Ухвала суду № 140203061, 24.09.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/499/26

Єдиний унікальний № 742/2424/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурорки ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

поручителя ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026275420000032 від 27.01.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Переволочна Прилуцького району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого вальником лісу у ФОП ОСОБА_5 , вдівця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно зі ст.60 Земельного кодексу вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 м, середніх річок 50 м, а для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 м.

Статтею 112 Земельного кодексу України передбачено, що охоронні зони створюються навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів, уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

Статтею 88 Водного кодексу України передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Відповідно до ст.89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до класифікації річок України (ст.79 Водного кодексу України) річка Удай середня річка.

З урахуванням вимог ст.88 Водного кодексу України ширина прибережної захисної смуги для річки Удай становить 50 м. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Відповідно до частини 3 ст.79 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до частини 1 ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки.

Згідно зі ст.43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з п. г ч.1 ст.150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно - заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зазначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до ст. 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об`єкти, а саме, зокрема: геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів та інше.

Проекти організації території природних заповідників та охорони їх природних комплексів розробляються спеціалізованими проектними організаціями і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст.25-26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

На територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Рішенням Чернігівського облвиконкому від 28.08.1989 № 164, з метою охорони та збереження в природному стані болота в заплаві р. Удай, що має важливе водоохоронне значення, створено гідрологічний заказник місцевого значення «Бунилівське», площею 1370,90 га на землях Смошанської, Валківської, Переволочянської сільських рад та ДП «Прилуцьке лісове господарство» Прилуцького району, Чернігівської області.

Так, у січні 2026 року ОСОБА_4 у порушення ст.13 Конституції України, ст.88-89 Водного кодексу України, ст.60, 112, 125, 126, 150 Земельного кодексу України, ч.3 ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст.35 Закону України «Про охорону земель», діючи всупереч вимогам ст.46, 46-1, ст.116-126 Земельного кодексу України, відповідно до яких право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформляється відповідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. б ст.211 Земельного Кодексу України, ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", перебуваючи у с.Переволочна Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, на території гідрологічного заказника місцевого значення «Бунилівське» на земельній ділянці, віднесеній до особливо цінних земель з кадастровим номером: 7424186400:03:000:0610 та суміжній, не сформованій земельній ділянці із земель запасу Сухополов`янської сільської ради, не наданих у власність або користування громадянам чи юридичним особам, яка розташована поблизу земельних ділянок за кадастровими номерами: 7424186400:03:000:0610, 7424186400:03:000:0210, неподалік с.Переволочна Прилуцького району Чернігівської області, територія яких примикає до його власної земельної ділянки, розташованої за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с.Переволочна, вулиця Козацький Шлях, 28А, маючи умисел на самовільне зайняття земельних ділянок в охоронній зоні, а саме: прибережній захисній смузі р. Удай та ділянки особливо цінних земель, а саме: природно-заповідного фонду гідрологічного заказника «Бунилівське», достовірно знаючи, що земельні ділянки у встановленому порядку не надавалися йому у володіння і користування та не передавалася у власність або оренду, тобто за відсутності правочину щодо таких земельних ділянок, будучи обізнаним, що на території заказника та в межах охоронної зони прибережної захисної смуги р.Удай встановлено особливий режим їх використання та охорони, самовільно зайняв частину земельної ділянки особливо цінних земель, а саме: природно-заповідного фонду гідрологічного заказника місцевого значення «Бунилівське» площею 0,0024 га та частину не сформованої земельної ділянки земель запасу Сухополов`янської сільської ради, а саме: прибережної захисної смуги водного об`єкту річки Удай площею 0,0221 га, шляхом облаштування на самовільно зайнятих земельних ділянках водного об`єкту (ставка).

Внаслідок самовільного зайняття частини земельної ділянки гідрологічного заказника місцевого значення «Бунилівське», віднесеної до особливо цінних земель та самовільного зайняття частини земельної ділянки в межах не сформованої земельної ділянки земель запасу не наданих у власність або користування громадянам чи юридичним особам, а саме охоронної зони прибережної захисної смуги водного об`єкту річки Удай, Сухополов`янській ОТГ Прилуцького району завдано матеріальну шкоду, яка у відповідності до розрахунку шкоди, проведеного Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області № 02/818 від 27.03.2026 становить 1605,18 грн (одна тисяча шістсот п`ять гривень 18 копійок).

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель та земель в охоронній зоні.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному, а поручитель ОСОБА_5 озвучила клопотання про передачу ОСОБА_4 на поруки трудовому колективу ФОП ОСОБА_5 , де він на даний час працює вальником лісу, а також просила суд звільнити його від кримінальної відповідальності, що було повністю підтримано самим обвинуваченим.

До вказаного клопотання було додано протокол загальних зборів трудового колективу ФОП ОСОБА_5 від 01.06.2026 про передачу ОСОБА_4 на поруки трудовому колективу, на яких було прийнято одноголосне рішення про взяття ОСОБА_4 на поруки з метою здійснення на нього виховного впливу, спрямованого на недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень, виправлення та перевиховання (а.п.20-21).

Прокурорка не заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, оскільки ОСОБА_4 вперше вчинив нетяжкий злочин, щиро розкаявся у скоєному, а трудовий колектив ФОП ОСОБА_5 клопоче про взяття його на поруки.

Вислухавши думку кожного учасника судового засідання та дослідивши матеріали провадження, суд вважає, що клопотання керівника трудового колективу ФОП ОСОБА_5 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.47 КПК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від відповідальності» роз`яснено, що підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням, крім колективу, може ініціювати сам обвинувачений. За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу.

На даний час ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, а саме: у самовільному зайнятті земельної ділянки особливо цінних земель та земель в охоронній зоні.

Даний нетяжкий злочин ОСОБА_4 вчинив вперше, позитивно характеризується за місцем роботи (а.п.21), у судовому засіданні свою вину у скоєному визнав та щиро у цьому розкаявся, а клопотання представниці трудового колективу фізичної особи підприємця ОСОБА_5 про передачу ОСОБА_4 на поруки трудового колективу обґрунтоване та оформлене належним чином.

Згідно з ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З огляду на все викладене вище, суд приходить до переконання, що у даному випадку мають місце всі належні правові підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею його на поруки, а відтак дане кримінальне провадження підлягає закриттю.

Цивільний позов в межах даного провадження не заявлявся.

Завдані збитки відшкодовано.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі ст.47 КК України, керуючись ст.284-286, 288-289, 350, 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання трудового колективу ФОП ОСОБА_5 про передачу на поруки ОСОБА_4 - задовольнити.

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за скоєне ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України, на підставі ст.47 КК України у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу ФОП ОСОБА_5 за умови, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру трудового колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Кримінальне провадження №12026275420000032 від 27.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, - закрити.

Копію даної ухвали суду направити трудовому колективу фізична особа підприємець ОСОБА_5 для взяття на поруки ОСОБА_4 .

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі порушення ним протягом року з дня передачі його на поруки умов передачі на поруки, відповідно до ч.2 ст.47 КК України він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України.

Роз`яснити трудовому колективу ФОП ОСОБА_5 , що відповідно до ч.1 ст.289 КПК України, якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_4 на поруки він не виправдає довіру трудового колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори трудового колективу фізичної особи підприємця ОСОБА_5 можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_6