майно та права, зазначені у п.4.1. цього договору (предмет застави та/або торговельна марка), а заставодержатель приймає їх у заставу та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами заставодавця, якщо інше не встановлено законодавством.

Згідно із пп.2.4.3 п.2.4. договору застави предмет застави належить заставодавцю на праві власності та не відчужений і не обтяжений жодним чином.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 договору застави визначено, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Із підписанням договору застави заставодавець погодився, що для вчинення виконавчого напису є достатнім подання заставодержателем нотаріусу документів, що підтверджують безспірність заборгованості заставодавця за зобов`язанням: заяви про порушення зобов`язання та (або) умов договору, розрахунку заборгованості та свого примірника договору, а сам виконавчий напис вчиняється на примірнику договору застави, виданому заставодержателю після нотаріального посвідчення.

Згідно із наданими приватним нотаріусом матеріалами, на підставі яких вчинено спірний виконавчий напис, 04.07.2025 АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано відомості про звернення стягнення на предмет застави за договором застави, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 98098440 від 04.07.2025.

04.07.2025 АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" на адресу позичальника та заставодавця направлено письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання вих. № 55/2 08/88234/2025 від 04.07.2025.

ТОВ "ТЕХНОПОЛІС 15" отримало повідомлення 08.07.2025, що підтверджується рекомендованими поштовими відправленнями №0100100419402.

28.08.2025 після реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення та направлення письмового повідомлення, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. на оригіналі нотаріально посвідченого договору застави вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4712.

Стягнення за виконавчим написом звернено в рахунок часткового задоволення вимог банку, а саме: для часткового погашення заборгованості за основною сумою кредиту (тілом кредиту) у розмірі 57 572 470,53 грн, за строк стягнення з 25.06.2025 по 20.08.2025.

25.02.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області відкрито виконавче провадження №80343633 з примусового виконання виконавчого напису № 4712.

Спір між сторонами виник щодо неправомірності вчинення виконавчого напису нотаріуса від 28.08.2025 №4712. За доводами позивача виконавчий напис вчинений з порушенням норм статей 87-88 Закону України "Про нотаріат", глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, оскільки, кредитний договір не був нотаріально посвідчений; заборгованість не була безспірною; порушено порядок повідомлення заставодавця про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та відсутня реєстрація звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

28.08.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №4712, про звернення стягнення на торгівельну марку, комбінація позначень якого та відомості про які зазначається відповідними свідоцтвами на знаки для товарі і послуг та публічною інформацією про свідоцтва, що належать ТОВ "ТЕХНОПОЛІС 15", в рахунок часткового задоволення вимог АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", а саме часткового погашення заборгованості за основною сумою кредиту (тілом кредиту) у розмірі 57 572 470,53 грн, за строк стягнення з 25.06.2025 по 20.08.2025.

Виконавчий напис це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №916/1293/18.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Основними (обов`язковими) умовами для вчинення нотаріусом виконавчого напису є: 1) наявність (існування) заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем станом на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, безспірність такої заборгованості; 2) дотримання заявником при пред`явлені нотаріусу вимоги, за якою видається виконавчий напис, встановленого законом строку давності.

Згідно із ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (ч.1 ст.88 Закону України "Про нотаріат").

Підпунктами 1.1., 1.2., пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), визначено, що для стягнення грошових сум, витребування від боржника майна або про витребування об`єкта довірчої власності у довірчого власника, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із підпунктом 3.1. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи за наявності таких умов: подані документи підтверджують безспірність заборгованості, іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а в разі виконавчого напису на договорі про встановлення довірчої власності - виконання боржником свого зобов`язання; з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Пунктом 1 Переліку визначено, що до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів належать нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

У пункті 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що до заяви від 27.08.2025 №5512-09/110433/2025 про вчинення виконавчого напису АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" долучено: оригінал договору застави від 30.10.2020 №716/55-3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 817; копію договору кредитної лінії від 03.11.2011 №516/31/6 з усіма змінами та доповненнями та оригінал для огляду; довідка про розрахунок заборгованості за договором кредитної лінії; виписки по рахунках обліку заборгованості позичальника за кредитним договором; копія вимоги про дострокове повернення кредиту №55/2-08/58230/2025 від 20.05.2025 з доказами направлення на адресу позичальника; письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяження зобов`язання вих. №55/2-09/88234/2025 від 04.07.2025 з доказами направлення на адресу позичальника та заставодавця; копія витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №98098440 від 04.07.2025; копії довіреностей на підтвердження повноважень представника банку, що підписав заяву.

Отже, на виконання вимог пункту 1 Переліку банком було надано приватному нотаріусу оригінал нотаріально посвідченого договору застави № 716/55-3 від 30.10.2020.

Договір застави повністю відповідає ознакам документа, визначеного пунктом 1 Переліку документів, оскільки: є нотаріально посвідченим; передбачає право звернення стягнення на заставлене майно; містить прямо погоджену сторонами умову про звернення стягнення у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (підпункт 7.2.3 пункту 7.2), із застереженням про те, що виконавчий напис вчиняється саме на примірнику цього договору.

При цьому виконавчий напис № 4712 вчинено не на кредитному договорі, як помилково вважає позивач, а на оригіналі договору застави №716/55-3 від 30.10.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 817.

Кредитний договір, у свою чергу, подавався нотаріусу не як документ, на підставі якого безпосередньо вчиняється виконавчий напис, а лише як документ, що підтверджує наявність безспірної заборгованості та прострочення виконання зобов`язання у розумінні підпункту "б" пункту 1 Переліку документів, разом із довідкою про розрахунок заборгованості, виписками з рахунків щодо її обліку, вимогою про дострокове повернення кредиту та письмовим повідомленням про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання.

Отже, посилання позивача на відсутність нотаріально посвідченого кредитного договору як на підставу для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є помилковим, оскільки у цій справі виконавчий напис вчинено безпосередньо на нотаріально посвідченому договорі застави, який безпосередньо передбачений пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку (у чинній на час вчинення виконавчого напису редакції).

Висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21.09.2021 у справі №910/10374/17, на які посилається позивач, є нерелевантним до спірних правовідносин, оскільки у справі №910/10374/17 предметом оцінки були виконавчі написи, вчинені безпосередньо на кредитному договорі, укладеному в простій письмовій формі, тобто на документі, який не був нотаріально посвідченим, з посиланням на пункт 1 Переліку документів у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, яка на час вчинення написів була нечинною згідно з судовим рішенням. Однак, у справі, що розглядається, виконавчий напис вчинено на нотаріально посвідченому договорі застави. Наведене вказує на те, що правовідносини у справі №910/10374/17 та у справі №910/7701/26 не є подібними.

Статтею 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом строку, що визначається згідно з частиною другою статті 28 цього Закону.

Як підтверджується матеріалами справи, 04.07.2025 АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано відомості про звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 30.10.2020 №716/55-3, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 98098440 від 04.07.2025.

04.07.2025 АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" на адресу позичальника та заставодавця направлено письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання вих. № 55/2 08/88234/2025 від 04.07.2025.

Зі змісту зазначеного повідомлення вбачається, що банк вимагав усунути порушення зобов`язання за кредитним договором протягом 30 днів з дня реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У повідомленні визначено розмір простроченої заборгованості та наслідки невиконання вимоги, а саме звернення банком стягнення на предмет застави у спосіб, передбачений договором застави та статтею 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", шляхом вчинення виконавчого напису на договорі застави.

Як підтверджено матеріалами справи, ТОВ "ТЕХНОПОЛІС 15" отримало повідомлення 08.07.2025, що підтверджується рекомендованими поштовими відправленнями №0100100419402.

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами спростовуються доводи відповідача про порушення банком порядку повідомлення заставодавця про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та відсутності реєстрації звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Щодо посилання позивача на те, що заборгованість, яка стала предметом стягнення за виконавчим написом, не була безспірною, оскільки ТОВ "ДІЄСА", яке є майновим поручителем за зобов`язаннями ТОВ "ТЕХНОПОЛІС-1" звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" про розірвання договору кредитної лінії №516/31/6 від 03.11.2011 укладеними між ТОВ "ТЕХНОПОЛІС-1" та АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", визнання припиненням грошових зобов`язань зі сплати (повернення) тіла кредиту, відсотків, процентів річних, інфляційних, неустойки (пені, штрафів тощо) та збитків, в т.ч. упущеної вигоди за договором кредитної лінії, суд зазначає таке.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів № 1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 у справі №137/1666/16-ц зазначено, що "для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису".

Згідно із відомостями, які знаходяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", в якій заявляє такі вимоги: розірвати договір кредитної лінії № 516/31/6 від 03.11.2011, укладений між ТОВ "ТЕХНОПОЛІС-1" та АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", у зв`язку з істотною зміною обставин (відповідно до ст. 652 ЦК України) та визнати припиненими (з моменту набрання законної сили рішенням суду) грошові зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС-1" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" як поручителя, за договором кредитної лінії № 516/31/6 від 03.11.2011 щодо сплати (повернення) тіла кредиту, нарахованих відсотків (у тому числі процентів річних та інфляційних), неустойки (пені, штрафів тощо), а також відшкодування збитків (у тому числі упущеної вигоди) за зазначеним договором.

Ухвалою суду від 05.12.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/12677/23 (910/14597/25).

Водночас, як зазначено судом вище, виконавчий напис № 4712 вчинено 28.08.2025.

За наведених обставин, станом на момент звернення АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" до нотаріуса та станом на момент вчинення виконавчого напису, судового спору щодо кредитного договору або розміру заборгованості за ним не існувало.

Суд зазначає, що наявність спору щодо існування, обсягу або підстав виникнення відповідних зобов`язань має оцінюватися з урахуванням обставин, які існували саме на момент вчинення виконавчого напису.

Відтак, подання майновим поручителем позову про розірвання кредитного договору та припинення зобов`язань, виникли майже через три місяці після вчинення виконавчого напису, а тому не може підтверджувати безспірність заборгованості на момент вчинення такого напису.

Одночасно судом за наслідками дослідження доданих до заяви про вчинення виконавчого напису документів на предмет їх відповідності Переліку документів № 1172, суд встановив що банк надав нотаріусу всі документи, достатні та необхідні для вчинення виконавчого напису та довів безспірність заборгованості.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусу були надані відповідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, надано нотаріально посвідчений договір застави та дотримано порядок повідомлення заставодавця про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому доводи позивача про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не знайшли свого підтвердження.

Разом з тим, суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

У цій справі з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оскільки позивачем не доведено того, що оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом неправомірно, з порушенням вимог статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат", глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС 15" до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" про визнання виконавчого напису нотаріуса № 4712 вчиненого 28.08.2025 таким, що не підлягає виконанню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд справи покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС 15" до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.10.2026.

Суддя С.О. Турчин