Рішення № 140227407, 28.09.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/3152/25

2/532/1490/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,

учасники справи:

позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС»,

представник позивача Паладич А. О.,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача Волошко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

25 грудня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18002,78 грн.

У позовній заяві зазначено, що 06.12.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 2663932 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який укладено в електронному вигляді шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору, Товариство зобов`язується надати відповідачу грошові кошти (кредит) в сумі 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день. В окремих випадках, вcтановлених Договором може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,01% в день. Позика надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів кредиту на банківський картковий рахунок, вказаний відповідачем.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах, передбачених договором. Натомість відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

23.05.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (після перейменування «СВЕА ФІНАНС», новий кредитор) укладено Договір факторингу №01.02-25/23, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-25/23 від 23.05.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2663932 станом на дату відступлення права вимоги складала 18002,78 грн.

Оскільки відповідач на користь нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №2663932 від 06.12.2021 року становить 18002,78 грн, яка складається із заборгованості за сумою кредиту 4801,00 грн та заборгованість по відсотках 13201,78 грн.

За таких обставин, представник позивача прохає суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №2663932 у розмірі 18002,78 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

28 вересня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких представник відповідача, ОСОБА_1 ОСОБА_2 зазначила, що відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке. Так, відповідач заперечує факт укладення кредитного договору № 2663932 в електронному вигляді шляхом підписання електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора. Також відповідач заперечує щодо отримання кредитних коштів та вважає недоведеним факт перерахування на рахунок чи картку позичальника первісним кредитором. Вказує, що позивач не надав доказів на підтвердження відкриття відповідачу банківського рахунку, видачі йому кредитної картки із зазначенням її реквізитів, доказів зарахування кредитних коштів, а також розміру заборгованості відповідача за кредитом. Саме по собі звернення відповідача до первісного кредитора стосовно надання кредиту, погодження між сторонами умов кредитування та підписання кредитного договору не є доказом фактичного отримання позичальником кредитних коштів. Також наданий розрахунок заборгованості є виключно внутрішнім, одноособово складеним документом позивача, який сформовано його ж автоматизованою системою обліку, до того ж позивач одноособово здійснив розрахунок із нарахуванням відсотків поза межами строку кредитування. Таким чином, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні достовірні та достатні докази на підтвердження заявленої позивачем до стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, вважає позовні вимоги недоведеними, а тому прохає відмовити у задоволенні позову ТОВ «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 у повному обсязі. Також прохає застосувати наслідки спливу строку позовної давності для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 березня 2026 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 березня 2026 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 14 серпня 2026 року заочне рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 березня 2026 року скасовано. Цивільну справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» - Паладич А. О, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, однак подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач, ОСОБА_1 та її представник, ОСОБА_2 , будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак остання подала до суду заяву, в якій прохала розглянути справу за відсутності відповідача та її представника.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Стороною позивача на підтвердження укладення кредитного договору №2663932 від 06.12.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 надано Договір № 2663932 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

Відповідно до умов договору № 2663932, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки або іншої платіжної картки клієнта (позичальника). Сума кредиту становить 5000 грн, строком, на який надано кредит 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, з визначеною стандартною процентною ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом та зниженою процентною ставкою 0,01% в день, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та в строки, визначені договором.

У свою чергу ОСОБА_1 зобов`язувалась повернути кредит,сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 9.7 Договору він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис клієнта на договорі та вважаються направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Також позивачем до договору долучено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, як додаток до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2663932 від 06.12.2021 року та паспорт споживчого кредиту, із зазначенням інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма).

Доказів того, що саме ОСОБА_1 , а не інші особа, підписував за допомогою одноразового ідентифікатора у електронному вигляді кредитний договір суду не надано.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, кредит надається клієнту у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , або іншої картки позичальника.

Як вбачається зі змісту п. 10 Договору (реквізити та підписи сторін) відсутні відомості про номер рахунку позичальника (реквізити платіжної картки), зазначеної в п. 2.1 Договору як « НОМЕР_1 », на яку, як вказує позивач у позовній заяві, були зараховані кошти кредиту на ім`я позичальника ОСОБА_1 . Доказів того, що вказаний рахунок (банківська картка) належить відповідачу ОСОБА_1 , чи будь якої іншої платіжної картки, наданої клієнтом Товариству з метою отримання кредиту (згідно положень п. 2.1 Договору), суду не надано.

На підтвердження виконання умов договору суду надано довідку (повідомлення) ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про переказ коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на суму 5000 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , дата та час проведення 06.12.2021 року, номер транзакції в системі iPay.ua 123711086, призначення платежу: зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 31). Відомості про володільця цієї картки відсутні. Також відсутні дані про отримання коштів та кому вони були зараховані.

Тобто, зазначена довідка не містить підтвердження ані того, що вказаний платіж здійснювався на виконання кредитного договору № 2663932 від 06.12.2021 року, ані того, що його отримувачем був саме відповідач.

Позивач не надав жодного первинного документа банку або іншої фінансової установи, на підставі якого було встановлено належність вказаного платіжного інструменту саме відповідачу.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 2663932 від 06.12.2021 року, сформованого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» вбачається, що загальна заборгованість відповідача станом на 23.05.2023 року становить 18002,78 грн (а.с. 26-30).

Наданий розрахунок не містить детальних відомостей про порядок нарахування відсотків за користування кредитом, яку прохає стягнути позивач на свою користь. Власного розрахунку заборгованості позивачем не надано.

Матеріали справи не містять належних доказів в підтвердження виконання первісним кредитором зобов`язань з надання кредиту позичальнику та перерахування суми кредиту на банківський рахунок відповідача відповідно до умов договору № 2663932 від 06.12.2021 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Видача кредиту шляхом перерахування його на рахунок позичальника повинна бути підтверджена первинним документом (платіжна інструкція або інший документ оформлений відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» який би підтвердив факт здійснення господарської операції).

Суду позивачем надано Договір факторингу №01.02-25/23 від 23.05.2023 року, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (після перейменування ТОВ «СВЕА ФІНАНС»), відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (після перейменування ТОВ «СВЕА ФІНАНС») за плату належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором № 2663932 від 06.12.2021 року (а.с. 32-34).

На підтвердження переходу прав вимоги від первісного кредитора до ТОВ «СВЕА ФІНАНС», позивач надав витяг з Реєстру боржників № 1до Договору факторингу №01.02-25/23 від 23.05.2023 року до відповідача ОСОБА_1 за договором №2663932 від 06.12.2021 року у розмірі 18002,78 грн.

Разом з тим, суду не надано доказів того, що відповідач по справі, як боржник, чи від Первісного кредитора, чи від Нового кредитора отримав будь-яке повідомлення ( на електронну адресу, поштову адресу) про передачу персональних даних. Крім того позивач не надав докази направлення таких повідомлень відповідачу, як Боржнику за кредитним договором № 2663932.

Відтак суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт переходу права вимоги до позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за кредитним договором № 2663932 від 06.12.2021 року в заявленому позивачем розмірі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності зі статтею 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі №161/16891/15-ц.

Враховуючи, що позивач не надав до суду первинних документів які б підтвердили факт видачі кредиту, суму виданого кредиту та дату видачі кредиту то суд позбавлений можливості встановити дані факти, а відтак позивач не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості та її розмір за кредитним договором №77763134.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судовий розгляд відбувається на засадах змагальності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Представником позивача не доведено, що саме відповідач висловила своє повне та беззаперечне волевиявлення на укладення договору із ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та що саме вона отримала кредитні кошти на вказану в матеріалах справи банківську картку, не надано інформацію про Банка емітента банківської картки відповідача, та кому вона дійсно належить. Банківська виписка з рахунку відповідача про фактичне зарахування коштів в матеріалах справи відсутня. Клопотань про витребування такої інформації судом від позивача не надходило ні з подачею позову до суду, ні після висловлення таких заперечень відповідачем.

Надана позивачем довідка про перерахування коштів ТОВ «Універсальні платіжні рішення», реєстр боржників за договором факторингу та розрахунок заборгованості, не є доказом розміру боргу, який позивач просить стягнути, оскільки позивачем не доведено укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів.

Таким чином, перевіривши та з`ясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи всі наявні докази по справі, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

За таких обставин, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстав для застосування строку позовної давності немає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене, судові витрати необхідно залишити за позивачем.

Керуючись статтями 7, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Полтавського апеляційного суду.

Сторони:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя