Рішення № 140229419, 23.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2026Справа № 910/1614/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За первісним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ»

про стягнення 368083,88 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ»

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»

про зобов`язання вчинити дії

Представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Місюра Ю.О.;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Плискань І.О.; Давиденко Д.В.

від третьої особи: Жовтун О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» про стягнення 368083,88 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням споживачем умов договору розподілу електроенергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії (недопуск працівників ОСР до своїх електроустановок для виконання їх відключення по заявці постачальника; не припинення власного електроспоживання відповідно до умов договору відповідно до п.п. 3, п. 5.5.5. ПРРЕЕ з причини неповної оплати за спожиту електричну енергію).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 відкрито провадження у справі №910/1614/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судових засідань), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

11.03.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

11.03.2026 до Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що у нього не було заборгованості перед постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», а тому підстав для відключення його від електропостачання не було, а нарахування, здійснені оператором системи розподілу - Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі», є безпідставними.

11.03.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» надійшла зустрічна позовна заява про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» здійснити перерахунок за активну електроенергію, спожиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» за період березень 2024 - січень 2025 за Договором №74353020ПУ від 01.02.2019 р., особистий рахунок 7435302.

Зустрічний позов обгрунтовано тим, що, на думку споживача, у нього не було заборгованості з оплати спожитої електроенергії, у зв`язку з чим, відповідно, не було підстав відключати Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» від електропостачання.

Разом із зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» подало клопотання про витребування доказів.

16.03.2026 Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» подано відповідь на відзив, в якій позивач зауважив, що враховуючи схему електропостачання об`єктів споживача, нарахування обсягів споживання електричної енергії за показниками засобів обліку споживача відбувається з відрахуванням (відніманням) обсягів споживання електроенергії побутовими споживачами (мешканцями кватир) та іншими не побутовими споживачами, засоби обліку яких послідовно підключені до засобів обліку ТОВ «Місто для людей «Київ» (як основного споживача) та з якими у ОСР укладені індивідуальні договори про надання послуг з розподілу електричної енергії.

16.03.2026 відповідачем за зустрічним позовом подані заперечення на зустрічний позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» до розгляду із первісним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», підготовче засідання призначено на 08.04.2026.

17.03.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ», вказавши на його необгрунтованість.

08.04.2026 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 08.04.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.04.2026.

У підготовчому засіданні 22.04.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 29.04.2026.

У підготовчому засіданні 29.04.2026 суд частково задовольним клопотання позивача за зустрічним позовом про витребування доказів, продовжив строк розгляду спору на 30 днів та відклав підготовче засідання на 17.06.2026.

09.06.2026 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» надійшли додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 17.06.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.07.2026.

01.07.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» надійшли додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 01.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.07.2026.

06.07.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» надійшли додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 09.09.2026.

08.09.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

Судове засідання, призначене на 09.09.2026, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2026 судове засідання у справі №910/1614/26 призначено на 16.09.2026.

У судовому засіданні 16.09.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 23.09.2026.

У судовому засіданні 16.09.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 23.09.2026.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 23.09.2026 надав усні пояснення по справі, первісний позов підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 23.09.2026 надав усні пояснення по справі, проти задоволення первісного позову заперечив; зустрічний позов підтримав у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні 23.09.2026 надав усні пояснення по справі.

У судовому засіданні 23.09.2026 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Відповідно до ліцензії з розподілу електричної енергії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 13.11.2018 №1411 Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» є оператором системи розподілу електричними мережами та здійснює провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території ліцензованої діяльності.

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» у своїй діяльності керується чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310 (далі - КСР), Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - ККОЕЕ) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у цій сфері.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Пунктом 4 Постанови встановлено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно п.п. 2.1.3, 2.1.5 ПРРЕЕ споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ.

Відповідно до 2.1.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Позивач як Оператор системи розподілу, розмістив на головній сторінці свого сайту редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії/

Відповідно до п. 1.2.6 ПРРЕЕ Оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг).

Як пояснило Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі», оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» сплатило за рахунком (квитанцією), який надсилався (надавався) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, то відповідач за первісним позовом за адресою споживання: вул. Обухівська, 139 вважається приєднаним згідно із Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, на умовах договору про постачання електричної енергії, укладеного з постачальником за регульованим тарифом за особовим рахунком № НОМЕР_1 К/Р НОМЕР_2.

Отже, розподіл електричної енергії на об`єкт за адресою: вул. Обухівська, 139 здійснюється на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до умов якого ТОВ «Місто для людей Київ» (код ЄДРПОУ 40998954) приєднано згідно із постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, на умовах договору про постачання електричної енергії укладеного постачальником за регульованим тарифом за особовим рахунком № НОМЕР_1.

Умовами Договору про постачання електричної енергії (далі - Договір про постачання з Основним споживачем), за яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача, величини якої по об`єктах Споживача визначені Додатком 2 до Договору, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

В Додатку № 3 до Договору зазначені відомості про розрахункову засоби обліку активної та реактивної енергії.

В Додатку № 4А до Договору зазначено перелік об`єктів Споживача.

В Додатку 6 до Договору міститься Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Точки продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та/або «Загальна схема електропостачання», які є невід`ємними частинами даного Договору.

За ініціативи постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» згідно реєстру споживачів для здійснення обмеження/припинення електроживлення за заборгованість за спожиту електричну енергію відповідно до умов укладених договорів про постачання електричної енергії між споживачами та Постачальником, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» сформовані та направлені споживачу попередження про припинення постачання електричної енергії та надіслані рекомендовані листи попередження Укрпоштою.

Відповідно до електронного реєстру споживачів для здійснення обмеження/припинення електроживлення за заборгованість за спожиту електричну енергію відповідно до умов укладених договорів Споживачу направлено листи, щодо припинення (обмеження) постачання електричної енергії відповідно до умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) та Кодексу систем розподілу від 20.01.2025 - 3/01/1/20-01 з датою відключення на 04.02.2025р.; від 21.03.2025 - 3/01/1/07-04 з датою відключення на 07.04.2025р.; від 08.04.2025 - 3/01/1/23-04 з датою відключення на 23.04.2025р.; від 29.04.2025 - 3/01/1/14-05 з датою відключення на 14.05.2025р.

07.08.2025 ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» в присутності представника споживача Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» Давиденко Д.В. - було складено Акт-претензію №111 про порушення договірних умов, яким зафіксовано порушення споживачем умов Договору та п.п. 12- 14 п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а саме: не допуск працівників ОСР до своїх електроустановок для виконання їх відключення по заявці Постачальника; не припинив власне електроспоживання відповідно до умов договору відповідно до п.п. 3, п. 5.5.5. ПРРЕЕ з причини неповної оплати за спожиту електричну енергію.

В згаданому Акті-претензії було зазначено час, місце та дату його розгляду комісією з розгляду актів порушення: 17.09.2025 о 11-30 год за адресою: вул. Новокостянтинівська, 1-А, в м. Києві, каб. 119.

17.09.2025 відбулося засідання комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», на якому був присутній представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ». Комісія розглянула акт-претензію від 07.08.2025 № 111.

На засіданні було прийнято рішення: нарахування провести згідно з пунктом №3.13. Алгоритму компенсації втрат ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у разі порушення споживачами договірних умов розподілу електричної енергії.

Враховуючи звернення споживача виконати перерахунок обсягу електричної енергії згідно фактичного споживання, визначеного за допомогою показників вузлів обліку електричної енергії, які зазначені в Договорі розподілу електричної енергії згідно з додатком до даного акту про порушення № 111 за період березень-травень 2025р.

Нарахована вартість електричної енергії склала 368083,88 грн.

17.09.2025 копію протоколу засідання комісії №147, розрахунок та рахунок на оплату отримав представник споживача, що підтверджується його підписом.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» не сплатило грошові кошти у розмірі 368083,88 грн, позивач за первісним позовом просить суд стягнути вказану суму грошових коштів з відповідача за первісним позовом.

11.03.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» надійшла зустрічна позовна заява про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» здійснити перерахунок за активну електроенергію, спожиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» за період березень 2024 - січень 2025 за Договором №74353020ПУ від 01.02.2019 р., особистий рахунок 7435302.

Зустрічний позов обгрунтовано тим, що, на думку споживача, у нього не було заборгованості з оплати спожитої електроенергії, у зв`язку з чим, відповідно, не було підстав відключати Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» від електропостачання.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі, а вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, зважаючи на такі обставини.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: 1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи; 2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

Згідно з п. 7.10. ПРРЕЕ, припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу. У разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати.

Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.

Відповідно до п. 17, п. 26 та пп. 26.1. - 26.6. Додатку 4 «Порядок розрахунків» до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії : «Оплата вартості необлікованої, внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, розподіленої електричної енергії, у разі не можливості відключення Споживача з незалежних від Оператора системи розподілу причин, розрахована Оператором системи розподілу, на підставі відповідного Акту про порушення договірних умов, здійснюється Споживачем на поточний рахунок Оператора системи розподілу, не пізніше ніж через 30 календарних днів від дня отримання протоколу комісії та розрахункових документів.

У разі відсутності у Споживача договору про постачання електричної енергії або у разі не можливості, з незалежних від Оператора системи розподілу причин (недопуск працівників Оператора системи розподілу для відключення, законодавча заборона (обмеження) відключення, тощо) ОСР складає Акт про порушення договірних умов, а у разі недопуску Споживачем представників ОСР до перевірки ТКО та/або до відключення - складає Акт про недопуск. В Акті про порушення договірних умов зазначаються покази приладів обліку (за наявності такої можливості), а також дата, час та місце проведення Комісії з розгляду питань про порушення договірних умов споживачами. У разі відмови споживача від отримання/ підписання Акту про порушення договірних умов, ОСР готує Споживачу запрошення на комісію та направляє цінним листом з описом вкладення та, за можливості, дублює на електронну пошту Споживача/представника Споживача. Комісія розглядає питання щодо визначення обсягу та вартості розподіленої електричної енергії у спірний період та приймає відповідне рішення, яке оформлюється протоколом. На підставі прийнятого Комісією рішення, ОРС здійснює нарахування та виставляє рахунок Споживачу. При цьому розрахунки між Сторонами ведуться наступним чином:

Обсяг розподіленої електричної енергії визначається згідно з фактичним споживанням, визначеним за допомогою показників розрахункових засобів обліку електричної енергії Споживача. У разі відсутності в Оператора системи розподілу можливості отримання показників засобів обліку електричної енергії (недопуску Споживачем до приладів обліку електричної енергії, тощо), обсяг розподіленої електричної енергії Споживачу розраховується виходячи з дозволеної (договірної) потужності струмоприймачів та кількості годин і днів використання таких струмоприймачів, визначених Договором. У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача режим роботи Споживача приймається рівним 8 год в день, 5 днів на тиждень. Редакція від 11.07.2025

Вартість розподіленої електроенергії визначається за ціною закупівлі електричної енергії Оператором системи розподілу на втрати електричної енергії в мережах на балансуючому ринку у відповідному розрахунковому періоді та з урахуванням вартості послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача за тарифом (ціною) на послугу з розподілу електричної енергії та з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії.

Період розрахунку визначається: - з моменту припинення дії та не укладення Споживачем договору про постачання електричної енергії та до моменту отримання повідомлення про укладення договору про постачання електричної енергії. - із запланованої дати відключення, яка зазначена в заявці Електропостачальника (у разі не можливості, з незалежних від Оператора системи розподілу причин, що підтверджені документально здійснити відключення) до повного припинення постачання електричної енергії Споживачу або до відкликання заявки Електропостачальником.

Оператор системи розподілу надсилає Споживачу протокол засідання комісії та рахунок на оплату наступними способами (одним та/або декількома з перелічених): - врученням особисто Споживачу або представнику Споживача працівниками ОСР; - шляхом направлення супровідного листа з переліком доданих документів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Датою отримання Споживачем вказаних документів вважається дата отримання рахунку Споживачем або уповноваженим представником Споживача під підпис та/або дата доставлення (в т. ч. в абонентську поштову скриньку) документів засобами поштового зв`язку до відділення Споживача, що зафіксована в системі обігу відправлень відповідної компанії поштового зв`язку незалежно від того, чи було таке відправлення отримане Споживачем.

Оплата Споживачем вартості послуг з розподілу, яка розрахована у відповідності до цього пункту даного Додатку, здійснюється на підставі платіжних документів Оператора системи розподілу із зазначенням обсягу та вартості електричної енергії, в строки зазначені в п. 17 даного Додатку.

Споживач має право звернутися в ОСР щодо перерахунку обсягу електричної енергії згідно фактичного споживання, визначеного на підставі зафіксованих показників приладів обліку.

Як встановив суд, 17.09.2025 відбулося засідання комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», на якому був присутній представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ». Комісія розглянула акт-претензію від 07.08.2025 № 111.

На засіданні було прийнято рішення: нарахування провести згідно з пунктом №3.13. Алгоритму компенсації втрат ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у разі порушення споживачами договірних умов розподілу електричної енергії.

Враховуючи звернення споживача виконано перерахунок обсягу електричної енергії згідно фактичного споживання, визначеного за допомогою показників вузлів обліку електричної енергії, які зазначені в Договорі розподілу електричної енергії згідно з додатком до даного акту про порушення № 111 за період березень-травень 2025р.

Нарахована вартість електричної енергії склала 368083,88 грн.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 у справі №910/17955/17 дійшла висновку, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Отже, належним та ефективним способом захисту прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» в даному випадку є оскарження рішення засідання комісії по розгляду акта-претензії про порушення договірних умов №111 від 07.08.2025, яке оформлене Протоколом №147 від 17.09.2025.

Однак, матеріли справи не містять, а споживачем не надано суду доказів оскарження рішення засідання комісії по розгляду акта-претензії про порушення договірних умов №111 від 07.08.2025, яке оформлене Протоколом №147 від 17.09.2025.

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» у сумі 368083,88 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем за первісним позовом не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» заборгованості у сумі 368083,88 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ», суд не вбачає підстав для його задоволення, зважаючи на такі обставини.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 Господарського процесуального кодексу України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що:

- застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається;

- обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення;

- застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства;

- застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 8 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 (пункт 24)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 (пункт 63)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома іншими способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні способи захисту не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 Цивільного кодексу України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі №469/1044/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (пункт 52)).

Як зазначив вище суд, у тому випадку, коли споживач не погоджується із визначенням постачальником недоврахованої електричної енергії, споживач має право подати позов про скасування рішення комісії.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 у справі №910/17955/17 дійшла висновку, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

В межах такого спору будуть встановлюватись обставини про наявність/відсутність підстав для проведення донарахувань.

Однак, такого позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» не подано.

Крім того, сама по собі вимога про зобов`язання здійснити перерахунок без зазначення чіткого механізму здійснення такого перерахунку (як то зазначення місяця, обсягів спожитої електроенергії, тарифів, тощо) не може призвести до відновлення порушених прав споживача (у випадку їх порушення), адже не містить інформації, зокрема, відносно того, яким чином таке рішення суду повинно виконуватись у примусовому порядку.

Крім того, якщо звернути увагу на прохальну частину зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ», позивач за зустрічним позовом просить суд зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» здійснити перерахунок за активну електроенергію, спожиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ», за період березень 2024 - січень 2025 за Договором №74353020ПУ від 01.02.2019 р., особистий рахунок 7435302.

Як зазначає сам позивач за зустрічним позовом, він шляхом подання 01.03.2019 підписаної заяви-приєднання (вх. № 18/4/7/1/28109) приєднався до публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) на умовах комерційної пропозиції «Побутова» постачальника універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги». Позивачу присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1. Датою початку постачання електричної енергії у вказаній заяві визначено 01.02.2019.

Отже, Договір №74353020ПУ від 01.02.2019 р., особистий рахунок 7435302, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (третя особа у спорі), тоді як позивач за зустрічним позовом просить суд зобов`язати відповідача за зустрічним позовом вчинити дії по договору, стороною якого Приватне акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» не є.

Зважаючи на викладені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ».

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Зважаючи на задоволення судом первісного позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» у повному обсязі, судовий збір за подання первісного позову покладається на відповідача за первісним позовом, а оскільки суд дійшов висновку відмовити у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ», судовий збір за його подання покладається на позивача за зустрічним позовом (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» (03028, м. Київ, вул. Стратегічне шосе, буд. 2-А; ідентифікаційний код: 40998954) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код: 41946011) грошові кошти у розмірі 368083 (триста шістдесят вісім тисяч вісімдесят три) грн 88 коп. та судовий збір у розмірі 4417 (чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн 01 коп.

3. Відмовити у задоволенні зустрічного позову.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 01.10.2026.

Суддя О.М. Спичак