Ухвала суду № 140223015, 30.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2905/26

Провадження № 2-п/461/103/26

У Х В А Л А

30.09.2026 м. Львів

Суддя Галицького районного суду м.Львова Кротова О.Б., розглянувши матеріали заяви відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 04.06.2026 у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

28.09.2026 відповідачка ОСОБА_1 , сформувавши документи в системі «Електронний суд», звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/2905/26 від 04.06.2026 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Перевіривши матеріали заяви, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч.6 ст.285 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Суддею встановлено, що відповідачкою судовий збір не сплачено, а разом з заявою про перегляд заочного рішення подано клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі ст.136 ЦПК України, із посиланням на незадовільне матеріальне становище, пов`язане із тривалим перебуванням на лікарняному, дороговартісним лікуванням та обстеженнями.

Статтею 8 Закону визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Таким чином, Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Одночасно, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено судам, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Так, у поданому клопотанні про відстрочку сплати судового збору відповідачка посилається на скрутне матеріальне становище, разом з тим, доказів на підтвердження обставин, які свідчили б про її неспроможність сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі, зокрема, відомостей про розмір її доходів, не подає. До заяви додано медичні документи, що підтверджують перебування відповідачки на стаціонарному лікуванні, медичний висновок та результати обстежень.

У той же час, належними, допустимими та достатніми доказами відповідка не підтвердила свого скрутного майнового стану, що свідчить про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб ? 3328 грн.

Водночас, згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення за допомогою підсистеми «Електронний Суд» підлягає до сплати судовий збір в розмірі 532,48 грн.

Згідно ч.8 ст.285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без руху для усунення вказаних недоліків, а саме сплати відповідачкою судового збору в розмірі 532,48 грн, про що слід повідомити заявника.

Керуючись ст.185, 259-261, 285 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 04.06.2026 у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - залишити без руху.

Про залишення заяви без руху повідомити заявника та надати строк для усунення недоліків зазначених в описовій частині ухвали десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Учасник справи може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://gl.lv.court.gov.ua/.

Суддя Ольга КРОТОВА