Рішення № 140221132, 29.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5252/26

Провадження № 2/487/3449/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

29.09.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу №487/5252/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 року представник ТОВ «Кошельок» - адвокат Гурський Г.Ю. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3417706753-448069 від 29.08.2021 у розмірі 8117,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги мотивував тим, що 29.08.2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір №3417706753-448069 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за яким позивач надав позичальнику кредит на засадах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов`язання надати позичальнику ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума споживчого кредиту становить 4000,00 грн.; початковий строк кредитування, становить 14 днів; дисконтна процентна ставка становить 2% на добу за початковий строк кредитування (лояльний період) визначений п.п.3.6,3.7 договору; базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом, визначений п.п.3.5,3.6,3.7,3.8 договору. В подальшому на підставі п.п. 3.6,3.7 кредитного договору строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 12.09.2021 року до 10.12.2021 року за ставкою 2.2% на добу. Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав, та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 4000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яку він вказав при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Однак відповідач умови договору не виконав, та станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором перед позивачем не сплачена та становить 8117,00 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту у розмірі 3200,00 грн., заборгованості за відсотками за користування позикою у розмірі 4917,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 року головуючим суддею у справі визначено Боброву І.В.

Суд своєю ухвалою від 01.07.2026 року відкрив провадження та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також задовольнив частково клопотання представника позивача про витребування доказів.

13.07.2026 року на виконання ухвали суду від 01.07.2026 року від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані судом докази.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові просив розглядати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належними чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом було ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить такого висновку.

Судом встановлено, що 29.08.2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір №3417706753-448069 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - Договір), який був підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора 6917. Про вказане свідчить візуальна форма послідовності дій клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

У відповідності до п.1.1 Договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 4000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.3.3 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п.2.1 Договору кредит надається строком на 14 днів початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

Пунктом 2.2 Договору сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

За п.3.4 Договору відповідно до вимог ч.4 ст.11 Закону Украйни «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсотковоі? (процентноі?) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання позичальником графіку розрахунків, що є додатком цього договору, становить 5200 грн., або 130% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 1200 грн., або 30% від суми кредиту.

Відповідно до п.3.5 Договору сторони погоджуються, що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений лояльним періодом, встановлений п.2.1 Договору або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п.3.4 цього Договору процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку і?х застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2 (два) проценти за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1.85 розповсюджуються на весь період користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 договору.

У пунктах 3.6, 3.7 сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду.

Згідно з повідомленням ТОВ «ТАСК ЛІНК» 29.08.2021 через платіжну систему ТОВ «ТАСК ЛІНК» було проведено успішне зарахування на карту клієнта 4000.00 грн., номер карти НОМЕР_1 , опис замовлення: видача кредитних коштів, Договір займу №3417706753-448069.

Також перерахування коштів 28.08.2021 року на суму 4000,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_2 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , підтверджується відповіддю на запит та випискою по рахунку ОСОБА_1 за період 28.08.2021-30.08.2021, наданих АТ КБ «ПриватБанк» вих. № 20.1.0.0.0/7-260706/118850-БТ від 01.07.2026 року.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене свідчить про належне укладення вказаного договору з ОСОБА_1 шляхом проставляння електронного підпису.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Всупереч умовам кредитного договору відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання.

З розрахунку заборгованості за Договором №3417706753-448069 від 29.08.2021 року, складеного позивачем, вбачається, що відповідач належним чином не здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, сплативши лише 3339,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 8117,00, грн., яка складається з 3200,00 грн. заборгованості за кредитом, 4917,00 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими з 29.08.2021 року по 10.12.2021 року

Суд доходить висновку, що позивачем доведено, що у відповідача перед ним виникла заборгованість за сумою кредиту (тілом кредиту) у розмірі 3200 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Між тим стосовно стягнення заборгованості за відсотками за користування позикою, суд доходить наступного.

Розраховуючи заборгованість відповідача, позивач виходив з процентної ставки 2,00% ставки за кожен день користування кредитом протягом 14 днів (з 29.08.2021 року по 11.09.2021 року) та 2,20% ставки за 90 днів після закінчення лояльного періоду (з 12.09.2021 року по 10.12.2021 року).

Однак, укладаючи договір, сторони погодили що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений період у 14 днів, зобов`язання позичальника за договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена у п. 3.4 цього договору процентна ставка менша ніж 2,00% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою, визначеною у п.3.4 договору, скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2,00 % за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту (п.3.5 Договору).

У зв`язку із цим, позивачем безпідставно було нараховано відсотки за користування кредитом за період з 12.09.2021 року по 10.12.2021 року за ставкою 2.20%, замість узгодженої Договором ставки в 2,00%.

Виходячи з вище викладеного, нараховані відсотки за користування кредитом повинні становити за період з 29.08.2021 року по 11.09.2021 року 1120,00 грн. (4000х2%х14), за період з 12.09.2021 року по 10.12.2021 року 5760,00 грн. (3200х2%х90), що в загальному розмірі становить 6880,00 грн.

Відповідно до розрахунку позивача відповідачем на погашення заборгованості по відсоткам було сплачено 2539,00 грн.

У зв`язку із цим, загальний розмір заборгованості по відросткам за користування кредитом за період з 29.08.2021 року по 10.12.2021 року повинен складати 4341,00 грн. (6880 грн. 2539 грн.).

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 526, 530, 1054 ЦК України, суд вважає що позовна заява підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором №3417706753-448069 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, від 29.08.2021 року у загальному розмірі, 7541,00 грн., яка складається з заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3200,00 грн., заборгованості за відсотками за користування позикою в розмірі 4341,00 грн.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2473,47 грн. (7541 грн. / 8117 грн. х 2662,20 грн.)

Крім того позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положеннями ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат - учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (остаточне рішення 02 червня 2014 року) зазначено, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (пункт 268).

Надання професійної правничої допомоги позивачу підтверджується копіями договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025 року, укладеного між ТОВ «Кошельок» та Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери», додатку до договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025 року від 20.02.2026, акту №1 приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 р., свідоцтва пр. оправо на заняття адвокатською діяльністю Серії ДН №5506 адвоката Гурського Г.Ю.

При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з того, що такі витрати підтверджені належними доказами та клопотання про їх зменшення не подано іншою стороною, а тому відсутні передбачені ст. 137 ЦПК України підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам витрати на правову допомогу в розмірі 9290,38 грн. (7541 грн. / 8117 грн. х 10000,00 грн.).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 а на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за договором №3417706753-448069 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 29.08.2021 року в розмірі 7541,00 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судовий збір у розмірі 2473,47 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» витрати на правову допомогу у розмірі 9290,38 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», місцезнаходження: Київська обл., Бучанський р-н, с. Чайки, вул. Антонова, буд.8А, ЄРДПОУ 40842831.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 01.10.2026 року.

Головуючий суддя І. В. Боброва