Рішення № 140213198, 29.09.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2342/26

Номер провадження 2/213/1733/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Хмельової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,

за відсутності сторін,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 26 листопада 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 листопада 2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №7289973, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 6 895,50 грн зі сплатою процентів за користування коштами. Відповідач умови договору не виконав, має заборгованість у розмірі 16 183,80 грн. 30 січня 2023 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладено договір факторингу № ФК28-01/30/1, за умовами якого ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло права вимоги до позичальників, зокрема до відповідачки. На підставі договору факторингу № 01-12/2501 від грудня 2025 року позивач отримав право вимоги до відповідачки за зазначеним вище договором.

Позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором у вищезазначеному розмірі, а також сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача у позові просить розгляд справи проводити без його участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно і належним чином, однак повторно не з`явилася в судове засідання, про причини неявки не повідомила, будь-яких клопотань не направила. Відзив на позов до суду не надходив.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

29 травня 2026 року позовна заява надійшла до суду.

08 червня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

26 листопада 2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» і ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 7289973, за умовами якого кредитодавець надав відповідачці кредит у розмірі 6 895,50 грн строком на 30 днів, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,99% в день з 1-го по 30-й день). Термін повернення кредиту 26 грудня 2021 року.

Пунктом 1.7 договору передбачено, що загальний строк користування кредитом може бути автоматично продовжений (пролонгований) у разі невиконання позичальником в повному обсязі зобов`язань зі сплати процентів та повернення кредиту у визначений термін (після спливу строку А). У такому разі строк надання кредиту автоматично пролонгується на строк 30 календарних днів (строк Б). Під час пролонгованого строку (строк Б) позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожний день пролонгованого строку.

Відповідачка ознайомилася з умовами договору та погодилася з ними. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором В-985531.

Кредитодавцем переховано грошові кошти на картковий рахунок відповідачки, що видно із квитанції №71846586.

Відповідачка умови договору з повернення кредиту та сплати процентів не виконала.

30 січня 2023 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» та ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» укладено договір факторингу № ФК28-01/30/1, згідно умовами якого ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло права вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7289973 на суму 16 183,80 грн.

01 грудня 2025 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 01-12/25, за умовами якого до позивача перейшли права вимоги, в тому числі до відповідачки ОСОБА_1 за зазначеним вище договором.

Згідно з витягами з реєстрів боржників та розрахунком заборгованості первісного кредитора заборгованість за кредитним договором № 7289973 становить 16 183,80 грн і складається з: 6 895,50 грн заборгованість за тілом кредиту, 9 288,30 грн заборгованість за процентами.

ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» та позивачем після набуття права вимоги до відповідачки не здійснювалося нарахування процентів.

Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачкою не спростовано.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов`язань за кредитним договором та договором позики, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Встановлено що договори укладені в електронній формі та підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень 12 Закону України «Про електронну комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Встановлено, що сторонами визначені істотні умови договору, в тому числі сума кредиту, строк кредитування та дата повернення грошових коштів, відсоткова ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту. Підписавши договір, відповідачка засвідчила, що погодилася на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредиторів за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не були б укладені, а грошові кошти не були би перераховані.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частина 1ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Приписами ст.625 ЦК України, передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Встановлено, що відповідачка користувалася коштами, наданими їй на підставі укладеного кредитного договору. Проте в повному обсязі та належним чином умови договору з повернення грошових коштів та сплати відсотків не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. З аналізу зазначених норм матеріального права видно, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Встановлено, що заборгованість за процентами нарахована відповідачці в межах граничного строку кредитування з урахуванням автоматичної пролонгації. Тому суд погоджується із розміром процентів.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено набуття позивачем права вимоги до відповідачки за кредитним договором на підставі договорів факторингу № ФК28-01/30/1 від 30 січня 2023 року та № 01-12/25 від 01 грудня 2025 року.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що відповідачка відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначених позивачем розмірах не надала, доводи позивача щодо невиконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, а також щодо розміру заборгованості нічим не спростовуються і ці обставини слід вважати доведеними, суд дійшов переконання, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 9 000,00 грн суд виходить з такого.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідачки не надійшло.

Отже з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 525, 526, 530, 638, 639, 610, 611, 1048-1049, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 247, 263-265, 274, 279, 280, 282 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 7289973 від 26 листопада 2021 року в розмірі 16 183 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят три) грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільно-процесуальним законодавством.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», адреса: ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складення повного судового рішення 29 вересня 2026 року.

Суддя С.М. Хмельова