Рішення № 140198928, 24.09.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1653/26

2/301/1237/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (далі по тексту ТОВ «Сіті Колект») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №77152188 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». 04.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набув права вимоги до відповідача за договором №77152188. 17.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Сіті Колект» укладено договір факторингу, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідача за договором №77152188. Наразі відповідач має непогашену заборгованість в сумі 15306,00 грн, яка складається з 8200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7106,00 грн заборгованість за відсотками, яку і просить стягнути з відповідача.

Відзиву на позов відповідач ОСОБА_1 не подавала.

В судове засідання представник позивача не з`явився, позовна заява містить клопотання про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до приписів ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 09.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77152188 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», який ОСОБА_1 підписала за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надав відповідачу кошти у кредит на сумі 8200,00 грн на строк 30 днів, які відповідач зобов`язалася повернути та сплатити проценти за ставкою 1,99 % за день.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та здійснило перерахування коштів 09.12.2021 у сумі 8200,00 грн на рахунок відповідача, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Фінексперс».

Відповідно до договору факторингу №025-04012022 від 04.01.2022 року укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Сіроко Фінанс» (Фактор), фактору відступлено права грошової вимоги до боржників за договорами позики вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором та боржниками.

А згідно витягу з реєстру боржників від 10.06.2022 до договору факторингу №025-04012022 від 04.01.2022, відбулося і відступлення прав вимоги за договором №77152188 де боржником є ОСОБА_1 , із загальним боргом 15306,00 грн, який складається з 8200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7106,00 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно до договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 року укладеного між ТОВ «Сіроко Фінанс» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Сіті Колект» (Фактор), фактору відступлено права грошової вимоги до боржників за договорами позики вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором та боржниками.

А згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025, відбулося і відступлення прав вимоги за договором №77152188 де боржником є ОСОБА_1 , із загальним 15306,00 грн, який складається з 8200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7106,00 грн заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 11.06.2022 у відповідача рахується борг в сумі 15306,00 грн, який складається з 8200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7106,00 грн заборгованість за відсотками.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань, або які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

За наведених обставин, враховуючи, що відповідач порушила умови укладеного з первісним кредитором кредитного договору, право вимоги за яким згідно договору факторингу перейшло до позивача, своєчасно не повернула кредитні кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики в розмірі 15306,00 грн, з яких: 8200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7106,00 грн заборгованість за відсотками.

Відтак позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн сплачений останнім за пред`явлення позову.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн, суд зазначає наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

Так, 02.02.2026 року між позивачем та адвокатом Богомоловим В.В. укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат здійснює представництво інтересів клієнта, у тому числі й у всіх судових установах. Згідно заявки про надання правової допомоги №839 від 01.04.2026 та витягу акту №839 про надання юридичної допомоги від 01.04.2026 підписаного представником позивача та адвокатом Богомоловим В.В. підтверджено конкретний обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг і виконаних робіт за договором про надання правової допомоги у даній цивільній справі, а також їх вартість у сумі 9000,00 грн. Тобто, надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, а також враховуючи виконання роботи адвокатом у відповідності до детального опису робіт (наданих послуг), суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність справи.

Щодо заявлених у позовній заяві витрат пов`язаних з підготовкою та надсиланням відповідачу документів у розмірі 381,74 грн, то такі за своєю суттю не є судовими витратами у розумінні ст.133 ЦПК України, це є процесуальним обов`язком позивача, який подає позов через систему «Електронний суд», у зв`язку з чим фактично й передбачена зменшена ставка судового збору у такому випадку з коефіцієнтом 0,8. Відтак для стягнення таких витрат суд не вбачає підстав.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 141, 258-259, 264-265, 280-284, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 11, 258, 512, 514, 526, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12 Закону України "Про електронну комерцію", суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (місцезнаходження 02154, м.Київ, просп.. Соборності, 30А, приміщення 321, ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за кредитним договором у розмірі сумі 15306 (п`ятнадцять тисяч триста шість) гривень 00 копійок, яка складається з 8200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7106,00 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.09.2026.

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик