Ухвала суду № 140228882, 01.10.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

01.10.2026 м. Харків №905/587/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

розглянувши заяву Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради за вх.№5338/26 від 30.09.2026 про поновлення пропущеного процесуального строку та скасування судового наказу

у справі №905/587/26

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84320, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 8Д, ідент. код 34657789) за вх. №4434/26 від 26.08.2026 про видачу судового наказу про стягнення з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 2Б, ідент. код 00131133) заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії №2518 від 08.01.2024 за теплову енергію за період січень - березень 2024 року в розмірі 241 245,55 грн,

В С Т А Н О В И В:

31.08.2026 господарським судом видано судовий наказ у справі №905/587/26 про стягнення з КВП «Краматорська тепломережа» міськради на користь ТОВ «Краматорськтеплоенерго» заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії №2518 від 08.01.2024 за теплову енергію за період січень - березень 2024 року в розмірі 241 245, 55 грн, судового збору в розмірі 266,24 грн.

Копія судового наказу від 31.08.2026 у справі №905/587/26 направлена боржнику до його електронного кабінету ЄСІКС та згідно з довідкою про доставку електронного листа доставлена до нього 31.08.2026 о 18:50.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, копія судового наказу вважається врученою КВП «Краматорська тепломережа» міськради 01.09.2026.

21.09.2026 судовий наказ набрав законної сили та його направлено на адресу стягувача.

30.09.2026 за вх.№5338/26 господарський суд одержав заяву КВП «Краматорська тепломережа» міськради, в якій останнє просить поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу Господарського суду Донецької області від 31.08.2026 у справі №905/587/26, скасувати судовий наказ Господарського суду Донецької області від 31.08.2026 у справі №905/587/26.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу боржник посилається на обставини воєнного стану, активні обстріли м. Краматорськ Донецької області (де зареєстровано його місцезнаходження та де він фактично знаходиться), що призводить до частих відключень електроенергії та інтернету, що, в свою чергу, унеможливило своєчасне вчинення ним необхідних процесуальних дій у справі протягом встановленого законом строку.

В частині підстав для скасування судового наказу боржник зазначає, що не погоджується з нарахованим стягувачем розміром оплати за теплову енергію, оскільки останнім не доведений належними доказами обсяг спожитої боржником теплової енергії.

01.10.2026 за вх.№01-41/6953/26 господарський суд одержав заперечення стягувача на заяву про скасування судового наказу, в якій він зазначає, що відсутні підстави для поновлення боржнику строку на подання заяви про скасування судового наказу, оскільки боржником не надано до заяви про скасування судового наказу належних та допустимих доказів неможливості її подання у визначений ГПК України строк. Також вказує, що заява про скасування судового наказу не містить доводів щодо того, в чому полягає непогодження боржника із судовим наказом та боргом, а до заяви не додано жодних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 157 ГПК України, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті, до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку.

Статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

З огляду на те, що копія судового наказу від 31.08.2026 у справі №905/587/26 отримана боржником 01.09.2026, строк для подання заяви про скасування вказаного судового наказу закінчився 16.09.2026 та на цей час є пропущеним.

Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №9901/405/19).

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

При встановленні наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від заявника підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання заяви має вирішуватись судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

У цьому випадку суд враховує посилання боржника на те, що він не мав можливості своєчасно звернутись до суду із заявою про скасування судового наказу через перебої з електропостачанням та інтернетом, що зумовлено дією воєнного стану в України, проведенням бойових дій, зокрема, на території м. Краматорськ Донецької області (де знаходиться боржник), яке включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затв. наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376.

Зважаючи на ці обставини, з метою уникнення надмірного формалізму та забезпечення права на доступ до правосуддя, господарський суд вважає за необхідне поновити пропущений процесуальний строк на подання заяви про скасування судового наказу та з огляду на доводи боржника, які свідчать про наявність спору між сторонами, зокрема, щодо обсягу та вартості спожитої боржником теплової енергії у спірний період - скасувати судовий наказ Господарського суду Донецької області від 31.08.2026 у справі №905/587/26.

Заперечення стягувача щодо ненадання боржником до заяви про скасування судового наказу жодних підтверджуючих документів критично оцінюються судом, з огляду на те, що положеннями ГПК України не передбачено подання боржником доказів на підтвердження наявності чи відсутності тих фактів, які обґрунтовують його заперечення проти вимог стягувача, а скасування судового наказу відбувається за самою лише належно оформленою заявою боржника, тобто, суд не перевіряє обґрунтованість доводів боржника.

Керуючись ст. ст. 119, 158, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради за вх.№5338/26 від 30.09.2026 задовольнити.

2. Поновити Комунальному виробничому підприємству «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради строк на подання заяви про скасування судового наказу Господарського суду Донецької області від 31.08.2026 у справі №905/587/26.

3. Скасувати судовий наказ Господарського суду Донецької області від 31.08.2026 у справі №905/587/26 про стягнення з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії №2518 від 08.01.2024 за теплову енергію за період січень - березень 2024 року в розмірі 241 245,55 грн, судового збору в розмірі 266,24 грн.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» право щодо звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала набрала законної сили 01.10.2026 та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л.В. Ніколаєва