Рішення № 140223373, 29.09.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2026 р. Справа № 608/2454/26

Номер провадження2/608/1377/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права особистої приватної власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права особистої приватної власності. В позовній заяві вказав, що в червні 2026 року звернувся до нотаріуса з приводу відчуження належного йому житлового будинку АДРЕСА_1 . В ході вивчення поданих документів нотаріусом було встановлено, що вказаний житловий будинок був набутий позивачем під час його перебування у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , а тому йому може належати частка у спільному майні подружжя. У зв`язку із цим договір відчуження квартири посвідчити неможливо, а позивачу було рекомендовано звернутись до суду для визнання права особистої приватної власності на вище вказане майно.

Просить суд визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 06 квітня 2017 року, індексний номер витягу 84363120, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1217235561255.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Дядик Я. Б., не з`явилися. Адвокат Дядик Я. Б. подав заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позов підтримує, просить задоволити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явилися, подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності та визнання позову.

Оскільки, відповідачі визнають позов, тому суд ухвалює рішення у підготовчому засіданні, що відповідає вимогам ч.3 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України та без фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

За положеннями ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

В червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з приводу відчуження належного йому житлового будинку АДРЕСА_1 . В ході вивчення поданих документів нотаріусом було встановлено, що вказаний житловий будинок був набутий позивачем під час його перебування у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 .

Відповідно до підпунктів 4.2 та 4.4 пункту 4 глави 1 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за №282/20595, при посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном подружжя, якщо документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім`я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя.

Правочин щодо розпорядження майном може бути посвідчений нотаріусом без згоди другого з подружися у разі, якщо з документа, що посвідчує право власності, договору, укладеного між подружжям, акта цивільного стану про укладення шлюбу та інших документів випливає, що зазначене майно є особистою приватною власністю одного з подружжя, тобто набуте до реєстрації шлюбу, за час шлюбу, але на умовах, передбачених шлюбним або іншим договором, укладеним між подружжям, за договором дарування, або в порядку спадкування, або за кошти, які належали їй (йому) особисто тощо.

Таким чином, для укладення та нотаріального посвідчення договору відчуження належного ОСОБА_1 житлового будинку без згоди дружини, позивачу необхідно звернутися до суду для визнання вищевказаного майна його особистою приватною власністю.

Відповідно до cт. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Верховний суд у своїх постановах зазначає, що тлумачення cт. 60 СК України дозволяє зробити висновок, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована, один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постановах ВСУ від 24.05.2017 у справі №6-843цс17 та постановах Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС від 06.02.2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 05.04.2018 у справі №404/1515/16-ц та підтверджена висновком Великої палати Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №3 72/504/17.

Частиною 1 cтатті 57 Сімейного кодексу України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 07 січня 1988 року, 07 січня 1988 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 , актовий запис №1. Прізвище дружині присвоєно « ОСОБА_7 ».

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.04.2017, підставою для виникнення права власності позивача на житловий будинок є технічний паспорт на житловий будинок від 10.03.2017 та Витяг з рішення виконавчого комітету Пробіжнянської сільської ради № 5 від 16.02.2017 про оформлення права власності на житловий будинок за позивачем.

Згідно інформації Пробіжнянського старостинського округу Колиндянської сільської ради від 21.08.2026, житловий будинок був зведений та взятий на облік в 1984 році та числився згідно погосподарських книг за ОСОБА_1 .

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 73 років, в с. Пробіжна Чортківського району Тернопільської області, актовий запис №442, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 24.10.2025. Відповідачі в даній справі є її спадкоємцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, суд вважає можливим визнати право особистої власності на вищевказане нерухоме майно за позивачем, оскільки воно набуто до реєстрації шлюбу та відповідачі, в свою чергу, визнали позов.

Відповідно до ч.1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки, відповідачі позов визнали у підготовчому судовому засіданні, тому на виконання вимог закону, суд повертає позивачу, який сплатив судовий збір, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Керуючись ст. 57 Сімейного кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 142, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 ), жителів с. Пробіжна Чортківського району Тернопільської області про визнання права особистої приватної власності - задоволити.

Визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державної реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 06 квітня 2017 року, індексний номер витягу 84363120, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1217235561255.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 37977599, що розташоване за адресою: поштовий індекс 46000, бульвар Шевченка, 39, м. Тернопіль, повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , 50 відсотків судового збору за квитанцією АТ «ПУМБ» № AR91-TRU2-4FFE від 24 серпня 2026 року на суму 1656,40 гривень, що становить 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2454/26

Рішення набирає законної сили « » р.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано « » року

Секретар: