Ухвала суду № 140194733, 29.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

29 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6322/26 Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Волдінера Ф.А.

суддів Дмитрука В.В., Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Олексюку О.М.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області Кучер О.О.,

представника відповідача Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Посисень І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування акту, наказів, визнання факту мобінгу, та зобов`язання вчинити дії, визнання бездіяльності та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, відповідно до якого просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати Акт Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 17.11.2025 №3Х/ ВЛ/35004/023579;

2) визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області щодо вчинення мобінгу по відношенню до головного спеціаліста юридичного відділу Шевченко О.О.;

3) визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області по преміюванню за 2024-по квітень 2026 року в частині преміювання ОСОБА_1 ;

4) зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоодержану премію на рівні всіх головних спеціалістів юридичного відділу за період за 2024 - по квітень 2026 року включно;

5) визнати бездіяльність Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області щодо нескладення протоколу по статті 173-5 КУпАП;

6) стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями відповідачів, моральну шкоду в сумі 350 000 гривень.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 24.07.2026 постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 02.09.2026 задоволено клопотання позивача про колегіальний розгляд справи та постановлено розгляд адміністративної справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

В судове засідання 29.09.2026 представник відповідача Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області не прибув, про причину неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Інші учасники справи заявили про можливість проведення судового засідання за відсутності представника відповідача Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області.

Заслухавши думку учасників справи суд постановив судове засідання здійснювати за відсутності представника відповідача Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області.

Від відповідача Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 02.07.2026 надійшло клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акту Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 17.11.2025 №3Х/ ВЛ/35004/023579, оскільки такі позовні вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На обґрунтування поданого клопотання вказує на те, що аналіз норм права та правових позицій Верховного Суду свідчить про те, що обов`язковою ознакою акта суб`єкта владних повноважень, який може бути предметом судового оскарження, є його імперативність та здатність створювати безпосередні юридичні наслідки у формі прав і обов`язків особи. Оскільки Акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці є виключно службовим документом фіксації результатів перевірки, він не має ознак рішення суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує публічно-правового спору в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України.)

Отже, оскаржуваний акт не порушує прав, свобод або інтересів позивача, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.

В судовому засіданні представник відповідача Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці клопотання підтримала з підстав у ньому викладених.

Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області підтримала заявлене клопотання.

Позивач проти задоволення клопотання заперечила, оскільки оскаржуваним Актом не встановлено фактичних обставин на підтвердження факту мобінгу щодо позивача, а відтак, Акт Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 17.11.2025 №3Х/ ВЛ/35004/023579 безпосередньо впливає на право позивача, за захистом якого вона звернулась до суду.

Вирішуючи питання закриття провадження в частині позовних вимог, суд спирається на такі міркування.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18 частини першої статті 4 КАС України). Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За змістом частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

У свою чергу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Предметом оскарження у даній справі є, серед іншого, Акт Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 17.11.2025 №3Х/ ВЛ/35004/023579, складений за результатами позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки на предмет додержання законодавства про працю з питань вчинення мобінгу (цькування), у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Волинській області (далі Акт №3Х/ ВЛ/35004/023579).

Зі змісту вказаного акту вбачається, що позаплановим заходом державного нагляду (контролю) встановлено відсутність порушень вимог законодавства з питань вчинення мобінгу (цькування) щодо ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи протиправність Акту №3Х/ ВЛ/35004/023579, позивач вказує на те, що Деpжпpаці демонструє відсутність аналізу звукозаписів, відсутність аналізу того факту, що працівник, який пройшов випробувальний термін на заступника начальника юридичного відділу, станом на момент перевірки, є по оцінюванню державних службовців - працівником з найнижчими показниками в роботі, низьким рівнем професійності серед головних спеціалістів юридичного відділу. Має місце ігнорування органом Деpжпpаці численних викликів поліції, де фіксація порушень щодо ОСОБА_1 , що закріплюється в Акті.

Іншими словами, позивач не погоджується з Актом №3Х/ ВЛ/35004/023579 оскільки посадовими особами органу державного нагляду не взято до уваги фактичні обставини, що мають значення для прийняття рішення за результатами перевірки.

Суд зазначає, що оскаржуваний позивачем Акт є лише носієм певної інформації та не породжує обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в ньому відомості розглядаються відповідним органом державного нагляду, за результатами чого приймається відповідне рішення.

Водночас обов`язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Таким чином, правова природа оскаржуваного Акта унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про його скасування, у зв`язку із чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 826/13810/16, від 22.10.2021 по справі № 440/752/19, Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2018 року в справі №П/800/526/17, від 22 березня 2018 року в справі №П/9901/135/18, від 10 травня 2018 року в справі №П/9901/385/18, від 17 жовтня 2018 року в справі № 9901/591/18.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Водночас суд звертає увагу на правові висновки сформульовані Верховним Судом, у постанові від 12.12.2018 в адміністративній справі № 802/2472/17-а.

Сам по собі акт, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду з таким предметом, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому Верховний Суд зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених обставин справи, дає підстави дійти висновку про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 17.11.2025 № 3Х/ ВЛ/35004/023579, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Водночас, суд вважає за доцільне вказати на таке.

Основною позовною вимогою у даній справі є визнання факту мобінгу щодо позивача, тоді як інші позовні вимоги є похідними (суміжними). Відтак належним способом захисту порушеного права позивача є звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій та бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, що призвели до мобінгу.

Зважаючи на наведене, закриття провадження в частині позовних вимог щодо оскарження Акту № 3Х/ ВЛ/35004/023579, який за своєю юридичною та фактичною природою не породжує жодних наслідків для учасників спірних правовідносин, не має наслідком обмеження права позивача, за захистом якого вона звернулась до суду із даним позовом.

Керуючись статтями 238, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання представника відповідача Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про закриття провадження в частині позовних вимог.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування Акту Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 17.11.2025 № 3Х/ ВЛ/35004/023579.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя Ф. А. Волдінер

Судді В. В. Дмитрук

А.Я. Ксензюк

Повне судове рішення виготовлено 30.09.2026