Постанова № 140224843, 17.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/16768/26

Провадження № 3/643/2388/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Новіченко Н.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 1147/20-40-07-30 від 06.07.2026 директор ТОВ «СТРУМ АВТО» ОСОБА_1 , яка перебуває на посаді директора з 08.08.2025 по день підписання акта перевірки, вчинила правопорушення, а саме порушення порядку ведення податкового обліку, що полягає у наступному:

порушено п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п.п. 140.5.51 та п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі ПК України), внаслідок чого занижено суму фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 7 630 228 грн за 2025 рік, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 1 373 441 грн за 2025 рік;

занижено податкові зобов`язання на загальну суму 1 886 242 грн у тому числі за: січень 2025 року 24 696 грн, лютий 2025 року 81 720 грн, березень 2025 року 247 252 грн, квітень 2025 року 130 966 грн, травень 2025 року 174 876 грн, червень 2025 року 80 594 грн, липень 2025 року 249 554 грн, серпень 2025 року 116 429 грн, вересень 2025 року 122 273 грн, жовтень 2025 року 100 576 грн, листопад 2025 року 118 447 грн, грудень 2025 року 438 859 грн, чим порушено п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 64 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України;

занижено податковий кредит на загальну суму 261 845 грн, за січень 2025 року, чим порушено п.п. «а» п. 198.1, абзаци перший і другий п.п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України;

завищено податковий кредит на загальну суму 575 348 грн у тому числі за: квітень 2025 року 309 380 грн, липень 2025 року 265 578 грн, вересень 2025 року 390 грн, чим порушено п.п. «а» п. 198.1, абзаци перший і другий п.п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України;

Вищезазначені порушення призвели до:

завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 2 199 745 грн за грудень 2025 року;

порушено п. 120-1.2 ст. 120-1, п. 201.1 ст. 201, абз. 4 п.п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафна санкція складає 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3 400 грн;

порушено п. 44.6 ст. 44 ПК України, оскільки підприємством до закінчення перевірки або у терміни визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Отже, вважається що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності;

порушено п. 120-1.2 ст. 120-1, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що виявилося у відсутності реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операції: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено за липень 2025 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 та її захисник у судове засідання не з`явилися, про причину неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

При цьому, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковачов О. М. надав заперечення, в яких просив закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП, оскільки органом ДПС датою виявлення триваючого правопорушення визначено 22.05.2026, а тримісячний строк сплив 22.08.2026. Крім того, захисник зазначив про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вказуючи, що остання призначена директором лише 08.08.2025 і не може нести персональну відповідальність за порушення підприємства за весь 2025 рік, протокол не містить конкретизації її особистих дій чи бездіяльності, прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення є неузгодженими та оскаржуються в судовому порядку до Харківського окружного адміністративного суду (справа № 520/21578/26), а копія протоколу надсилалася на адресу підприємства, а не за місцем реєстрації самої особи

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі відомостей щодо часу, місця, способу настання обставин цього адміністративного правопорушення, та безпосередньо ролі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, суд зазначає таке.

Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Кодекс України про адміністративне правопорушення визначає, що адміністративне правопорушення по своїм суб`єктивним властивостям - діяння чи бездіяльність, вчинені з певною ціллю і з певних мотивів. Ці органічно зв`язані між собою, взаємозалежні форми психічної активності створюють зміст суб`єктивної сторони правопорушення. Вина це є психічне ставлення особи в формі умислу або необережності до своїх дій і їх наслідкам. Вина - це обов`язкова умова адміністративної відповідальності.

Умисел - це відношення пізнавальної можливості і волі суб`єкта до вчиненого ним діяння. Його обов`язкові елементи, це повне усвідомлення протиправності скоєного діяння в його юридичних і соціально-побутових особливостях, передбачення антигромадських результатів свого діяння (бездіяльності), бажання або усвідомлене допущення настання вказаних наслідків. Відсутність умислу і необережності засвідчують про випадок - такому збігу життєвих обставин, при яких особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати властивостей вчиненого або не передбачала і не могла передбачати наслідків вчиненого діяння. Випадок і вина - це категорії взаємовиключні, а тому вчинення діяння або бездіяльності випадково не є умовою адміністративної відповідальності.

Статтею 10 КУпАП імперативно визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2026 ГУ ДПС у Харківській області було складено акт № 20811/20-40-07-13-05/45351857 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СТРУМ АВТО».

06.07.2026 головним державним інспектором Центрального відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Пойдою Н.В. був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно директора ТОВ «СТРУМ АВТО» ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі, зокрема, акта, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Відповідно до п. 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Згідно ст. 58 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Статтями 55-56 Податкового кодексу України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

Таким чином, наявна у матеріалах справи копія акту документальної позапланової невиїзної перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Диспозиція ст. 163-1 КУпАП передбачає, зокрема, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Згідно абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 викладеній у справі № П/811/2893/14А, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і, самі по собі, не породжують правових наслідків для платників податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, зокрема і дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладених у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Отже, за змістом наведених норм у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення - рішення, прийнятого за результатами перевірки, сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не актів перевірки.

Як вбачається з матеріалів, доданих адвокатом Ковачовим О.М., 20.07.2026 ТОВ «СТРУМ АВТО» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 25.06.2026 № 00297960713 (форма «Р»), № 00297840713 (форма «В4»), № 00297900713 (форма «ПН»), № 00297930713 (форма «ПС»), доказом чого є ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року, якою відкрито провадження в адміністративній справі № 520/21578/26.

Судом встановлено, що прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення оскаржуються платником податків у судовому порядку, а отже, відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, визначені в них суми податкових зобов`язань є неузгодженими як станом на день складення протоколу про адміністративне правопорушення, так і на час розгляду цієї справи. Факт триваючого судового оскарження підтверджується належним доказом копією ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з чим висновки акта перевірки не можуть вважатися безспірним доказом вини особи у вчиненні інкримінованого правопорушення.

За таких обставин, протокол про адміністративні правопорушення та акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вінницького апеляційного суду від 09.12.2025 у справі № 133/3031/25.

У той же час, всі сумніви з приводу винуватості особи, яка притягається до відповідальності, трактуються на користь такої особи, за загальним правилом (стаття 62 Конституції України), винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

Пунктом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП виноситься постанова про закриття справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки податкові повідомлення-рішення від 25.06.2026 № 00297960713, № 00297840713, № 00297900713, № 00297930713 перебувають на розгляді у зв`язку з оскарженням до Харківського окружного адміністративного суду та на теперішній час рішення не прийняте, висновки акта перевірки не можуть вважатися безспірними, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 163-1, 247, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Н.В. Новіченко