Рішення № 140223428, 30.09.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 688/6092/25

Провадження 2/681/400/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Іллюка С.В.,

з участю секретаря судових засідань Козюк Т.Р.,

представника відповідача - адвоката Уроди О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції в м. Полонному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит №6283313 від 14.02.2023 (далі - Договір) у сумі 12042,00 грн, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.02.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем в електронній формі булоукладено договір про споживчий кредит №6283313, який підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора. За умовами вказаного договору відповідач отримала кредит в розмірі 3000,00 грн, який зобов`язувалася повернути, а також сплатити проценти за користування ним та інші платежі, що передбачені кредитним договором.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит у визначеній сумі. Проте, відповідач взятих на себе зобов`язань не виконала, кредитні кошти, комісії та проценти за користування кредитом у строк, встановлений кредитним договором не сплатила.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги №99-МЛ від 26.06.2023 TOB «Мілоан» відступило для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги за договором, укладеним з відповідачем.

Таким чином, позивач, набувши права вимоги до відповідача за кредитним договором №6283313 від 14.02.2023, звернувся з позовом про стягнення заборгованості за вказаним договором, яка становить 12042,00 грн та складається з: 2700,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 8772,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 570,00 грн - прострочена заборгованість за комісією.

21.04.2026 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Уродою О.В. через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву (а.с.83-90), в якому представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні мотивуючи тим, що строк кредитування за укладеним з відповідачем договором складає 10 днів з 28.01.2023 по 07.02.2023 та вказаний в анкеті-заяві на кредит, такий строк відповідачем не продовжувався, а тому нарахування відсотків поза вказаним строком суперечить правовим висновкам Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду (справи № 444/9519/12 від 28.03.2018, №910/4518/16 від 05.04.2023, № 970/18943/20 від 27.07.2021). Наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає дійсності, оскільки відповідач не сплачувала ні процентів, ні тіло кредиту, ні комісії, а нарахування процентів в підвищеному розмірі, що визначено як стандартна процентна ставка (п.1.6. Договору), є фактичною санкцією у разі невиконання позичальником умов кредитного договору. Крім того позивачем не надано доказів переходу права вимоги, надані ним акт приймання-передачі реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, акт приймання-передачі документації боржників є незаповненими пустими бланками.

Також до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.62-63), в якій представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, в заяві, яка надійшла до суду 07.08.2026, просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити (а.с.120-121).

Відповідач ОСОБА_1 на розгляд справи не прибула, свої інтереси доручила представляти адвокату Уроді О.В., який при розгляді справи просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в поданому відзиві на позовну заяву. В судове засідання 29.09.2026 представник відповідача не прибув, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу у його та відповідача відсутності, підтримав викладені раніше заперечення та просив відмовити в задоволенні позову (а.с.139).

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

03.12.2025 позивач звернувся з позовом до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області (а.с.2).

Ухвалою вказаного суду від 12.01.2026 дану справу направлено за підсудністю до Полонського районного суду Хмельницької області (а.с. 42).

11.02.2026 справа надійшла до Полонського районного суду Хмельницької області (а.с. 47).

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 18.02.2026 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 52).

Ухвалою цього ж суду від 19.03.2026 вирішивши клопотання відповідача суд перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.68).

06.05.2026 закрито підготовче провадження в справі, яку призначено до судового розгляду по суті.

27.08.2026 за клопотанням представника позивача витребувано докази в АТ КБ «ПриватБанк», які надійшли до суду 14.09.2026.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

14.02.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №6283313, який був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «U16911», що був надісланий позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 , вказаний нею в п.10 «Реквізити сторін» Договору, зазначене підтверджується даними кредитного договору та довідки №б/н від 10.09.2025 про надіслання одноразового ідентифікатора (а.с.9-16).

Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 3000,00 грн, строк кредиту - 105 днів, що складається з пільгового періоду - 15 днів (з дати видачі кредиту по 01.03.2023) та поточного періоду - 90 днів (настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 30.05.2023 (дата остаточного погашення заборгованості)).

Відповідно до п.1.5. Договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1470,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за пільговий період складає 4470,00 грн. Загальні витрати позичальника за весь строк кредитування складають 9570,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 12570,00 грн.

Відповідно до п.п.1.5.1. комісія за надання кредиту становить 570 грн та нараховується одноразово в момент видачі кредиту за ставкою 19% від суми кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 900 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 8100,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п.п.1.5.2, 1.5.3 Договору).

З Графіку платежів за Договором, який є Додатком № 1 до нього, вбачається, що ОСОБА_1 мала повернути суму кредиту 3000 грн, сплатити проценти за користування ним у розмірі 9 000 грн та комісію за надання кредиту 570 грн 30 травня 2023 року, загальна сума до сплати - 12 570 грн.

Відповідно до п.2.1 договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 *26.

У пункті 2.3 договору сторони погодили умови його пролонгації.

Так, зокрема, згідно з п.2.3.1. та 2.3.2. сторони погодили, що позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що позичальнику доступна така можливість відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені п.2.3 договору та розділу 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту: строк продовження на 3 дні - 3,00 % комісії, на 7 днів - 6,00 % комісії, на 15 днів - 10,00 % комісії. Проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою визначеною в п.1.5.2 договору.

Після вибору доступних умов пролонгації або поновлення пільгового періоду позичальник має направити кредитодавцю електронне звернення/повідомлення із застосуванням одноразового ідентифікатора, який надсилається кредитодавцем до особистого кабінету позичальника або в смс-повідомлені та здійснити платіж передбачений цим п.2.3 Договору.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 3000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на її платіжну картку, що підтверджується платіжним дорученням №93614093 від 14.02.2023 (а.с.17 зворот) та листом від АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260831/116884-БТ від 04.09.2026 (а.с.136), з яких вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , на яку 14.02.2023 зараховано кошти в розмірі 3 000 грн з призначенням платежу: Viplata zaima Miloan.

За даними відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №6283313 від 14.02.2023 заборгованість відповідача нараховувалася у період з 14.02.2023 по 14.06.2023. Первісний кредитор у вказаних відомостях зазначає, що ОСОБА_1 09.03.2023 здійснила оплату тіла кредиту у розмірі 300,00 грн, процентів по кредиту у розмірі 300,00 грн та комісії за пролонгацію в сумі 300,00 грн, чим поновила пільговий період користування кредитом та продовжила строк кредитування. Однак в повній мірі кредитні кошти відповідачем не повернуті та заборгованість за договором не погашена. (а.с. 18).

Згідно з випискою з особового рахунка ОСОБА_1 за Договором залишок заборгованості станом на 12.11.2025 складає 12 042 грн, з них: 2 700 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 570 грн - прострочена заборгованість за комісією, 8 772 грн - прострочена заборгованість за відсотками (а.с. 19).

Відповідно до договору про відступлення прав вимоги №99-МЛ від 26.06.2023, додаткової угоди № 1 до нього, акту приймання-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників до вказаного договору, платіжної інструкції №71827 від 26.06.2023 ТОВ «Мілоан» передало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6283313 від 14.02.2023 у розмірі заборгованості 12 042 грн, яка складається з 2 700 грн - залишку по тілу кредиту, 570 грн - залишку по комісії, 8 772 грн - залишку по відсотками для ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а останнє прийняло таке право вимоги та оплатило його (а.с.19 зворот-29).

4. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Судом встановлено, що 14.02.2023 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит №6283313 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець виконав свої обов`язки за кредитним договором та надав позичальнику кошти в обумовленій договором сумі 3 000 грн шляхом безготівкового перерахування коштів на банківську картку останнього.

Відповідач зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію у визначених Договором строк та розмірах, однак доказів повернення ОСОБА_1 суми кредиту та виконання інших зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять.

ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Договором до ОСОБА_1 для ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке стало новим кредитором відповідача та має право вимагати стягнення з неї виниклої заборгованості

.

Вказане підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зокрема, даними кредитного договору, довідки б/н від 10.09.2025 про надіслання одноразового ідентифікатора, платіжного дорученням №93614093 від 14.02.2023, листа від АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260831/116884-БТ від 04.09.2026, договору про відступлення прав вимоги №99-МЛ від 26.06.2023, додаткової угоди № 1 до нього, акту приймання-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників до вказаного договору, платіжної інструкції №71827.

При цьому перевіряючи заявлений позивачем розмір заборгованості за Договором суд зазначає про таке.

У відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №6283313 від 14.02.2023 зазначено, що ОСОБА_1 09.03.2023 здійснила оплату тіла кредиту у розмірі 300,00 грн, процентів по кредиту у розмірі 300,00 грн та комісії за пролонгацію в сумі 300,00 грн, чим поновила пільговий період користування кредитом та продовжила строк кредитування на 15 днів (а.с. 18).

Однак представник відповідача в поданому відзиві на позовну заяву (а.с.86) зазначив, що позивачка не сплачувала ні проценти, ні тіло, ні комісію, а тому наданий розрахунок заборгованості не відповідає дійсності.

Суд вважає, що надана позивачем до позовної заяви відомість про щоденні нарахування та погашення за Договором, яка створена одноособово кредитодавцем, не може бути об`єктивним доказом сплати відповідачем зазначених в ній коштів, в тому числі і комісії за пролонгацію строку кредитування, оскільки така не підтверджена іншими доказами, зокрема, але не виключно, первинними документами про здійснення вказаних фінансових операцій.

Таким чином, суд доходить висновку, що пільговий період кредитування не був поновлений відповідачем та відповідно не був пролонгований строк кредитування, встановлений п.1.3. Договору, що визначений у 105 днів та складається з 15 днів пільгового періоду та 90 днів поточного періоду.

На підставі зазначеного розрахунок заборгованості відповідача за Договором становить 12 570 грн та складається з 3 000 грн тіла кредиту, 570 грн комісії за надання кредиту та 9 000 грн відсотків за користування ним, які в свою чергу включають в себе 900 грн відсотків, нарахованих протягом пільгового періоду (3000 грн тіло кредиту ? 2,00 % (п.1.5.2. Договору) ? 15 днів пільгового періоду) та 8 100 грн відсотків, нарахованих протягом поточного періоду(3000 грн тіло кредиту ? 3,00 % (п.1.5.3. Договору) ? 90 днів поточного періоду). Вказаний розмір заборгованості відповідає умовам Договору та Графіку платежів.

Розглядаючи дану справу відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України в межах заявлених Товариством вимог суд вважає, що позовні вимоги підлягаю задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором в загальному розмірі 12 042 грн, з яких: 2 700 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 570 грн - прострочена заборгованість за комісією, 8 772 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Суд вважає безпідставними заперечення представника відповідача щодо нарахування відсотків поза межами строку кредитування, який на його думку становить 10 днів та вказаний в анкеті-заяві, оскільки такі спростовуються відомостями кредитного договору № 6283313, в п.1.3. якого чітко вказано, що кредит надається строком на 105 днів, а анкета-заява, яка міститься в матеріалах справи (а.с.16 зворот-17) не є належним доказом в цій справі оскільки стосується укладення кредитного договору № 6268034 28.01.2023 на суму 10 000 грн строком на 10 днів з ОСОБА_2 , а не з відповідачем ОСОБА_1 .

Застосування протягом строку кредитування (поточного періоду) стандартної процентної ставки у 3,00% (п.1.5.3. Договору) не є фактичною санкцією у разі невиконання позичальником умов кредитного договору, як вказує представник відповідача, а чітко передбаченою процентною ставкою за користування кредитом протягом поточного періоду, яка була добровільно обумовлена сторонами Договору з огляду на принцип свободи договору.

Такими, що спростовуються дослідженими судом доказами, є і заперечення сторони відповідача щодо ненадання доказів переходу права вимоги від кредитодавця до позивача та наявність лише незаповнених пустих бланків, оскільки в матеріалах справи містяться копії договору про відступлення прав вимоги №99-МЛ від 26.06.2023, додаткової угоди № 1 до нього, акту приймання-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників до вказаного договору, платіжної інструкції №71827 (а.с.19 зворот-29), які чітко підтверджують отримання Товариством права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6283313 від 14.02.2023.

5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн позивачем надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; ордер на надання правничої (правової) допомоги; акт наданих послуг №Д/9009 від 12.11.2025; детальний опис наданих послуг до акту, з яких вбачається, що витрати Товариства на правничу допомогу у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №6283313 від 14.02.2023 склали 8 000 грн.

Частиною шостою статті 137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не подала. За таких обставин суд вважає доведеним факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу в заявленому обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частиною другою вказаної статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Керуючись наведеним, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 6283313 від 14.02.2023 в загальній сумі 12 042 (дванадцять тисяч сорок дві) грн 00 коп., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2700 (дві тисячі сімсот) грн 00 коп., простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 8772 (вісім тисяч сімсот сімдесят дві) грн 00 коп., простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 570 (п`ятсот сімдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору та 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 30.09.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК