Постанова № 140219565, 28.09.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1442/26

Номер провадження 3/350/262/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши матеріли адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП),-

установив:

ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, я саме порушував громадський порядок і спокій громадян та чинив активний фізичний опір працівникам поліції, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.173, 185 КУпАП.

Адміністративні правопорушення вчинені за наступних обставин:

27.08.2026 року о 21 год.55 хв. в селі Сливки, вул.Петра Лесюка,14 ОСОБА_1 , висловлювався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, голосно кричав, на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, крім того, чинив активний фізичний опір працівникам поліції, неодноразово намагався вдарити працівників поліції, погрожував фізичною розправою. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.173, 185 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи, заяв про неможливість прибути до суду чи інших повідомлень, які б свідчили про наявність поважних причин неявки, від нього не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.173 та ст.185 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Суд враховує, що протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173 та ст.185 КУпАП, складені у присутності ОСОБА_1 . Отже, з моменту їх складення йому було достовірно відомо про факт притягнення його до адміністративної відповідальності, зміст поставлених йому у вину діянь та необхідність розгляду відповідних матеріалів судом.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про судові засідання, двічі до суду не прибув, причин своєї неявки не повідомив та жодних процесуальних дій, спрямованих на участь у розгляді справи або повідомлення суду про неможливість такої участі, не вчинив.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка бере участь у судовому провадженні, повинна добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами, проявляти належну зацікавленість у перебігу справи, утримуватися від використання прийомів, спрямованих на затягування розгляду, та вживати залежних від неї заходів для належного здійснення судового провадження.

Так, у рішенні у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини звертав увагу на обов`язок сторони проявляти належну процесуальну сумлінність та утримуватися від поведінки, здатної спричинити затягування судового розгляду.

У справі «Смірнов проти України» Європейський суд з прав людини також наголосив на обов`язку національних судів організовувати судове провадження таким чином, щоб забезпечити розгляд справи упродовж розумного строку та належним чином реагувати на поведінку учасників, яка створює перешкоди для руху справи.

За таких обставин повторна неявка ОСОБА_1 до суду без повідомлення причин, за умови його обізнаності про складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та належного повідомлення про судові засідання, свідчить про відсутність належної процесуальної сумлінності та фактичне ухилення від участі у судовому розгляді.

Отже, встановлені судом обставини - складення протоколів у присутності ОСОБА_1 , його обізнаність про провадження, належне повідомлення про судові засідання, дворазова неявка без повідомлення причин та відсутність клопотань про відкладення розгляду справи - дають підстави розцінювати його поведінку як ухилення від явки до суду.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст173, 185 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто, законодавець передбачає, що інші дії порушили, а не могли порушити громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, де громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.

Основним елементом об`єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.

Суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян.

Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Отже, відповідальність особи наступає за злісну непокору не простому розпорядженню або вимозі поліцейського, а законним. Крім того, ці вимога або розпорядження повинні виходити від поліцейського у зв`язку з виконанням ним службового обов`язку.

Винуватість ОСОБА_1 , у скоєнні адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.173, 185 КУпАП, окрім його повного визнання вини, повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.ст.173, 185 КУпАП, оскільки він вчинив дрібне хуліганство, а також злісну непокору законній вимозі поліцейського.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що згідно ст.34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинені ним адміністративні правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, що згідно ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинені ним адміністративні правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З урахуванням характеру вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, обставин їх вчинення, ступеня його вини, даних про особу порушника, а також відсутності обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, суд приходить до висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у виді громадських робіт.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує, що вчинені ОСОБА_1 правопорушення посягають на громадський порядок та встановлений порядок управління, при цьому його протиправна поведінка не обмежувалася висловлюванням нецензурною лайкою та порушенням громадського спокою, а супроводжувалася активною протидією працівникам поліції під час виконання ними службових обов`язків.

З огляду на характер та сукупність вчинених правопорушень, суд вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу не буде достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП.

На переконання суду, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 , а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень є адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин, що відповідає характеру вчинених правопорушень, ступеню вини порушника та меті адміністративної відповідальності.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суд -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення:

за ст.173 КУпАП - у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин;

за ст.185 КУпАП - у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення накласти в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: