Рішення № 140195356, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/2430/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 03 лютого 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ради адвокатів Дніпропетровської області, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Ради адвокатів Дніпропетровської області код ЄДРПОУ 09988125 які полягають у внесенні до Єдиного реєстру адвокатів України запису про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю стосовно ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Раду адвокатів Дніпропетровської області код ЄДРПОУ 09988125 поновити в Єдиному реєстрі адвокатів України запис про право на зайняття адвокатською діяльністю стосовно ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4306, виданого 17.05.2019 Радою адвокатів Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вироком Вищого антикорупційного суду від 22.08.2025 у справі №991/8039/25 йому не було призначено додаткового покарання, передбаченого частиною 3 статті 52 КК України, у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю, а від відбування призначеного основного покарання позивача звільнено з випробуванням. На переконання позивача, в спірних правовідносинах не було факту реального позбавлення волі, тобто, відбування покарання в установах утримання засуджених як умови застосування пункту 6 частини 1 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Крім того, позивач зазначив, що кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області рішення про припинення права позивача на заняття адвокатською діяльністю не приймалося, а за пунктом 3.15 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №74 від 22.08.2022 (далі - Порядок №74), внесення відповідних відомостей до ЄРАУ можливе лише після прийняття такого рішення. За таких обставин, на думку позивача, дії відповідача щодо внесення до ЄРАУ відомостей про припинення його права на заняття адвокатською діяльністю є протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

17 лютого 2026 року від відповідача Ради адвокатів Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Відповідач зазначив, що 24.10.2025 засобами поштового зв`язку до Ради адвокатів Дніпропетровської області від Вищого антикорупційного суду надійшла належним чином завірена копія вироку від 22.08.2025 у справі №991/8039/25. Радою адвокатів Дніпропетровської області як адміністратором Першого рівня внесення відомостей до ЄРАУ на виконання вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №74 від 22.08.2022 (із змінами та доповненнями) внесені відомості до ЄРАУ про припинення права на здійснення адвокатською діяльністю ОСОБА_1 згідно з п.6 ч.1 ст.32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 23.09.2025 на підставі вироку Вищого антикорупційного суду від 22.08.2025. Також, відповідач вказав, що дії Ради адвокатів Дніпропетровської області щодо внесення до ЄРАУ відомостей про припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 з 23.09.2025 на підставі вироку Вищого антикорупційного суду від 22.08.2025 обумовлені вимогами п.6 ч.1 ст.32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відтак, є законними та правомірними. Відповідач наголосив, що звільнення позивача від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України є формою реалізації вже призначеного покарання у виді позбавлення волі та не змінює виду цього покарання, а тому не виключає застосування пункту 6 частини 1 статті 32 Закону №5076-VI. Крім того, відповідач звернув увагу, що пункт 3.15 Порядку №74, на який посилається позивач, регулює порядок внесення відомостей саме за підставами, передбаченими пунктами 4 і 5 частини 1 статті 32 Закону №5076-VI (рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії), і не поширюється на підставу, передбачену пунктом 6 цієї статті, момент настання якої закон пов`язує з днем набрання вироком законної сили.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4306 від 17.05.2019 ОСОБА_1 отримав право на зайняття адвокатською діяльністю.

22 серпня 2025 року Вищим антикорупційним судом у справі №991/8039/25 винесено вирок, яким серед іншого визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.369 КК України та призначено йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі абзацу другого частини 2, частин 3, 4 статті 75 КК України позивача звільнено від відбування призначеного покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Вирок Вищого антикорупційного суду у справі №991/8039/25 від 22.08.2025 набрав законної сили 23.09.2025.

24.10.2025 засобами поштового зв`язку до Ради адвокатів Дніпропетровської області від Вищого антикорупційного суду надійшла належним чином завірена копія вищезазначеного вироку від 22.08.2025 у справі №991/8039/25.

27.10.2025 Радою адвокатів Дніпропетровської області як адміністратором Першого рівня внесення відомостей до ЄРАУ на виконання вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №74 від 22.08.2022 (із змінами та доповненнями) внесені відомості до ЄРАУ про припинення права на здійснення адвокатською діяльністю ОСОБА_1 згідно з п.6 ч.1 ст.32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 23.09.2025 на підставі вироку Вищого антикорупційного суду від 22.08.2025.

Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо внесення до ЄРАУ відомостей про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку наведеному вище, суд виходить з такого.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до частини 1 статті 2 вказаного Закону адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 1 та 2 статті 6 Закону №5076-VI встановлено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Не може бути адвокатом особа, яка:

1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, дізнавача, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.

Суд звертає увагу, що наведене формулювання «тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі» вжите законодавцем послідовно й в іншій нормі цього ж Закону, а саме: в статті 32 Закону як підстава для припинення права на заняття адвокатською діяльністю, що свідчить про те, що йдеться саме про вид (тип) покарання, визначений вироком суду, а не про факт його подальшого реального відбування.

Відповідно до статті 32 Закону №5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі: 1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 2) визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 3) смерті адвоката; 4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю; 5) встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.

Право на заняття адвокатською діяльністю припиняється: 1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката; 2) з підстав, передбачених пунктами 2 і 6 частини першої цієї статті, - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду; 3) з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

У разі припинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про припинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Отже, як вбачається з вищенаведених норм, адвокатська діяльність припиняється серед іншого на підставі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №74 від 22.08.2022 (далі - Порядок №74), Єдиний реєстр адвокатів України (ЄРАУ) - це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України та адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону №5076-VI набули права на заняття адвокатською діяльністю, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності, а також інші відомості, визначені законами України та актами Національної асоціації адвокатів України.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку №74 ЄРАУ ведеться та адмініструється з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України та адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону №5076-VI набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності, а також накопичення, оброблення та надання офіційного визнання такої інформації.

Адміністратором ЄРАУ є Рада адвокатів України (РАУ), яка забезпечує функціонування та здійснює адміністрування ЄРАУ відповідно до Закону №5076-VI (пункт 1.6 Порядку №74).

Внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами Порядку №74 (пункт 2.1).

Відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом (пункт 2.2 Порядку №74).

Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, які є адміністраторами Першого рівня внесення відомостей до ЄРАУ.

Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України, яка є одночасно Адміністратором ЄРАУ та адміністратором Другого рівня внесення відомостей до ЄРАУ.

Пунктом 3.15 Порядку №74 встановлено, що у разі припинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстав, визначених частиною 3 статті 32 Закону №5076-VI, відповідні відомості вносяться до ЄРАУ після прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону.

Суд зазначає, що єдиними підставами, які відповідно до частини 3 статті 32 Закону №5076-VI зумовлюють необхідність прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону для припинення права на заняття адвокатською діяльністю, є підстави, передбачені пунктами 4 і 5 частини 1 статті 32 цього Закону, а саме - накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю та/або встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.

Підстава, передбачена пунктом 6 частини 1 статті 32 Закону №5076-VI (набрання законної сили обвинувальним вироком суду), до цього переліку не належить, а момент припинення права на заняття адвокатською діяльністю за такою підставою визначається пунктом 2 частини 3 статті 32 Закону №5076-VI - днем набрання законної сили відповідним рішенням суду, без участі кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас суд вказує, що для внесення змін до ЄРАУ про припинення права на заняття адвокатською діяльністю позивача на підставі пункту 2 частини 3 статті 32 Закону №5076-VI Раді адвокатів Дніпропетровської області достатньо було наявності вироку Вищого антикорупційного суду у справі №991/8039/25 від 22.08.2025, який набрав законної сили 23.09.2025.

Отже, Рада адвокатів Дніпропетровської області діяла у спосіб, визначений чинним законодавством.

Посилання позивача на те, що його було звільнено від відбування покарання, не береться судом до уваги з огляду на таке.

Як слушно зазначив позивач, правові підстави припинення права на заняття адвокатською діяльністю встановлено частиною 1 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Пункт 6 частини 1 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містить окрему від інших підставу припинення права на заняття адвокатською діяльністю, а саме: «набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі».

Водночас, застосування цієї норми як підстави для припинення права на адвокатську діяльність жодним чином не ставиться законодавцем у залежність від реалізації судом своєї дискреційної функції при обранні форми реалізації кримінальної відповідальності, а саме застосування в обвинувальному вироку положень статті 75 КК України.

Системний аналіз норм кримінального права, якими врегульовані положення інституту призначення покарання (Розділ ХІ Кримінального кодексу України) та інституту звільнення від покарання та його відбування (Розділ ХІІ Кримінального кодексу України) однозначно свідчить про те, що призначення покарання у виді позбавлення волі є рішенням суду, яким визначено конкретну міру примусу з боку держави до винної особи, натомість звільнення від відбування покарання з випробуванням - це форма реалізації вже призначеного покарання у виді позбавлення волі, яка обрана судом.

Не заслуговує на увагу й довід позивача про те, що вироком не призначено додаткового покарання, передбаченого частиною 3 статті 52 КК України, у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю, оскільки зазначена норма регулює інститут додаткових покарань, що є самостійним видом кримінально-правового впливу та не пов`язаний з підставою, передбаченою пунктом 6 частини 1 статті 32 Закону №5076-VI.

Припинення права на заняття адвокатською діяльністю за цією підставою настає в силу прямої вказівки закону внаслідок самого факту набрання законної сили обвинувальним вироком, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, незалежно від того, чи призначалося судом додаткове покарання у виді позбавлення права на зайняття певною діяльністю.

З цих підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ради адвокатів Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон