Постанова № 140218422, 30.09.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/1490/26 Провадження № 3/0187/600/26

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., за участі секретаря судового засідання Джунь І.Ю., за участі захисника адвоката Романенка О.О., за відсутності особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; посвідчення водія НОМЕР_1 видане 02.11.2004 орган Дніпродзержинським МРЕВ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

за порушення статті 124 та частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло два адміністративних матеріали стосовно ОСОБА_1 (далі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності).

1. Згідно протоколу ЕПР1 № 723426 від 19.07.2026 про адміністративне правопорушення встановлено, що 19.07.2026 о 11:50 годині с. Єлизаветівка, по вул. Центральній водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ державний номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис на камеру. Вищевказаними діями водій порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

2. Крім, того згідно протоколу ЕПР1 № 723453 від 19.07.2026 про адміністративне правопорушення, встановлено, що 19.07.2025 року о 11:50 годині с. Єлизаветівка, вул. Центральна водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ державний номерний знак НОМЕР_3 виконуючи рух заднім ходом не впевнився в безпеці та внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль Citroen C4 державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 , який знаходився позаду. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Захисник просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що їй не було роз`яснено її права та наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також на недоведеність факту керування транспортним засобом особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У рішенні, ухваленому 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (справа «O'Halloran and Francis v. the United. Kingdom [GC], скарга № 15809/02), Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Щодо правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає таке.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги ПДР (п. 1.3. ПДР). Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. (п.п. 2.5 і 2.9.а ПДР).

За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров`я і Міністерства внутрішніх справ за № 1452/735 від 09.11.2015 , п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 (зі змінами), огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).

Під час судового розгляду встановлено, що при оформленні адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності дотримано вимог встановлених законом та Інструкцією.

Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена наявними в матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення, який відповідає положенням ст. 256 КУпАП, зокрема містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- відеозаписом, на якому зафіксовано процес оформлення матеріалів справи;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів, що містить відмітку про відмову особи від проходження такого огляду;

- безпосередньо поясненнями особи, яка притягається до відповідальності на відеозаписі, в який останній Драгер використовувати не буде та в лікарню їхати не буде. Про вживання спиртних напоїв не заперечує.

Таким чином, суд вважає встановленим, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Щодо правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно пункту 10.9 Правил дорожнього руху, встановлено, Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина правопорушника доказана повністю та підтверджується зібраними по справі доказами, які узгоджуються між собою: протоколом про адміністративне правопорушення; схемою ДТП та фото-таблицею до неї з якої вбачається розташування автомобілів, та зафіксовано пошкодження автомобілів, зокрема характер і розташування якого узгоджується з обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення. Відеозаписом з відеореєстратору.

ОСОБА_1 в порушення вимог ПДР виконуючи рух заднім ходом не впевнився в безпеці та внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль Citroen C4 державний номерний знак НОМЕР_4 , який знаходився позаду, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода.

ОСОБА_1 своїми неправомірними діями вчинив правопорушення, яке передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Щодо доводів захисника про нероз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав, суд зазначає, що такі доводи спростовуються матеріалами справи. Зокрема, у протоколах про адміністративні правопорушення у відповідній графі міститься підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що підтверджує факт роз`яснення їй передбачених законом прав.

Доводи захисника про недоведеність факту безпосереднього керування транспортним засобом суд також оцінює критично.

Так, з відеозапису, на якому зафіксовано обставини виявлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також із пояснень потерпілої вбачається, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Наведені докази узгоджуються між собою, а також із відомостями, зазначеними у протоколах про адміністративні правопорушення, та іншими матеріалами справи.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час виявлення обставин правопорушення вказувала на іншу особу як на водія транспортного засобу або заперечувала факт керування ним.

Отже, сукупність досліджених судом доказів є достатньою для висновку про те, що транспортним засобом керувала саме особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 статті 36 КУпАП встановлено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки, адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Однак, оскільки санкція ст. 124 КУпАП містить альтернативне покарання, суд при визначенні виду та розміру стягнення, враховує характер і тяжкість правопорушення, особу порушника, який свою вину не визнав, відомості про притягнення до кримінальної відповідальності відсутні.

Обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення судом не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та остаточно накласти на нього стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 36, 40-1, 221, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ст. 124 КУпАП (протокол ЕПР1 № 723453) у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік;

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол ЕПР1 № 723426) у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн на користь держави (реквізити: отримувач: ГУК у Днiпр-кiй обл/ Дн-ка обл/ 21081300, р/р UA758999980313020149000004001, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», протокол ЕПР1 № 723426 від 19.07.2026, протокол ЕПР1 № 723453 від 19.07.2026) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше ніж через 15 (п`ятнадцять) днів з дня проголошення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через 15 (п`ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі добровільної сплати штрафу в зазначений строк правопорушник має подати до канцелярії суду відповідну квитанцію (платіжний документ) про оплату з зазначенням номера справи. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягуються: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про накладення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), порушник має право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.) на користь держави (реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір по справі №187/1490/26 про адміністративне правопорушення).

Строк пред`явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя І.М. Соловйов