Рішення № 140209522, 30.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"30" вересня 2026 р. Справа № 363/2187/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

30 вересня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., секретаря Михайлик Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2026 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами за №1829298 від 12.10.2024 року в сумі 11 947,49 грн. та за №5076738 від 31.10.2024 року в сумі 5 835 грн., а також судові витрати.

Так, в обґрунтування позову позивач зазначав, що 12.10.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту за №1829298, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Після того, як відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, 12.10.2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір за №1829298 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту). В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником, первісний кредитор здійснив ідентифікацію і верифікацію особи в порядку, передбаченому п. 2 розд. 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 року за №107. Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://credit7.ua/), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 12.10.2024 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору, шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» направило 12.10.2024 року о 14:31:33 відповідачу через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор - М420, котрий в свою чергу боржником було 12.10.2024 року о 14:31:47 введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим прийнято (акцептовано) пропозицію (оферту) щодо укладання договору на умовах визначених офертою. Таким чином, 12.10.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем було укладено договір за №1829298, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 2 500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 350 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% на день. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»,

свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти, шляхом їх перерахування на картку позичальника за № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Окрім цього, згідно із отриманою від первісного кредитора інформацією, відповідач в загальній кількості 1 рази (-ів) оформлював кредитні відносини з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання договору. 29.04.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу за №01.02-09/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору, у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до вказаного договору - заборгованість відповідача за договором за №1829298 складає: 11 947,49 грн.: за сумою кредиту - 2 499,99 грн.; заборгованість по відсотках - 4 700 грн.; пеня, штраф - 4 747,50 грн.

Крім того, 31.10.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредитування за №5076738, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Після того, як відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, 31.10.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір за №5076738 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту). В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником, первісний кредитор здійснив ідентифікацію і верифікацію особи в порядку, передбаченому п. 2 розд. 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 року за №107. Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://credit7.ua/), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 31.10.2024 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору, шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» направило 31.10.2024 року о 13:32:22 відповідачу через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор - 21068, котрий в свою чергу боржником було 31.10.2024 року о 13:33:34 введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим прийнято (акцептовано) пропозицію (оферту) щодо укладання договору на умовах визначених офертою. Таким чином, 31.10.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір за №5076738, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 1 500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% на день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти, шляхом їх перерахування на картку позичальника за № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК»,

що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 26.06.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу за №01.02-14/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору, у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до вказаного договору - заборгованість відповідача за договором за №5076738 складає: 5 835 грн.: за сумою кредиту - 1 500 грн.; заборгованість по відсотках - 3 585 грн.; пеня, штраф - 750 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.05.2026 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому до позову додав заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, крім того повідомлявся через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі, а тому суд, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

30.09.2026 року, відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 12.10.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір за №1829298 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси,

необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС товариства.

На умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2 500 гривень. Строк кредиту 350 днів, періодичність платежів кожні 25 днів. Тип процентної ставки - фіксована. Кредит надається на споживчі потреби, шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору. Стандартна процентна ставка 366% річних (1% в день), знижена процентна ставка 274,5% річних (0,75% в день), тип процентної ставки фіксована.

До зазначеного договору позивачем надано Додадки за №1 та за №2, інформаційне повідомлення та паспорт споживчого кредиту.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» за №20250508-2303 від 08.05.2025 року.

Згідно з довідки-розрахунку, заборгованості відповідача за договором за №1829298 від 12.10.2024 року становить: 11 947 грн. та складається з: 2 499,99 грн. - заборгованість за основним боргом, 4 700 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 4 747,50 - штрафні санкції.

29.04.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», було укладено договір факторингу за №01.02-09/25, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», визначеними в Реєстрі боржників, в тому числі і, за даним договором факторингу - ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за договором за №1829298 від 12.10.2024 року.

Крім того, судом встановлено, що 31.10.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір за №5076738 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС товариства.

На умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 1 500 гривень. Строк кредиту 360 днів, Кредит надається на споживчі потреби, шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору. Стандартна процентна ставка 365% річних (1% в день), знижена процентна ставка 3,65% річних (0,01% в день), тип процентної ставки фіксована.

До зазначеного договору позивачем надано Додадки за №1 та за №2, інформаційне повідомлення, заява та паспорт споживчого кредиту.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» за №20250627-1066 від 27.06.2025 року.

Згідно з довідки-розрахунку, заборгованості відповідача за договором за №5076738 від 31.10.2024 року становить: 5 835 грн. та складається з: 1 500 грн. - заборгованість за основним боргом, 3 585 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 750 - штрафні санкції.

26.06.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», було укладено договір факторингу за №01.02-14/25,

відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», визначеними в Реєстрі боржників, в тому числі і, за даним договором факторингу - ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором за №5076738 від 31.10.2024 року.

Таким чином між сторонами виникли зобов`язальні, цивільно-правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України.

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628, ст. 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, ст. 207 ЦК України). Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі за №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі за №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі за №127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи наведене, проаналізувавши зміст договорів, їх форму, суд дійшов висновку, що договори дійсно укладені сторонами правочину в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідають вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надав, як і не спростував факт укладення договорів.

Договори містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання договорів у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у первісного кредитора виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Свої зобов`язання за кредитними договорами первісні кредитодавці виконали належним чином, надавши позичальникові кредити в обумовленому розмірі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитодавця вимагати їх повернення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі за №2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У даній справі позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаними договорами, як і презумпція правомірності його не спростована.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захисту, шляхом примусового виконання грошового зобов`язання.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких:

- сума заборгованості за договором за №1829298 від 12.10.2024 року становить 11 947,49 грн. та складається з: 2 499,99 грн. - заборгованість за основним боргом, 4 700 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 4 747,50 - штрафні санкції. Як встановлено судом, заборгованість за тілом кредиту та відсотками в загальному складає 7 199,99 грн. та сумнівів у суду не викликає, доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надано, зокрема, не надано іншого розрахунку, який би спростовував нарахування позивача. Таким чином, в цій частині позов підлягає задоволенню.

- сума заборгованості за договором за №5076738 від 31.10.2024 року становить 5 835 грн. та складається з: 1 500 грн. - заборгованість за основним боргом, 3 585 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 750 - штрафні санкції. Як встановлено судом, заборгованість за тілом кредиту та відсотками в загальному складає 5 085 грн. та сумнівів у суду не викликає, доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надано, зокрема, не надано іншого розрахунку, який би спростовував нарахування позивача. Таким чином, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Разом з цим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені/штрафу за вказаними договорами в сумі 4 747,50 грн. та 750 грн. відповідно не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, у період дії в Україні воєнного стану, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Відповідно до Указу Президента за №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, відповідач є таким, що звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за даним договором під час дії воєнного стану та стягнення з останнього неустойки суперечитиме нормам чинного Законодавства.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (ст. 12 ЦПК України). Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами договорів або отримання права вимоги за цим договором та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов?язань, а на відповідача - обов`язок спростувати розмір існуючої заборгованості.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі за №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі за №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі за №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі за №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі за №129/1033/13-ц.

Такий підхід також узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" суд наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом». Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності,

суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідач на користь позивача заборгованості за договором за №1829298 від 12.10.2024 року, в сумі: 7 199,99 грн. та за договором за №5076738 від 31.10.2024 року в сумі 5 085 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 839,31 грн., виходячи з розрахунку: розмір задоволених позовних вимог 12 284,99 грн. * 2 662,40 грн. сума сплаченого судового збору / 17 782,49 грн. розмір заявлених позовних вимог = 1 839,31 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 533, 549, 625, 629, 759, 1046-1051 ЦК України, ст. ст. 259, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС», заборгованість за договором за №1829298 про надання споживчого кредиту від 12.10.2024 року в сумі 7 199,99 грн. та за договором за №5076738 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 31.10.2024 року в сумі 5 085 грн., а всього - 12 284 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят чотири ) грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 839 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять дев`ять) грн. 31 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВ «СВЕА ФІНАНС», ЄДРПОУ: 37616221, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя О.П. Дьоміна