Рішення № 140229098, 22.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/79/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 Справа №908/1416/26

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ «АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ» (04074, місто Київ, вул. Автозаводська, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 44725823)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (Північне шосе, будинок 69-А, місто Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 30105738)

про стягнення штрафних санкцій,

за участю представників учасників справи:

від позивача: ЗІНЧЕНКО ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА (в режимі відеконференції), адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001250 від 02.01.2020, довіреність від 28.05.2026;

від відповідача: КАПУСТА АРСЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ (в режимі відеоконференції) - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №979 від 05.07.2012, ордер серії АР №1274880 від 29.01.2026;

РУХ СПРАВИ.

12.06.2026 до Господарського суду Запорізької області звернулось ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ «АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ» з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» про стягнення штрафних санкції в розмірі 6303394,86 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026 справу №908/1416/26 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 17.06.2026 позовну заяву ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ «АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ» залишено без руху.

19.06.2026 від ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ «АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ» надійшла заява про усунення недоліків. До заяви додано докази сплати судового збору в розмірі 75640,75 грн на підставі платіжної інструкції №11104 від 08.06.2026. Судовий збір зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України. Також позивачем вказано обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та додано докази, які підтверджують вказані у позовній заяві обставини.

Ухвалою суду від 23.06.2026 відкрито провадження у справі №908/1416/26; присвоєно справі номер провадження 3/79/26; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 13.07.2026 об 11:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

09.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача ТОВ «МІК» надійшов відзив на позовну заяву.

10.07.2026 від позивача ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ «АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ» до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

13.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача ТОВ «МІК» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в підготовчому проваджені на іншу дату.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відкладено підготовче засідання до 11.08.2026 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 11.08.2026 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 27.08.2026 о 14:15 год.

18.08.2026 від представника відповідача до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про доручення доказів, а саме: копія сертифікату №3200-26-1910 від 14 серпня 2026 року про форс-мажорні обставини.

У судовому засіданні 27.08.2026 суд долучив до матеріалів справи копію сертифікату №3200-26-1910 від 14 серпня 2026 року про форс-мажорні обставини.

Ухвалою суду від 27.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22.09.2026 об 11:30 год.

У судовому засіданні 22.09.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів наведених у відзиві. Просив врахувати сертифікат про форс-мажорні обставини та Зменшити заявлений до стягнення Позивачем розмір неустойки на 90%.

У судовому засіданні 22.09.2026 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні 22.09.2026 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого обов`язку зі своєчасної поставки товару за державним контрактом від 19.12.2024 №452/12-24 РМ, а саме порушення відповідачем строків поставки Товару.

Посилаючись на умови договору та ст.ст. 530, 549, 611, 625, 626, 628, 655, 712 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3603592,86 грн та штраф у розмірі 2699802,00грн за порушення строку поставки Товару.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач визнав, що 19.12.2024 між Державним підприємством Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель та Товариством з обмеженою відповідальністю МІК укладено договір №452/12-24-РМ про закупівлю. Відповідач зазначає, що прострочення поставки Товару дійсно мало місце, але лише щодо частини Товару.

Відповідачем було прострочено поставку Товару лише щодо 21000 шт. Товару з 83000 поставленого за Договором, що становить 25%.

Надає контррозрахунок пені та штрафу щодо поставки, яка мала відбутися до 31.03.2025, де зазначає, що на противагу наведеному позивачем розрахунку, на вірним є: 1371572,88 пені та 726375,3 грн штрафу.

Враховуючи незначні строки прострочки та 75% поставленого Товару вчасно, вважає, порушення за Договором незначним.

Враховуючи те, що прострочення строків поставки Товарів по Договору зумовлено істотними обставинами, які дають підстави Відповідачу заявити перед Судом клопотання про зменшення заявленої до стягнення неустойки згідно ст. 551 ЦК України.

Серед обставин, якими Відповідач обґрунтовує заявлене клопотання про зменшення неустойки - є те, що поставка виконана на 100% договірного об`єму поставки з незначним простроченням строку за умови відсутності порушень і претензій по якості поставленого товару.

Крім цього, незначне прострочення поставки не заподіяло Позивачу збитків або шкоди у заявленій до стягнення чи іншій сумі.

Відповідач вважає, що замовник не зазнав збитків або шкоди у зв`язку із несвоєчасною поставкою по договору, порушення договірних зобов`язань не мали ніяких негативних наслідків для Позивача та ніяким чином не порушили його майнові інтереси.

Виконання даного зобов`язання у встановлений Договором строк стало неможливим через незалежні від Відповідача обставини, через військову агресію російської федерації проти України і зумовлені цим негативними наслідками.

Винятковість обставин у надій справі щодо затримки строків поставки Товарів по Договору, невід`ємно пов`язано з діяльністю Відповідача, а також специфіки Товару.

В умовах війни, Відповідач є ціллю в ракетно-бомбових ударах, що змушує останнього вживати відповідні заходи для забезпечення пріоритету життя та здоров`я робітників підприємства. Розташування потужностей Відповідача, кількість та тривалість повітряних тривог суттєво впливають на терміни постачання. При цьому, передбачити повітряні тривоги, відключення електричної енергії неможливо. Під час сигналу повітряної тривоги підприємство не може вимагати від цих людей залишатися на робочих місцях, продовжувати роботу за обладнанням і фактично ігнорувати загрозу ракетного чи дронового удару.

ТОВ «МІК» є одним із ключових виробників Товарів для забезпечення сил оборони екіпіруванням та форменим одягом.

Поставка виконана на 100% без претензій по якості. Постачальник за власні кошти без передоплати (п.4 специфікації) поставив покупцю весь товар по Договору, і не припинив своїх зобов`язань навіть після прострочення строків.

Відповідач розташований у м. Запоріжжя. Звертає увагу, що згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, Запорізька міська територіальна громада Запорізького району Запорізької області (UA23060070000082704) віднесена до територій можливих бойових дій (дата виникнення можливих бойових дій: 01.01.2023; дата закінчення можливих бойових дій: не зазначена) (підпункт 1.3 пункту 1 підрозділу І Переліку

За період з 19.12.2024 по 03.09.2025 (259 днів) в Запоріжжі (за місцем знаходження виробничих потужностей Відповідача) тривалість тривог становила 1834,2 (76 днів безперервної ракетної небезпеки) години а їх кількість оголошень становила 1239 рази.

Замовник не зазнав ніяких збитків або шкоди у зв`язку із незначним простроченням поставки по Договору. ТОВ «МІК» зазнало значні втрати майна. ТОВ «МІК» було втрачено/пошкоджено суттєву частину виробничих потужностей у м. Охтирка (Сумська область), м. Оріхів, м. Токмак, м. Мелітополь (Запорізька область) а також зруйновані внаслідок ракетних обстрілів. Частина потужностей залишилась на тимчасово-окупованій території.

Враховуючи наведені вище обставини щодо виконання повного обсягу поставки товару належної якості, незначний період прострочення, наслідки порушення зобов`язання, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності просить зменшити заявлений до стягнення Позивачем розмір неустойки на 90%.

Відповідач 18.08.2026 долучив до матеріалів справи в якості доказу сертифікат №3200-26-1910 від 14 серпня 2026 року про форс-мажорні обставини, відповідно до якого засвідчено форс-мажорні обставини які унеможливили виконання державного контракту на закупівлю № 452/12-24- РМ від 19.12.2024 у період з 30.03.2025 по 03.09.2025.

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ (стислий виклад)

У відповіді на відзив позивач вказує, що клопотання про зменшення штрафних санкцій необґрунтоване, не підтверджене належними доказами, а отже не підлягає задоволенню.

Укладаючи контракт сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі, ціну, строк виконання, штрафні санкції. Тобто відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за контрактом, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені контрактом строки надання послуг.

Укладаючи Договір після введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, ТОВ «МІК», як постачальник товару, мав розуміти та передбачати всі ризики настання для нього несприятливих обставин, та, враховуючи призначення товару, сприяти якнайшвидшому виконанню зобов`язань зі свого боку.

Посилання ТОВ «МІК» на форс-мажорні обставини є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підтверджуються належними доказами у справі.

Що стосується доводів стосовно кількості повітряних тривог в Запорізькій обл. слід звернути увагу, що виробничі цехи ТОВ «МІК» знаходяться не лише в Запорізькій області.

Представник Відповідача надає акти комісійного обстеження об`єктів пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації та інформації про виробничі потужності, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях. На момент укладання Договору, постачальнику було відомо про стан його виробничих потужностей та він свідомо взяв на себе відповідне зобов`язання.

Обґрунтовуючи свої заперечення, Відповідач посилається на складний майновий стан, однак на підтвердження таких тверджень надає документи та відомості, що стосуються подій 2022 2023 років. Разом з тим спірний договір був укладений сторонами лише у 2025 році, тобто через значний проміжок часу після виникнення зазначених обставин.

Фактично Відповідач демонструє суперечливу поведінку: з одного боку, він стверджує про неможливість виконання своїх зобов`язань у зв`язку зі складним фінансовим становищем та наслідками воєнного стану, а з іншого - продовжує укладати нові договори, приймати нові фінансові зобов`язання та здійснювати господарську діяльність. Така поведінка є несумісною з принципом добросовісності та не може користуватися судовим захистом.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення пені та штрафу за порушення строку поставки Товару за договором від 19.12.2024 №452/12-24 РМ про закупівлю речового майна.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму та в які строки), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був своєчасно поставлений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником (чи правомірно нараховані штрафні санкції).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

19 грудня 2024 року Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (далі Позивач, ДП «ДОТ», Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» (далі Відповідач, ТОВ «МІК», Постачальник) укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 452/12-24 РМ (далі - Договір)

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Замовнику «Костюм літній польовий (тип 1) з тканини тип 4, клас 7, Костюм літній польовий (тип 1) з тканини тип 4, клас 13 (ДК 021:2015: 35810000-5: Індивідуальне обмундирування)» (далі за текстом - Товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель ID: UA-2024-11-19-008192-a), а Замовник - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Додатком 1 до державного контракту (договору) про закупівлю №452/12-24 РМ (Специфікація) визначено обсяг закупівлі, а саме Костюм літній польовий (тип 1) з тканини тип 4, клас 7 80000 комплектів, Костюм літній польовий (тип 1) з тканини тип 4, клас 13 - 3000 комплектів.

Відповідно до пункту 3 Додатка № 1 до договору ( в редакції додаткової угоди №1 від 11.02.2025) загальна ціна договору становить 152437800,00 грн, у тому числі ПДВ 25406300,00грн.

Отримувачами Товару за Договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання Товару (далі Отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни (п. 1.2. Договору)

Цей Договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» відповідно до: Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2023 р. № 1142 (зі змінами); наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 №716/нм «Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони » (зі змінами) (п. 1.4. Договору).

Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором у строк визначений Замовником у заявці на поставку складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку №2 до цього Договору (далі - заявка на поставку Товару), але у будь якому випадку не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток №1). Дострокова поставка Товару Постачальником допускається за погодженням із Замовником. У разі відсутності погодження від Замовника, приймання Товару може бути призупинене до дати, яка вказана у заявці на поставку Товару та/або дати погодженої із Замовником (п. 4.1. Договору).

Заявка на поставку Товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладення Договору. Сторони дійшли згоди про те, що у заявці на поставку Товару може міститись неповна інформація стосовно ростовки на Товар. При цьому Замовник надає повну інформацію стосовно ростовки на Товар не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до першого календарного дня квартального періоду, що передує даті поставки Товару (п. 4.3. Договору).

Протягом 2 (двох) робочих днів після отримання заявки на поставку Товару Постачальник зобов`язаний підтвердити Замовнику свою готовність поставити Товар або, у разі, якщо строк поставки у заявці на поставку Товару є коротшим ніж строк поставки, визначений у Специфікації (Додаток №1), надати мотивоване звернення щодо зміни дати поставки Товару, вказаної Замовником у заявці на поставку Товару. Таке підтвердження або мотивоване звернення направляються Замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором (п. 4.3.1 Договору).

Відповідно до п. 6.7 Договору після здійснення перевірки Товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 Договору, у разі відсутності зауважень Отримувача до Товару, Постачальник та Отримувач підписують Акт приймання Товару, що підтверджує перехід права власності на Товар від Постачальника до Отримувача.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Сторони у договорі №452/12-24 РМ від 19.12.2024 передбачили Розділ 10 Обставини непереборної сили.

У даному розділі сторони зокрема погодили наступні умови договору:

10.1.Укладаючи цей договір, Сторони розуміють та усвідомлюють, що на момент його підписання:

і) в Україні введений особливий правовий режим воєнного стану;

іі) відповідно до загального офіційного листа Торгово-промислової палати України (надалі - ТПП України) від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану засвідчена ТПП України як форс-мажорна обставина (обставина непереборної сили); цим листом ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); строк дії воєнного стану може бути змінений та/або подовжений в будь-який час після укладання цього договору.

Таким чином, Сторони свідомо укладають договір, який буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися Сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у розумінні цього розділу договору.

10.2. Враховуючи той факт, що під час погодження та підписання цього договору Сторони максимально врахували наявність в Україні специфічних обставин, перерахованих у п. 10.1. цього договору, Сторони не будуть у майбутньому посилатися на ці обставини як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) в розумінні цього розділу договору. Винятки можуть становити лише істотні зміни об`єктивних обставин під час дії воєнного стану, які можуть вплинути на виконання цього договору, зокрема: збої в роботі платіжних систем, що унеможливлює вчасне перерахування коштів; прийняття нормативно-правових актів органами державної влади або місцевого самоврядування, які впливають на строки та умови виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору; критичне пошкодження об`єктів інфраструктури (доріг, складів), критичне пошкодження/знищення баз/складів постачальника, де виготовляється/зберігається товар для Замовника, знищення виробничих потужностей, товару, сировини та матеріалів, аварія, пожежа, заборона (обмеження) експорту/імпорту сировини та матеріалів, що впливає на строки та умови виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору, тощо. У разі настання таких обставин, Сторони діють відповідно до положень п. 10.6. цього договору та без застосування положень п. 10.7. цього договору.

20.12.2024 на виконання Договору Позивачем була оформлена та надіслана Постачальнику Заявка №R000626 відповідно до якої Постачальник зобов`язаний поставити Костюм літній польовий (тип 1) з тканини тип 4, клас 7 - 30000 комплектів, а також Заявка №R000627-1 відповідно до якої Постачальник зобов`язаний поставити Костюм літній польовий (тип 1) з тканини тип 4, клас 7 - 21 000 комплектів.

Факт направлення заявок підтверджується скріншотом з електронної пошти позивача (а.с.88).

Позивач не долучив до матеріалів справи копію Заявки №R000627-1 (Заявка №R000626 наявна в матеріалах справи), проте відповідач не заперечує факту отримання як заявки №R000626 так і заявки Заявка №R000627-1, як і обсягу товару заявленого до виготовлення у цих заявках.

Відповідно до п. 5 Додатку 1 до Договору та Заявки на поставку №R000626 від 20.12.2024 Постачальник за умовами Договору зобов`язаний поставити Товар у кількості 30 000 комплектів до 31.03.2025 (включно),

Відповідно до Заявки №R000627-1 від 20.12.2024 Постачальник за умовами Договору зобов`язаний поставити Товар у кількості 21 000 комплектів до 30.06.2025.

У рамках Заявки на поставку №R000626 від 20.12.2024 (зі строком поставки товару 31.03.2025) Сторонами було складено наступні Акти, а саме:

акт приймання №26 від 11.03.2025 про поставку 10000 комплектів на загальну суму 18366000,00 грн (а.с. 72);

акт приймання №40 від 18.03.2025 про поставку 10000 комплектів на загальну суму 18366000,00 грн (а.с. 71);

акт приймання №90 від 17.04.2025 про поставку 4350 комплектів на загальну суму 7989210,00 грн (а.с. 73);

акт приймання №129 від 23.05.2025 про поставку 5650 комплектів на загальну суму 10376790,00 грн (а.с. 74).

Відповідно до пункту 2 вказаних актів по кількості та якості Сторони не мають претензій одна до одної.

Позивач згідно з актом приймання №90 від 17.04.2025 за прострочення строку поставки товару на 17 календарних днів нарахував пеню у розмірі 352810,86 грн.

Позивач згідно з актом приймання №129 від 23.05.2025 за прострочення строку поставки товару на 53 календарних дні нарахував пеню у розмірі 1946796,00 грн та штраф у розмірі 1285620,00 грн.

У рамках Заявки на поставку №R000627-1 від 20.12.2024 (зі строком поставки товару 30.06.2025) Сторонами було складено наступні Акти, а саме:

акт приймання №183 від 30.06.2025 про поставку 10000 комплектів на загальну суму 18366000,00 грн;

акт приймання №201 від 25.07.2025 про поставку 9 000 комплектів на загальну суму 16529400,00 грн;

акт приймання №228 від 03.09.2025 про поставку 2000 комплектів на загальну суму 3673200,00 грн.

Позивач не долучив до матеріалів справи копії актів №183 від 30.06.2025, №201 від 25.07.2025, №228 від 03.09.2025, проте відповідач у відзиві на позовну заяву визнав факт підписання цих актів, у зазначену позивачем дату та на зазначені суми.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт поставки товару за актами приймання №183 від 30.06.2025, №201 від 25.07.2025, №228 від 03.09.2025, у зазначену позивачем дату та на зазначені суми.

Позивач згідно з актом приймання №201 від 25.07.2025 за прострочення строку поставки товару на 25 календарних днів нарахував пеню у розмірі 826470,00 грн та штраф у розмірі 1157058,00 грн.

Позивач згідно з актом приймання №228 від 03.09.2025 за прострочення строку поставки товару на 65 календарних днів нарахував пеню у розмірі 477516,00 грн та штраф у розмірі 257124,00 грн.

Загальна сума штрафних санкцій за договором №452/01-24-РМ від 19.12.2024, заявлених позивачем, становить 6303394,86 грн, що складається з: 3603592,86 грн пені; 2699802,00 грн штрафу.

Не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо вчасної поставки товару за державним контрактом (Договір) про закупівлю від №452/01-24-РМ від 19.12.2024 стало підставою для звернення позивачем до суду щодо стягнення штрафних санкцій.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо нарахування неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Судом встановлено, що між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» (Відповідач, Постачальник) укладено державний контракт (договір) про закупівлю №452/12-24 РМ від 19.12.2024, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до заявки на поставку №R000626 від 20.12.2024 року Постачальник за умовами Договору зобов`язаний поставити Товар у кількості 30000 комплектів до 31.03.2025.

Фактично відповідач за актами прийняття товару поставив:

11.03.2025 про поставку 10000 комплектів;

18.03.2025 про поставку 10000 комплектів;

17.04.2025 про поставку 4350 комплектів;

23.05.2025 про поставку 5650 комплектів.

Відповідно до заявки на поставку №R000627-1 від 20.12.2024 Постачальник за умовами Договору зобов`язаний поставити Товар у кількості 21000 комплектів до 30.06.2025.

Фактично відповідач за актами прийняття товару поставив:

30.06.2025 про поставку 10000 комплектів;

25.07.2025 про поставку 9000 комплектів;

03.09.2025 про поставку 2000 комплектів.

Із усього об`єму поставки товару за договором (83000,00 комплектів) спір стосується прострочення поставки 21000,00 комплектів (тобто 25% від загальної кількості товару). Факт своєчасного виконання інших поставок за договором сторонами визнається.

Спір щодо обсягів та строків фактичної поставки Товару, а також щодо його якості між сторонами відсутній.

Зважаючи на визначений сторонами у договорі строк поставки, суд погоджується з доводами позивача про прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару за актами прийняття товару №90 від 17.04.2025, №129 від 23.05.2025, №201 від 25.07.2025, №228 від 03.09.2025.

Факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання за вказаними актами не заперечується відповідачем та є доведеним.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України, який діяв на момент укладення сторонами спірного договору.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.Відповідна правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 19.09.2019 у справі N 904/5770/18; від 27.09.2019 у справі N 923/760/16 від 02.04.2019 у справі N 917/194/18 та ін.

У зв`язку з тим, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов`язання за договором, позивач на підставі пункту 8.2. Договору нарахував:

- згідно з актом приймання №90 від 17.04.2025 за прострочення строку поставки товару на 17 календарних днів пеню у розмірі 352810,86 грн;

- згідно з актом приймання №129 від 23.05.2025 за прострочення строку поставки товару на 53 календарних дні пеню у розмірі 1946796,00 грн та штраф у розмірі 1285620,00 грн;

- згідно з актом приймання №201 від 25.07.2025 за прострочення строку поставки товару на 25 календарних днів пеню у розмірі 826470,00 грн;

- згідно з актом приймання №228 від 03.09.2025 за прострочення строку поставки товару на 65 календарних днів пеню у розмірі 477516,00 грн та штраф у розмірі 257124,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов надав свій контрозрахунок пені та штрафу за актом приймання №90 від 17.04.2025 та актом приймання №129 від 23.05.2025.

Незгоди щодо розрахунку пені та штрафу за актом приймання №201 від 25.07.2025 та актом приймання №228 від 03.09.2025 відповідач не надав.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу, а також контророзрахунок відповідача, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача за актом приймання №90 від 17.04.2025 та актом приймання №129 від 23.05.2025 є арифметично неправильним, оскільки в ньому здійснені нарахування на хибні суми поставленого товару 17.04.2025 та 23.05.2025. Контррозрахунок відповідача є арифметично правильним та правомірно нарахованим.

Розрахунок позивача за актом приймання №201 від 25.07.2025 та актом приймання №228 від 03.09.2025 є арифметично правильним та правомірно нарахованим.

Відповідач також не заперечує проти коректності розрахунку штрафних санкцій за Актами №201 та №228.

Таким чином, за висновком суду за прострочення поставки товару правомірно нарахованими є:

- згідно з актом приймання №90 від 17.04.2025 за прострочення строку поставки товару на 17 календарних днів нарахував пеню у розмірі 271633,14 грн;

- згідно з актом приймання №129 від 23.05.2025 за прострочення строку поставки товару на 53 календарних дні нарахував пеню у розмірі 1099939,74 грн та штраф у розмірі 726375,30 грн;

- згідно з актом приймання №201 від 25.07.2025 за прострочення строку поставки товару на 25 календарних днів нарахував пеню у розмірі 826470,00 грн та штраф у розмірі 1157058,00 грн;

- згідно з актом приймання №228 від 03.09.2025 за прострочення строку поставки товару на 65 календарних днів нарахував пеню у розмірі 477516,00 грн та штраф у розмірі 257124,00 грн.

Загальна сума штрафних санкцій за договором № 452/01-24-РМ від 19.12.2024 становить 4816116,18 грн, з яких: пеня - 2675558,88 грн, штраф 2140557,30 грн.

Щодо форс-мажорних обставин.

Відповідач 18.08.2026 направив до суду клопотання про долучення до матеріалів справи сертифікату Київської обласної Торгово-промислової палати №3200-26-1910 від 14 серпня 2026 року, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборноi сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження дії правового режиму воєнного стану, масовані ракетно-дронові обстріли, військові дії, атаки на енергетичну інфраструктуру, постійні повітряні тривоги, в зв`язку з чим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, призупинення виробничих процесів та унеможливлення здійснення безперервного виробничого процесу, що негативно вплинуло на виконання зобов`язань за Державним контрактом (Договором) про закупівлю №452/12-24-РМ від 19.12.2024, укладеного з ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ «ДЕРЖАВНИЙ ОПЕРАТОР ТИЛУ»,

місцезнаходження: вул. Північне шосе, буд.69а, м. Запоріжжя, 69006, Україна,

щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: поставити Костюм літній польовий (тип1) з тканини тип 4, клас 7 у кiлькостi 80000 комплектiв iз строком постачання: 30000 комплектiв до 31.03.2025, 30000 комплектів до 30.06.2025, 20000 комплектів до 30.09.2025 та Костюм літній польовий (тип 1) з тканини тип 4, клас 13 в кiлькостi з 3000 комплектiв до 31.03.2025,

у термін: до 31.03.2025 до 30.06.2025.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереробної сили):

дата настання: 30 березня 2025 року; дата закінчення: 03 вересня 2025 року.

У клопотанні про долучення до матеріалів справи сертифіката №3200-26-1910 від 14 серпня 2026 року відповідач зазначає, що «… не заперечує факт порушення строків поставки та не просить звільнити його від відповідальності, проте звертається до суду з клопотанням про реалізацію судом свого права на зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, зважаючи на наявність істотних обставин справи.»

При оцінці сертифіката №3200-26-1910 від 14 серпня 2026 року про форс-мажорні обставини суд враховує наступні положення законодавства та висновки Верховного Суду.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).

У постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №913/308/23 сформульовано такі загальні правові висновки у правовідносинах, пов`язаних зі встановленням наявності/відсутності форс-мажорних обставин: 1)неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин; 2) перед тим як з`ясовувати правову природу обставин, які перешкодили належному виконанню договору, та їх правових наслідків, суди повинні з`ясувати право сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин; 3) форс-мажор не звільняє сторони договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

У п. 8.10 постанови від 01.05.2026 у справі №905/541/16 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що форс мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін . Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто, мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

На рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі договору.

Наведена позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі №686/16312/22.

У даному випадку, надаючи оцінку висновкам, що містяться в сертифікаті №3200-26-1910 від 14 серпня 2026 року, суд виходить з того, що згідно з вказаним сертифікатом причиною невиконання відповідачем зобов`язання перед позивачем з поставки товару у визначений договором строк, вказана військова агресія Російської Федерації проти України та фактори зумовлені цією військовою агресією.

У пункті 10.1. Договору передбачено, що Сторони свідомо укладають договір, який буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися Сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у розумінні цього розділу договору.

З приводу зазначених відповідачем причин, суд зауважує, що за змістом статті 96 Цивільного кодексу України у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Укладаючи Договір після введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, ТОВ «МІК», як постачальник товару, мав розуміти та передбачати всі ризики настання для нього несприятливих обставин, та, враховуючи призначення товару, сприяти якнайшвидшому виконанню зобов`язань зі свого боку.

У даному випадку сторони на рівні підписаного договору, встановили, що воєнний стан сам по собі не буде вважатися форс-мажорними обставинами, та не буде підставою для звільнення від відповідальності.

Крім того, для звільнення від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов`язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливили виконання зобов`язань, передбачених умовами договору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.

Оскільки відповідачем, хоча і з порушенням строку, але зобов`язання з поставки товару за договором були виконанні у повному обсязі, то вказане, в розумінні суду, не може свідчити про неможливість виконання зобов`язання в принципі внаслідок наявності обставин форс-мажору. А сам по собі факт такого виконання та незначний строк порушення строків свідчить про відсутність таких обставин непереборної сили, які б унеможливили виконання зобов`язання в принципі.

Враховуючи викладене, судом не приймаються посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, як на підставу для звільнення від відповідальності за договором №452/12-24 РМ від 19.12.2024.

До того ж суд враховує, що сам відповідач, подаючи в якості доказу сертифікат №3200-26-1910 від 14 серпня 2026 року, не просить звільнити його від відповідальності, а просить зменшити суму заявленої неустойки.

Щодо клопотання відповідача щодо зменшення неустойки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву звернувся до суду з клопотанням про зменшення заявленої до стягнення суми неустойки на 90%.

Вирішуючи питання про зменшення неустойки суд зазначає, що в Рішенні Конституційного Суду України у справі №15 рп/2004 вказано, що зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки, а справедливе застосування норм права передбачає передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.

За приписами частини 4 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо вона значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Верховний Суд у постанові від 18.05.2022 у справі №280/988/19 зазначив, що дотримання необхідного (справедливого) балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами (принципу пропорційності) є важливою вимогою громадянського суспільства, демократичної, соціальної та правової держави та складовою принципу верховенства права.

У справі № 902/417/18 (постанова від 18.03.2020 року) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Реалізуючи своє право на зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до положень частини 3 статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, суди повинні виходити з фактичних обставин, встановлених у кожній справі на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, яким повинна надаватися оцінка згідно з вимогами статті 86 ГПК України, тобто судами повинні досліджуватися конкретні обставини справи щодо ступеня виконання умов договорів, розміру заборгованості, майнового стану сторін тощо.

Застосоване у статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України словосполучення «суд має право» та «може бути зменшений за рішенням суду» свідчить про те, що саме суд користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи обставини, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Суд зауважує, що наявність у кредитора можливості стягувати надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією зі сторін за рахунок іншої, відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не може становити надмірний тягар для нього і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Також суд повинен встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

Враховуючи комплексний характер цивільно-правової відповідальності, під співрозмірністю суми неустойки у результаті порушення зобов`язань, закон допускає виплату кредитору такої компенсації його витрат, які будуть адекватними й співрозмірними з порушеним інтересом.

За змістом частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Свобода договору та обов`язковість договору мають реалізовуватися у взаємозв`язку з принципами справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності відповідальності.

Саме тому наявність у договорі погодженого сторонами розміру пені та штрафу є підставою для їх нарахування у разі порушення зобов`язання, однак не позбавляє суд права перевірити, чи не є заявлений до стягнення розмір неустойки надмірним з урахуванням конкретних обставин справи.

Як вбачається із матеріалів справи, договір № 452/12-24- РМ було укладено 19.12.2024, тобто вже під час дії введеного в Україні воєнного стану, про що також чітко вказано в пункту 10.1. договору, і приймаючи на себе зобов`язання з поставки товару та укладаючи договір на визначених ним умовах, відповідач мав об`єктивну можливість оцінити усі ризики, передбачити та врахувати настання усіх можливих негативних наслідків, пов`язаних з обставинами, воєнного стану, а позивач в свою чергу правомірно розраховував отримати товар не пізніше обумовленого у договорі строку.

Також, як вбачається із наданих відповідачем доказів щодо значної втрати майна, у зв`язку зі військовою агресію російської федерації проти України, втрата та пошкодження майна відповідача відбулася до укладення спірного договору, а отже ці обставини були відомі відповідачу на момент укладення договору № 452/12-24- РМ від 19.12.2024.

Таким чином, обставини дії під час виконання договору воєнного стану, а також втрата та пошкодження майна відповідача, яке відбулося до укладення договору №452/12-24- РМ від 19.12.2024, не визнаються судом винятковими обставинами, за яких можливе зменшення розміру цивільно-правової відповідальності.

Оцінивши у сукупності інші доводи сторін щодо нарахування пені та штрафу, викладені у заявах по суті, суд дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені та штрафу.

При цьому, суд враховує, що:

- відповідачем основне зобов`язання за договором виконано, товар поставлено у повному обсязі, без передплати та з відсутністю претензій по якості;

- відповідачем було построчено поставку Товару лише щодо 21000 шт. Товару з 83000 шт. поставленого за Договором, що становить 25%. Порушення строків поставки цієї частини Товару в основному відбулося із незначним (у порівнянні зі строком виготовлення) порушенням строку поставки;

- місцезнаходження відповідача та його виробничих потужностей пов`язане з м. Запоріжжя, яке віднесено до територій можливих бойових дій, а в період виконання договору у цьому регіоні систематично оголошувалися повітряні тривоги, фіксувалися обстріли та вибухи. При цьому суд враховує, що згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до Наказу ТОВ «МІК» №031422-01/О від 14.03.2022 визначено дії працівників під час повітряних тривог. Так, при оголошені повітряної тривоги усі без виключення працівники негайно припиняють робочий процес, вимикають обладнання та слідують до укриттів, де знаходяться протягом повітряної тривоги. Суд не бере до уваги посилання позивача на наявність у ТОВ «МІК» виробничих цехів не лише в Запорізькій області, а й у інших регіонах України (про що зазначено відповідачем у відповіді на відзив), оскільки таке твердження не підтверджене жодним доказами та не обґрунтовано можливість виконання замовлення позивача на інших локаціях. При цьому відповідач стверджує, в тому числі, посилаючись на обставини вказані у сертифікаті №3200-26-1910 від 14 серпня 2026 року, що виконання замовлення за спірним договором відбувалося саме в м. Запоріжжя;

- за період з 19.12.2024 по 03.09.2025 (259 днів) в Запоріжжі (за місцем знаходження виробничих потужностей Відповідача) тривалість тривог становила 1834,2 (76 днів безперервної ракетної небезпеки) години а їх кількість оголошень становила 1239 рази. Таким чином, тривоги у м. Запоріжжя становили 30% всього часу.

- відповідач надав докази, які свідчать про існування об`єктивних обставин, що ускладнили своєчасне виконання договору, зокрема, сертифікат Київської обласної торгово-промислової палати сертифікат №3200-26-1910 від 14 серпня 2026 року;

- підприємство Відповідача визнано критично важливим підприємством для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період та є одним із ключових виробників Товарів для забезпечення сил оборони екіпіруванням та форменим одягом;

- відсутній умисний характер порушення строків поставки Товару;

- відповідач поводив себе добросовісно, визнав допущене порушення строків поставки товару, та не просив суд повністю звільнити його від відповідальності за порушення зобов`язання, а просив саме зменшити розмір неустойки, посилаючись на зазначені обставини як на істотні для оцінки співмірності відповідальності.

Крім того, судом також прийнято до уваги те, що матеріали справи не містять доказів того, що внаслідок прострочення поставки позивач поніс реальні збитки у сумі, співмірній із заявленою до стягнення неустойкою. Позивач також не довів наявності конкретних додаткових витрат, які виникли саме внаслідок прострочення поставки товару відповідачем за цим договором.

Суд враховує саме сукупність перелічених вище обставин, які на переконання суду є тим виключним випадком, який дозволяє зменшити обґрунтовано заявлений розмір неустойки.

Отже, враховуючи специфіку відносини, які існують між сторонами, з урахуванням важливості та необхідності дотримання балансу інтересів сторін у даному конкретному випадку, виходячи з міркувань розумності та справедливості, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, характер господарської діяльності, її суспільне значення, а також сумлінне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару, господарський суд вбачає сукупність виняткових обставин, з якими законодавством пов`язується можливість реалізації судом дискреційних повноважень для зменшення розміру пені та штрафу.

З огляду на вказане, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін та верховенства права, суд вважає обґрунтованим, розумним та справедливим зменшення належних до сплати пені та штрафу за прострочення поставки товару на 80%.

Судом визнано, що обґрунтовано нарахованими штрафними санкціями за порушення строків поставки за договором № 452/01-24-РМ від 19.12.2024 є пеня у розмірі 2 675 558,88 грн та штраф у розмірі 2140557,30 грн, отже з урахуванням зменшення судом розміру штрафних санкцій на 80% підлягає стягненню з відповідача пеня у розмірі 535111,78 грн та штраф у розмірі 428111,46 грн.

Зменшення пені до 535111,78 грн та штрафу до 428111,46 грн, тобто залишення до стягнення 20% від обґрунтовано заявлених сум, за обставин цієї справи забезпечує баланс між правом позивача на застосування відповідальності за прострочення поставки та необхідністю недопущення покладення на відповідача надмірного тягаря, неспівмірного з наслідками порушення зобов`язання.

При цьому, суд, зменшуючи обґрунтовано заявлений до стягнення розмір пені та штрафу на 80%, жодним чином не нівелює значення пені та штрафу, як відповідальності за порушення зобов`язання, однак є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань.

Доводи та заперечення позивача проти зменшення неустойки судом відхиляються в силу наведеного.

На підставі викладеного, позов задовольняється судом частково.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться державним контрактом (договір) про закупівлю № 452/12-24 РМ від 19.12.2024 (а.с. 89-115), актами приймання Товару (а.с. 71 74), заявкою №R000626 (а.с 75), доказами направлення заявок (а.с. 88), повідомленнями вимогами (а.с. 69, 70, 77, 78).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться листом Міністерства оборони України від 01.10.2024 (а.с. 157-158), інформацією про пошкоджене та захоплене нерухоме майно відповідача (а.с.159-166), наказом №031422-01/о від 14.03.2022 (а.с.167), листом Департаменту мобілізації Міністерства оборони від 02.07.2025 (а.с.185), доводяться інформацією про повітряні тривоги в м. Запоріжжі (а.с.186).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 963233,24 грн, з яких: 535111,78 грн пені та 428111,46 грн штрафу.

У задоволенні іншої частини позову суд відмовляє.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

При розподілі витрат зі сплати судового збору судом враховується, що позивачем сума штрафних санкцій яка була заявлена визнана лише частково обґрунтованою (76,40% від загальної суми заявлених штрафних санкцій).

Також судом частково задоволено клопотання про зменшення судом розміру неустойки.

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення. Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №902/339/16, від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16.

Враховуючи викладене, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору пропорційно обґрунтовано заявленим позовним вимогам, а саме у розмірі 57789,53 грн (75640,75 грн (сума сплаченого судового збору) * 76,40 % (обґрунтованих позовних вимог) = 57 789,53 грн.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (Північне шосе, будинок 69-А, місто Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 30105738) на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ «АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ» (04074, місто Київ, вул. Автозаводська, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 44725823, рахунок НОМЕР_1 в АТ «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ, МФО 322313) штрафні санкції за договором №452/12-24 РМ від 19.12.2024 у розмірі 963233,24 грн (дев`ятсот шістдесят три тисячі двісті тридцять три гривні 24 коп.), з яких 535111,78 грн пені та 428111,46 грн штрафу. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (Північне шосе, будинок 69-А, місто Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 30105738) на користь: ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ «АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ» (04074, місто Київ, вул. Автозаводська, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 44725823рахунок НОМЕР_1 в АТ «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ, МФО 322313) суму 57789,53 грн (п`ятдесят сім тисяч сімсот вісімдесят дев`ять гривень 53 коп) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

В решті суми у позові відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 01.10.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич