Рішення № 140210259, 29.09.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 645/3385/26

2/530/891/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

29.09.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В. розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

27.05.2026 року з Немишлянського районного суду м. Харкова в провадження Зіньківського районного суду Полтавської області надійшли матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.01.2025 між ТОВ "Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 29354549. Відповідно до договору товариство надало відповідачці грошові кошти в сумі 4 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Товариство свої зобов`язання виконало в повному обсязі. Відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконувала, а тому виникла заборгованість в розмірі 20 193,60 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачу ОСОБА_1 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та супровідний лист за адресою її місця реєстрації, що підтверджується поштовим повідомленням, 11.08.2026 року лист повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" , що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23), відзив на позов не надала.

Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://zn.pl.court.gov.ua/sud1607.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

На момент розгляду справи суду не було надано відповідачем жодних відомостей щодо зміни його місця проживання/перебування.

У відповідності до приписів ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як встановлено ч. 3 ст. 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Згідно відповіді з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 фактично проживає як ВПО АДРЕСА_1 ( а.с. 22).

Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлена належним чином.

Відповідач з відзивом на позов до суду не зверталася. Заяв, клопотань та заперечень суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст.280 ЦПК України уразі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або, якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 31.01.2025 між ТОВ "Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 29354549. Відповідно до договору товариство надало відповідачці грошові кошти в сумі 4 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Товариство свої зобов`язання виконало в повному обсязі. Відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконувала, а тому виникла заборгованість в розмірі 20 193,60 гривень, яка складається з: 4 000- прострочена заборгованість за тілом кредиту, 13 593,60 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 600 грн - комісія, 2 000 грн - штрафи.

Для підписання договору №37458470 від 04.02.2025 ОСОБА_1 було використано електронний підпис з одноразовим ідентифікатором "zJOA2hBZ" відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

ТОВ "Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі шляхом успішного перерахування коштів на платіжну картку клієнта маска, що підтверджується наданою інформацією ТОВ "ФК "Контрактовий дім" від 16.02.2026 вих №143755-1551282039-160220026.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Матеріалами справи підтверджено укладення відповідачкою з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, договору № 29354549 від 31.01.2025 з ТОВ "Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС" на умовах визначених кредитодавцем.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором ТОВ "Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС" виконало своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за договором.

Згідно з наданим суду розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 20 193,60 гривень, яка складається з: 4 000,00 гривень - тіло кредиту,13 593,60 гривень - відсотки; 600,00 гривень - комісія; 2 000,00 гривень - штраф.

З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд, приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.

За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ст. ст. 526,530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 2 та 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості за кредитним договором, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача у частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 000,00 грн., простроченої заборгованості по відсотках у розмірі 13 593,60 грн. та комісії за видачу кредиту у розмірі 600,00 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення нарахованих штрафів, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що положеннями п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 через агресію Російської Федерації проти України введено воєнний стан, який в подальшому було продовжено.

Отже, нарахування позивачем заборгованості за неустойкою за договором кредитної лінії № 918601601 від 20 липня 2024 року, не відповідає вимогам норм вищевикладеного нормативно-правового акту, а отже, і не можуть в цій частині бути задоволені судом, оскільки договір вже було укладено після 24 лютого 2022 року.

На підставі викладеного, заборгованість за штрафом у розмірі 2 000,00 грн. стягненню не підлягає.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (а.с. 1). Позовні вимоги позивача задоволені на 90,09 %. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) судовий збір у розмірі 2 398,56 грн.

Крім цього, позивач поніс витрати на правову допомогу.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано договір про надання професійної правничої допомоги № 0207, укладений 02.07.2025 між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та АО «Апологет», акт наданих послуг № 1009 від 09.03.2026 та детальний опис наданих послуг, відповідно до яких вартість наданої професійної правничої допомоги становить 8 000,00 грн.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі частково задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 7 207,20 грн. (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» ( ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Тоцького, 1, корп. 28, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 300335) заборгованість за кредитним договором № 29354549 від 31.01.2025 року у розмірі 18193,60 грн. (вісімнадцять тисяч сто дев`яносто три гривні 60 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» ( ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Тоцького, 1, корп. 28, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 300335) судовий збір в розмірі 2398,56 грн. (дві тисячі триста дев`яносто вісім грн. 56 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 7207,00 грн. (сім тисяч двісті сім грн. 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О. В. Ситник