Ухвала суду № 140193949, 29.09.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/21379/26

Провадження №1-кп/523/1978/26

У Х В А Л А

про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

29 вересня 2026 року м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Пересипської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання вказаного прокурора про продовження строку тримання під вартою, поданого в межах розгляду обвинувального акту й доданих до нього документів у кримінальному провадженні №12026163490000544, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Полянецьке Савранського району Одеської області, громадянина України, зі середньо-спеціальною освітою, зі слів вдівець; офіційно не працевлаштованого, пенсіонера за інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Пересипського районного суду м.Одеси надійшов означений обвинувальний акт й додані до нього документи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, які ухвалою судді від 28.09.2026 року призначені для розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Вислухавши прокурора ОСОБА_3 на підтримку внесеного ним клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з`ясувавши позицію захисника ОСОБА_4 , яка заперечувала проти клопотання прокурора, вислухавши обвинуваченого ОСОБА_5 , який підтримав свого захисника, вивчивши означене клопотання прокурора та матеріали судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

В порядку ст.ст.31, 315 КПК України, у підготовчому судовому засіданні судом було роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_5 право на подачу клопотання щодо розгляду кримінального провадження колегією суддів, на що обвинувачений заявив про небажання заявляти таке клопотання.

Разом з обвинувальним актом прокурором ОСОБА_3 подано до суду письмове клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , яке умотивоване тим, що останній обвинувачується у вчиненні вбивства (умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині), за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, а враховуючи те, що розгляд справи по суті не завершено до спливу строку тримання під вартою, то передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України ризик переховуватись від суду продовжує існувати.

Як слідує з розглядуваного клопотання прокурора, ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 27.08.2026 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.10.2026 року.

Частиною 3 ст.315 КПК України регламентовано, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.

З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 зазначеного Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, що карається позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Як слідує з обвинувального акта та матеріалів судового провадження, обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований; зі слів є вдівцем і отримує пенсію за інвалідністю ІІІ групи; перебуває на обліку в КНП «ООМЦПЗ» ООР з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, стан залежності; забезпечений місцем реєстрації та проживання на території м.Одеси, де характеризується посередньо; не має судимості в силу ст.89 КК України, але наразі вказаному обвинуваченому інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя особи, що мало місце в умовах воєнного стану в державі і збройної агресії рф проти України, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінально-протиправних діянь та його антисоціальну поведінку.

Сукупність наведених обставин у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини обвинуваченого ОСОБА_5 в цьому кримінальному провадженні підтверджують актуальність передбаченого ст.177 КПК України і зазначеного у клопотанні прокурора ризику можливого ухилення обвинуваченого від суду, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків в умовах воєнного стану, із запобіганням означеному ризику.

Оцінюючи ж доводи захисника ОСОБА_4 щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в обґрунтування якого захисник посилалась на похилий вік підзахисного, статус особи з інвалідністю ІІІ групи та визнання обвинуваченим своєї провини, суд вважає такі доводи необ`єктивними й необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час, запропонований стороною захисту запобіжний захід є неспівмірним з інкримінованим вказаному обвинуваченому кримінальним правопорушенням, тяжкістю висунутого йому обвинувачення та його невідворотними наслідками смертю людини.

Згідно з п.2 ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в обвинувальному акті обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 кримінального правопорушення, його характеру, суспільної небезпечності і невідворотності наслідків кримінально-протиправного діяння, зважаючи на характеризуючі особу обвинуваченого дані, суд доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м`яких запобіжних заходів до зазначеного обвинуваченого не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків в умовах воєнного стану та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.26, 176-178, 183, 194, 199, 314-315, 369-372, Главою 18 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Пересипської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , - задовольнити.

Продовжити застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 27.11.2026 року, включно, без визначення розміру застави.

Копії ухвали вручити під розписку обвинуваченому ОСОБА_5 , направити для виконання до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та надати для відома іншим заінтересованим особам.

На підставі ч.2 ст.392 КПК України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку і строки, встановлені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Головуючий-суддя: ОСОБА_1