Ухвала суду № 140196631, 29.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

29 вересня 2026 року справа № 320/22191/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Регіональної філії міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національне антикорупційне бюро України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» (далі - позивач) із позовом до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Регіональної філії міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи», в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність органів Міністерства юстиції України щодо не зняття публічного обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, щодо об`єкта обтяження: 49,83% кожної одиниці рухомого майна ТОВ «Зірка Буковелю» та не зняття обтяження (арешт нерухомого майна) №51649863 від 07.09.2023 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стосовно обтяження майна/прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» та не зняття заборони вчинення реєстраційних дій від 07.09.2023, 1001229960033000589 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262);

- зобов`язати:

- Регіональну філію міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» внести зміни в державний реєстр обтяжень рухомого майна та зняти публічне обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, щодо об`єкта обтяження: 49,83% кожної одиниці рухомого майна ТОВ «Зірка Буковелю»;

- Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України внести зміни в державний реєстр прав власності нерухомого майна зняти обтяження (арешт нерухомого майна) №51649863 від 07.09.2023 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стосовно обтяження майна/прав ТОВ «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262);

- Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України внести зміни в державний реєстр прав власності нерухомого майна зняти заборони вчинення реєстраційних дій від 07.09.2023, 1001229960033000589 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати докази сплати судового збору у розмірі 12112,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу); надати уточнену позовну заяву (у кількості учасників справи та для суду) із зазначенням в якості відповідачів конкретних органів Міністерства юстиції України, протиправна бездіяльність яких оскаржується, а також уточнити пункт 1 прохальної частини позову, вказавши протиправна бездіяльність яких саме органів Міністерства юстиції України оскаржується; вказати в уточненому позові як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Національне антикорупційне бюро України; зазначити всі відомості про відповідачів 1, 2 (Міністерство юстиції України та Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України), зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, РНОКПП представника позивача - адвоката Овсяннікова С.В.

04.07.2024 на адресу суду від представника позивача надійшли докази усунення недоліків позову, зокрема докази сплати судового збору у розмірі 12112,00 грн. та уточнена позовна заява від 04.07.2024, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 24.06.2024 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Так, в уточненій позовній заяві від 04.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» звертається до суду із позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), Регіональної філії міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - відповідач-2) та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Регіональної філії міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» щодо не внесення в державний реєстр обтяжень рухомого майна запису про зняття публічного обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, щодо об`єкта обтяження: 49,83% кожної одиниці рухомого майна ТОВ «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262) та зобов`язати Регіональну філію міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» внести зміни в державний реєстр обтяжень рухомого майна та зняти публічне обтяження, що зареєстроване за №30810732 від 08.09.2023 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, щодо об`єкта обтяження: 49,83% кожної одиниці рухомого майна ТОВ «Зірка Буковелю»;

- визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невнесення змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо запису про обтяження №51649863 від 07.09.2023 про скасування попереднього арешту нерухомого майна ТОВ «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262) та невнесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо скасування заборони вчинення реєстраційних дій від 07.09.2023, 1001229960033000589 щодо ТОВ «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262);

зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України:

- внести зміни в Державний реєстр обтяжень рухомого майна та зняти обтяження (арешт нерухомого майна) №51649863 від 07.09.2023 стосовно майна ТОВ «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262);

- внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зняти заборону вчинення реєстраційних дій від 07.09.2023, 1001229960033000589 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262).

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Котляровим О.М. було внесено запис про арешт нерухомого майна ТОВ «Зірка Буковелю» (все нерухоме майно, 49,83% кожної одиниці нерухомого майна), підстава - Постанова Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) від 07.09.2023.

Також, державний реєстратор Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Кондратюк Наталія Сергіївна внесла запис до державного реєстру обтяжень рухомого майна - 49,83 % кожної рухомої одиниці рухомого майна ТОВ «Зірка Буковелю», підстава - Постанова НАБУ від 07.09.2023 №02-201/27552. У подальшому, 14.09.2023 державним реєстратором Леоновою Оленою Дмитрівною внесено зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі постанови НАБУ від 13.09.2023 №01-201/28263.

Позивач зазначає, що постанови НАБУ від 07.09.2023 №02-201/27552 та від 13.09.2023 №02-201/28263 містили вказівку, що даний арешт діє лише 48 годин, що відповідає нормам статті 170 Кримінально-процесуального Кодексу України (далі - КПК України).

Однак, державні реєстратори Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не взяли зазначену норму до уваги та не внесли зміни про скасування арешту, який діяв 48 годин.

Отже, позивач вказує, що виникла ситуація, за якої хоча накладений за рішеннями директора НАБУ попередній арешт є тимчасовим та в силу положень частини дев?ятої статті 170 КПК України вважається скасованим, однак державні реєстратори не вносять відповідний запис до реєстрів. За таких обставин, фактично, арешт на майно ТОВ «Зірка Буковелю» не можна вважати скасованим, оскільки Товариство продовжує зазнавати обмежень у своїх правах, як власник майна, з огляду на наявні записи обтяження у Реєстрі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 відкрито провадження у справі, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про здійснення розгляду справи за участю представника товариства та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національне антикорупційне бюро України (ідентифікаційний код 39751280; місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, буд. 3).Зобов`язано позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направити третій особі копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи по суті.

02.09.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача-1 (Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України) надійшов відзив на позовну заяву. У наданому до суду відзиві відповідач-1 зазначає, що позивач звернувся до суду із даним позовом задля визнання протиправною бездіяльності Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зняття обтяження №51649863 від 07.09.2023 року стосовно майна ТОВ «Зірка Буковелю», а також внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зняти заборону вчинення реєстраційних дій від 07.09.2023 щодо ТОВ «Зірка Буковелю». Шляхом аналізу відомостей, які містяться в ЄДР щодо позивача, підставою для проведення оскаржуваних реєстраційних дій слугувало досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017. Відповідач-1 вказує на відповідність внесених в ЄДР обтяжень та відомостей, які містяться в рішенні про арешт майна позивача.

03.10.2024 канцелярією суду зареєстровано пояснення третьої особи (Національне антикорупційне бюро України) щодо позову ТОВ «Зірка Бюковелю», подані через підсистему «Електронний Суд» 05.08.2024. Третя особа у зазначених поясненнях повідомила, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 03.06.2017, у якому, зокрема, повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною п`ятою статті 191; частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 209; частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 28 частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України.

У межах цього кримінального провадження постановою Директора Національно антикорупційного бюро України від 07.09.2023 накладено попередній арешт строком на 48 годин на майно підозрюваного ОСОБА_1 , що належить йому опосередковано зокрема, на 49,83 % частки у статутному капіталі ТОВ «Зірка Буковелю» (код ЄРДПОУ 33719262), а також 49,83 % кожної одиниці рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, грошових коштів, об`єктів права інтелектуальної власності вказаного суб`єкта господарської діяльності.

08.09.2023 о 16:53:28 державним реєстратором Регіональної філії м. Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» Кондратюк Н.С. внесено до державного реєстру обтяжень рухомого майна запис №30810732 щодо публічного обтяження майна, зокрема: 49,83 % кожної одиниці рухомого майна ТОВ «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262); документ-підстава: постанова Національної антикорупційного бюро України від 07.09.2023 №02-201/27552, термін дії обтяження до 08.09.2028; 14.09.2023 внесено зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі постанови Національного антикорупційного бюро України від 13.09.2023 №01-201/28263.

Клопотання про арешт майна ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12017040000000531 подане до слідчого судді протягом 24 годин після прийняття рішення про попередній арешт.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2023 у справі №991/7961/23, яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023, закрито провадження за клопотанням детектива про арешт зазначеного майна.

Тобто, арешт майна, на забезпечення якого рішеннями Директора Національного антикорупційного бюро України накладено попередній арешт на таке майно, застосовано не було.

За таких обставин нерозгляд судом клопотання детектива Національного бюро про арешт майна по суті свідчить, що після постановлення ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 попередній тимчасовий арешт на майно ОСОБА_1 , накладений постановою Директора Національного антикорупційного бюро України від 07.09.2023, вже не діє.

При цьому, третя особа наголошує, що КПК України не покладає на особу, якою винесено рішення про попередній арешт майна в порядку частини дев`ятої статті 170 КПК України, обов`язку вчинити дії, спрямовані на реєстрацію відомостей про припинення обтяження, оскільки таке процесуальне рішення має чіткий, законодавчо визначений строк дії. У зв?язку з чим у третьої особи були відсутні підстави для скасування арешту, якого не існує та вчинення інших дій, які не передбачені кримінальним процесуальним законодавством.

06.04.2026 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача-2 (Регіональна філія міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи») надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідач-2 зазначає, що на підставі заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна від 08.09.2023 №0421-022/27688, поданої Національним антикорупційним бюро України, Філією було зареєстровано обтяження 30810732 в Державному реєстрі. На підставі заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна від 14.09.2024 №0421-022/28314, поданої Національним антикорупційним бюро України, до запису 30810732, було внесено зміни в частині відомостей про документ-підставу обтяження. При цьому, правові підстави для відмови у прийнятті вказаної заяви та реєстрації на її підставі обтяження рухомого майна у Філії не було.

Відповідач-2 звертає увагу, що відповідно до пункту 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830, відомості про припинення обтяження реєструються на підставі судового рішення або заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. У разі проведення державної реєстрації публічного обтяження, строк дії якого обмежено законом, та внесення до Реєстру інформації про відповідний строк відомості про припинення обтяження реєструються програмними засобами Реєстру після закінчення такого строку, який обраховується з дати державної реєстрації публічного обтяження. При цьому, зміни до пункту 24 Порядку щодо автоматичного припинення обтяження програмними засобами Реєстру після закінчення такого строку були внесені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №812, яка набрала чинності 20.07.2024, тобто після реєстрації обтяження 30810732.

В свою чергу, обтяження 30810732.було внесено до Державного реєстру строком на п?ять років, як це передбачено статтею 44 Закону №1255-IV, а саме - записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п?яти років з моменту їх внесення.

Відповідач-2 зазначає, що станом на дату реєстрації обтяження 30810732 не було ні правових підстав ні технічної можливості зареєструвати обтяження рухомого майна строком менше ніж п?ять років, оскільки програмне забезпечення Реєстру розроблене у повній відповідності до вимог законодавства, у тому числі вимог статті 44 Закону №1255-IV.

Відповідач-2 наголошує, що суб?єктом звернення з заявою про припинення обтяження і виключення запису з ДРОРМ є обтяжувач, який зобов?язаний звернутись до реєстратора Державного реєстру у разі припинення або зміни такого обтяження добровільно або на виконання рішення суду.

При здійсненні державної реєстрації обтяжень рухомого майна реєстратор Державного реєстру виконує суто механічну функцію по внесенню/виключенню до/з Державного реєстру відомостей про обтяження майна на підставах, передбачених чинним законодавством України. При цьому, реєстратор не уповноважений на прийняття владних управлінських рішень щодо накладення чи припинення обтяжень та на здійснення правової оцінки відомостей, що містяться у заявах.

Окрім того, відповідач-2 зазначає, що регіональні філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» створені без надання їм статусу юридичної особи і діють на підставі Положення про філію, затвердженого Державним підприємством «Національні інформаційні системи».

Державне підприємство «Національні інформаційні системи», згідно власного Статуту є державним комерційним підприємством, що засноване Міністерством юстиції України на підставі наказу від 07.05.2015 №657/5 «Про створення державного підприємства «Національні інформаційні системи» та діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.1999 №1272 (у редакції від 15.06.2015). Згідно діючих положень Статуту Підприємства, предметом діяльності ДП «НАІС» є технічне та технологічне створення, запровадження, експлуатація програмно-експлуатаційних комплексів Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України. При цьому, підприємство діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності і функціонує як самостійний суб?єкт господарювання. Зі змісту Статуту вбачається, що на відповідача-2 як регіональну філію ДП «НАІС» не покладено обов?язки виконання функцій та повноважень, що можуть бути віднесені до владних управлінських у розумінні статті 4 КАС України. Таким чином, ДП «НАІС» та його регіональні філії не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та законодавчо не уповноважений владно керувати поведінкою, в тому числі, позивача. З огляду на вищевикладене, відповідачем у адміністративній справі за позовом може бути лише суб?єкт владних повноважень.

На підтвердження зазначеного відповідач-2 посилається на правову позицію, висловлену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №826/3269/18.

Вирішуючи питання відповідності позовних вимог, заявлених позивачем, до предметної юрисдикції адміністративного суду, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.

За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У рішенні від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви №29458/04 та №29465/04, пункт 24) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) закріпив поняття суд, встановлений законом, яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.

Фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення складу учасників справи.

Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити з прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.

Так, у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Регіональної філії міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи», у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Регіональної філії міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» щодо не внесення в державний реєстр обтяжень рухомого майна запису про зняття публічного обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, щодо об`єкта обтяження: 49,83% кожної одиниці рухомого майна ТОВ «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262) та зобов`язати Регіональну філію міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» внести зміни в державний реєстр обтяжень рухомого майна та зняти публічне обтяження, що зареєстроване за №30810732 від 08.09.2023 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, щодо об`єкта обтяження: 49,83% кожної одиниці рухомого майна ТОВ «Зірка Буковелю»;

- визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невнесення змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо запису про обтяження №51649863 від 07.09.2023 про скасування попереднього арешту нерухомого майна ТОВ «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262) та невнесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо скасування заборони вчинення реєстраційних дій від 07.09.2023, 1001229960033000589 щодо ТОВ «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262);

зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України:

- внести зміни в Державний реєстр обтяжень рухомого майна та зняти обтяження (арешт нерухомого майна) №51649863 від 07.09.2023 стосовно майна ТОВ «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262);

- внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зняти заборону вчинення реєстраційних дій від 07.09.2023, 1001229960033000589 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262).

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до пунктів 1 та 9 частини першої статті 2 цього Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав. Реєстраційною дією є державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з нього.

Реєстраційною дією є державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з нього.

Загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав та її публічність; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (частина перша статті 3 цього Закону №1952-IV).

Державна реєстрація обтяжень рухомого майна проводиться з метою забезпечення виконання зобов`язань і захисту прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна та надання в інтересах цих осіб інформації про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна (пункт 1 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830 (далі - Порядок №830)).

Відповідно до пункту 2 Порядку №830 Державний реєстр обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) - єдина комп`ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження;

Державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису (пункт 4 Порядку №830).

У постанові від 17.10.2018 у справі №461/233/17-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила: «За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку, якщо такий спір є спором цивільним.

У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України».

Як встановлено судом із матеріалів справи, детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 03.06.2017, у якому, зокрема, повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною п`ятою статті 191; частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 209; частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 28 частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України.

У межах цього кримінального провадження постановою Директора Національно антикорупційного бюро України від 07.09.2023 накладено попередній арешт строком на 48 годин на майно підозрюваного ОСОБА_1 , що належить йому опосередковано зокрема, на 49,83 % частки у статутному капіталі ТОВ «Зірка Буковелю» (код ЄРДПОУ 33719262), а також 49,83 % кожної одиниці рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, грошових коштів, об`єктів права інтелектуальної власності вказаного суб`єкта господарської діяльності.

У зв`язку із вищевикладеним, 07.09.2023 о 19:34:43 державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павелко Н.О. внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань заборону вчинення реєстраційних дій від 07.09.2023, 1001229960033000589.

07.09.2023 о 17:14:17 державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Котляровим О.М. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №51649863 від 07.09.2023 щодо публічного обтяження майна, зокрема: 49,83 % кожної одиниці нерухомого майна у юридичній особі, яка опосередковано належить ОСОБА_1 ; документ-підстава: постанова Національної антикорупційного бюро України від 07.09.2023; зміст, характеристика обтяження: згідно з частиною дев`ятою статті 170 КПК України. Накладення попереднього арешту строком на 48 годин на майно.

08.09.2023 о 16:53:28 державним реєстратором Регіональної філії м. Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» Кондратюк Н.С. внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис №30810732 щодо публічного обтяження майна, зокрема: 49,83% кожної одиниці рухомого майна ТОВ «Зірка Буковелю» (ідентифікаційний код 33719262); документ-підстава: постанова Національної антикорупційного бюро України від 07.09.2023 №02-201/27552, термін дії обтяження до 08.09.2028; 14.09.2023 внесено зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі постанови Національного антикорупційного бюро України від 13.09.2023 №01-201/28263.

Клопотання про арешт майна ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12017040000000531 подане до слідчого судді протягом 24 годин після прийняття рішення про попередній арешт.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2023 у справі №991/7961/23, яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023, закрито провадження за клопотанням детектива про арешт зазначеного майна.

За змістом абзацу 1 частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною першою статті 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

За змістом пунктом 9 частини першої статті 9 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (пункт 7 частини другої статті 131 КПК).

Відповідно до частини дев`ятої статті 170 КПК України у невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), директора Бюро економічної безпеки України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна. Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац другий частини першої статті 174 КПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 27 Закону №1952-IV державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили, у тому числі постанови господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання боржника банкрутом - щодо припинення всіх обтяжень прав на майно боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні).

Наведена норма свідчить про те, що законодавець прямо виокремлює обтяження, накладені в межах кримінального провадження, як такі, що мають спеціальний правовий режим та не підпадають під загальний порядок їх припинення, встановлений для інших видів обтяжень.

Отже, всі питання щодо арешту майна, накладеного як засіб забезпечення кримінального провадження (накладення, зміна, скасування), є кримінально-процесуальними правовідносинами й повинні вирішуватися судом, що розглядає кримінальну справу.

Відповідно до вимог КПК слідчий суддя має повноваження на скасування арешту майна, в тому числі заборони вчинення реєстраційних дій, яка є по суті складовою арешту майна.

Таким чином, враховуючи те, що спірні реєстраційні дії є складовою арешту майна, накладеного в порядку статті 170 КПК України, скасування таких заборон та обтяжень може бути здійснено за результатами прийняття слідчим суддею відповідної ухвали за правилами КПК України.

З огляду на зазначене вище, суд вказує, що всі питання щодо арешту майна, накладеного як засіб забезпечення кримінального провадження (накладення, зміна, скасування) та усі дії, похідні від нього, відносяться до кримінально-процесуальних правовідносин і повинні вирішуватися судом, що розглядає кримінальну справу.

Відтак, адміністративний суд не має повноважень щодо втручання у кримінально-процесуальні дії, які здійснюються з метою забезпечення розслідування кримінального правопорушення, у тому числі щодо арешту майна та заборони вчинення реєстраційних дій.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі №260/8344/24.

Згідно частиною п`ятою статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статтею 6 КАС України, суд на підставі статті17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З системного аналізу викладених вище норм, враховуючи предмет та підстави позову, суд констатує, що спірні правовідносини виникли за результатами арешту майна, який є інститутом кримінально-процесуального права та має спеціальну мету - забезпечення кримінального провадження, отже повинен вирішуватися компетентним судом в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, у відповідності до приписів пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України та роз`яснити позивачу, що дана справа віднесена до виключної підсудності Вищого антикорупційного суду в порядку кримінального судочинства.

Оскільки досудове розслідування здійснювало НАБУ під процесуальним керівництвом САП, справа за законом належить до виключної підсудності

Враховуючи наведене, керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Провадження у справі №320/22191/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Регіональної філії міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національне антикорупційне бюро України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

2. Роз`яснити позивачу, що даний спір віднесений до виключної підсудності Вищого антикорупційного суду в порядку кримінального судочинства.

3. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.

4. Копію даної ухвали видати (надіслати) всім учасникам справи, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Кушнова А.О.