Ухвала суду № 140198808, 28.09.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1149/26

Номер провадження 1-кс/298/248/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року с-ще Великий Березний

Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний клопотання заступника начальника відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області начальника слідчого відділення ОСОБА_7 , погоджене начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про відсторонення від посади у кримінальному провадженні №12024071070000213 від 29 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Рожнів Івано-Франківської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженої, з вищою освітою, працюючої лікарем-хірургом в КНП «Великоберезнянська лікарня Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області », виконуючої обов`язки медичного директора КНП «Великоберезнянська лікарня Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області », виконуючої функції голови лікарсько-консультативної комісії КНП «Великоберезнянська лікарня Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області », раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області начальник слідчого відділення ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про відсторонення ОСОБА_4 від посади виконувача обов`язків медичного директора КНП «Великоберезнянська лікарня Великоберезнянської селищної ради» в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071070000213, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Як ідеться у клопотанні, слідчим відділенням відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 29.10.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071070000213, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду лікаря-хірурга КНП «Великоберезнянська лікарня» Великоберезнянської селищної ради, будучи виконувачем обов?язків медичного директора, виконуючи функції голови лікарсько-консультативної комісії, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і бажаючи одержати неправомірну вигоду, висловила прохання ОСОБА_10 надати їй неправомірну вигоду в загальному розмірі 600 доларів США та одержала від нього 100 доларів США як частину обумовленої суми за вчинення нею в його інтересах дій із використанням наданого їй службового становища, за таких обставин:

Так, ОСОБА_4 на підставі наказу від 20.06.2014 № 176-к (а) переведена на посаду лікаря-хірурга КНП «Великоберезнянська лікарня Великоберезнянської селищної ради», код ЄДРПОУ 01992481, на підставі наказу від 16.07.2025 №83-о призначена на посаду виконувача обов?язків медичного директора вказаного закладу, а відповідно до наказу керівника зазначеного закладу охорони здоров`я від 02.10.2025 № 130-о (а) - головою лікарсько-консультативної комісії.

Виконуючи функції голови лікарсько-консультативної комісії, ОСОБА_4 організовувала та координувала роботу комісії, забезпечувала скликання і проведення її засідань, залучення до обстеження пацієнтів лікарів відповідних спеціальностей, підготовку та розгляд медичної документації, брала участь у прийнятті колегіальних рішень, підписувала висновки, протоколи й інші документи ЛКК, а також забезпечувала їх оформлення, реєстрацію та видачу.

Таким чином, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у комунальному підприємстві, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та п. 1 примітки до ст. 364 КК України була службовою особою - спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 № 407 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я» лікарсько-консультативними комісіями оформлюється форма первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду».

Так, 03.08.2026 до ОСОБА_4 як голови лікарсько-консультативної комісії звернувся ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу оформлення висновку про потребу його матері - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у постійному сторонньому догляді.

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_10 надав ОСОБА_4 медичну документацію матері та повідомив, що відповідний висновок має намір використати для вирішення у встановленому законом порядку питання про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами.

Оглянувши надані документи, ОСОБА_4 сфотографувала їх за допомогою власного мобільного телефону та повідомила ОСОБА_10 про можливість організувати проведення необхідних обстежень, залучення лікарів відповідних спеціальностей, підготовку медичної документації та її подальший розгляд лікарсько-консультативною комісією.

Надалі, а саме 26.08.2026 об 11 годині 47 хвилин ОСОБА_10 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_11 прибув до КНП «Великоберезнянська лікарня», розташованого за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с-ще. Великий Березний, вул. Штефаника, 71, де за попередньою домовленістю зустрівся зі ОСОБА_4 та близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 зайшли до службового кабінету останньої, розташованого на другому поверсі адміністративної будівлі лікарні.

Оглянувши медичну документацію ОСОБА_11 , ОСОБА_4 з`ясувала відомості про наявні в неї захворювання, попереднє лікування та проходження медичних обстежень, після чого повідомила про необхідність її госпіталізації, проведення додаткових обстежень, залучення лікарів відповідних спеціальностей і встановлення діагнозу, необхідного для подальшого розгляду питання лікарсько-консультативною комісією.

Надалі, близько 12 години 05 хвилин, ОСОБА_4 запросила ОСОБА_10 до іншого приміщення, розташованого навпроти її службового кабінету, де, з`ясувавши місцезнаходження його мобільного телефону, запропонувала залишити телефон у визначеному нею місці та продовжила розмову пошепки.

Під час розмови ОСОБА_4 з`ясувала місце проходження ОСОБА_10 військової служби та підстави, з яких він має намір звільнитися з неї, після чого повідомила, що оформлення необхідного висновку потребуватиме вчинення комплексу послідовних дій, зазначивши: «Ви маєте розуміти, що це буде не раз, два».

Продовжуючи розмову, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_10 , що у його матері на той час відсутній установлений діагноз, необхідний для оформлення висновку про потребу в постійному сторонньому догляді, у зв`язку із чим необхідно провести додаткові обстеження, залучити лікарів відповідних спеціальностей та підготувати відповідну медичну документацію.

Надалі ОСОБА_4 , будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою одержання неправомірної вигоди для себе, набрала на власному мобільному телефоні позначення «600 $» та продемонструвала його ОСОБА_10 , у такий спосіб висловивши прохання надати їй 600 доларів США за використання службового становища голови ЛКК під час організації розгляду медичної документації ОСОБА_11 комісією, участі у прийнятті рішення, оформленні та підписанні висновку про потребу останньої у постійному сторонньому догляді.

Безпосередньо після цього ОСОБА_10 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, передав ОСОБА_4 попередньо оглянуту та ідентифіковану банкноту номіналом 100 доларів США серії та номера КВ30363731G, повідомивши, що передає її «для початку».

ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого прямого умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи незаконний характер одержання грошових коштів, взяла передану їй банкноту номіналом 100 доларів США серії та номера КВ30363731G та залишила її у себе, у такий спосіб одержавши неправомірну вигоду в сумі 100 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, установленим Національним банком України станом на 26.08.2026, становило 4 467 гривень 16 копійок, як частину неправомірної вигоди в загальному розмірі 600 доларів США, надати яку вона просила.

Після одержання грошових коштів ОСОБА_4 повернулася разом із ОСОБА_10 до службового кабінету, повідомила про необхідність госпіталізації ОСОБА_11 , проведення її обстеження та оформлення сімейним лікарем направлення на паліативну допомогу, після чого у приймальному відділенні лікарні було розпочато оформлення документів щодо її госпіталізації.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, висловила ОСОБА_10 прохання надати їй неправомірну вигоду для себе в розмірі 600 доларів США та одержала від нього 100 доларів США як частину зазначеної суми за вчинення в його інтересах дій із використанням службового становища голови ЛКК, пов`язаних з організацією розгляду медичної документації його матері ОСОБА_11 комісією, участю у прийнятті рішення, оформленні та підписанні висновку про потребу останньої у постійному сторонньому догляді.

Посилаючись на докази, додані до клопотання, сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у проханні надати та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надав таку неправомірну вигоду, дій із використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

При цьому, обґрунтовуючи необхідність задоволення вказаного клопотання, начальник слідчого відділення стверджує, що підозрювана ОСОБА_4 в силу виконання своїх службових обов?язків має широке коло знайомих, у тому числі і серед працівників КНП «Великоберезнянська лікарня». У кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені всі причетні особи та не допитані як свідки працівники КНП «Великоберезнянська лікарня» та інші особи щодо обставин, що мають доказове значення у даному провадженні, а також вирішується питання щодо призначення та проведення судових експертиз, стороною обвинувачення витребовуються документи, що можуть мати доказове значення. Зважаючи на наведене, сторона обвинувачення, враховуючи службове становище відповідно до займаної посади підозрюваної ОСОБА_12 не виключає можливості вчинення нею безпосередньо чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності спроб незаконного впливу на вказаних осіб та інших учасників кримінального провадження, а також спроб знищення, спотворення чи підроблення документів, що можуть мати доказове значення.

Так, обґрунтовуючи необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення ОСОБА_4 від посади, сторона обвинувачення посилається на положення ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Крім того, сторона обвинувачення посилається на положення ч. ч. 1, 2 ст. 154 КПК України, згідно з якими відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

На обґрунтування заявленого клопотання сторона обвинувачення зазначає, що потреби досудового розслідування, зокрема необхідність забезпечення його повного, всебічного та неупередженого проведення, а також прийняття законних і обґрунтованих процесуальних рішень, виправдовують такий ступінь втручання у права та законні інтереси підозрюваної, як застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення ОСОБА_4 від посади. При цьому сторона обвинувачення стверджує, що застосування вказаного заходу є обґрунтовано необхідним, відповідає меті його застосування та завданням кримінального провадження. Водночас, на переконання сторони обвинувачення, незастосування відсторонення ОСОБА_4 від посади, з урахуванням наявних ризиків її неналежної процесуальної поведінки та невиконання процесуальних обов`язків, може негативно вплинути на перебіг досудового розслідування та перешкодити досягненню його завдань, зокрема щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування. Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що перебування ОСОБА_4 на займаній посаді створює ризики, які можуть перешкоджати належному здійсненню досудового розслідування, у зв`язку з чим вважає наявними підстави для її відсторонення від посади.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, наведених у такому клопотанні, при цьому зауважив, що обґрунтованість заявленої ОСОБА_4 підозри у сприянні особам запобігти мобілізації за обставин, викладених у клопотанні, підтверджується доказами, доданими до такого клопотання. При цьому прокурор звернув увагу на те, що за станом на сьогодні в Україні фактично розподілено функції головного лікаря, між двома особами директором лікарні та медичним директором. При цьому медичний директор це особа, яка фактично відповідає за медичну частину діяльності лікарні та відповідає за організацію медичної частини в медичному закладі. А ОСОБА_4 безпосередньо відповідальна за організацію медичної роботи лікарів. Крім того, саме за час перебування підозрюваної на відповідних посадах їй було фактично повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. В той же час прокурор наголошує на тому, що на сьогоднішній день існує необхідність допиту працівників указаної установи , які органом досудового розслідування ще не допитувались, оскільки такий допит міг призвести до розкриття інформації про те, що органами досудового розслідування проводяться слідчі дії щодо ОСОБА_4 . При цьому прокурор наголосив, що допит як членів ЛКК, так і інших працівників лікарні є необхідним для встановлення фактичних обставин вчинення ОСОБА_13 інкримінованого їй кримінального правопорушення. Крім того, прокурор стверджує про необхідність отримання інших відомостей, зокрема, графіків виходу на роботу, графіків чергувань, відомостей про призначення лікування, які відбувались у вказаному закладі. Крім того, прокурор наголошує, що перебування ОСОБА_4 на керівній посаді може створювати можливість для впливу на підлеглих їй працівників з метою спонукання їх до надання показань, зміст яких відповідатиме інтересам підозрюваної. Також прокурор зазначає, що, перебуваючи на посаді медичного директора, ОСОБА_4 матиме доступ до медичної документації, що зберігається у відповідному медичному закладі, у зв`язку з чим існує можливість доступу до документів, які можуть мати значення для кримінального провадження. З огляду на наведене прокурор вважає, що перебування ОСОБА_4 на займаній посаді створює ризики її можливого впливу на працівників медичного закладу, а також доступу до відповідної документації, що, на його думку, може перешкоджати належному здійсненню досудового розслідування. У зв`язку з цим прокурор наголосив на наявності підстав для відсторонення ОСОБА_4 від займаної посади.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечив з підстав, наведених ним у письмових запереченнях, які просив долучити до матеріалів клопотання, у яких, сторона захисту, зокрема, наголошує на тому, що інкриміновані ОСОБА_12 дії не пов?язані з виконанням нею обов?язків медичного директора. Ця обставина, на переконання сторони захисту, має принципове значення для вирішення клопотання. ОСОБА_12 працює лікарем-хірургом КНП «Великоберезнянська лікарня», наказом від 16.07.2025 № 83-O призначена виконувачем обов?язків медичного директора, а окремим наказом від 02.10.2025 №130-o(а) призначена головою лікарсько-консультативної комісії. При цьому вся фабула повідомленої підозри стосується нібито використання ОСОБА_12 саме повноважень голови лікарсько-консультативної комісії. Так, сторона обвинувачення зазначає, що неправомірна вигода нібито вимагалася за: організацію розгляду медичної документації ОСОБА_11 ; участь у прийнятті рішення ЛКК; оформлення та підписання висновку щодо потреби останньої у постійному сторонньому догляді. Саме ці обставини викладені у фабулі підозри. Натомість клопотання не містить жодного конкретного твердження, що ОСОБА_12 нібито використовувала повноваження виконувача обов?язків медичного директора для одержання неправомірної вигоди. В клопотанні не зазначено: яке саме повноваження медичного директора використовувалося; яке управлінське рішення медичного директора було предметом неправомірної домовленості; яка дія могла бути вчинена ОСОБА_12 саме як виконувачем обов?язків медичного директора; яким чином ця посада була необхідною умовою інкримінованого діяння.

Отже, захисник зазначає, що сторона обвинувачення фактично ототожнює дві різні функції виконувача обов?язків медичного директора та голови ЛКК, хоча сама ж у матеріалах клопотання розмежовує їх і посилається на різні накази про їх покладення. За таких обставин відсторонення саме від посади виконувача обов?язків медичного директора не перебуває у необхідному причинному та функціональному зв?язку з обставинами повідомленої підозри.

По-друге, захисник стверджує, що слідчим не наведено конкретних фактів, які свідчили б про використання повноважень медичного директора для перешкоджання розслідуванню. Обґрунтовуючи необхідність відсторонення, сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_12 має широке коло знайомих серед працівників лікарні, не всі особи допитані як свідки, у провадженні планується проведення експертиз та витребування документів. На цій підставі робиться припущення про можливість незаконного впливу на учасників провадження та знищення, спотворення чи підроблення документів. Проте в клопотанні відсутні будь-які відомості про те, що після початку кримінального провадження або після повідомлення про підозру ОСОБА_12 : здійснювала тиск на працівників лікарні; схиляла будь-якого свідка до зміни показань; давала вказівки щодо приховування документів; намагалася знищити чи змінити медичну документацію; перешкоджала проведенню слідчих дій; намагалася приховати інформацію від органу досудового розслідування. Тобто, доводи базуються виключно на припущенні, що особа, яка виконує управлінські функції, теоретично може використати їх неправомірно.

По-трете, посилання на «широке коло знайомих» не підтверджує ризику. У клопотанні фактично зазначено, що в силу своїх службових обов?язків ОСОБА_4 має широке коло знайомих серед працівників КНП «Великоберезнянська лікарня». Проте така обставина є природним наслідком багаторічної професійної діяльності у медичному закладі. Отже, твердження про можливий вплив на свідків має виключно припустимий характер.

По-четверте, матеріали, які сторона обвинувачення вважає доказами, уже отримані органом досудового розслідування. Сам слідчий у клопотанні зазначає, що до матеріалів кримінального провадження вже долучені: протоколи проведення слідчих та негласних слідчих дій; матеріали спеціального слідчого експерименту; протоколи оглядів; протокол обшуку; медична документація ОСОБА_11 ; записи приймального відділення; документи про госпіталізацію; направлення; консультації та інші медичні документи.

Таким чином, значний масив доказової інформації вже вилучений, зафіксований або перебуває у розпорядженні органу досудового розслідування.

Водночас захисник зауважив, що клопотання не містить конкретизації: які саме ще не отримані документи може знищити ОСОБА_12 , де вони знаходяться, чи має вона до них одноособовий доступ, яким чином перебування саме на посаді медичного директора дає можливість їх знищити або змінити.

Посилання на те, що в майбутньому «витребовуватимуться документи», без їх конкретного визначення не може вважатися належним обґрунтуванням необхідності відсторонення особи від посади.

По-п`яте, захисник зауважує, що необхідність проведення експертиз не залежить від перебування ОСОБА_14 на посаді. Експерт не перебуває у службовій залежності від підозрюваної, а об?єкти дослідження визначаються та надаються органом досудового розслідування.

По-шосте, не доведено, що перебування на посаді медичного директора сприяло вчиненню інкримінованого правопорушення. У межах вирішення питання про відсторонення від посади принципове значення має не формальний статус особи як службової, а конкретний зв?язок займаної нею посади з обставинами кримінального провадження. У цій справі такий зв?язок стороною обвинувачення не встановлений. Навпаки, із тексту клопотання випливає, що навіть за версією слідства інкриміновані дії були пов?язані не з управлінням підприємством, не з адміністративними повноваженнями медичного директора. Фактично сторона обвинувачення просить застосувати відсторонення від однієї посади через дії, які, за її ж версією, були вчинені при виконанні зовсім іншої функції. Цей суттєвий розрив між предметом підозри та посадою, від якої слідчий просить відсторонити особу, у клопотанні взагалі не пояснений.

По-сьоме, наявність статусу службової особи сама по собі не є підставою для відсторонення. Сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_12 є службовою особою у розумінні ст. 18 КК України та примітки до ст. 364 КК України. Проте службовий статус є однією з ознак суб?єкта інкримінованого кримінального правопорушення і сам по собі не доводить необхідності застосування відсторонення від посади. Інакше відсторонення мало б застосовуватися автоматично у кожному кримінальному провадженні щодо службової особи, що не відповідає змісту ст. 154 - 157 КПК України. Захисник зазначає, що слідчий суддя має оцінити не абстрактний службовий статус, а конкретну можливість використання саме цієї посади для протиправної поведінки у кримінальному провадженні. Таких фактичних даних клопотання не містить.

По-восьме, клопотання не містить належного обґрунтування пропорційності втручання. Відсторонення ОСОБА_12 від виконання обов?язків медичного директора є істотним втручанням у її професійну діяльність та одночасно впливає на організацію роботи медичного закладу. Медичний директор здійснює організаційні та управлінські функції, пов?язані з роботою медичного персоналу та забезпеченням медичної діяльності підприємства. Тому при застосуванні такого заходу необхідно оцінювати не лише інтереси досудового розслідування, а й наслідки відсторонення для нормальної діяльності закладу охорони здоров`я. Сторона обвинувачення таких наслідків не аналізує взагалі. Не зазначено, чому менш обмежувальні заходи не можуть забезпечити потреби слідства, наприклад: заборона позапроцесуального спілкування з конкретними свідками; вилучення або копіювання необхідної документації; витребування конкретних документів безпосередньо у підприємства; обмеження доступу саме до певної документації. Натомість обрано найбільш широке втручання повне відсторонення від виконання обов?язків медичного директора.

Зважаючи на наведене, захисник просив у задоволення клопотання сторони обвинувачення відмовити.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання. При цьому, підтримуючи доводи, наведені захисником ОСОБА_6 , зазначив, що усі свідки у кримінальному провадженні допитані, а прокурором не доведено необхідність допиту нових свідків. Стосовно коригування інформації, що міститься в медичній документації, захисник зауважив, що наразі така документація ведеться в електронній формі та можливість вносити будь-які коригування у таку документацію виключена.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_4 підтримала позиції своїх захисників, просила відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є відсторонення від посади, який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Згідно ч. 2 ст. 154 КПК України відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді, суду під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12024071070000213 від 29 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

24 вересня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, в рамках вказаного кримінального провадження.

На переконання слідчого судді, долучені до клопотання матеріали свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, зокрема, такими доказами є наказ від 20.06.2014 № 176-К(а) про переведення ОСОБА_4 з 20 червня 2014 року на постійне місце роботи на 1,0 посади лікаря-хірурга поліклініки Великоберезнянської районної лікарні Великоберезнянської районної держадміністрації; наказ від 16.07.2025 № 83-О про призначення ОСОБА_4 виконуючою обов?язків медичного директора з 16.07.2025 без звільнення від виконання посадових обов`язків за основною посадою «лікар-хірург» поліклініки; наказ 02.10.2025 № 130-о(а) про персональний склад ЛКК КНП «Великоберезнянська лікарня» від 02.10.2025 № 130-о (а); посадовою інструкцією лікаря-хірурга, затвердженої директором КНП «Великоберезнянська лікарня» від 04.05.2023; протоколом обшуку від 24.09.2026; протоколом обшуку від 24.09.2026; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 08.06.2026; протоколом обшуку від 24.09.2026; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 08.06.2026; протоколом обшуку від 24.09.2026; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 26.08.2026; протоколом вручення технічних засобів від 25.08.2026, протоколом вручення технічних засобів від 26.08.2026, протоколом огляду заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів від 26.08.2026 та іншими процесуальними документами, доданими до клопотання, в їх сукупності.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані прокурором до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваною ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого, погодженого прокурором, та доданих до нього матеріалах.

Наведені дані можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

Прокурором надано достатньо фактичних даних, які зв`язують ОСОБА_4 із кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого вона підозрюється, та виправдовують подальше розслідування.

Щодо твердження сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_4 складу злочину, слідчий суддя зазначає, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, умислу, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Усі заперечення сторони захисту з приводу обґрунтованості підозри, вказують на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Оцінивши надані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Як убачається з наказу від 16.07.2025 № 83-О, ОСОБА_4 призначено виконувачем обов`язків медичного директора з 16.07.2025 без звільнення від виконання посадових обов`язків за основною посадою «лікар-хірург» поліклініки. Наказом від 02.10.2025 № 130-о(а) «Про персональний склад ЛКК КНП «Великоберезнянська лікарня»» затверджено персональний склад лікарсько-консультативної комісії, головою якої призначено ОСОБА_4 , в.о. медичного директора.

Водночас після повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке, за версією сторони обвинувачення, пов`язане з виконанням нею повноважень голови лікарсько-консультативної комісії, ОСОБА_4 продовжує обіймати посаду медичного директора того ж медичного закладу. При цьому, за твердженням сторони обвинувачення, перебування ОСОБА_4 на зазначеній посаді з огляду на характер її службових повноважень може створювати ризики впливу на працівників закладу та доступу до медичної документації, що має значення для цього кримінального провадження.

Відповідно до примітки до статті 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 368 КК України, належить до корупційних кримінальних правопорушень.

Згідно з частиною п`ятою статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Зазначена норма підлягає врахуванню слідчим суддею при вирішенні питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, з урахуванням положень статей 9, 154 КПК України та характеру інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

При цьому слідчий суддя враховує, що подальше перебування особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, на посаді, пов`язаній із виконанням відповідних організаційно-розпорядчих функцій, може створювати ризики використання наданих їй службових повноважень для впливу на учасників кримінального провадження, доступу до документів та іншої інформації, що може мати доказове значення, а також іншим чином перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

З огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру, а також на характер виконуваних нею службових повноважень, слідчий суддя вважає відсторонення від посади належним та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, спрямованим на забезпечення його дієвості.

Таке застосування заходу забезпечення кримінального провадження не суперечить положенням частини першої статті 19 Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS № 173), а також частин другої та шостої статті 30 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, ратифікованої Україною 18 жовтня 2006 року.

При цьому слідчий суддя зазначає, що відсторонення від посади є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який полягає у тимчасовому недопущенні особи до виконання повноважень за відповідною посадою з підстав та в порядку, визначених КПК України, і не тягне припинення трудових відносин особи з відповідним підприємством, установою чи організацією.

Крім того, відсторонення від посади є самостійним заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості такого провадження. Його застосування є виправданим у разі встановлення обставин, які свідчать про те, що подальше виконання підозрюваною своїх посадових обов`язків може створювати ризики для належного проведення досудового розслідування.

Ураховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для відсторонення ОСОБА_4 від виконання обов`язків медичного директора КНП «Великоберезнянська лікарня».

Доводи сторони захисту про відсутність зв`язку між інкримінованим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням та посадою виконувача обов`язків медичного директора слідчий суддя вважає необґрунтованими.

Як встановлено, ОСОБА_4 з 16.07.2025 виконує обов`язки медичного директора КНП «Великоберезнянська лікарня», а з 02.10.2025 одночасно є головою лікарсько-консультативної комісії цього закладу. Отже, її повноваження пов`язані з організацією медичної діяльності закладу, роботою медичного персоналу та доступом до відповідної документації. За таких обставин слушними є доводи сторони обвинувачення, що перебування на посаді забезпечує їй можливість контактувати з працівниками закладу та мати доступ до документів, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні.

Посилання сторони захисту на відсутність встановлених фактів незаконного впливу на свідків чи знищення документів не спростовують необхідності відсторонення ОСОБА_4 від посади в.о. медичного директора, оскільки такий захід має превентивний характер і застосовується з метою недопущення можливого використання службових повноважень для перешкоджання досудовому розслідуванню. При цьому слідчий суддя враховує ту обставину, що досудове розслідування не завершено, а сторона обвинувачення вказує на необхідність проведення додаткових процесуальних дій та отримання доказів.

Той факт, що частина доказів уже отримана органом досудового розслідування, а окремі документи ведуться в електронній формі, також не усуває ризиків, пов`язаних із продовженням виконання ОСОБА_4 службових повноважень.

Не є підставою для відмови у клопотанні й доводи про те, що злочин вчинено з використанням повноважень голови ЛКК, а не медичного директора. Питання остаточного визначення обсягу службових повноважень, використаних під час вчинення кримінального правопорушення, та їх кримінально-правової оцінки не підлягає остаточному вирішенню слідчим суддею на цій стадії провадження. При цьому для вирішення питання про відсторонення має значення можливість використання підозрюваною повноважень за займаною посадою для впливу на учасників провадження чи доступу до доказів.

Посилання сторони захисту на те, що статус службової особи сам по собі не є підставою для відсторонення, є правильним за загальним правилом, однак у цьому випадку необхідність застосування заходу обумовлена не лише таким статусом, а сукупністю конкретних обставин: характером інкримінованого кримінального правопорушення, службовим становищем ОСОБА_4 , її повноваженнями, можливістю контакту з працівниками лікарні та доступом до медичної документації.

Доводи щодо непропорційності втручання у права підозрюваної також не спростовують необхідності відсторонення. Такий захід має тимчасовий характер, не припиняє трудових відносин ОСОБА_4 із закладом охорони здоров`я та спрямований на забезпечення належного проведення досудового розслідування.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що доводи сторони захисту не спростовують наявності передбачених законом підстав для відсторонення ОСОБА_4 від виконання обов`язків виконувача медичного директора, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для задоволення такого клопотання.

Оскільки ОСОБА_4 повідомлено про підозру 24.09.2026, з урахуванням положень ст. 219 КПК України, строк дії ухвали про відсторонення від посади належить визначити по 21.11.2026, тобто в межах строку досудового розслідування.

За наведених обставин слідчий суддя дійшов висновку про обгрунтованість клопотання, а отже, необхідність його задоволення.

Керуючись ст. ст. 132, 154, 156, 157, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області начальника слідчого відділення ОСОБА_7 , погоджене начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 від посади виконувача обов`язків медичного директора КНП «Великоберезнянська лікарня Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області » задовольнити.

Відсторонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні №12024071070000213 від 29.10.2024 від посади виконувача обов`язків медичного директора КНП «Великоберезнянська лікарня Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області » по 21.11.2026 включно.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити начальнику Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 , підозрюваній ОСОБА_4 та направити до КНП «Великоберезнянська лікарня Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області » (юридична адреса: с-ще Великий Березний, вул. Штефаника, буд. 71, Ужгородського району Закарпатської області).

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 29.09.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1