Рішення № 140202689, 30.09.2026, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/862/26

Провадження № 2/730/668/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Ріхтера В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (далі позивач, ТОВ «ФК «Кредит-капітал») через свого представника адвоката Усенка М.І. за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до Борзнянського районного суду Чернігівської області (далі суд) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник, ОСОБА_1 ) про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 63196-11/2024 від 29.11.2024 у розмірі 15 810,00 грн, а також 2 662,40 грн у відшкодування сплаченого судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ухвали від 10.06.2026 суд постановив прийняти до розгляду позовну заяву, відкрити провадження у справі, призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач у судове засідання не викликався, оскільки розгляд справи проводиться без повідомлення сторін. Від позивача не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, однак у встановлений законом строк відзиву на позов не подав, із заявами до суду не звертався, а також не скористався своїм правом подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як у межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Судом встановлено, що 29.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОВ «Стар файненс груп»» (надалі ТОВ «Стар файненс груп», Товариство) та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 63196-11/2024 (далі договір) у розмірі 5 100 грн.

Відповідно до розділу 1 договору ТОВ «Стар файненс груп» надає позичальнику фінансовий кредит у сумі 5 100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Дата надання кредиту 29.11.2024 Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 28.03.2025. Кредит надається строком на 120 днів, денна процентна ставка становить 1,0 % на день. Кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, уключаючи використання реквізитів платіжної картки протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

ТОВ «Стар файненс груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 хх-хххх-6115, яку він вказав при оформленні кредиту. На підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором є лист про перерахування коштів кредиту № 63196-11/2024.

Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання, не сплачуючи поточні щомісячні платежі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

24.03.2025 між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» було укладено договір факторингу № 24032025, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

Станом на дату звернення до суду заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 63196-11/2024 від 29.11.2024 становить 15 810,00 грн, з яких:

- заборгованість по тілу кредиту 5 100,00 грн;

- заборгованість по відсотках 6 120,00 грн;

- заборгованість за штрафом 4 590,00 грн.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладання договору.

Відповідно до частини другої ст. 1050, частини другої ст. 1054 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Закон України «Про електронні довірчі послуги» визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, утому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Електронний підпис електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ним пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 7.1. договорів ці договори вважаються укладеними з моменту їх підписання електронними підписами сторін та діють протягом строку, вказаного в п. 1.2. цих договорів.

ОСОБА_1 29.11.2024 електронним цифровим підписом W7529 підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявки на отримання кредиту, підтвердив укладення кредитного договору та отримав на свій рахунок кошти у розмірі 5 100 грн, а отже акцептував умови договору.

Позичальником під час укладення кредитного договору № 63196-11/2024 пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку.

Під час ідентифікації ОСОБА_1 із документів, створених на матеріальних носіях та/або електронних даних, було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Укладання електронного договору та підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договорами належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

ОСОБА_1 всупереч положенням ст.ст. 12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх кредитних зобов`язань та спростування позовних вимог позивача.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами (тіла кредиту та процентів за користування кредитом) є обґрунтованими й підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо стягнення штрафу, суд зазначає наступне.

15.03.2022 був прийнятий Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022. Вказаним законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. До розділу був внесений пункт 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З розрахунку штрафу за порушення умов договору, доданого представником позивача до матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що штраф за несвоєчасне виконання зобов`язання по сплаті боргу нарахований у 2024-2025 роках, тобто в період дії воєнного стану, і становить 4 590,00 грн.

З огляду на викладене, суд, враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України, вважає, що слід відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу з відповідача, який нарахований у період дії в Україні воєнного стану, оскільки такий підлягає списанню кредитодавцем.

Щодо судових витрат.

У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги на загальну суму 15 810,00 грн задоволені судом на 70,97 % (11 220,00/15 810,00=70,97), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 1 889,51 грн ( 2 662,40х0,7097=1 889,51).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано копії договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, акту наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № 1254 від 11.05.2026, детального опису наданих послуг до акту № 1254 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, ордеру на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «ФК «Кредит-капітал» адвокатом Усенком М.І.

З огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову та розмір задоволених вимог, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-капітал» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн відповідає переліку/вартості виконаних робіт та критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність задоволення даної вимоги позивача.

Тим більше, відповідач жодним чином не заперечив щодо вказаної суми, жодних доводів, міркувань щодо несправедливості чи незаконності вказаної суми не навів.

Крім того, у даному питанні суд керується практикою Верховного Суду, згідно якої інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 по справі №275/150/22. Так, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Аналогічні висновку викладені у додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020, де Велика Палата ВС висловила позицію щодо порядку відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Як зазначила ВП ВС із запровадженням з 15 грудня 2017 змін до ЦПК України законодавець принципово по-новому визначив роль суду у позовному провадженні як арбітра, що надає оцінку тим доказам і доводам, які наводять сторони у справі, та не може діяти на користь будь-якої зі сторін, бо не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Тому саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічного висновку дійшла й Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду справи № 154/5761/07-а.

Водночас, відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно задоволеній частині позову - задоволено 11 220 грн із заявлених 15 810 грн - це 70,9677% позову. Тому з 8 000 грн витрат на правничу допомогу пропорційне відшкодування становить: 8 000 ? 11 220 ? 15 810 = 5 677,42 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 89, 142, 206, 258, 264-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 63196-11/2024 від 29.11.2024 у розмірі 11 220,00 грн (одинадцять тисяч двісті двадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1 889,51 грн (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 51 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 5 677,42 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (місцезнаходження: 79028, Україна, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28; код ЄДРПОУ 35234236).

Відповідач: ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Ріхтер В.В.