Ухвала суду № 140213138, 16.09.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3297/26

провадження № 2-с/208/373/26

УХВАЛА

16 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Савранський Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2026 року Заводським районним судом міста Кам`янського видано судовий наказ, відповідно до якого з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Оселя» стягнуто заборгованість за надані послуги теплопостачання у розмірі 5 628,13 грн, індекс інфляції у розмірі 902,61 грн, 3% річних у розмірі 307,61 грн, а також судовий збір у розмірі 266,40 грн. 16 вересня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу та скасування зазначеного судового наказу.

В обґрунтування заяви зазначено, що про наявність судового наказу ОСОБА_2 дізнався 14 вересня 2026 року після блокування його банківських рахунків. Заявлені ТОВ «Оселя» вимоги боржник вважає незаконними та необґрунтованими, а судовий наказ таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, стягувач звернувся із заявою про видачу судового наказу після спливу строку позовної давності.

На підставі викладеного заявник просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ.

Ознайомившись із поданою заявою та матеріалами справи, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Згідно з частиною 5 статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається, зокрема, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо така заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що станом на 16 вересня 2026 року строк на подання заяви про скасування судового наказу Лук`янченком пропущено. Разом з тим, боржником подано клопотання про поновлення зазначеного процесуального строку, в обґрунтування якого наведено обставини щодо фактичного отримання інформації про існування судового наказу 14 вересня 2026 року після блокування банківських рахунків.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає причини пропуску строку поважними, у зв`язку з чим строк на подання заяви про скасування судового наказу підлягає поновленню.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу повинна містити зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що боржник повинен не лише висловити незгоду із судовим наказом, а й зазначити конкретні обставини, які, на його думку, свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Як убачається із заяви ОСОБА_2 , як обставину необґрунтованості вимог стягувача він зазначає виключно пропуск ТОВ «Оселя» строку позовної давності для звернення із заявою про видачу судового наказу.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

роки. Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три

За частиною п`ятою статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Разом із тим, при визначенні перебігу позовної давності підлягають врахуванню особливості її правового регулювання у період карантину та воєнного стану.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України було передбачено продовження визначених Кодексом строків позовної давності на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України у зв`язку з поширенням COVID-19.

Карантин, встановлений на території України у зв`язку з поширенням COVID-19, було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

У подальшому пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України було передбачено спеціальне регулювання перебігу позовної давності на період дії воєнного стану.

Разом із тим Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено. Зазначений Закон набрав чинності 04 вересня 2025 року.

Отже, з 04 вересня 2025 року перебіг позовної давності поновлено, а її обчислення здійснюється за загальними правилами, визначеними ЦК України.

При цьому сам факт продовження в Україні воєнного стану після 04 вересня 2025 року не є підставою для подальшого продовження або зупинення перебігу позовної давності, оскільки законодавче положення, яке передбачало таке спеціальне регулювання, було виключено.

Станом на дату розгляду заяви в Україні продовжує діяти воєнний стан. Останнє його продовження здійснено Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596/2026, затвердженим Законом України від 14 липня 2026 року № 4928-ІХ, відповідно до якого строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Разом із тим зазначена обставина не впливає на перебіг позовної давності після 04 вересня 2025 року, оскільки з цієї дати пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено.

Відповідно до матеріалів справи сума заборгованості стосується періоду з 01.03.2021 року по 01.02.2026 року, що фактично охоплює майже весь термін протягом якого застосовувалося спеціальне регулювання строків позовної давності, а тому посилання ОСОБА_2 виключно на тривалість дії карантину та воєнного стану й пов`язане з цим твердження про пропуск ТОВ «Оселя» строку позовної давності саме по собі не свідчить про При цьому із заяви про скасування судового наказу не вбачається посилань на інші обставини, які б свідчили про повну або часткову необґрунтованість вимог ТОВ «Оселя», зокрема щодо факту надання послуг, розміру заборгованості, правильності проведених нарахувань, здійснених боржником платежів або інших обставин, які існували на момент видачі судового наказу та спростовували заявлені стягувачем вимоги.

Отже, доводи заявника щодо пропуску стягувачем строку позовної давності не підтверджують повної або часткової необґрунтованості вимог, на підставі яких 19 березня 2026 року видано судовий наказ.

Відповідно до частини 6 статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження.

З огляду на те, що заявником як підставу необґрунтованості вимог стягувача наведено лише обставину пропуску строку позовної давності, яка за встановлених судом обставин не підтверджена, а інших обставин, що свідчили б про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, у заяві не наведено, суд доходить висновку про неналежне оформлення заяви в частині її змісту.

За таких обставин заява ОСОБА_2 про скасування судового наказу підлягає поверненню без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Строк на звернення з заявою про скасування судового наказу, поновити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 19 березня 2026 у цивільній справі №208/3297/26, залишити без розгляду та повернути її боржнику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому копія ухвала судді не була вручена у день складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

Суддя Т.А. Савранський