Рішення № 140209957, 30.09.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1065/26

Провадження № 2/378/806/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.,

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище справу за позовом Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася КС «ОЩАД КАСА» з посиланням на те, що 22.04.2024 рішенням КС «ОЩАД КАСА» ОСОБА_1 прийнято в члени даної спілки. В той же день остання сплатила вступний та обов`язковий пайовий внески, тобто набула членства в кредитній спілці. 22.04.2024 між КС «ОЩАД КАСА» та відповідачем було укладено кредитний договір № ОК-5/0050/24/9, відповідно до якого остання отримала кредит в сумі 20000 грн., на умовах зворотності, платності, строковості, забезпеченості та цільового використання, зі сплатою процентів у розмірі 90% річних. Вказані кредитні кошти та нараховані проценти за користування кредитом відповідач зобов`язалася повертати не пізніше 25-го числа кожного місяця. На виконання договору відповідачем здійснено п`ять платежів. Зобов`язання свої відповідач не виконує, в зв`язку з чим станом на 22 квітня 2026 року має заборгованість в сумі 39526,56 грн., з яких: 16270,37 грн. заборгованість за кредитом; 23256,19 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом. Для підготовки позовної заяви кредитна спілка зверталася за кваліфікованою правовою допомогою до ФОП ОСОБА_2 , за яку здійснила оплату у розмірі 6800 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь КС «ОЩАД КАСА» заборгованість за вищевказаним кредитним договором в розмірі 39526,56 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Ставищенського районного суду Київської області від 2 вересня 2026 року відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а. с. 40).

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі (а.с. 47).

Відповідач в судове засідання не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання (а.с. 32, 39), проте, вказане поштове відправлення повернулось з довідкою відділення ПАТ «Укрпошта» з відміткою щодо отримання поштового відправлення «адресат відсутній» (а. с. 46), тому суд вважає, що відповідач відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України про розгляд справи повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не надала.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, приходить до наступного.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 24) та Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи (а.с. 25) вбачається, що кредитна спілка «ОЩАД КАСА» зареєстрована як фінансова установа відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг № 2985 від 27.08.2013. Відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 159 від 26.01.2017 позивач також отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме: на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а. с. 26).

22.04.2024 рішенням правління КС «ОЩАД КАСА» ОСОБА_1 на підставі її заяви від 22.04.2024 та відповідно до рішення спостережної ради кредитної спілки прийнято в члени даної спілки (а.с. 7, 8, 9). Остання 22.04.2024 сплатила вступний та обов`язковий членські внески (а.с. 10).

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об`єднань, права та обов`язки членів кредитних спілок та їх об`єднань визначені Законом України"Про кредитні спілки".

Так, згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Відповідно до частин 3, 5 статті 10 Закону України "Про кредитні спілки" прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв`язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов`язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки.

22.04.2024 відповідач подала до позивача заяву на отримання кредиту на споживчі потреби (а. с. 11). Кредитний комітет КС «ОЩАД КАСА» прийняв рішення про надання кредиту відповідачу ОСОБА_1 як члену кредитної спілки (протокол № 57 від 22.04.2024 (а. с. 12)), та 22.04.2024 року між КС «ОЩАД КАСА» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № ОК-5/0050/24/9 (а.с. 13-14), відповідно до п. 1.1 та п.1.3 якого позивач надає ОСОБА_1 кредит у сумі 20000 грн. строком на 24 місяців, тобто до 22.04.2026.

КС «ОЩАД КАСА» виконала умови договору та надала відповідачу кредит у сумі 20000 грн., що підтверджується копією видаткового чека від 22.04.2024 (а.с. 22).

Відповідно до Розділу 4 укладеного Договору №ОК-5/0050/24/9 погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно графіка платежів, що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з розрахунку 90 % річних. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після дня надання кредиту Позичальнику до дня повного погашення заборгованості за кредитом, зарахування на рахунок кредитодавця або внесення в касу кредитодавця готівкою включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що регулюються главою 71 ЦК України. В силу укладеного кредитного договору відповідач мала виконати взяті на себе зобов`язання про погашення суми кредитної заборгованості у передбачені договором строки. Це передбачено умовами кредитного договору, що укладений між сторонами та врегульовано ст. 1054 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 526 та ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк. Тому, зважаючи на порушення відповідачем зобов`язання стосовно сплати передбачених кредитним договором платежів, позивач вправі вимагати повернення несплаченої основної суми кредиту та сплати передбачених договором платежів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як передбачено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до розрахунку заборгованості по вищевказаному кредитному договору ОК-5/0050/24/9 від 22.04.2024 за період з 22.04.2024 по 22.04.2026 відповідачем здійснено 5 платежів на загальну суму 10300 грн., з яких 6570,37 грн. зараховано на погашення процентів та 3729,63 грн. на погашення тіла кредиту.

Заборгованість відповідача по даному договору станом на 22.04.2026 становить 39526,56 грн., з яких: 16270,37 грн. - сума заборгованості за кредитом, 23256,19 грн. - сума заборгованості за процентами (а. с. 27). Проценти за вказаним кредитним договором нараховані в межах строку дії договору.

08.10.2025 позивачем було надіслано відповідачу лист-вимогу про необхідність погашення простроченої заборгованості в термін до 18.10.2025 (а. с. 28).

В судовому засіданні встановлено, що строк дії кредитного договору від 22 квітня 2024 року закінчився 22 квітня 2026 року (а. с. 13-17).

Відповідно до п.п. 4 п. 8.2.1 кредитного договору, позичальник має право письмово звернутися до Кредитодавця за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до початку строку або настання терміну платежу (повернення кредиту та/або сплати процентів) щодо перенесення строків або термінів платежів за цим договором у зв`язку з виникненням тимчасових фінансових та/або інших ускладнень.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 до позивача у встановлений договорами строк із заявою про перенесення строків або термінів платежів за вказаним договором у зв`язку з виникненням тимчасових фінансових та/або інших ускладнень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, стягнувши із відповідача на користь КС «ОЩАД КАСА» заборгованість по вказаному кредитному договорі в розмірі 16270,37 грн..

У позовній заяві позивач просив стягнути із відповідача на користь КС «ОЩАД КАСА» сплачений судовий збір в розмірі 3328 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6800 грн.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підтвердження витрат, понесених на правову допомогу, позивач надав суду свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_3 (а. с. 29), копію договору № 1 на надання послуг (виконання робіт) від 11 травня 2021 року, укладений між ФОП Бондарчук І. О. (адвокатом) та Кредитною спілкою «ОЩАД КАСА» (а.с. 30), додаткову угоду № 2 від 1 жовтня 2024 до вказаного договору (а. с. 31), акт № 13 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) між ФОП ОСОБА_3 та КС «ОЩАД КАСА» від 1 липня 2026 року (а.с. 32), платіжну інструкцію № 96 від 1 липня 2026 року про перерахування позивачем ФОП ОСОБА_3 6800 грн. як оплати послуг у підготовці позовної заяви згідно договору № 1 від 11 травня 2021 року по ОСОБА_1 по акту № 13 від 01.07.2026 (а. с. 33), відповідно до яких розмір гонорару за надання правничої допомоги становить 6800 грн. і включає в себе вартість послуг по підготовці позовної заяви та інших документів процесуального характеру, з розрахунку 850 грн. за 1 год. (8 год. - 6800 грн.).

Отже матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання Кредитною спілкою «ОЩАД КАСА» послуг ФОП Бондарчук І. О. (адвокатом) з надання правової допомоги в суді.

Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що дана справа для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує зібрання великого обсягу доказів, залучення до участі у справі інших учасників.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Слід зазначити, що звернення до суду з позовами про стягнення боргу за кредитним договором носить масовий характер. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат та часу у загальному розмірі 8 годин. Витрати на правничу допомогу в розмірі 6800 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 526, 530 ч.1, 629, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» заборгованість за кредитним договором № ОК-5/0050/24/9 від 02.04.2024 у розмірі 23256 (двадцять три тисячі двісті п`ятдесят шість) гривень 19 копійок, витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Кредитна спілка «ОЩАД КАСА (09000, м. Сквира, вул. Героїв Небесної Сотні, 19 кімната 6, Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ 38713679).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено 30 вересня 2026 року.

Суддя Т. Н. Скороход