Ухвала суду № 140209509, 30.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"30" вересня 2026 р. Справа № 363/1722/26

УХВАЛА

Іменем України

30 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Кострицькій В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді заяву відповідачки про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,

встановив:

06 липня 2026 року в цій справі ухвалено заочне рішення, яким вказаний позов задоволено, із ОСОБА_1 на користь КП «Вишгородтепломережа» ВМР стягнуто заборгованість за опалення за період з жовтня 2017 року по січень 2026 року у розмірі 65 566 грн. 34 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328 грн.

В поданій заяві про перегляд заочного рішення відповідачка посилається на те, що про розгляд справи та ухвалення заочного рішення належним чином повідомлена не була, у зв`язку з чим не мала можливості подати відзив, надати суду заперечення та докази на підтвердження своїх доводів. Зазначила, що з визначеним судом розміром заборгованості не погоджується, оскільки після здійснення нею платежів фактичний розмір заборгованості є меншим та станом на 30 вересня 2026 року становить 55 000 грн. Посилаючись на неналежне повідомлення про розгляд справи та наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, просить визнати причини її неявки поважними, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача подала до суду заяву, в якій зазначила, що після ухвалення заочного рішення відповідачкою здійснено часткову оплату заборгованості за послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 14 219 грн. 08 коп. Вказані платежі будуть враховані під час пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, у зв`язку з чим фактичний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становитиме 51 347 грн. 26 коп., а судовий збір - 3 328 грн.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, до суду не прибула, неявка якої згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України, розгляду справи не перешкоджає.

Дослідивши справу, суд дійшов наступного.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи..

Як вбачається із п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це, а також посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Як передбачено ч. 7 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Встановлено, що судова кореспонденція у справі направлялася відповідачці за адресою її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Зокрема, 09 квітня 2026 року на вказану адресу направлено ухвалу про відкриття провадження у справі від 09 квітня 2026 року, копію позовної заяви з додатками та судову повістку, а 25 травня 2026 року повторно судову повістку. Зазначені поштові відправлення повернулися до суду за закінченням терміну зберігання.

За таких обставин, доводи відповідачки про неналежне повідомлення її про розгляд справи суд вважає безпідставними. Судом вжито передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для повідомлення відповідачки про розгляд справи шляхом направлення судової кореспонденції за адресою її зареєстрованого місця проживання. Неповідомлення суду про зміну адреси місця проживання, неотримання поштової кореспонденції та її повернення до суду за закінченням строку зберігання самі по собі не свідчать про неналежне виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасника справи.

Отже, відповідачка мала можливість отримати судову кореспонденцію за адресою свого зареєстрованого місця проживання та реалізувати передбачені процесуальним законом права, зокрема подати відзив на позовну заяву, заперечення та докази на їх підтвердження. Доказів на підтвердження об`єктивних обставин, які перешкоджали їй отримати направлену судом кореспонденцію або повідомити суд про іншу адресу для листування, до заяви про перегляд заочного рішення не додано.

Відтак, обставини, на які відповідачка посилається як на причину її неявки в судове засідання та неподання відзиву, поважності причин її неявки та неподання відзиву не підтверджують.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, під час її розгляду судом та після ухвалення заочного рішення, відповідачкою в період з 21 лютого по 06 вересня 2026 року поступово здійснено часткове погашення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 14 219 грн. 08 коп., про що вона суд своєчасно не повідомила.

З урахуванням зазначених платежів представник позивача повідомила, що розмір заборгованості, який фактично підлягає стягненню наразі за період з жовтня 2017 року по січень 2026 року становить 51 347 грн. 26 коп.

Вказані платежі підлягають врахуванню на стадії виконання судового рішення при визначенні фактичного розміру заборгованості, що залишається до стягнення.

Такий порядок забезпечує недопущення повторного стягнення з відповідачки фактично сплачених нею коштів та водночас не позбавляє позивача права на виконання судового рішення в частині заборгованості, яка залишається непогашеною в значному розмірі.

Суд звертає увагу, що згідно вимог чинного законодавства України, отримані комунальні послуги з постачання теплової енергії споживачі зобов`язані сплачувати щомісячно (згідно засобів обліку в опалювальний період і абонплату протягом року).

Оскільки термін сплати коштів порушено, у відповідачки виникла заборгованість за період з жовтня 2017 року по січень 2026 року і тим самим права позивача порушено.

Виникла заборгованість в повному обсязі не погашена, яка продовжує існувати в розмірі 51 347 грн. 26 коп.

За таких обставин, саме тільки часткове погашення заборгованості не свідчить про наявність передбачених ст. 288 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення, оскільки необґрунтованості вимог позову не доводить.

Крім того, скасування заочного рішення за відсутності передбачених законом підстав призвело б до безпідставного відтермінування виконання судового рішення та порушення права позивача на своєчасне отримання присуджених йому коштів.

Водночас, права відповідачки не порушуються, оскільки фактично сплачені нею кошти підлягають врахуванню під час виконання судового рішення, що унеможливлює їх повторне стягнення.

Таким чином, наведені відповідачкою доводи не дають підстав для скасування заочного рішення від 06 липня 2026 року, а здійснені нею платежі будуть належним чином враховані при його виконанні.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що з викладених у заяві доводів і поданих доказів підстав для скасування заочного рішення суду не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 260, 280-288 ЦПК України,

ухвалив:

у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення цієї ухвали шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Суддя