Рішення № 140223387, 25.09.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/737/26

Провадження № 2/674/786/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 вересня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Бедряковської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (ціна позову 37 157,11 грн),

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (далі - ТОВ «ФК Єврокредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 28.02.2020 між Акціонерним товариством «Мегабанк» (далі - АТ «Мегабанк») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 58-022-850-2-20-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «Мегабанк» розміщені на сайті та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір. Сторони погодили всі істотні умови на яких відбувалось кредитне обслуговування Банком рахунку Клієнта, зокрема: строк надання кредиту; загальний розмір кредиту; процентна ставка за користування Кредитом; реальна річна процентна ставка; загальна вартість кредиту; розмір комісійної винагороди; розмір щомісячного платежу; інформацію щодо забезпечення; процентну ставку за користування кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2 Кредитного договору. Банк свої зобов`язання перед клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Відповідач здійснював користування грошовими коштами, проте свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією не виконав. Станом на 03.09.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 37 157,11 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 12 709,76 грн; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 3 571,21 грн; заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) 20 876,14 грн. В подальшому 03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 58-022-850-2-20-Г. 27.12.2024 ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» уклало з ТОВ «ФК Єврокредит» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за яким позивач набув право вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 58-022-850-2-20-Г в розмірі 37 157,11 грн та витрати, пов`язані із розглядом справи, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 грн.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22.04.2026 справу прийнято до провадження та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. Направив клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. Надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та заперечення проти частини позовних вимог та зменшення витрат на професійну правничу допомогу. У поданій заяві зазначає, що самого лише включення комісії недостатньо для стягнення заборгованості за нею. Позивач повинен довести правові та фактичні підстави такого нарахування, зокрема, зміст конкретних послуг, за які стягувалася щомісячна комісія, та факт їх надання позичальнику. Тому вважає вимогу про стягнення 20 876,14 грн заборгованості зі сплати комісії необґрунтованою та просить відмовити в її задоволенні. Крім того, просить зменшити витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 11 200 грн до розумного та співмірного розміру, оскільки заявлена сума становить понад 30% від ціни позову, що з огляду на характер та складність спору є неспівмірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

28.02.2020 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 58-022-850-2-20-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Згідно з умовами якого АТ «Мегабанк» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 16 816,14 грн строком з 28.02.2020 до 27.02.2023, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі - 15 % річних, що нараховуються на суму заборгованості. Розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,5% від суми кредиту та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Розмір щомісячного платежу, становить 1 173,93 грн, який включає суму ануїтетного платежу (кpiм першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Процента ставка за користування кредитом понад строк, вказаний у п.2.2 Договору становить 0,1% річних.

Після укладення кредитного договору банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі, а саме 28.02.2020 надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 16 816,14 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору, позичальник зобов`язується повернути одержаний Кредит у повному обсязі до 16.00 годин 27.02.2023. Графік платежів наведений в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором.

Пунтком 4.4. Договору сторони погодили, що у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів, кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за цим договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процента ставка за кредитом встановлюється в розмірі встановленому в п. 2.11 договору.

Кредитний договір № 58-022-850-2-20-Г ОСОБА_1 підписав особисто власноручним підписом.

Станом на 03.09.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 37 157,11 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 12 709,76 грн; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 3 571,21 грн; заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) 20 876,14 грн, що підтверджується розрахунком боргу АТ «Мегабанк» та випискою по особовим рахункам відповідача.

03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 28-022-000-2-21-Г. 27.12.2024 ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» уклало з ТОВ «ФК Єврокредит» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за яким позивач набув право вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі ст. 514 ЦПК України.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту відповідачу.

При цьому відповідачем не доведено належного виконання зобов`язань за кредитним договором. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження погашення ним заборгованості за кредитом.

Враховуючи, що відповідач не заперечує щодо обставин отримання та використання ним кредитних коштів, розмір заборгованості, зокрема, в частині нарахування відсотків не спростовано, а тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 12 709,76 грн та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 3 571,21 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії 20 876,14 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2.8 кредитного договору розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,5% від суми кредиту, яка сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного періоду. Суму нарахувань по комісії включено і до графіку платежів.

Однак у кредитному договорі не зазначений перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надавалися позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. Матеріали справи також не містять доказів, що споживач користувався такими послугами.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом,іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, в самому кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультативних та інформаційних послуг) за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення заяв про приєднання до договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.ч. 1 -2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.

Таким чином враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по сплаті комісії.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, оскільки відповідач ОСОБА_1 умови Кредитного договору № 58-022-850-2-20-Г від 28.02.2020 належним чином не виконує, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором у розмірі 16 280,97 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 12 709,76 грн; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 3 571,21 грн.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 43,82 % (16 280,97 х 100 : 37 157,11) судовий збір слід стягнути в розмірі 1 166,66 грн (2662,40 х 43,82 %: 100).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, представником позивача до суду надано Договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, що укладений позивачем із Адвокатським об`єднанням Альянс ДЛС, Вартість послуг (прейскурант) від 01.07.2025, Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги№ 12072703 від 05.01.2026, що містить опис послуг на загальну суму 11 200 грн.

У постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). При прийнятті рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат.

З огляду на конкретні обставини справи, враховуючи заперечення відповідача щодо неспівмірності витрат на правову допомогу позивача, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів адвокат, тривалість розгляду справи, провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження, заявлені витрати на правову допомогу в сумі 11 200 грн не є пропорційними до предмета спору, в тому числі з урахуванням значення справи для сторін, для підготовки даного позову немає необхідності у значній кількості часу, дослідженні великого об`єму нормативно-правових актів, а також значного дослідження практики вирішення судами справ даної категорії.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги позивачки 4 000 грн.

Отже, враховуючи те, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано всі необхідні докази, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно задоволених вимог в розмірі 1 752,80 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 247, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за Кредитним договором № 58-022-850-2-20-Г від 28.02.2020 в розмірі 16 280 (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 166 (одна тисяча сто шістдесят шість) гривень 66 (шістдесят шість) копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 1 752 (одна тисяча сімсот п`ятдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (місцезнаходження - Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд.1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411);

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Суддя О.М.Сосна