Рішення № 140221458, 01.10.2026, Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/581/26

Номер провадження 2/508/403/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Банташ Д.С.,

за участю секретаря с/з Мазарак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Миколаївка Березівського району Одеської області у спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В провадженні Миколаївського районного суду Одеської області перебуває зазначена цивільна справа.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 195881 від 12.08.2025 року, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачем у розмірі 17212,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою судді від 23.06.2026 року зазначену позовну заяву залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. (а.с.82)

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 25.06.2026 року відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження з викликом сторін. (а.с.96)

Копію ухвали про відкриття провадження по справі направлено сторонам для відома. Відповідачу також надіслано копію позовної заяви з додатками.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 30.07.2026 року продовжено строк розгляду справи. Відкладено судовий розгляд. Клопотання представника позивача - задоволено частково. Витребувано від Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» наступну інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка маска-картки № НОМЕР_2 ; в разі, якщо на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) емітувалась платіжна картка маска-картки № НОМЕР_2 , витребувано: інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період 12.08.2025 - 17.08.2025 року у сумі 9000,62 грн; первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення) або інші, прирівняні до них (довідки/листи), що можуть підтвердити дану інформацію; чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком маска-картки № НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_2 в разі підтвердження його належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). В іншій частині клопотання представника позивача про витребування доказів - відмовлено. (а.с.111-112)

12.08.2026 року від Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до суду надійшла витребувана інформація.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові конверти, які повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12.08.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс»» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 195881 (надалі Договір), в формі електронного документа з використанням електронного підпису. Істотні умови договору: тип кредиту: фінансовий кредит, сума/ліміт кредиту 12163,00 грн., строком кредитування 98 днів, процентна ставка - фіксована 360,00 % річних. (а.с.10-33).

На платіжну картку відповідача перераховані грошові кошти у розмірі 9000,62 грн., що також підтверджується з відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 12.08.2026 року, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Банком дійсно було емітовано картку № НОМЕР_2 , за період з 12.08.2025 по 17.08.2025 року дійсно надійшло зарахування коштів у сумі 9000,62 грн. (а.с.34-35, 123-126)

10.10.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти з розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. (а.с.42-46)

На підтвердження переходу права вимоги до позивача долучено копію платіжної інструкції № 924 від 12.02.2026 року. (а.с.49)

Згідно з витягом від 03.02.2026 року з додатку № 1 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року реєстр прав вимог № 5, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором 195881 від 12.08.2025 року в сумі 19312,00 грн, з яких: 10697,11 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 5913,89 грн - заборгованість по відсоткам, 601,00 грн - заборгованість по комісії, 2100,00 грн - заборгованість по штрафах/пені. (а.с.47)

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п.1-1 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, та, зокрема, умови Договору про споживчий кредит № 195881 року, укладений між сторонами, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи невірний розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем та проводить власний розрахунок, враховуючи наступне.

Щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту

Згідно п.2.1 договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 12163,00 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 9000,62 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 3162,38 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини (п.п.2.2.1 договору).

На платіжну картку відповідача перераховані грошові кошти у розмірі 9000,62 грн., що також підтверджується з відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 12.08.2026 року.

Таким чином, суд відхиляє розрахунок заборгованості, проведений позивачем, оскільки з останнього вбачається, що позивач грунтував свій розрахунок на сумі кредиту 12163,00 грн., не враховуючи, що фактично сума наданого кредиту становить 9000,62 грн., які були зараховані на платіжну картку відповідача. Залишок кредиту в розмірі 3162,38 грн. не становив собою суму кредиту, не був наданий відповідачу в користування, а був відразу зарахований позивачу в якості комісії, нарахованої згідно п. 2.5 індивідуальної частини Договору.

Окрім того, з розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що 19.09.2025 року відповідачем була проведена часткова оплата по кредиту, а саме 1315,89 грн. внесено в рахунок тіла кредиту та 1684,11 грн. в рахунок відсотків за його користування. Окрім того, 28.10.2025 року відповідачем була проведена часткова оплата по кредиту: 150,00 грн. в рахунок тіла кредиту.

Таким чином, суд приходить до переконання, що тіло кредиту становить 7534,73 грн. (12163,00 грн. - 3162,38 грн. комісії - (1315,89 грн.+150) часткова оплата).

Щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами

Відповідно до п.2.3 договору, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Разом з тим, розрахунок заборгованості, проведений позивачем містить відомості щодо зниження відсоткової ставки приблизно кожні 14 днів. Враховуючи викладене, суд сприймає зазначений розрахунок, виходячи з розміру тіла кредиту та відсотків 0,91 в день, та враховуючи, що зазначений розрахунок ніяким чином не погіршує становище відповідача.

Щодо стягнення заборгованості по комісії

Згідно умов кредитного договору № 185281 від 12.08.2025 року, комісія за управління та обслуговування кредиту - комісія, яку Позичальник сплачує на користь Кредитодавця, що нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів (розрахунковий період) за зниженим тарифом. Якщо Позичальник порушив (прострочив) строки сплати чергового платежу згідно Графіку платежів, комісія у наступному розрахунковому періоді нараховується за стандартним (базовим) тарифом.

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено (п.2.4 договору).

Згідно п.2.5 договору, комісія за надання кредиту складає 3162,38 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 26,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

При цьому слід зазначити, що у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до вищевказаних розрахунків заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 195881 від 12.08.2025 року по комісії становить 601,00 грн.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

При цьому, банк, встановивши кредитним договором № 195881 від 12.08.2025 року сплату комісії, яка нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів (розрахунковий період) за зниженим та стандартним (базовим) тарифом у розмірах 1 грн. та 100,00 грн. відповідно, не зазначив за які конкретні розрахунково-касові дії чи будь-які інші послуги з відповідача буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Крім того, як зазначалось вище, при перерахуванні кредитних коштів, відповідачем у відповідності до п.п.2.2.1 договору було сплачено комісію за надання кредиту у розмірі 3162,38 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 601,00 грн. необхідно відмовити за безпідставністю.

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи)

Відповідно до п.2.10 договору, якщо Позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати Позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов`язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 300,00 грн., а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 30,00 грн. за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань Позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної Позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Відповідно до п.3.1 договору, договір про споживчий кредит, який складається з публічної та індивідуальної частини, а також графіку (ів) платежів набирає чинності з моменту його укладення в електронній формі Сторонами індивідуальної частини і діє до повного виконання Позичальником зобов`язань по цьому Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п. 2.6 Договору.

У випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов цього Договору, Кредитодавець з дотриманням вимог законодавства, має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості та/або стягнути заборгованість в примусовому порядку та/або відступати, передавати свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб без згоди Позичальника (п.4.1 договору).

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та який триває на даний час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 2100,00 грн задоволенню не підлягає.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 13448,61 грн., що складається з 7534,73 грн. - заборгованості за основною сумою (тілом кредиту); 5913,88 грн. - заборгованості за нарахованими відсотками.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме на 69,63 %, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 1853,82 грн.

Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 7000 грн., то слід зазначити наступне.

Судом досліджені свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю щодо адвоката Тимошенко О.О., договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», додаткову угоду № 25771533293 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 року, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», за яким вартість допомоги складає 7000,00 грн.

Дані докази, на переконання суду, є належними та допустимими щодо обґрунтування витрат, пов`язаних із наданням позивачу правничої допомоги, тому приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме на 69,63 %, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на правову допомогу у сумі 4875,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄРДПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 195881 від 12.08.2025 року у розмірі 13 448,61 грн. (тринадцять тисяч чотириста сорок вісім гривень 61 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄРДПОУ 43541163) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1853,82 грн. (одна тисяча вісімсот п`ятдесят три гривні 82 коп.) та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 4875,50 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят п`ять гривень 50 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», 01024, місто Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, офіс 10, код ЄРДПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 01.10.2026 року.

Суддя Дмитро БАНТАШ