Рішення № 140196313, 30.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Справа № 280/7853/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до 16 Регіональної військово-лікарської комісії (вул. Стрийська, буд. 73а, м. Львів, Львівський район, Львівська область,79045; код ЄДРПОУ 08380628)

Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання протиправними дій та постанови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до 16 Регіональної військово-лікарської комісії (далі відповідач - 1), Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач - 2), в якому позивач просить суд:

- визнати дії (бездіяльність) відповідача-2, що виразились у недотриманні вимог пункту 8.1 розділу ІІ, вимог Додатку 3 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 під час медичного огляду позивача, протиправними;

- скасувати постанову відповідача-2 оформлену довідкою ВЛК від 22.06.2026 2026-0622-0837-2890-7 про визнання позивача придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення;

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо неналежного розгляду скарги адвоката Піскарьова Артема Олександровича в інтересах позивача від 26.06.2026 на постанову Військово-лікарської комісії ВЛК «Військової частини НОМЕР_2 », оформленою довідкою ВЛК від 22.06.2026 2026-0622-0837-2890-7;

- зобов`язати відповідача-1 повторно розглянути скаргу адвоката Піскарьова Артема Олександровича в інтересах позивача від 26.06.2026 на постанову Військово- лікарської комісії ВЛК «Військової частини НОМЕР_2 », оформленого довідкою ВЛК від 22.06.2026 2026-0622-0837-2890-7;

- стягнути з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати, понесені у справі, які складаються з витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 31.07.2026 відкрито провадження у справі №280/7853/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№43002 від 29.07.2026), відповіді на відзив (вх.№45732 від 11.08.2026) та письмових запереченнях (вх.№47471 від 19.08.2026). Зокрема зазначено, що позивач з 04.11.2025 проходить військову службу за призовом осіб під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_4 на посаді снайпера (2 категорії) 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 десантно-штурмового батальйону Військової частини НОМЕР_4 . За короткий період проходження військової служби стан здоров`я позивача став погіршуватися, у зв`язку із чим позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні. З огляду на неможливість належно виконувати обов`язки військової служби, позивач звернувся з рапортом до командира Військовій частині НОМЕР_4 в якому просив направити його на обстеження та лікування. 02.05.2026 військово-лікарською комісією Гарнізонної ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 » було проведено медичний огляд позивача, яким на підставі статей 58а, 45б, 23в, 64в та графи ІІ Розкладу хвороб графи 3 ТДВ, його визнано придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення. Не погодившись із таким висновком ВЛК позивач оскаржив його до відповідача-1 за результатами чого рішенням 16 Регіональної ВЛК (м. Львів) №1190/6724 від 27.05.2026, зобов`язано командира Військової частини НОМЕР_4 направити позивача у госпітальну військово лікарську комісію за територіальним принципом із усіма наявними медичними документами на повторний медичний огляд ВЛК для визначення придатності до військової служби. 22.06.2026 лікарями тієї ж самої ВЛК, дії якої і оскаржувались, постановою ВЛК оформленою довідкою №2026-0622-0837-2890-7 від 22.06.2026 позивача на підставі статті 58а, 45б, 23в, 64в графи ІІ Розділу хвороб визнано придатним до військової служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення. Відтак, позивача було оглянуто лікарями ВЛК, дії яких оскаржуються та були визнанні рішенням 16 Регіональної ВЛК (м. Львів) від 27.05.2026 №1190/6724 недійсними та такими, що суперечать вимогам Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402), у зв`язку із чим представник позивача звернувся до відповідача-1 із скаргою на постанову ВЛК оформлену довідкою №2026-0622-0837-2890-7 від 22.06.2026. Однак, незважаючи на порушення вимог абзацу 4 пункту 3.4 глави 3 розділу I Положення 402, в частині проведення повторного медичного огляду військово-лікарською комісією, постанова якої вже була оскаржена, відповідачем-1 у задоволенні скарги було відмовлено. На думку позивача, відмова у задоволенні скарги має формальний характер, не містить належного мотивування та фактично зводиться до підтвердження висновку військово-лікарської комісії нижчої ланки без перевірки доводів скарги та медичних доказів. Крім того зміст висновку ВЛК, що є предметом оскарження, повністю відповідає змісту висновку ВЛК, який рішенням Регіональної ВЛК вже був визнаний необґрунтованим та скасований, що свідчить про повторне прийняття аналогічного за змістом рішення без усунення встановлених недоліків, що підтверджує необґрунтованість відмови у задоволенні скарги. Зауважено, що після скасування постанови гарнізонної ВЛК позивач мав бути направлений для повторного медичного огляду до штатної ВЛК регіону, яка відповідно до Положення № 402 наділена повноваженнями щодо розгляду, перегляду та контролю постанов ВЛК. На підставі вищенаведеного представник позивача просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача-1 щодо заявлених позовних вимог наведена у відзиві на позовну заяву (вх.№46559 від 14.08.2026) та запереченнях на відповідь на відзив (вх.№47950 від 21.08.2026). Зокрема зазначено, що у зв`язку з незгодою з постановою Гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 , оформленою Довідкою ВЛК від 02.05.2026 №2026-0502-1240-1698-7 позивач через свого представника звернувся зі скаргою від 04.05.2026 року до відповідача-1 для оскарження зазначеної постанови та проведення військово-лікарської експертизи. Після ретельного вивчення скарги та наданих документів експертами відповідача-1 було прийнято рішення щодо направлення військовослужбовця ОСОБА_1 у госпітальну військово-лікарську комісію за територіальним принципом із усіма наявними медичними документами на повторний медичний огляд ВЛК для визначення придатності до військової служби. Згодом у зв`язку із зверненням 04.06.2026 представника позивача із скаргою щодо повторного направлення ОСОБА_1 на медичний огляд ВЛК у зв`язку з порушенням, на думку позивача, порядку проведення медичного огляду відповідачем-1 було скеровано лист №1190/7912 від 22.06.2026 до командира Військової частини НОМЕР_4 та командира Військової частини НОМЕР_2 з повідомленням представника позивача про направлення солдата ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 із усіма наявними медичними документами на повторний медичний огляд ВЛК для визначення придатності до військової служби. Командира військової частини НОМЕР_2 зобов`язано госпіталізувати в профільне відділення та організувати проведення медичного огляду ВЛК солдата ОСОБА_1 з метою визначення придатності до військової служби. Однак, 26.06.2026 представник позивача у зв`язку з незгодою з Постановою Госпітальної ВЛК Військової частини НОМЕР_2 , яка оформлена Довідкою ВЛК від 22.06.2026 № 2026-0622-0837-2890-7 втретє звернувся зі скаргою за результатами розгляду якої представнику позивача за листом №1190/8792 від 13.07.2026 повідомлено про відсутність підстав зміни ступеня придатності до військової служби, згідно наданих медичних документів на момент проходження медичного огляду ОСОБА_1 та рекомендовано у разі погіршення стану здоров`я звертатись встановленим порядком до командування військової частини, де він проходить військову службу, з метою направлення на обстеження та лікування, а у разі необхідності на медичний огляд до закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України за територіальним принципом. Зауважено, що усі скарги позивача були розглянуті у порядку та строки визначені чинним законодавством про результати чого представника позивача було повідомлено та надано офіційні відповіді у формі листів, що свідчить про відсутність противоправних дій з боку відповідача-1. Додатково відзначено, що 16 Регіональна військово-лікарська комісія, як ВЛК регіону є окремою медичною установою в системі Міністерства оборони України, наділеною певним спектром прав і повноважень, визначених Положенням №402. Відповідно до пункту 3.4 глави 3 розділу І Положення №402 у разі визнання штатною заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК. Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття. Отже, зазначена норма не встановлює імперативного обов`язку штатній ВЛК регіону у кожному випадку самостійно проводити повторний медичний огляд та не надає особі чи її представнику права визначати конкретну ВЛК або конкретних лікарів, які повинні здійснювати такий медичний огляд. При цьому законодавець прямо передбачив можливість прийняття рішення штатною ВЛК на підставі медичного огляду, проведеного позаштатною ВЛК, а тому саме по собі непроведення повторного медичного огляду безпосередньо лікарями відповідача-1 не може свідчити про протиправну бездіяльність останньої. Крім того, вказано, що Госпітальні та гарнізонні військово-лікарські комісії є окремими видами військово-лікарських комісій, діяльність яких, здійснюється в межах визначених Положенням №402 повноважень, а тому позивач хибно ототожнює госпітальну та гарнізонну військово- лікарські комісії. З огляду на вищевказане представник відповідач-1 просить суд відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заперечення відподвідача-2 проти позову викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№45133 від 07.08.2026) та додаткових поясненнях (вх.№48549 від 25.08.2026). Окрім іншого вказано, що представник позивача в позовній заяві наголошує на тому, що не оскаржує діагноз встановлений позивачу, а оскаржує саму процедуру прийняття рішення та те, що медичний огляд позивача вдруге проводився тією ж самою військово-лікарською комісією. Натомість такі твердження представника позивача не відповідають дійсності, оскільки наказом командира Військової частини НОМЕР_2 № 325 від 25.12.2025 організована діяльність двох військово-лікарських комісій: госпітальної та гарнізонної, які мають різний склад голів, членів та секретарів, мають окремі Положення про військово лікарську комісію та функціональні обов`язки. Вперше позивач проходив медичний огляд амбулаторно в гарнізонній ВЛК за результатами якого було прийнято рішення про ступінь придатності до військової служби позивача та оформлена довідка ВЛК від 02.05.2026 № 2026-0502-1240-1698-7. Після чого позивач не погодився з рішенням ВЛК та оскаржив його до відповідача-1 у зв`язку із чим було проведено повторний медичний огляд позивача в стаціонарі госпітальною ВЛК, яка винесла постанову оформленою довідкою ВЛК від 22.06.2026 № 2026-0622-0837-2890-7. Зауважено, що вища за рівнем штатна НОМЕР_5 Регіональна ВЛК підтвердила, що на момент медичного огляду позивача, за встановленим діагнозом постанову ВЛК при в/ч НОМЕР_2 про ступінь придатності до військової служби прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення № 402, а підстав для зміни ступеня придатності до військової служби немає. Разом із тим зазначено, що медичний огляд позивача проводився у відповідності до глави 6 Положення № 402, а не глави 8, як стверджує позивач. Таблиця додаткових вимог до стану здоров`я (додаток 3 Положення № 402) графа 3 передбачає огляд військовослужбовців Десантно-штурмових військах, а таблиця додаткових вимог до стану здоров`я (додаток 3 Положення № 402) графа 11 передбачає огляд військовослужбовців, які призначаються на посади та несуть службу у спеціальних спорудах. В довідці ВЛК від 22.06.2026 № 2026-0622-0837-2890-7 зазначена саме Таблиця додаткових вимог графа 3. Додатково відзначено, що суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії. Враховуючи, що процедура медичного огляду позивача з метою визначення ступеня придатності до проходження військової служби в Десантно-штурмових військах Збройних Сил України проведена у відповідності до Положення № 402 та без порушень, представник відповідача-2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Військовій частини НОМЕР_4 , що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_4 №623/72807 від 20.11.2025 (а.с.14 т.1).

Згідно з Довідкою військово-лікарської комісії №2026-0502-1240-1698-7 від 02.05.2026 військово-лікарською комісією Гарнізонної ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 » 02.05.2026 було проведено медичний огляд позивача, яким на підставі статей 58а, 45б, 23в, 64в та графи ІІ Розкладу хвороб графи 3 ТДВ, його визнано придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення (а.с.12 т.1).

04.05.2026 представник позивача звернувся до відповідача-1 із скаргою на рішення дії (бездіяльність) військово-лікарської комісії Гарнізонної ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 » при визнанні ОСОБА_1 придатним до військової служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення, у якій просив:

- визнати дії (бездіяльність) військово-лікарської комісії Гарнізонної ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 », що виразились у неналежному медичному огляді ОСОБА_1 протиправними;

- скасувати рішення військово-лікарської комісії Гарнізонної ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 », оформлене довідкою ВЛК №2026-0502-1240-1698-7 від 02.05.2026 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення;

- провести ОСОБА_1 повторну військово-лікарську комісію;

- розглянути питання про непридатність ОСОБА_1 до військової служби у зв`язку з наявними захворюваннями та незадовільним станом здоров`я, що перешкоджає йому виконувати обов`язки військової служби в ЗСУ під час дії особливого періоду військової служби (а.с.160-165 т.1).

Рішенням 16 Регіональної ВЛК (м. Львів), оформленим листом №1190/6724 від 27.05.2026, відповідно до вимог підпункту 2.4.6 пункту 2.4 та абзацу першого підпункту 2.6.1 пункту 2.6 глави 2, пункту 3.4 глави 3 розділу І , пунктів 6.1, 6.2, 6.6 глави 6 розділу ІІ Положення № 402, зобов`язано командира Військової частини НОМЕР_4 направити солдата ОСОБА_1 у госпітальну військово лікарську комісію за територіальним принципом із усіма наявними медичними документами на повторний медичний огляд ВЛК для визначення придатності до військової служби (а.с.23).

На виконання зазначеного рішення тимчасово виконуючим обов`язки командира Військовій частини НОМЕР_4 на ім`я позивача сформовано направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеню придатності до проходження військової служби в ДШВ Збройних Сил України № 1582/ВЛК від 30.05.2026 (а.с.21 т.1).

04.06.2026 представник позивача звернувся до відповідача-1 із скаргою, у якій просив:

- направити солдата ОСОБА_1 на повторний медичний огляд для визначення придатності до військової служби до НОМЕР_5 Регіональної ВЛК ( АДРЕСА_3 );

- у разі неможливості направити ОСОБА_1 на повторний медичний огляд ВЛК, здійснити роз`яснення Гарнізонній ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 », щодо неможливості проведення ВЛК відносно ОСОБА_1 , оскільки повторний огляд суперечить вимогам абзацу 4 пункту 3.4 лави 3 розділу І Положення № 402 (а.с.221 т.1).

22.06.2026 відповдачем-1 до командира Військової частини НОМЕР_4 та командира Військової частини НОМЕР_2 з повідомленням представника позивача скеровано лист №1190/7912 про направлення солдата ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 із усіма наявними медичними документами на повторний медичний огляд ВЛК для визначення придатності до військової служби. Командиру військової частини НОМЕР_2 госпіталізувати в профільне відділення та організувати проведення медичного огляду ВЛК солдата ОСОБА_1 з метою визначення придатності до військової служби (а.с.238 т.1).

Згідно з Довідкою військово-лікарської комісії №2026-0622-0837-2890-7 від 22.06.2026 військово-лікарською комісією Госпітальної ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 » 22.06.2026 було проведено медичний огляд позивача, яким на підставі статей 58а, 45б, 23в, 64в та графи ІІ Розкладу хвороб графи 3 ТДВ, його визнано придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення (а.с.13 т.1).

26.06.2026 представник позивача звернувся до відповідача-1 із скаргою на рішення дії (бездіяльність) військово-лікарської комісії ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 » при визнанні ОСОБА_1 придатним до військової служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення, у якій просив:

- визнати дії (бездіяльність) військово-лікарської комісії ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 », що виразились у неналежному медичному огляді ОСОБА_1 протиправними;

- скасувати рішення військово-лікарської комісії Гарнізонної ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 », оформлене довідкою ВЛК №2026-0622-0837-2890-7 від 22.06.2026 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення;

- провести ОСОБА_1 повторну військово-лікарську комісію;

- розглянути питання про непридатність ОСОБА_1 до військової служби у зв`язку з наявними захворюваннями та незадовільним станом здоров`я, що перешкоджає йому виконувати обов`язки військової служби в ЗСУ під час дії особливого періоду військової служби (а.с.15-20 т.1).

За результатами розгляду вказаної скарги відповідачем-1 листом №1190/8792 від 13.07.2026, окрім іншого, повідомлено представнику позивача, що згідно наданих медичних документів підстави для зміни ступеня придатності до військової служби відсутні. Враховуючи ступені тяжкості захворювань та ступені порушення функції, постанову про ступінь придатності до військової служби, оформлену довідкою ВЛК №2026-0622-0837-2890-7 від 22.06.2026 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення № 402, а тому підстави для її скасування чи направлення ОСОБА_1 на повторний (контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час відсутні. Водночас роз`яснено, що у разі погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини, де він проходить військову службу, з метою направлення на обстеження та лікування, а у разі необхідності на медичний огляд, до закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України за територіальним принципом (а.с.157 т.1).

Не погоджуючись з діями (бездіяльністю) відповідача-2, що виразились у недотриманні вимог пункту 8.1 розділу ІІ, вимог Додатку 3 до Положення № 402 під час медичного огляду позивача та діями відповідача-1 щодо неналежного розгляду скарги від 26.06.2026 на постанову Військово-лікарської комісії ВЛК «Військової частини НОМЕР_2 », оформлену довідкою ВЛК від 22.06.2026 2026-0622-0837-2890-7, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та дослідивши надані позивачем та відповідачами докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до статі 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина 7 статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це :

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з абзацами 1-7 пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується командувачу Медичних сил Збройних Сил України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК (пп. 2.3.2 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).

На ЦВЛК покладається, зокрема організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України (абзац 1 підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності); розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

За рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби (2.4.3 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402).

Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Згідно з підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; запитувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови;

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402).

Відповідно до підпункту 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Згідно з підпунктом 2.5.1. пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:

госпітальні ВЛК;

гарнізонні ВЛК;

ЛЛК;

ВЛК Десантно-штурмових військ;

ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;

ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Главою 3 розділу I Положення № 402 врегульований порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК.

Відповідно до п. 3.1. глави 3 розділу І Положення № 402, вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України Про звернення громадян, Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23.01.2017 за № 94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України Про звернення громадян (пункт 3.2 глави 3 розділу І Положення № 402),

Відповідно до пункту 3.3. глави 3 розділу І Положення № 402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 № 608 Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення.

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином засвідчених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України Про звернення громадян.

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Як убачається із наведених вище норм Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом в постанові від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а.

Судовим розглядом встановлено, що підставою звернення до суду із даною позовною заявою стала незгода позивача із діями відповідача-2 щодо недотримання вимог пункту 8.1 розділу ІІ, вимог Додатку 3 до Положення № 402 під час медичного огляду позивача та оформленою за результатами такого огляду довідкою ВЛК від 22.06.2026 2026-0622-0837-2890-7, а також з діями відповідача-1 щодо неналежного розгляду скарги представника позивача від 26.06.2026 на постанову Військово-лікарської комісії ВЛК «Військової частини НОМЕР_2 », оформленою довідкою ВЛК від 22.06.2026 2026-0622-0837-2890-7.

Так, згідно з Довідкою військово-лікарської комісії №2026-0622-0837-2890-7 від 22.06.2026 військово-лікарською комісією Госпітальної ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 » 22.06.2026 було проведено медичний огляд позивача, яким на підставі статей 58а, 45б, 23в, 64в та графи ІІ Розкладу хвороб графи 3 ТДВ, його визнано придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.

В обґрунтування недотримання відповідачем-2 вимог пункту 8.1 розділу ІІ, вимог Додатку 3 до Положення № 402 під час медичного огляду представник позивача зазначає про непроведення позивачу огляду психіатра, який в силу приписів пункту 8.1 розділу ІІ Положення № 402 є обов`язковим.

Суд звертає увагу, що главою 8 розділу ІІ Положення № 402 унормовано медичний огляд військовослужбовців, які призначаються на посади та несуть службу у спеціальних спорудах.

Згідно з пунктом 8.1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд військовослужбовців, які призначаються на посади та несуть службу у спеціальних спорудах (командні пункти, на яких військовослужбовці несуть тривале бойове чергування і знаходяться у штучно створених умовах перебування), проводиться за графами Розкладу хвороб залежно від військового звання та ТДВ (залежно від військового звання), із обов`язковою участю психіатра, представника командування та лікаря військової частини.

Призначення військовослужбовців для несення служби у спеціальних спорудах без попереднього медичного огляду забороняється.

Як вже було встановлено вище позивач проходить військову службу за призовом осіб під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_4 на посаді снайпера (2 категорії) 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 десантно-штурмового батальйону Військової частини НОМЕР_4 .

З наявної у матеріалах справи копії направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією №1582/ВЛК від 30.05.2026 судом встановлено, що таке видано з метою визначення ступеню придатності до проходження військової служби в ДШВ Збройних Сил України.

Таким чином, зі змісту зазначеного направлення вбачається, що метою проведення медичного огляду позивача було визначення його придатності до проходження військової служби у Десантно-штурмових військах Збройних Сил України, а не визначення придатності до призначення та проходження військової служби у спеціальних спорудах у розумінні глави 8 розділу ІІ Положення № 402.

Суд зауважує, що положення глави 8 розділу ІІ Положення № 402 регулюють спеціальний порядок медичного огляду саме військовослужбовців, які призначаються на посади та несуть службу у спеціальних спорудах, тобто на командних пунктах, де військовослужбовці несуть тривале бойове чергування та перебувають у штучно створених умовах.

Водночас сам по собі факт проходження позивачем військової служби на посаді снайпера у складі десантно-штурмового батальйону не свідчить про те, що останній на момент проведення оскаржуваного медичного огляду призначався для несення служби у спеціальній споруді або проходив медичний огляд саме з метою визначення придатності до такої служби.

За змістом матеріалів справи медичний огляд позивача проводився у звичайному порядку визначення придатності військовослужбовця до проходження військової служби та регулювався положеннями глави 6 розділу ІІ Положення № 402, які визначають порядок медичного огляду військовослужбовців за відповідними графами Розкладу хвороб.

Отже, вимоги пункту 8.1 розділу ІІ Положення № 402 щодо обов`язкової участі під час медичного огляду психіатра, представника командування та лікаря військової частини застосовуються до спеціального виду медичного огляду, передбаченого главою 8 розділу ІІ цього Положення та не можуть бути автоматично поширені на кожен медичний огляд військовослужбовця.

Суд також звертає увагу, що застосування положень глави 8 розділу ІІ Положення № 402 пов`язується не лише з особою військовослужбовця, а насамперед із характером служби та метою відповідного медичного огляду призначенням на посаду та проходженням служби у спеціальній споруді. Відтак, для висновку про порушення відповідачем-2 вимог пункту 8.1 розділу ІІ Положення № 402 необхідним є встановлення того, що позивач підлягав саме такому спеціальному медичному огляду.

Разом з тим, таких обставин судом не встановлено.

Зокрема, направлення №1582/ВЛК від 30.05.2026 не містить посилання на необхідність визначення придатності позивача до проходження служби у спеціальній споруді, на командному пункті чи в інших штучно створених умовах перебування. Натомість у ньому прямо зазначено мету медичного огляду визначення ступеню придатності позивача до проходження військової служби в ДШВ Збройних Сил України.

За таких обставин суд доходить висновку, що під час проведення медичного огляду позивача підлягали застосуванню положення глави 6 розділу ІІ Положення № 402, а не положення глави 8 цього розділу.

Відтак, посилання представника позивача на те, що відповідачем-2 під час проведення медичного огляду порушено вимоги пункту 8.1 розділу ІІ Положення № 402 у зв`язку з непроведенням огляду психіатром, ґрунтується на помилковому застосуванні до спірних правовідносин положень, які регулюють інший вид медичного огляду.

З наведених вище підстав суд відхиляє і доводи представника позивача щодо недотримання вимог Додатку 3 до Положення № 402 у вигляді визнання позивача придатним до служби в підрозділах спеціального призначення за наявності у нього діагнозу передбаченого статтею 45-Б.

Суд звертає увагу, що при визначенні придатності військовослужбовця до проходження військової служби положення Додатку 3 до Положення № 402 застосовуються з урахуванням відповідної графи ТДВ, яка визначається залежно від категорії військовослужбовця, мети медичного огляду та виду військової служби.

У даному випадку, як уже встановлено судом, позивач проходив медичний огляд з метою визначення ступеню його придатності до проходження військової служби в ДШВ Збройних Сил України. При цьому позивач не проходив медичний огляд у порядку глави 8 розділу ІІ Положення № 402, як військовослужбовець, який призначається на посаду та має нести службу у спеціальній споруді.

Відтак, при проведенні медичного огляду позивача не підлягала застосуванню графа 2 ТДВ, яка передбачає додаткові вимоги до стану здоров`я осіб відповідної категорії та умов проходження ними військової служби.

Натомість до позивача підлягала застосуванню графа 3 ТДВ, яка відповідає його статусу та меті проведення медичного огляду.

Отже, посилання представника позивача на положення графи 2 ТДВ та встановлені нею обмеження щодо захворювання, передбаченого статтею 45-Б Розкладу хвороб, є помилковим, оскільки зазначена графа не поширюється на позивача за обставин проведення оскаржуваного медичного огляду.

При цьому суд виходить із того, що правове значення для оцінки висновку військово-лікарської комісії має відповідність стану здоров`я особи саме тим вимогам ТДВ, які поширюються на неї відповідно до мети та виду медичного огляду.

Таким чином, оскільки до позивача підлягала застосуванню графа 3 ТДВ, а не графа 2 ТДВ, посилання представника позивача на невідповідність стану здоров`я позивача вимогам графи 2 ТДВ не може свідчити про протиправність висновку ВЛК.

За таких обставин суд доходить висновку, що доводи представника позивача щодо порушення відповідачем-2 вимог Додатку 3 до Положення № 402 ґрунтуються на неправильному визначенні графи ТДВ, яка підлягала застосуванню до позивача, а тому є безпідставними.

Разом з тим суд вважає за необхідне надати оцінку зазначеному у Довідці військово-лікарської комісії №2026-0622-0837-2890-7 від 22.06.2026 формулюванню: «визнано придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення».

Судом встановлено, що наведене формулювання відповідає положенням пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення № 402, яким визначено відповідне формулювання постанови військово-лікарської комісії за результатами медичного огляду.

Таким чином, зазначення у довідці ВЛК вказаного формулювання не свідчить про те, що під час проведення медичного огляду позивача до нього одночасно застосовувалися вимоги, встановлені для кожного із перелічених у цьому формулюванні видів служби.

Наведене формулювання є визначеним Положенням № 402 формулюванням постанови ВЛК, яке застосовується за результатами відповідного медичного огляду, а тому відповідач-2 при оформленні результатів медичного огляду не мав можливості довільно змінювати його зміст або викладати постанову ВЛК в іншій формі, не передбаченій Положенням № 402.

Відтак, саме по собі зазначення у довідці ВЛК придатності позивача, зокрема, до служби у спеціальних спорудах та підрозділах спеціального призначення не може розглядатися як доказ того, що медичний огляд позивача фактично проводився за правилами, встановленими для таких категорій військовослужбовців.

Як вже встановлено судом, метою направлення позивача на медичний огляд було визначення ступеню його придатності до проходження військової служби в ДШВ Збройних Сил України, а не визначення його придатності до проходження служби у спеціальних спорудах чи підрозділах спеціального призначення. Відповідно, при проведенні такого огляду застосовувалися положення глави 6 розділу ІІ Положення № 402 та відповідна графа ТДВ, яка поширюється на позивача.

За таких обставин суд доходить висновку, що внесення до довідки ВЛК формулювання, передбаченого пунктом 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення № 402, не свідчить про порушення відповідачем-2 вимог Положення № 402, а також не є підставою для висновку про необхідність застосування до позивача графи 2 ТДВ.

Відповідач-2 при оформленні результатів медичного огляду діяв у межах та у спосіб, визначені Положенням № 402, а можливості зазначити довільне або інше формулювання, відмінне від передбаченого пунктом 20.3 глави 20 розділу ІІ цього Положення, у нього не було.

Відтак, відповідачем-2 не порушено встановленого Положенням № 402 порядку проведення медичного огляду позивача, а тому підстави для визнання протиправними дій відповідача-2 щодо недотримання Положення №402 та скасування постанови Військово-лікарської комісії Госпітальна ВЛК «Військової частини НОМЕР_2 », оформленої довідкою ВЛК від 22.06.2026 № 2026-0622-0837-2890-7, відсутні.

Що стосується незгоди позивача з діями відповідача-1 щодо неналежного розгляду скарги представника позивача від 26.06.2026 на постанову Військово-лікарської комісії Госпітальна ВЛК «Військової частини НОМЕР_2 », оформленою довідкою ВЛК від 22.06.2026 2026-0622-0837-2890-7, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, в обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач посилається на порушення відповідачем-1 вимог абзацу 4 пункту 3.4 глави 3 розділу І Положення №402 в частині не направлення позивача для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується та неналежний розгляд скарги від 26.06.2026 на постанову Військово-лікарської комісії Госпітальна ВЛК «Військової частини НОМЕР_2 », оформленою довідкою ВЛК від 22.06.2026 2026-0622-0837-2890-7.

Судовим розглядом встановлено, що 02.05.2026 медичний огляд позивача було проведено військово-лікарською комісією Гарнізонної ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 » за результатами якого було прийнято рішення про ступінь придатності позивача до військової служби та оформлена довідка ВЛК від 02.05.2026 № 2026-0502-1240-1698-7.

Після чого позивач не погодившись з рішенням ВЛК оскаржив його до НОМЕР_5 Регіональної ВЛК ( АДРЕСА_3 ).

Рішенням 16 Регіональної ВЛК (м. Львів), оформленим листом №1190/6724 від 27.05.2026, відповідно до вимог підпункту 2.4.6 пункту 2.4 та абзацу першого підпункту 2.6.1 пункту 2.6 глави 2, пункту 3.4 глави 3 розділу І , пунктів 6.1, 6.2, 6.6 глави 6 розділу ІІ Положення № 402, зобов`язано командира Військової частини НОМЕР_4 направити солдата ОСОБА_1 у госпітальну військово лікарську комісію за територіальним принципом із усіма наявними медичними документами на повторний медичний огляд ВЛК для визначення придатності до військової служби.

У зв`язку із наведеним 22.06.2026 медичний огляд позивача було проведено військово-лікарською комісією Госпітальної ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 » за результатами якого було прийнято рішення про ступінь придатності позивача до військової служби та оформлена довідка ВЛК від 22.06.2026 № 2026-0622-0837-2890-7.

З наведених представником відповідача-2 у відзиві на позовну заяву обставин вбачається, що начальником Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України затверджено перелік військових лікувальних закладів Західного регіону, в яких організовуються позаштатні постійно діючі військово-лікарські комісії на 2026 рік та список голів і заступників голів цих військово-лікарських комісій, в тому числі у Військовій частині НОМЕР_2 .

Водночас, наказом командира Військової частини НОМЕР_2 № 325 від 25.12.2025 організовано службову діяльність у Військовій частині НОМЕР_2 на 2026 рік та визначено склад позаштатної постійно діючої гарнізонної військово-лікарської комісії та позаштатної постійно діючої госпітальної військово-лікарської комісії.

Таким чином, судом встановлено, що у Військовій частині НОМЕР_2 організована діяльність двох військово-лікарських комісій: госпітальної та гарнізонної, які мають різний склад голів, членів та секретарів, мають окремі Положення про військово-лікарську комісію та функціональні обов`язки.

За таких обставин суд вважає необґрунтованим ототожнення госпітальної та гарнізонної військово-лікарських комісій виключно з тієї підстави, що вони функціонують при Військовій частині НОМЕР_2 . Визначальним у даному випадку є те, що відповідно до організаційних документів у Військовій частині НОМЕР_2 створено та діють дві самостійні позаштатні постійно діючі військово-лікарські комісії, кожна з яких має власний склад, голову, членів та секретаря, окреме нормативне та організаційне забезпечення діяльності, а також здійснює повноваження, визначені для відповідного виду військово-лікарської комісії Положенням № 402.

Отже, заклад охорони здоров`я є місцем організації діяльності відповідної військово-лікарської комісії, однак не є тотожним самій військово-лікарській комісії. Відтак, обставина функціонування двох різних ВЛК при одному закладі охорони здоров`я сама по собі не свідчить про те, що такі комісії є однією і тією ж ВЛК.

Такий висновок узгоджується і з положеннями пункту 2.6.1 глави 2 розділу I Положення № 402, яким прямо передбачена можливість створення при одному закладі охорони здоров`я декількох позаштатних постійно діючих госпітальних ВЛК. Отже, законодавець не пов`язує тотожність або відмінність ВЛК виключно з місцем її функціонування та прямо допускає існування декількох самостійних ВЛК в межах одного закладу.

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 розділу I Положення № 402 у разі прийняття штатною ВЛК рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд особа направляється для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

Суд звертає увагу, що наведена норма встановлює вимогу саме щодо проходження медичного огляду іншою ВЛК, а не в іншому закладі охорони здоров`я.

Положення № 402 не містить застереження про те, що «іншою ВЛК» у розумінні пункту 3.4 глави 3 розділу I цього Положення може бути виключно ВЛК, яка функціонує при іншому закладі охорони здоров`я.

Таким чином, визначальним для застосування пункту 3.4 глави 3 розділу I Положення № 402 є встановлення того, чи є ВЛК, до якої особу направлено для контрольного медичного огляду, іншою самостійною ВЛК порівняно з тією ВЛК, постанова якої оскаржується. При цьому зміна місця розташування або закладу охорони здоров`я, при якому функціонує відповідна ВЛК, не є самостійною та обов`язковою умовою для визнання такої ВЛК «іншою» у розумінні наведеної норми.

За обставинами даної справи постанову, оформлену Довідкою від 02.05.2026 № 2026-0502-1240-1698-7, яка 04.05.2026 була оскаржена позивачем до відповідача-1, прийнято Гарнізонною ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 », тоді як для проведення контрольного медичного огляду відповідачем-1 позивача направлено до Госпітальної ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 ». Зазначені комісії є різними за своїм організаційним оформленням, складом та повноваженнями, що підтверджується наведеними вище доказами.

Отже, направлення позивача для проходження контрольного медичного огляду до госпітальної ВЛК, яка є окремою від ВЛК, постанову якої оскаржено, відповідає приписам пункту 3.4 глави 3 розділу I Положення № 402. Той факт, що обидві ВЛК функціонують при одному закладі, не спростовує їх статусу як окремих військово-лікарських комісій та не дає підстав для висновку про недотримання вимоги щодо направлення позивача до «іншої ВЛК».

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем-1 дотримано вимоги пункту 3.4 глави 3 розділу I Положення № 402 щодо направлення особи до іншої ВЛК вважається дотриманою у разі, якщо контрольний медичний огляд проведено іншою самостійною ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується, незалежно від того, що обидві такі ВЛК функціонують при одному закладі охорони здоров`я.

Суд також відхиляє доводи представника позивача про те, що проведення медичного огляду позивача з метою визначення його придатності до проходження військової служби у Десантно-штурмових військах мало здійснюватися виключно ВЛК Десантно-штурмових військ або штатною ВЛК регіону, а проведення такого огляду госпітальною ВЛК свідчить про порушення пункту 2.7.3 глави 2 розділу I Положення № 402.

Зі змісту пункту 2.7.3 глави 2 розділу I Положення № 402 вбачається, що цією нормою визначено порядок прийняття та подальшого розгляду постанов ВЛК, зокрема передбачено, що постанови ВЛК Десантно-штурмових військ розглядаються, переглядаються, контролюються, відміняються, скасовуються та затверджуються штатною ВЛК регіону в порядку, установленому Положенням № 402.

Отже, наведена норма регламентує питання контролю та перегляду постанов ВЛК Десантно-штурмових військ штатною ВЛК регіону та не містить положень, відповідно до яких сам факт проходження військової служби у Десантно-штурмових військах або визначення придатності військовослужбовця до проходження військової служби у їх складі зумовлює обов`язок проведення відповідного медичного огляду виключно ВЛК Десантно-штурмових військ.

При цьому пункт 2.7.3 глави 2 розділу I Положення № 402 не містить заборони щодо проведення медичного огляду військовослужбовця іншою ВЛК, уповноваженою відповідно до Положення № 402 проводити відповідний медичний огляд та приймати постанови за його результатами. Саме по собі визначення позивачу придатності до проходження військової служби у Десантно-штурмових військах не змінює встановленого Положенням № 402 розмежування повноважень між різними видами ВЛК.

Крім того, позивачем не наведено конкретної норми Положення № 402, яка б прямо встановлювала обов`язок проведення саме такого медичного огляду виключно ВЛК Десантно-штурмових військ або штатною ВЛК регіону, та не доведено, що госпітальна ВЛК вийшла за межі наданих їй Положенням № 402 повноважень при проведенні медичного огляду та прийнятті відповідної постанови.

Водночас, щодо неналежного, на думку представника позивача, розгляду відповідачем-1 скарги від 26.06.2026 на постанову Військово-лікарської комісії Госпітальна ВЛК «Військової частини НОМЕР_2 », оформленою довідкою ВЛК від 22.06.2026 2026-0622-0837-2890-7, у вигляді не проведення повторного або контрольного огляду позивача лікарями 16 Регіональної ВЛК (м. Львів), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 3.4 глави 3 розділу I Положення № 402, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Отже, з наведеного положення вбачається, що за результатами розгляду скарги штатна ВЛК не в кожному випадку зобов`язана безпосередньо проводити повторний чи контрольний медичний огляд особи. За наявності підстав вона приймає рішення про необхідність контрольного обстеження та медичного огляду і направляє особу до іншої ВЛК.

При цьому Положення № 402 розмежовує процедуру розгляду скарги на постанову ВЛК та процедуру проведення контрольного медичного огляду. Саме розгляд скарги здійснюється штатною ВЛК, тоді як контрольний медичний огляд у разі прийняття відповідного рішення може проводитися іншою ВЛК.

Відтак, відсутність безпосереднього огляду позивача членами 16 Регіональної ВЛК не може сама по собі розцінюватися як порушення порядку розгляду скарги, якщо контрольний медичний огляд був організований у встановленому Положенням № 402 порядку іншою ВЛК.

При цьому суд зауважує, що пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення № 402 не ставить виконання рішення штатної ВЛК у залежність від того, що контрольний медичний огляд має бути проведений саме членами тієї штатної ВЛК, яка розглянула скаргу. Навпаки, наведена норма передбачає розмежування повноважень між ВЛК, яка розглядає скаргу, та іншою ВЛК, яка проводить контрольний медичний огляд.

За таких обставин доводи представника позивача про неналежний розгляд скарги лише з підстави непроведення безпосереднього повторного або контрольного огляду лікарями 16 Регіональної ВЛК суд вважає необґрунтованими.

Водночас, судом встановлено, що за результатами розгляду скарги позивача від 26.06.2026 відповідачем-1 листом №1190/8792 від 13.07.2026, окрім іншого, повідомлено представнику позивача, що згідно наданих медичних документів підстави для зміни ступеня придатності до військової служби відсутні. Враховуючи ступені тяжкості захворювань та ступені порушення функції, постанову про ступінь придатності до військової служби, оформлену довідкою ВЛК №2026-0622-0837-2890-7 від 22.06.2026 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення № 402, а тому підстави для її скасування чи направлення ОСОБА_1 на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час відсутні. Водночас роз`яснено що у разі погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини, де він проходить військову службу, з метою направлення на обстеження та лікування, а у разі необхідності на медичний огляд, до закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України за територіальним принципом.

Таким чином, зі змісту наведеного листа вбачається, що відповідачем-1 за результатами розгляду скарги позивача на постанову ВЛК надано оцінку доводам скарги та поданим медичним документам, перевірено питання щодо визначення ступеня придатності позивача до військової служби та наведено мотиви, з яких відповідач-1 дійшов висновку про відсутність підстав для зміни ступеня придатності та скасування оскаржуваної постанови ВЛК.

При цьому, відповідач-1 не обмежився лише формальним повідомленням про відсутність підстав для задоволення скарги, а зазначив, що висновок ВЛК про ступінь придатності прийнято з урахуванням наданих медичних документів, ступенів тяжкості наявних у позивача захворювань та ступеня порушення функцій, відповідно до вимог Положення № 402. Також позивачу роз`яснено порядок подальших дій у разі погіршення стану його здоров`я, у тому числі можливість звернення через командування військової частини для направлення на обстеження, лікування та, за необхідності, медичний огляд.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що відповідачем-1 розглянуто подану позивачем скаргу по суті, досліджено надані разом із нею документи та надано оцінку питанням, порушеним позивачем у скарзі. За результатами такого розгляду відповідачем-1 сформовано мотивований висновок щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної постанови ВЛК та направлення позивача на повторний (контрольний) медичний огляд.

Водночас суд відхиляє доводи представника позивача про те, що відповідачем-1 не наведено окремого обґрунтування щодо відсутності підстав для проведення медичного огляду позивача саме лікарями 16 Регіональної ВЛК та зазначає, що відсутність у відповіді відповідача-1 окремого мотивування саме щодо неможливості чи недоцільності проведення огляду лікарями 16 Регіональної ВЛК не свідчить про неповноту або неналежність розгляду скарги, оскільки обов`язок надати таке мотивування не передбачений Положенням № 402, а сама вимога щодо проведення огляду саме членами 16 Регіональної ВЛК не ґрунтується на його положеннях.

При цьому сам по собі факт незгоди позивача з висновками відповідача-1 за результатами розгляду скарги не свідчить про неналежність такого розгляду або її формальний розгляд.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем-1 скаргу позивача від 26.06.2026 розглянуто належним чином, а доводи представника позивача про неналежний її розгляд у зв`язку з непроведенням безпосереднього повторного або контрольного медичного огляду лікарями 16 Регіональної ВЛК не знаходять свого підтвердження та задоволенню не підлягають.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно з приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до 16 Регіональної військово-лікарської комісії (вул. Стрийська, буд. 73а, м. Львів, Львівський район, Львівська область,79045; код ЄДРПОУ 08380628), Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та постанови, зобов`язання вчинити дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 30.09.2026.

Суддя І.В.Садовий