Рішення № 140226470, 29.09.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/1401/25

Провадження № 2/272/292/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Карповця В.В.,

з участю секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Андрушівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, суд -

встановив:

У грудні 2025 року представник позивача звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 11815,00 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору і витрати, пов`язані із розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 24 березня 2019 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 986730105.

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до Відповідачки за кредитним договором № 986730105.

03.01.2019 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 20190103, на підставі якого ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до Відповідачки.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 6 від 20.11.2019 до договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до Відповідачки на загальну суму 11815,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6815,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

При цьому, з моменту набуття права вимоги Позивачем не здійснювалось нарахувань жодних штрафних санкцій.

Посилаючи на невиконання Відповідачкою свої зобов`язань за кредитним договором та набуття Позивачем права грошової вимоги за ними, представник ТОВ "ФК"ЄАПБ" просить суд задовольнити позов.

18.02.2026 до суду надійшла заява представника Відповідачки про відкладення розгляду справи разом з доказами зміни прізвища ОСОБА_2 на ОСОБА_3 у наслідок реєстрації шлюбу.

05.03.2026 через систему "Електронний суд" представником Відповідачки подано відзив на позовну заяву.

У подано відзиві представник вказала, що ОСОБА_1 категорично заперечує щодо вимог Позивача про стягнення з неї боргу.

Будь-яких договорів, ні в паперовому, ні в електронному вигляді Відповідачка з Позивачем, а також з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не укладала. Долучений до позовної заяви договір та графік розрахунків не підписані позичальником, ні безпосередньо, ні шляхом накладення електронного підпису. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази протилежного. Наявність в цьому договорі та графіку відомостей про прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, адреси Відповідачки не є підставою вважати, що саме вона надала такі відомості і що саме вона його укладала та підписувала.

Свідченням того, що Відповідачка не просто не укладала цей договір, а й не отримувала будь-яких коштів за цим договором, свідчить той факт, що в матеріалах позову відсутні будь-які підтвердження перерахування Кредитором Боржнику коштів та отримання Боржником від Кредитора на власний розрахунковий рахунок коштів за цим кредитним договором. В самому кредитному договорі лише вказано, що його предметом є зобов`язання Кредитора надати грошові кошти Боржнику і проценти нараховуватимуться з дня їх отримання боржником.

При цьому, до позову долучено Розрахунок заборгованості за кредитним договором ТОВ «ЄАПБ», в якому вказано якийсь розрахунковий рахунок, але підтверджень, що він належить Відповідачці не надано. Сама Відповідачка категорично заперечує наявність у неї будь-коли будь-яких розрахункових рахунків у АТ «Таскомбанк».

Посилання Позивача на наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок, виписка по рахунку та довідки про відкриття кредитного рахунку та умови кредитування тощо є внутрішніми документами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти, яким чином (готівкою, безготівковим шляхом), на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, за відсутністю оригіналу самого договору, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.

Розрахунок заборгованості, на який посилається Позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.

Позивачем надано лише договори факторингу, але не надано акти передачі саме цієї кредитної справи первісним кредитором новому кредитору, не надано розрахунки заборгованості первісного кредитора та всіх наступних (згідно договорів факторингу).

Крім того, в матеріалах справи відсутній належний розрахунок заборгованості, а фактично є лише зазначені і нічим не підтвердженні суми заборгованості тіла кредиту і проценти.

Також матеріали справи не містять належної виписки по рахунку, щоб підтвердити факт користуванням коштами, рух коштів тощо.

Ураховуючи викладене, представник Відповідачки просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за недоведеністю та безпідставністю.

10.03.2026 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "ФК "ЄАПБ" надійшла відповідь на відзив.

У відповіді на відзив представник Позивача зазначила, що у даному випадку правочин, який є доказом переходу права вимоги до ТОВ «ФК«ЄАПБ» за кредитним договором є договори факторингу, відповідно до умов яких первісні кредитори гарантують дійсність відступленої права вимоги.

Логічним та виправданим є те, що не будучи у Первісних кредиторів права вимоги за договорами не було б і предмету договорів факторингу.

В даному випадку Первісні кредитори укладаючи договори факторингу з ТОВ «ФК«ЄАПБ» гарантували дійсність відступленої права вимоги, що узгоджується з умовами договорів факторингу.

Зазначений правочин підтверджують факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо відступлення права вимоги за кредитним договором.

За таких обставин, у ТОВ «ФК«ЄАПБ», як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Позивач надав суду належні та допустимі докази, які підтверджують факт переходу права грошової вимоги, а твердження Відповідача щодо не доведення Позивачем факту переходу права грошової вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

У зв`язку з цим, Позивач вважає, що доводи Відповідача стосовно переходу права вимоги за Кредитними договорами від Первісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ» є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо укладення кредитного договору, представник Позивача зазначила, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, Відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності), який Відповідачка використала для підтвердження підписання кредитного договору.

Укладення Кредитного договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Тобто, верифікація та ідентифікація Позичальника здійснюється через ІТС Первісного кредитора. Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно- комунікаційній системі Товариства (ІТС Товариства) та доступний, зокрема, через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Укладення кредитного договору було здійснено електронній формі в інформаційно- телекомунікаційній системі (ІТС) Товариства. Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки на отримання кредиту на Сайті Товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення. Клієнт обирає персональний логін і пароль для входу в Особистий Кабінет. При підписанні документів на телефонний номер Клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який Клієнт зобов`язаний ввести на веб- сторінці (далі -«електронний підпис одноразовим ідентифікатором»). Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Клієнта.

Сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У заявці Клієнт зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття Товариством рішення про надання кредиту.

Заповнюючи Заявку, Клієнт дає свою згоду на передачу Первісному кредитору своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану і його здатності виконати зобов`язання за договором.

Первісний кредитор має право зателефонувати Клієнту за телефонним номером, вказаним в заявці, як для підтвердження повноти, точності, достовірності зазначеної в заявці інформації, так і для отримання інших відомостей, які необхідні для прийняття рішення про надання кредиту.

Сторони дійшли згоди, що всі завершені дії в Особистому кабінеті в ІТС товариства визнаються вчиненими Позичальником.

При заповненні форм заявки Позичальнику необхідно внести всі обов`язкові дані, включаючи ПІБ, ІНН, адресу, суму бажаного кредиту, реквізити банківської картки, номер мобільного телефону та ін.

На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система Первісного кредитора здійснює реєстрацію заявника на Сайті Первісного кредитора і формує Особистий кабінет Клієнта.

Приймаючи Заявку до розгляду, Первісний кредитор не приймає на себе зобов`язання надати кредит.

У разі прийняття позитивного рішення про видачу кредиту, Первісний кредитор робить Клієнту в Особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі Договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови.

Клієнт може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти Договір про надання фінансового кредиту або відмовитися від пропозиції.

У випадку готовності Клієнта прийняти пропозицію (оферту), Клієнт натискає кнопку Згоди, після чого Клієнту надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який Клієнт має ввести у відповідне поле.

У момент введення коду на Сайті Первісного кредитора Клієнт направляє Первісному кредитору електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане одноразовим ідентифікатором. Після вводу даного коду договір вважається підписаним.

Тобто, для укладання кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.

Дносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариства Позичальником власноруч.

Таким чином, Кредитний договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету икредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не були би укладені.

Згідно мов Договору, його підписання здійснювалось за допомогою електронного підпису Позичальника, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер телефону, вказаний Позичальником.

Доказів протилежного відзив на позовну заяву не містить та Відповідачкою не спростовано презумпцію правомірності правочину.

Щодо ненадання Позивачем первинних бухгалтерських документів на підтвердження перерахування кредитних коштів, ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомляє, що не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення Відповідачем кредитних коштів за укладеними з Первісними кредиторами кредитних договорів, щодо яких виник спір, з тих причин, що Позивач не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п.35 ПОЛОЖЕННЯ Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку.

У відповідності до умов договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану Позичальником при його укладанні.

Оскільки повний номер картки є банківською таємницею, доступ до якої має лише Відповідач та Банк, що видав картку, Позивач не може надати повні реквізити отримувача коштів.

Ідентифікація Позичальника здійснюється через банка-емітента, яким видано картку. Отже, доступ до виписок по картці, на яку перераховано кредитні кошти, має банк-емітент та Відповідач.

Ні Первісний кредитор, ні ТОВ «ФК «ЄАПБ» не мало та не має доступу до даної інформації, так як дана інформація є банківською таємницею.

Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів.

Крім того, представник Позивача зазначила, що відсотки нараховані згідно умов договору, при цьому, позов не містить вимоги щодо стягнення штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного, представник Позивача просить суд задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання представник позивача не з`явилась, однак у позовній заявіта у відповіді на відзив зазначила, що повністю підтримує позовні вимоги та просить проводити розгляд справи у її відсутність.

Відповідачка та її представник у судове засіданні не з`явились.

Від представника Відповідачки до суду надійшли додаткові пояснення, у яких представник відповідачки просить суд відмовити у задовленні позову, розгляд справи провести у її відсутність та у відсутність відповідачки.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази в своїй сукупності суд дійшов до наступних висновків:

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Позивач вказує, що 24.03.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_4 було укладено договір № 986730105, відповідно до п.1.1. якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит на суму 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів. Кредит надається строком на 30 днів (п. 1.2. - 1.3.).

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 0,01 процентів від суми Кредиту за кожен день користування, починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п. 1.3., що складає 3,65 відсотків річних.

Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua

Як вбачається з матеріалів справи, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01.

Згідно п.2.1 укладеного договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Згідно п.п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

03.01.2019 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 20190103, на підставі якого ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до Відповідачки.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 6 від 20.11.2019 до договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до Відповідачки на загальну суму 11815,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6815,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Також у матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, виконаний ТОВ "ФК "ЄАПБ", згідно якого Відповідачка має заборгованість за кредитним договором № 986730105 від 24.03.2019 станом на 31.10.2025 у загальному розмірі 11815,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту), 6815,00 грн - заборгованість за відсотками.

Дослідивши наявні у справі документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Договір, який укладається його сторонами в електронній формі, безумовно повинен містити електронний цифровий підпис, зокрема, у конкретному випадку позичальника (відповідача), або електронний підпис одноразовим ідентифікатором сторони, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надісланий іншій стороні цього договору (позикодавцю).

З копії кредитного договору, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що вказаний договір не містить підпису Позичальника за формою, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Судом встановлено, що договір про споживчий кредит № 986730105 від 24.03.2019 не містить електронного цифрового підпису, зокрема, у конкретному випадку Відповідачки або електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Такий підпис відсутній і у Графіку платежів.

У матеріалах справи відсутні докази ідентифікації та надання Відповідачці одноразового ідентифікатора.

Вказане свідчить про відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів доказів на підтвердження того, що між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та Відповідачкою 24.03.2019 було укладено кредитний договір та сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов цього договору.

Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Однак, матеріали справи не містять доказів перерахування Відповідачці коштів на виконання умов Договору.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відтак, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів тому юридичному факту, що Відповідач виявив волю на укладення кредитного договору, заборгованість за яким є предметом розгляду судом цивільної справи, як і не надано жодного первинного бухгалтерського документу, який би засвідчив, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» як позикодавцем були перераховані грошові кошти Відповідачці в розмірах, що передбачені кредитним договором, а Відповідачка ці кошти отримав.

За змістом ст.84 ЦПК України учасник справи у разі саме неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, представник ТОВ "ФК "ЄАПБ" у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, а також не подав клопотання про їх витребування.

Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, що узгоджується із положеннями ч.4 ст.12 ЦПК України.

Крім того, згідно відповіді, наданої АТ "ТАСКОМБАНК" на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я Відповідчки рахунки у вказаному банку не відкривались.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Представник позивача вказує, що 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до Відповідачки за кредитним договором № 986730105.

Разом з тим, до матеріалів справи долучено витяг з договіру факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, з якого неможливо встановити строк дії вказаного договору, при тому, що згідно тверджень Позивача, кредитним договором № 986730105 укладено 24.03.2019.

До вказаного Договору факторингу не додано акт прийому-передачі реєстрів боржників, самого реєстру боржників та доказів здійснення оплати Фактором Клієнту за відступлення права вимоги.

Тобто, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що заборгованість за кредитним договором № 986730105 від 24.03.2019 входила до пакету Прав вимоги, які перейшли від "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс" на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

03.01.2019 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 20190103.

Згідно до пп. 3.1.2. Договору, фінансування має бути сплачене Фіктором на банківський рахунок Клієнта, зазначений у розділі 13 цього Договору одним платежем протягом 3 банківських днів з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимоги. Обов`язок Фактора щодо фінансування вважається виконаним після зарахування на рахунок Клієнта грошової суми, визначеної у відповідній Додатковій угоді.

Разом з тим, до матеріалів справи не долучено доказів виконання Фактором пп. 3.1.2. Договору.

Позивачем надано суду копію витягу з Реєстру прав вимоги № 6 від 20.11.2019 до договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до Відповідачки за кредитним договором № 986730105 від 24.03.2019 на загальну суму 11815,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6815,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Разом з тим, у вказаному витязі відсутні підписи Сторін.

Ураховуючи те, що у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження: укладення 24 березня 2019 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 кредитного договору № 986730105; надання ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" Відповідачці кредитних коштів та набуття Позивачем права вимоги за вказаним Договором, суд відмовляє у задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову суд не стягує з Відповідачки на користь Позивача судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 141, 258, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:В. В. Карповець