Рішення № 140198118, 30.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/12447/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Молодецького Р.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного агентства лісових ресурсів України , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність, Державного Агентства лісових ресурсів України, щодо не належного розгляду Скарги ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 26.07.2025, поданої через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) реєстраційний номер ФИ-19094227 з урахуванням, вимог Закону України «Про звернення громадян».

- визнати протиправною бездіяльність, Державного Агентства лісових ресурсів України, щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним в Скаргі ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 26.07.2025, поданої через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) реєстраційний номер ФИ-19094227 з урахуванням ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

- визнати протиправною бездіяльність, Державного Агентства лісових ресурсів України, щодо не надання відповіді безпосередньо, головою Державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_2 з урахуванням, вимог ст. 14 Закону України «Про звернення громадян».

- визнати протиправною бездіяльність, Державного Агентства лісових ресурсів України, щодо не роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення, викладеного у відповіді від 29.07.2025 № 10-29/4175-25 з урахуванням, вимог ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»;

- зобов`язати Державне Агентство лісових ресурсів України, повторно розглянути, Скаргу ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 26.07.2025р., поданої через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) реєстраційний номер ФИ-19094227, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги мотивував посиланням на те, що 26.07.2025р. через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) подав офіційно, відповідну Скаргу реєстраційний номер ФИ-19094227, особисто керівнику Державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_2 . У вказаній Скарзі було вказано, що керуючись ст. 40 Конституції України направив листа та повідомляв, що за інформацією ОСОБА_3 , займаючи посаду «Пожежника» Філії «Полтавське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - не відповідає займаній посаді, а займає її завдяки завуальованої Корупції за відкати та хабарі. Так за інформацією, ОСОБА_3 не має належних знань, ряду нормативно-правових актів на відповідність посаді пожежника, не володіє необхідними навичками необхідні для гасіння лісових пожеж, а також не має належної фізичної підготовки, витривалості та не вміє, належним чином

користуватися спеціальним обладнанням, не має необхідної обізнаності з правилами пожежної безпеки в лісах та не вміє, ефективно запобігати пожежам, адже влаштувався за ОСОБА_4 . Так за інформацією, «Мазаний Пожежник» ОСОБА_3 не має відмінного стану здоров`я, високої витривалості та фізичної сили для виконання робіт, пов`язаних з гасінням пожеж, зокрема у важкодоступних місцях. Так, «Мазаний Пожежник» ОСОБА_3 не володіє технікою гасіння лісових пожеж, не знає всіх правил пожежної безпеки в лісах, не вміє професійно користуватися рятувальним обладнанням, таким як пожежні машини, мотопомпи, лопати, сокири, ранцеві вогнегасники тощо, не має навичок роботи на висоті (при гасінні пожеж на деревах), не вміє належним чином надавати першу домедичну допомогу, не орієнтується в дотриманні правил техніки безпеки при роботі, так як не вивчив їх у повному обсязі, не маючи відповідальності, дисциплінованості, уважності, здатності працювати в команді, стресостійкісті, адже не проходив ряд тестів, комісійних співбесід, не здавав всю нормативно-правову базу, необхідну для професійного виконання, своїх обов`язків. У зв`язку з викладеним, вимагаю провести детальну перевірку по вказаним фактам та додатково перевірити «Мазаного Пожежника» ОСОБА_3 на відповідність займаній посаді та на відповідність вищевказаним критеріям та вимогам «Домашнього Пожежника ОСОБА_3 », адже мова йде про професійність та належне виконання, своїх обов`язків від яких залежить життя та здоров`я Людей, екологічна безпека та збереження Лісів, різних видів тварин та рослин, занесених до Червоної книги України. Але викладені факти у Скарзі Позивача від 26.07.2025р., поданої через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) реєстраційний номер ФИ-19094227, взагалі проігноровані та залишились поза увагою про що свідчить незаконна та протиправна відповідь, Державного Агентства лісових ресурсів України (Відповідач по справі) від 29.07.2025 № 10-29/4175-25 у додатках, що є неприпустимим фактом. Наголошую та звертаю увагу суду на той факт, що Скарга реєстраційний номер ФИ-19094227, адресувалась - особисто керівнику Державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_2 , а відповідь надана, незаконно першим заступником голови ОСОБА_5 , що суперечить Закону, ст. 14 Закону України «Про звернення громадян» та є неприпустимим фактом та суперечить сталій практиці Європейського суду з прав людини.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Позов не визнано та у відзиві на позовну заяву представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити. За своєю суттю, скарга від 26.07.2025 подана через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) реєстраційний номер ФИ-19094227 містить ознаки наклепу, образи та дискредитації ОСОБА_3 . Посилання позивача на порушення ст. 14 ЗУ «Про звернення громадян». Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про звернення громадян», пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Аналогічна норма викладена в ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про звернення громадян», скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. В позові йдеться мова саме про «скаргу», тож посилання Позивача на порушення Відповідачем ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про звернення громадян» є некоректним. Також, звертаю увагу суду, що і в ч. 2 ст. 14 і в ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про звернення громадян», законодавець викладає норму «першими керівниками державних органів» - тобто у множинному значенні: керівник перший заступник заступник, а в сукупності «першими керівниками державних органів». Голова Держлісагентства має заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу п. 12 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 року № 521 (із змінами). Згідно з довідкою від 29.07.2025 № 10-41/4176-25, у зв`язку з відрядженням Голови Державного агентства лісових ресурсів України Смаля В.І., з 29 по 30 липня 2025 року, обов`язки Голови Держлісагентства виконує перший заступник Бучко В.А. З огляду на вимоги ч. 4 ст. 3, ч. 1 ст. 12 та ст. 26 ЗУ «Про звернення громадян» скарга від 26.07.2025 подана через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) реєстраційний номер ФИ-19094227 не відповідає законодавчо встановленому визначенню (поняттю) «скарга», містить ознаки наклепу, образи та дискредитації ОСОБА_3 , а отже не підлягає розгляду в порядку встановленому ЗУ «Про звернення громадян». Таким чином, обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, є недоведеними, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

За приписами пункту 1 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Відповідно до частини другої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, як визначено частиною другою статті 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 26.07.2025 через Урядовий контактний центр подав звернення, найменоване позивачем як скарга реєстраційний номер ФИ-19094227 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області наступного змісту:

"Керуючись ст. 40 Конституції України направляю Вам листа та повідомляю, що за інформацією ОСОБА_3 , займаючи посаду «Пожежника» Філії «Полтавське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - не відповідає займаній посаді, а займає її завдяки завуальованої Корупції за відкати та хабарі.

Так за інформацією, ОСОБА_3 не має належних знань, ряду нормативно-правових актів на відповідність посаді пожежника, не володіє необхідними навичками необхідні для гасіння лісових пожеж, а також має належної фізичної підготовки, витривалості та не вміє, належним чином користуватися спеціальним обладнанням, не має необхідної обізнаності з правилами пожежної безпеки в лісах та не вміє, ефективно не запобігати пожежам, адже влаштувався за ОСОБА_4 .

Так за інформацією, «Мазаний Пожежник» ОСОБА_3 не має відмінного стану здоров`я, високої витривалості та фізичної сили для виконання робіт, пов`язаних з гасінням пожеж, зокрема у важкодоступних місцях.

Так, «Мазаний Пожежник» ОСОБА_3 не володіє технікою гасіння лісових пожеж, не знає всіх правил пожежної безпеки в лісах, не вміє професійно користуватися рятувальним обладнанням, таким як пожежні машини, мотопомпи, лопати, сокири, ранцеві вогнегасники тощо, не має навичок роботи на висоті (при гасінні пожеж на деревах), не вміє належним чином надавати першу домедичну допомогу, не орієнтується в дотриманні правил техніки безпеки при роботі, так як не вивчив їх у повному обсязі, не маючи відповідальності, дисциплінованості, уважності, здатності працювати в команді, стресостійкісті, адже не проходив ряд тестів, комісійних співбесід, не здавав всю нормативно-правову базу, необхідну для професійного виконання, своїх обов`язків.

У зв`язку з викладеним, вимагаю провести детальну перевірку по вказаним фактам та додатково перевірити «Мазаного Пожежника» ОСОБА_3 на відповідність займаній посаді та на відповідність вищевказаним критеріям та вимогам «Домашнього Пожежника ОСОБА_3 », адже мова йде про професійність та належне виконання, своїх обов`язків від яких залежить життя та здоров`я Людей, екологічна безпека та збереження Лісів, різних видів тварин та рослин, занесених до Червоної книги України.

Наголошую, що мій Дід був лісником та сумлінно виконував свою роботу."

Листом №10-29/4175-25 від 29.07.2025 відповідачем повідомлено, що відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» та оскільки питання, порушені у зверненнях, не входять до повноважень Держлісагентства, направляються за належністю листи гр. ОСОБА_1 від 26.07.2025, надіслані на веб-сайт Урядового контактного центру (додаються), про невідповідність, на його думку, займаній посаді працівника філії «Полтавське лісове господарство» ОСОБА_3 , для розгляду в межах компетенції та надання відповіді автору звернень в установленому законодавством порядку.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону № 393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно із положеннями частин 1, 6, 7 статті 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Статтею 7 Закону № 393/96-ВР установлена заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення. Так, відповідно до частин першої - третьої цієї норми звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними (частина друга статті 8 Закону № 393/96-ВР).

Статтею 15 Закону № 393/96 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до статті 16 Закону № 393/96, скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу (стаття 17 Закону № 393/96).

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень (стаття 18 Закону № 393/96).

Відповідно до статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З аналізу положень Закону №393/96 випливає, що в разі надходження до органу звернення такий орган повинен об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в ньому обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №815/1178/17, від 30 листопада 2020 року у справі№280/4698/19.

Суд, здійснивши системний аналіз наведених норм, виснував, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які водночас зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати такі звернення, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Проте якщо питання, порушені в одержаному зверненні, не входять до повноважень відповідного органу, воно в термін не більше п`яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянина, який подав звернення.

Як встановлено судом, у зверненні у формі скарги, адресованій Керівнику Державного агентства лісових ресурсів України Смаль В.І. порушив питання проведення детальної перевірки по вказаним фактам стосовно ОСОБА_3 на відповідність займаній посаді та на відповідність вищевказаним критеріям та вимогам ОСОБА_3 .

Листом №10-29/4175-25 від 29.07.2025 відповідачем повідомлено, що відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» та оскільки питання, порушені у зверненнях, не входять до повноважень Держлісагентства, направляються за належністю листи гр. ОСОБА_1 від 26.07.2025, надіслані на веб-сайт Урядового контактного центру (додаються), про невідповідність, на його думку, займаній посаді працівника філії «Полтавське лісове господарство» ОСОБА_3 , для розгляду в межах компетенції та надання відповіді автору звернень в установленому законодавством порядку.

Лист Державного агентства лісових ресурсів України №10-29/4175-25 від 29.07.2025 про пересилання скарг ДП «Ліси України» підписаний першим заступником голови.

Останнє пояснено представником відповідача тим, що у зв`язку з відрядженням Голови Державного агентства лісових ресурсів України Смаля В.І., з 29 по 30 липня 2025 року, обов`язки Голови Держлісагентства виконує перший заступник Бучко В.А., на підтвердження чого до відзиву на позовну заяву долучена довідка від 29.07.2025 № 10-41/4176-25.

Так відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 521 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Пунктом 12 вказаного Положення передбачено, що голова Держлісагентства має заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.

Згідно частини шостої статті 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" заступники керівника центрального органу виконавчої влади здійснюють повноваження відповідно до затвердженого керівником центрального органу виконавчої влади розподілу обов`язків, якщо інше не передбачено законом.

У разі відсутності керівника центрального органу виконавчої влади чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин його обов`язки виконує один із заступників відповідно до встановленого керівником центрального органу виконавчої влади розподілу обов`язків.

Отже викладені фактичні обставини цієї справи та наведене правове регулювання правового статусу заступників керівника відповідача та, зокрема, законодавчо передбачена можливість виконання ними функцій керівника центрального органу виконавчої влади спростовує твердження позивача про протиправну бездіяльність Державного Агентства лісових ресурсів України, щодо не надання відповіді безпосередньо головою Державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_2 з урахуванням, вимог ст. 14 Закону України «Про звернення громадян».

Суд звертає увагу, що згідно з Указом Президента України "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування" від 07.02.2008 № 109/2008, керуючись частиною другою статті 102 Конституції України та статтею 28 Закону України "Про звернення громадян", постановлено: Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов`язкове одержання обґрунтованої відповіді, неухильного виконання норм Закону України "Про звернення громадян", упорядкування роботи зі зверненнями громадян, зокрема, щодо: недопущення надання неоднозначних, необґрунтованих або неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням строків, установлених законодавством, безпідставної передачі розгляду звернень іншим органам; викоренення практики визнання заяв чи скарг необґрунтованими без роз`яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними рішень; створення умов для участі заявників у перевірці поданих ними заяв чи скарг, надання можливості знайомитися з матеріалами перевірок відповідних звернень; узяття під особистий контроль керівниками відповідних органів розгляду звернень; запровадження постійного контролю за організацією роботи посадових та службових осіб зі зверненнями громадян; з`ясування причин, що породжують повторні звернення громадян, систематичного аналізу випадків безпідставної відмови в задоволенні законних вимог заявників, проявів упередженості, халатності та формалізму при розгляді звернень; вжиття заходів для поновлення прав і свобод громадян, порушених унаслідок недодержання вимог законодавства про звернення громадян, притягнення винних осіб у встановленому порядку до відповідальності, в тому числі до дисциплінарної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків щодо розгляду звернень громадян.

Суд зазначає, що Верховний Суд у своїй постанові від 17.04.2019 №342/158/17 дійшов висновку, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій.

Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд зауважує, що відповідачем з дотримання вимог статті 7 Закону № 393/96 у термін не більше п`яти днів здійснено пересилання звернення позивача за належністю відповідному органу.

Виходячи з викладеного, судом не встановлено протиправну бездіяльність Державного Агентства лісових ресурсів України щодо не належного розгляду Скарги ОСОБА_1 , а саме як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 26.07.2025, поданої через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) реєстраційний номер ФИ-19094227 з урахуванням, вимог Закону України «Про звернення громадян», а також щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним в Скаргі ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 26.07.2025, поданої через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) реєстраційний номер ФИ-19094227 з урахуванням ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а відтак і для задоволення відповідних позовних вимог.

З огляду на викладене, не підлягають задоволенню і похідні вимоги про зобов`язання Державного Агентства лісових ресурсів України, повторно розглянути, Скаргу ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 26.07.2025р., поданої через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) реєстраційний номер ФИ-19094227, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом.

Окремо, суд наголошує на безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності Державного Агентства лісових ресурсів України щодо не роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення, викладеного у відповіді від 29.07.2025 № 10-29/4175-25 з урахуванням, вимог ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», оскільки відповідно до положень вказаної норми роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення відповідач зобов`язаний виключно у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою.

Натомість в межах справи, що розглядається відповідачем не визнавалась скарга позивача необґрунтованою.

Вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась із позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, та наявність повноважень та правомірності дії відповідача в межах, визначених частиною 2 статті 2 КАС України.

Встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом до суду, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання вказаного права (інтересу) і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Зміст суб`єктивного матеріального права, або охоронюваного законом інтересу визначається не предметом позову, а його підставою.

Під підставою позову, слід розуміти фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога (вимоги) позивача. Зокрема, йдеться про юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, та які зумовлюють виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, а також інші доказові факти, на підставі яких можна зробити висновок про наявність або відсутність зазначених юридичних фактів.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури. Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що відповідачем дотримано основних вимог Закону України «Про звернення громадян», надано у встановлений законом строк відповідь стосовно надсилання такого звернення за належністю. Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено права позивача на звернення до органу державної влади.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державного агентства лісових ресурсів України (вул. Шота Руставелі, буд.9-а, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37507901) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький