Постанова № 140222653, 30.09.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/450/26

№ провадження 3/738/205/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складі

судді Савченка О.А.,

секретаря судового засідання Лях Н.М.,

з участю

особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвоката Яцишина А.В.,

pозглянувши у відкритому судовому засіданні матеpiали про притягнення до адмiнiстpативної вiдповiдальностi

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адмiнiстративнi пpавопоpушення,

ВСТАHОВИВ:

ОСОБА_1 22 лютого 2026 року о 20 годині 47 хвилин в місті Мена по вулиці Сіверський шлях, 1 Корюківського району Чернігівської області, керував автомобілем Фольксваген СС реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, огляд зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ARСЕ-0175, результат тесту становить 1,01 %0, чим порушив пункт 2.9.а. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні з протоколом не погодився, при цьому пояснив, що автомобілем Фольксваген СС реєстраційний номер НОМЕР_2 22 лютого 2026 року взагалі не керував. Того дня він зі своїм товаришем ОСОБА_2 перебували в гостях у знайомих, де він вживав спиртне. У зв`язку з вживанням алкоголю він попросив ОСОБА_2 бути «тверезим водієм». У вечірній час вони поверталися до своїх місць проживання. ОСОБА_2 був за кермом. Він зупинив автомобіль і вони розійшлися по домах. Коли він ішов від машини то до нього під`їхали працівники поліції та вказали, що саме він був водієм даного автомобіля та запропонували пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. Працівники поліції автомобіль взагалі не зупиняли. Він погодився пройти огляд. Результат огляду показав, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвокат Яцишин А.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Своє клопотання мотивував тим, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в час та місці вказаному в протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому адвокат зазначає про відсутність доказів зупинки працівниками поліції транспортного засобу; порушення процедури огляду; складання протоколу неповноважною особою.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, показання свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує наступне.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом, зазначене викладено в пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».

Далі Суд звертає увагу на те, що частина перша статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до пункту 2.9. а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП підтверджується доказами:

- відомостями, внесеними до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598466 від 22 лютого 2026 року;

-відомостями з роздруківки результату тестування на алкоголь приладу Alcotest 6810 № ARСЕ-0175, згідно з яким результат тесту ОСОБА_1 1,01 %0;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений за допомогою спеціального технічного засобу, у зв`язку із виявленням у нього ознак алкогольного сп`яніння;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 лютого 2026 року, у якому зафіксовано, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 направляється до КНП «Менська міська лікарня» 22 лютого 2026 року о 21 годині 15 хвилин для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини;

- довідкою інспектора з адміністративної практики сектору взаємодії з громадами Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області Сухенко Т., в якій зазначено, що відповідно до інформаційної бази Національної поліції ІПНП, ОСОБА_1 видане посвідчення водія НОМЕР_3 ;

- відеозаписом з нагрудної боді камери поліцейського Тексар 0019.

Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог статті 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735 та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вищевказаною статтею, та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки такі узгоджуються з іншими доказами по справі.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з боді камери поліцейського Тексар 0019 вбачається, що працівники поліції на службовому автомобілі рухаються за автомобілем Фольксваген СС реєстраційний номер НОМЕР_2 . Даний автомобіль здійснює лівий поворот, з`їжджає у вуличку та зупиняється на обочині. На відео зафіксовано, як з водійського сидіння автомобіля вилазить особа та прямує по вулиці в напрямку від службового автомобіля працівників поліції. На відео зафіксовано (мигання аварійних сигналів), як автомобіль ставиться на сигналізацію. Інших осіб на місці події не зафіксовано. При під`їзді службового автомобіля ОСОБА_1 відразу починає комусь телефонувати. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 спочатку фактично погоджується з тим фактом, що керував даним автомобілем але потім починає це заперечувати. Пояснює, що автомобіль взагалі стояв, а він проходив повз нього пішки. На пропозицію пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці погоджується. Результати огляду на місці визнає, при цьому працівники поліції повідомляють про можливість пройти огляд в лікарні в разі незгоди з результатами огляду.

Досліджений відеозапис формується з декількох файлів, які мають послідовну хронологію, тобто закінчення першого файлу відповідає початку наступного файлу, що вказує на безперервність фіксації з моменту зупинки ОСОБА_1 до моменту проведення огляду на стан сп`яніння та складання відповідного протоколу.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що взимку минулого року він на прохання свого знайомого ОСОБА_1 їздив за кермом його автомобіля та возив останнього до знайомих де той вживав спиртне. Коли повертали до місця проживання то за кермом автомобіля був він ( ОСОБА_2 ). ОСОБА_1 попросив зупинитися на узбіччі не доїхавши місця його проживання. До місця проживання свідка було близько 1 кілометру. Вони вийшли з автомобіля, він віддав ключі ОСОБА_1 та пішов до будинку де він проживав. По дорозі бачив автомобіль працівників поліції які їхали по вулиці.

Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_2 та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в частині того, що автомобілем Фольксваген СС реєстраційний номер НОМЕР_2 22 лютого 2026 року о 20 годині 47 хвилин керував не ОСОБА_1 а ОСОБА_2 , так як останні повністю спростовуються дослідженим відеозаписом.

Так, на відеозапису чітко видно, як від автомобіля Фольксваген СС реєстраційний номер НОМЕР_2 після його зупинки з боку водійської дверки відходить одна особа та замикає (ставить на сигналізацію) автомобіль. Дана особа представляється працівникам поліції ОСОБА_1 . Інші особи на місці події відсутні. У спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 не вказує, що за кермом автомобіля був ОСОБА_2 . При цьому він повідомляє, що просто проходив повз автомобіль, не керував ним, хоча даний автомобіль належить йому.

Твердження захисника, щодо складання протоколу відносно ОСОБА_1 не уповноваженими особами спростовується положеннями статті 255 КУпАП, згідно якої органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків. Відповідно і огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість в такому випадку проводиться відповідно до статті 2661 КУпАП.

Разом з тим, ОСОБА_1 хоч і являється військовослужбовцем, проте вчинив адміністративне правопорушення на транспорті не під час виконання ним службових обов`язків.

Тому, в даному випадку суд вважає, що поліцейські діяли у відповідності до своїх повноважень та способу, передбачених чинним законодавством, тому протокол про адміністративне правопорушення визнається судом допустимим доказом відповідно до вимог статті 251 КУпАП, як і сукупність інших доказів, які досліджені судом.

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази є об`єктивними, відповідають вимогам статті 251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

Таким чином, судом не встановлено будь-яких порушень під час проведення огляду водія ОСОБА_1 та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.а. Правил дорожнього руху, вчинивши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за статтею 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Санкцією статті 130 КУпАП передбачено єдине адміністративне стягнення для водіїв, а саме накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Тобто, позбавлення права керування транспортними засобами є основним, а не додатковим стягненням, а тому є обов`язковим до його накладення.

Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, особу що притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, те, що він вперше протягом року притягується до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, не надав суду будь-яких доказів, що б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та вважає, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На думку суду саме таке стягнення відповідає ступеню тяжкості даного правопорушення та запобігатиме вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

На підставі пункту 12 статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_3 звільняється від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33, 401, 130, 221, 252, 280, 283, 284 КУпАП, статтею 4, 5 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАHОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адмiнiстративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти адмiнiстративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, який підлягає сплаті за реквізитами: ГУК у Чернігівській області/Чернігівська область/ 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ 37972475), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) р/р UA528999980313070149000025001, код класифікації доходів 21081300, призначення: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.

Роз`яснити правопорушнику, що у відповідності до положень статтей 307, 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

У разі примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягнути:

- подвійний розмір штрафу, що становить 34 000 гривень 00 копійок;

- витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Менського районного суду

Чернігівської області О.А. Савченко