Ухвала суду № 140216960, 30.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38342/26

Провадження № 2-з/761/364/2026

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

30 вересня 2026 року суддя Шевченківський районний суд міста Києва Романишена І.П., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відсутнім права на одноразову грошову допомогу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду місті Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання відсутнім права на одноразову грошову допомогу.

Ухвалою суду від 23.09.2026 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 28.09.2026 року позовну заяву залишено без руху.

28.09.2026 року представник заявника подав заяву про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що в провадженні судді перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відсутнім права на одноразову грошову допомогу.

Предметом спору є визнання відсутнім у Відповідача матеріально-правового права на отримання частки ОГД відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку зі свідомим ухиленням Відповідача від виконання батьківських обов`язків за життя сина.

Згідно з рішення, оформлене протоколом від 03.07.2026 року № 103/168 Комісії Міністерства оборони України - Відповідачу призначено частку ОГД. На цей час уповноваженими органами здійснюється процедура підготовки та перерахування відповідних грошових коштів Державного бюджету України на рахунок Відповідача. У разі здійснення Міністерством оборони України виплати частки ОГД Відповідачу до ухвалення остаточного судового рішення у цій справі, грошові кошти будуть фактично отримані особою, право якої оспорюється в судовому порядку. З огляду на те, що Відповідач ухилявся від виховання та утримання сина за його життя, а також проживає окремо, він зможе вільно розпорядитися вказаними коштами на власний розсуд, що зробить їх подальше повернення чи стягнення вкрай ускладненим або взагалі неможливим, а також унеможливить проведення їх перерозподілу на користь Позивача.

Згідно із частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання забезпечення позову сторони не викликалися.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з таких мотивів.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК Україн види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

З матеріалів заяви вбачається, що представник позивача просить заборонити Міністерству оборони України (код ЄДРПОУ 00034022), його структурним підрозділам, Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, а також підпорядкованим ТЦК та СП здійснювати виплату частки одноразовоїгрошової допомоги ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначеної у зв`язку із загибеллю сина військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовців - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи на користь яких складено особисте розпорядження військовослужбовця. Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають у рівних частках члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (стаття 16-1 Закону).

Як зазначено у частині другій статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Відтак, відкриття провадження у справі щодо вирішення спору з приводу одноразової виплати є самостійною безумовною підставою для призупинення Міністерством оборони України виплати до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Всупереч вимог законодавства позивачка не надала належних та достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття такого заходу забезпечення як заборону Міністерства оборони України вчиняти дії пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справи, тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відсутнім права на одноразову грошову допомогу.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 30.09.2026 року

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА