Рішення № 140198810, 29.09.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/922/26

Номер провадження 2/298/315/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 вересня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Ротмістренко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (надалі ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 41 742, 56 грн. та 2 662,40 грн. судових витрат.

Як ідеться у позові, 14.10.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (надалі також Первісний Кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі також Відповідач, Позичальник) укладено кредитний договір про споживчий кредит № 204814 (далі - Кредитний договір) на умовах строковості, зворотності, платності на суму 32 531,00 грн. Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті Кредитодавця, Відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення Кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору. Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом 4c686c2c, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

03.04.2026 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 03042026 (далі Договір факторингу 1) згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Як наголошує позивач, всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 46 542,56 грн, яка складається з: 25 872,62 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15 168,94 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 701,00 грн - заборгованість по комісії; 4 800,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 04.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до розгляду. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ «Універсал Банк» запитувану позивачем інформацію.

11.08.2026 на адресу суду з АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана судом інформація.

У судове засідання, призначене до розгляду на 29.09.2026, представник позивача не з`явився про день, час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений. Водночас у позовній заяві міститься вимога про розгляд справи за відсутності представника позивача і у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов до суду не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Відповідачу надсилалися судові повістки шляхом надсилання через засоби поштового зв`язку.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду не подано, повідомлення від останнього про причини неявки до суду не надходили, за наявності письмової згоди представника позивача, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 14.10.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою на видачу кредиту № 100957553 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», в якій вказав свої анкетні дані, бажану суму кредиту 32 531, 00 грн. та зобов`язався виконати умови кредитного договору.

Цього ж дня сторони уклали Договір про споживчий кредит № 204814 (ІНДИВІДУАЛЬНА ЧАСТИНА), відповідно до якого узгодили всі умови. Як убачається кредитний договір з боку відповідача підписано електронним цифровим підписом з використанням одноразового цифрового ідентифікатора 4c686c2c.

У вказаному Кредитному договорі сторони погодили, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит, а останній зобов`язується повернути його, сплатити проценти, комісії та виконати інші передбачені договором зобов`язання.

Загальний розмір кредиту становить 32 531,00 грн, з яких 6 837,18 грн спрямовано на погашення заборгованості за попереднім договором, 20 163,55 грн на рахунок Позичальника, а 5 530,27 грн на погашення комісії за надання кредиту.

Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 300,00 % річних. Комісія за надання кредиту становить 5 530,27 грн, або 17 % від загальної суми кредиту. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту становить 1,00 грн, стандартний 100,00 грн.

Строк кредитування становить 168 днів з 14.10.2025 по 31.03.2026, а платежі здійснюються один раз на два тижні відповідно до Графіка платежів.

Загальні витрати Позичальника за кредитом становлять 34 689,83 грн, денна процентна ставка 0,6347 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка 4 426,99 %, а орієнтовна загальна вартість кредиту 67 220,83 грн.

У разі прострочення періодичного платежу понад п`ять календарних днів договором передбачено штраф у розмірі 600,00 грн, а починаючи із сьомого дня пеню в розмірі 60,00 грн за кожний день прострочення з урахуванням установлених законом обмежень щодо її максимального розміру та сукупного розміру неустойки.

Разом з Кредитним договором сторони підписали Графік платежів за кредитним договором, а також Паспорт споживчого кредиту у якому відображено основні умови Кредитного договору.

14.10.2025 на картковий рахунок відповідача первісним кредитором перераховано грошові кошти у розмірі 20 163, 55, що підтверджується довідкою від 05.06.2026 № 2809/05-06, а також відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 11.08.2026, що надійшла на виконання ухвали Великоберезнянського районного суду, з якої також убачається, що рахунок за карткою № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

З розрахунку заборгованості за Кредитним договором, наданим ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», убачається, що за станом на 06.04.2026 заборгованість відповідача перед Товариством не погашена та складає 46542,56 грн., з яких 25872, 62 складає заборгованість за тілом кредиту, 15 168, 94 грн. заборгованість за відсотками, 4 800, 00 грн. пеня, 701, 00 грн. комісія.

03.04.2026 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 03042036, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 .

З виписки з особового рахунку за Договором про споживчий кредит № 204814 від 14.10.2025, наданою ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», вбачається, що перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість у ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за Кредитним договором станом на 01.06.2026 (включно) складає 46 542,56 грн. Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить: 25 872,62 гривень; прострочена заборгованість за процентами становить: 15 168,94 гривень; заборгованість за штрафними санкціями становить: 4 800,00 гривень; заборгованість по комісії: 701,00 гривень.

За твердженнями позивача, за станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором перед позивачем відповідачем не погашена, у зв`язку з чим він звернувся в суд з вказаним позовом.

Вирішуючи порушений у позові спір, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва;виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 вбачається, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін,спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Судом на підставі належних та достовірних доказів встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем укладено Кредитний договір, за умовами якого останньому на умовах строковості та платності видано кредит у сумі 6 100,00 грн.

Відтак первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором. Натомість відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит у встановлений Кредитним договором строк не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем надано докази переходу права вимоги до боржника від первісного кредитора до позивача, що підтверджується доказами, доданими до позовної заяви..

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов Кредитного договору.

З приводу розрахунків заборгованості від відповідача не надійшов відзив, чи обґрунтування, чому саме він вважає незаконним нарахування відсотків за кредитом. Розмір заборгованості з урахуванням триваючих правовідносин між сторонами встановлений при розгляді справи, підтверджується сукупністю наданих доказів і ніким не оспорюється. Розрахунок заборгованості проведений з урахуванням погоджених сторонами умов.

На час розгляду справи в суді відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором у добровільному порядку.

Отже, суд вважає, що позивачем обґрунтовано позовні вимоги щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за Кредитним договором.

Як убачається з позовної заяви, позивач порушує перед судом питання про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором, яка згідно з розрахунками останнього складає 46 542,56 грн., з яких: 25 872,62 грн. складає сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 168,94 грн. сума заборгованості за відсотками; 4 800,00 грн. сума заборгованості за штрафом; 701,00 грн. комісія за надання Кредиту.

Надаючи оцінку позовним вимогам щодо обґрунтованості суми заборгованості за Кредитним договором в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 4 800, 00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наданий час.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22. Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

Вказане свідчить, що судом касаційної інстанції визначено єдиний підхід щодо застосування норм права до правовідносин, які випливають, зокрема й з споживчого кредиту та щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача комісії в розмірі 701,00 грн. суд зазначає таке.

Як зауважив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Так, кредитним договором передбачена комісія за надання кредиту.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії при видачі кредиту є нікчемними, та такими, яка суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії слід відмовити.

Зважаючи на наведене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 4 800, 00 грн. та комісії у розмірі 701, 00 грн. з урахуванням наведених законодавчих положень задоволенню не підлягають.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 41 041, 56 грн., : 25 872,62 грн. з яких складає сума заборгованості за основною сумою боргу та 15 168,94 грн. сума заборгованості за відсотками.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат суд виходить з такого.

Представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати по справі, зокрема 7 000 грн. витрат на правничу (правову) допомогу.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч. ч. 4 6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження розміру витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між Позивачем та АБ «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», Додаткову угоду № 25771572595 від 25.05.2026 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, копію свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю, Довіреність адвоката.

У постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Суд констатує, що позивачем не додано документу про оплату таких послуг.

Відтак, зважаючи на те, що відсутні належні, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні заяви про їх стягнення необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв`язку із подачею позову в електронному вигляді.

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення кредитної заборгованості задоволено частково на 88, 18 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2 347, 70.

Керуючись статтями 12, 76 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263 268, 273, 280 282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 204814 від 14.10.2025 у розмірі 41 041 (сорок одну тисячу сорок одну) грн. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 347 (дві тисячі триста сорок сім) грн. 70. коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 29.09.2026.

Головуюча О.В.Ротмістренко