Рішення № 140220432, 30.09.2026, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 443/1405/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді: Борняка Р.О.,

при секретарі судових засідань: Вовк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Свеа Фінанс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернувся до суду із позовом в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором та сплачений судовий збір, свої вимоги аргументує тим, що 21.02.2025 року за власного волевиявлення, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту №7382481. Оскільки ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №7382481 від 21.02.2025 року. Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10 000 грн., строком на 345 днів. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. 27.06.2026 року згідно умов договору факторингу № 01.02-16/25, ТОВ «Мілоан» було відступлено право вимоги за кредитним Договором №7382481 від 21.02.2025 року на користь ТОВ «Свеа Фінанс», а відповідно ТОВ «Свеа фінанс» набуло права вимоги до відповідача. Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 28 700,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10 000 грн., заборгованість за комісією становить 2500,00 грн., заборгованість за комісією становить 11 200,00 грн. та заборгованість за штрафом становить 5 000,00 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилається, що будь-яка особа, заволодівши чужими персональними даними (ПІБ, дані паспорта, РНОКПП та ін.), вказавши власний номер телефону, куди отримає одноразовий ідентифікатор, та реквізити банківської карти, куди отримає кошти, має можливість оформити кредитний договір через сайт фінансової організації на чуже ім`я. Зазначає, що номер телефону, вказаний у Заявці-Анкеті на отримання кредиту, адреса електронної пошти та номер банківської картки, йому невідомі та ніколи йому не належали, що дозволяє стверджувати, що його персональними даними заволоділи треті особи та використали для укладення кредитного договору. Вважає, що незаконно до суми заборгованості позивач включає 5 000,00 грн. штрафу, оскільки відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України такий заборонено нараховувати.

В судове засідання позивач не з`явився, однак подав клопотання в якому просить розглядати справу за відсутності представника позивача, позов підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини своєї неявки, тому, суд проводить розгляд за відсутності відповідача, враховуючи його відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ч.3 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказані вище договори породили певні права та зобов`язання сторін.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 21.02.2025 року за власного волевиявлення, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту №7382481. Оскільки ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №7382481 від 21.02.2025 року. Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10 000 грн., строком на 345 днів. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

Згідно з ст.6, ч.1 ст.627 та ч.1 ст.628ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторонидо запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ч.1 ст.638 ЦК України.

За приписами ч.1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За вимогами ЦПК України суди повинні враховувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами Договір надання грошових коштів у позику.

27.06.2026 року згідно умов договору факторингу № 01.02-16/25, ТОВ «Мілоан» було відступлено право вимоги за кредитним Договором №7382481 від 21.02.2025 року на користь ТОВ «Свеа Фінанс», а відповідно ТОВ «Свеа фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення гро передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ,,, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведенним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Взятих на себе зобов`язань відповідач не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем становить 28 700,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10 000 грн., заборгованість за комісією становить 2500,00 грн., заборгованість за комісією становить 11 200,00 грн. та заборгованість за штрафом становить 5 000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем умов кредитного договору, що призвело до неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Свеа Фінанс" штрафу в розмірі 5 000,00 грн. за кредитним договором, суд приходить до наступного висновку.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 N 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 зазначив, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки (пені, штрафу). За такого, суд вважає, що вимоги в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ "Свеа Фінанс" штрафу в розмірі 5 000,00 грн. за договором № 7382481 від 21.02.2025 року не підлягають задоволенню.

Суд дійшов висновку, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами, посилання відповідача що він не укладав даного кредитного договору не найшло свого підтвердження у суді, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження власної позиції (оскільки це по своїй суті шахрайство і доказом таких дій слугувала б заява до відділення поліції, щодо шахрайських дій відносно нього), розгляд даної справи проводиться в спрощеному судовому засіданні і відповідач не заявляв клопотань про перехід до загального провадження, а також у відзиві на позовну заяву дає пояснення щодо штрафу у сумі 5000,00 грн., тобто свідомо розуміє, що кредитний договір укладено у відповідності до чинного законодавста і хоче зменшити його суму за рахунок зняття штрафу.

На основі наведеного, суд вважає, що позовна заява підлягає до часткового задоволення у сумі 23 700,00 грн.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", заборгованість за Кредитним договором № 7382481 в розмірі 23 700,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2 662 грн., 40 коп.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Львівського Апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТзОВ Свеа Фінанс, місцезнаходження, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ: 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. с. Підгородище Львівського району Львівської області, РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Р. О. Борняк