Ухвала суду № 140195152, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 вересня 2026 рокуСправа №160/11034/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/11034/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №160/11034/24, в якій заявник просить:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 поточної щомісячної пенсії та нарахованих на виконання рішення суду коштів, що призвело до утворення та постійного збільшення заборгованості;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вжити заходів щодо негайного відновлення фактичної виплати ОСОБА_1 поточної щомісячної пенсії, а також виплати всієї суми заборгованості, нарахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року по справі №160/11034/24.

В обґрунтування заяви вказано, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 року у справі №160/11034/24, яке набрало законної сили, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.09.2026 року №106543-78452/Ч-01/8-0400/26 стягувача (заявника) повідомлено про те, що йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 17.06.2026 року та нарахована доплата за період з 17.06.2026 року по 30.09.2026 року у розмірі 63 145,13 грн., проте фактична виплата нарахованих коштів на виконання рішення суду не здійснюється у зв`язку із відсутністю відповідного бюджетного фінансування та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України. При цьому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не лише не виплачується вищевказана заборгованість, а ще й не виплачується поточна щомісячна пенсія, призначена на виконання рішення суду у справі №160/11034/24, що є триваючим правопорушенням. Заявник вважає такі дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними та такими, що грубо порушують право заявника на належне пенсійне забезпечення оскільки відсутність бюджетних асигнувань чи посилання на підзаконні нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України не можуть бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили. У зв`язку із наведеним заявник звернувся до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст.383 КАС України.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.09.2026 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду передано судді Туровій О.М.

Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/11034/24, а також проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють це питання, суд доходить висновку про необхідність повернення цієї заяви заявнику без розгляду, з огляду на таке.

Судом встановлено, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/11034/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року у справі №160/11034/24 позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії задоволена частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №045750026688 від 07.03.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, місцезнаходження, вул. Соборна, буд.7а, м. Кропивницький, 25009) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, період його роботи на посаді підручного вальцювальника стана гарячого прокату труб з повним робочим днем у ПАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод з 06.02.2004р. по 31.03.2007р.;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, місцезнаходження, вул. Соборна, буд.7а, м. Кропивницький, 25009) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 28.02.2024р. та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Крім того, вказаним рішенням суду стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, місцезнаходження, вул. Соборна, буд.7а, м. Кропивницький, 25009) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог у розмірі 807,47грн (вісімсот сім гривень 47 копійок).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 року у справі №160/11034/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - без змін.

Таким чином, рішення суду у справі №160/11034/24 набрало законної сили 15 жовтня 2025 року.

На підставі означеного рішення суду Дніпропетровським окружним адміністративним судом 18.11.2025 видано відповідні виконавчі листи №160/11034/24 із строком пред`явлення до виконання до 15 жовтня 2028 р. (включно), які отримані позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R067048296936.

З матеріалів справи також встановлено, що 31.03.2026 року ОСОБА_1 звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/11034/24.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/11034/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

При цьому з вказаної ухвали слідує, що судом було встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року у справі №160/11034/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснено повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 28.02.2024р. та за наслідками такого розгляду прийняте нове рішення №045750026688 від 04.11.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком.

Вирішуючи питання відносно необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року в адміністративній справі №160/11034/24, суд в ухвалі від 08.06.2026 року зазначив, що, як встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на виконання вищевказаного рішення суду здійснено зарахування ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, періоду його роботи на посаді підручного вальцювальника стана гарячого прокату труб з повним робочим днем у ПАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод з 06.02.2004р. по 31.03.2007р., а також здійснено повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 28.02.2024р. та прийнято відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні, в тому числі із додатковим зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 днів простою, але не більше 1 місяця в календарному році (всього 02 місяці), тобто, встановлені судом обставини дають підставу для висновку, що боржником було вчинено всі дії зобов`язального характеру, покладені на нього рішенням суду, та виконано це рішення суду у повному обсязі, відтак, підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/11034/24 у розумінні приписів ст.382 КАС України відсутні.

Водночас, з долученого ОСОБА_1 до заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/11034/24, листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.09.2026 року за вих.№106543-78452/Ч-01/8-0400/26 слідує, що в подальшому на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року в адміністративній справі №160/11034/24 ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах з 17.06.2026 року. Доплата за період з 17.06.2026 року по 30.09.2026 року склала 63145,13грн. Нараховані на виконання рішення суду кошти обліковуються в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та будуть виплачуватися при надходженні відповідного бюджетного фінансування та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 року №1046.

Посилаючись на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не виплачується не лише вищевказана заборгованість, а ще й не виплачується поточна щомісячна пенсія, призначена на виконання рішення суду у справі №160/11034/24, позивач звернувся до суду з цією заявою в порядку приписів ст.383 КАС України.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 статті 383 КАС України передбачено, що у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.383 КАС України до заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Згідно з ч.4 ст.383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

При цьому ч.5 ст.383 КАС України встановлено, що, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Зі змісту вказаних вище норм слідує, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

При цьому правовий інститут судового контролю за виконанням судових рішень, унормований статтею 383 КАС України, передбачає особливий порядок звернення до суду.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 383 КАС України, позивач має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача на виконання рішення суду або порушення його прав, підтверджених таким рішенням, при цьому у заяві відповідно до вимог пунктів 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України має міститися інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження.

Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до ст.383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах виконавчої служби.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 року у справі №805/1458/17-а та від 27.06.2019 року у справі №807/220/18.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.12.2021 року у справі №9901/235/20, перед тим як подати заяву у порядку статті 383 КАС України, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Актуальність вказаного правового висновку також підтверджується ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.08.2025 року у справі №2а-7421/11, в якій, з посиланням на вищевказані правові висновки, зазначено таке:

Так, відповідно до частин першої та другої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача на виконання рішення суду або порушення його прав, підтверджених таким рішенням. У заяві, зокрема, зазначається інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та хід виконавчого провадження.

Наведена процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень така особа має право звернутись протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Ключовим аспектом є необхідність вичерпання позивачем усіх можливих заходів для виконання судового рішення, включаючи примусове виконання, до звернення із заявою в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку ст.383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду..

Відтак, аналіз приписів ч.1 ст.383 КАС України дозволяє дійти висновку, що позивач може звернутися із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем саме на стадії виконання такого рішення суду.

Однак, у поданій ОСОБА_1 заяві, всупереч вимогам п.п.7, 8 ч.2 ст.383 КАС України, позивачем не наведено інформації про день пред`явлення виконавчих листів до виконання та не зазначено інформацію про хід виконавчого провадження, а також не додано до цієї заяви доказів пред`явлення виконавчого листа до виконання, що свідчить про те, що стадія примусового виконання рішення не вичерпана, що не заперечується і самим заявником у поданій заяві.

Таким чином, подана ОСОБА_1 заява не відповідає вимогам п.п.7, 8ч.2 ст.383 КАС України.

Крім цього, як вказано вище, абз.2 ч.3 ст.383 КАС України передбачено необхідність надання до заяви, що подається відповідно до ст.383 КАС України, доказів її надсилання іншим учасникам справи.

Однак, судом встановлено, що в порушення вимог абз.2 ч.3 ст.383 КАС України ОСОБА_1 до поданої заяви не додано доказів її надсилання іншим учасникам справи.

Також вищенаведеними приписами ч.4 ст.383 КАС України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Таким чином, строк для подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку цієї статті, який є скороченим, починає перебіг від дня, коли особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду певних рішень, вчинення ним дій чи допущення бездіяльності, які така особа просить визнати протиправними у відповідній заяві або ж - порушення відповідачем її прав, підтверджених рішенням суду, в інший спосіб.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2020 року у справі №9901/598/19 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі №295/9823/21.

Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Дослідивши заяву, подану ОСОБА_1 , та копії документів, долучених до неї, суд встановив, що про порушення своїх прав оскаржуваними діями та бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиконання рішення суду у справі №160/11034/24, про порушення яких ОСОБА_1 стверджує у поданій ним заяві, а саме: невиплату призначеної ОСОБА_1 з 17.06.2026 року пенсії за віком на пільгових умовах (в тому числі як нарахованої доплати за період з 17.06.2026 року по 30.09.2026 року у розмірі 63 145,13 грн., так і поточної щомісячної пенсії) ОСОБА_1 міг та повинен був дізнатися ще у липні 2026 року, не отримавши виплату щомісячної пенсії, призначеної з 17.06.2026 року на виконання рішення суду у справі №160/11034/24, зважаючи на те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем.

Водночас, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду заявник звернувся лише 21.09.2026 року, що підтверджується поштовою накладною на конверті, в якому ця заява надійшла до суду засобами поштового зв`язку (за штриховим кодовим ідентифікатором поштового відправлення №R491280041576), тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого ч.4 ст.383 КАС України.

При цьому суд зауважує, що заявник не надав суду доказів того, що він вчиняв всі необхідні дії, які свідчать про бажання реалізації його процесуальних прав з метою їх захисту в межах строків встановлених процесуальним законом або їх поновлення.

Разом з цим, правила статей 122, 123 КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду та наслідків їх пропущення є загальними, та підлягають застосуванню у випадку звернення до суду із адміністративним позовом, а не з заявою в порядку статті 383 КАС України.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 липня 2022 року у справі №295/9823/21.

Отже, стягувачем пропущено десятиденний строк звернення до суду, передбачений частиною 4 статті 383 КАС України.

Таким чином, подана ОСОБА_1 заява не відповідає вимогам п.п.7, 8 ч.2, абз.2 ч.3 та ч.4 ст.383 КАС України.

При цьому, як вказано вище, ч.5 ст.383 КАС України передбачено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду, а у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Так, на відміну від позовних заяв чи апеляційних скарг, для яких КАС України передбачає можливість залишення без руху у разі недотримання вимог щодо форми та змісту (статті 169, 298 КАС України), стаття 383 цього Кодексу не містить прямої вказівки на застосування такого механізму до заяв, поданих у її порядку.

Суд звертає увагу на те, що частина п`ята статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №9901/988/18.

У постановах від 08 листопада 2024 року у справі №340/222/20 та від 24 квітня 2025 року у справі №340/5977/22 Верховний Суд також дійшов висновку, що ураховуючи положення частини п`ятої статті 383 КАС України судом не може бути прийнято іншого, альтернативного рішення ніж повернення заяви.

Суд констатує, що виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду покладається на особу, яка має намір її подати, а тому така повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

Однак, у спірному випадку заявником під час подання заяви у порядку статті 383 КАС України подано таку заяву без додержання обов`язкових норм, відтак, подана заява підлягає поверненню заявнику на підставі абзацу 2 частини 5 статті 383 КАС України.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 383 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/11034/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова