Ухвала суду № 140211229, 30.09.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 539/1918/26

Провадження №2-сз/548/16/26

У Х В А Л А

30.09.2026 м. Хорол

Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Лідовець Т. М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" про повернення сплаченого судового збору,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача, адвокат Усенко М. І. звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04.05.2026 справу передано за підсудністю до Хорольського районного суду Полтавської області.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 24 червня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.

29 вересня 2026 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" звернувся до суду із заявою про повернення сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн згідно з платіжною інструкцією №23238 від 10.04.2026 (АТ «Райффайзен Банк»).

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У пункті 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року зазначено, що питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов`язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Ця правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 760/30077/19 (провадження № 14-31цс23), в якій зазначено, що з аналізу процесуального законодавства не вбачається підстав вважати, що судовий збір у разі передачі справи за підсудністю до іншого суду повинен сплачуватися повторно на рахунок суду, який фактично розглядає справу. Перерозподіл сплачених коштів може здійснювати ДСА України в установленому нею порядку або в порядку, визначеному іншим компетентним органом держави. Судовий збір вважається сплаченим з моменту його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України, а суд, який отримав справу в разі її направлення за підсудністю, не має права вимагати повторної сплати судового збору за місцем розгляду справи. У такому разі остаточний розподіл судових витрат, зокрема й відшкодування стороні, на користь якої буде ухвалено рішення по суті спору, здійснюватиме суд за результатами розгляду справи.

Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що питання про розподіл, перерозподіл чи повернення судового збору має вирішувати суд відповідної юрисдикції, у провадженні якого справа розглядається по суті.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 170/129/21 кошти судового збору, сплачені позивачем на рахунок певного суду з огляду на те, що справа підсудна саме цьому суду, не належать до коштів, які повертаються на підставі Порядку № 787, за винятком випадків, коли судовий збір на рахунок суду, що передав справу за підсудністю до іншого суду, сплачено у більшому розмірі, ніж установлено законом. Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 вересня 2018 року у справі № 805/168/18-а, про те, що в разі передання справи за підсудністю до іншого суду судовий збір підлягає сплаті на рахунок суду, який фактично розглядає справу, а повернення вже сплаченого судового збору здійснюється відповідно до абзацу другого пункту 5 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787.

Як вбачається із долученої до позовної заяви платіжної інструкції № 23238 від 10.04.2026 (АТ «Райффайзен Банк»), позивачем при зверненні до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (призначення платежу: 101;35234236; Суд.збiр, за позовом до ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , Лубенський МРС Полтавської області.

Враховуючи, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернута позивачеві, представник позивача подав клопотання про повернення судового збору, тому сплачена сума судового збору також підлягає поверненню.

Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 133, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" про повернення сплаченого судового збору задовольнити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" сплачений ними судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що був перерахований на рахунок № UA888999980313131206000016261, ГУК у Полт.обл/Лубенськ р-н/22030101, код отримувача 37959255 згідно з платіжною інструкцією від 10.04.2026 № 23238 АТ «Райффайзен Банк».

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т. М. Лідовець