Рішення № 140192784, 29.09.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/644/26

Номер провадження 2/495/1141/2026

29 вересня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі судового засідання Зінченко С.І.,

за участю:

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, АТ «Перший український міжнародний банк», звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 63 516,65 грн., а також суму судових витрат.

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач вказує, що між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:

1. 23.11.2021 кредитний договір №1002024142101, за яким Позичальнику надано кредит у сумі 10000 грн.;

2. 31.01.2022 кредитний договір №1002082635301, за яким Позичальнику надано у сумі 30000 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.11.2025 склала:

1) По кредитному договору від 23.11.2021 № 1002024142101 - 10277.7 грн., з яких: 4855.65 грн. заборгованість за кредитом; 0.88 грн. заборгованість процентами; 5421.17 грн. заборгованість за комісією;

2) По кредитному договору від 31.01.2022 № 1002082635301- 53238.95 грн., з яких: 25698.42 грн. заборгованість за кредитом; 9.53 грн. заборгованість процентами; 27531 грн. заборгованість за комісією.

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 24.11.2025 склала 63516.65 гривень.

Позивач направив письмові вимоги (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1002024142101 від 23.11.2021, сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів.

Підписавши вказану заяву позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua.

А тому позивач наполягає на правомірності позовних вимог до відповідача по стягненню комісії, що є законним і відповідає чинному законодавству, і прошу суд задовольнити позовні вимоги щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості з відповідача в повному обсязі.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у суді

Ухвалою судді від 02.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

02.06.2026 від відповідача надійшла заява про часткове визнання позову та зменшення розміру штрафних санкцій.

21.07.2027 від представника позивача надійшла заява про долучення доказів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судовому засідання частково визнала позовні вимоги, вказала, що не відмовляється від виконання взятих на себе зобов`язань, проте не в повній мірі погоджується із сумою заборгованості.

У судовому засіданні 23.09.2026 суд повідомив учасників справи, що переходить до стадії ухвалення судового рішення, яке буде проголошено 29.09.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 23.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» із заявою на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1002024142101, яка була підписана ОСОБА_1 з метою отримання кредиту у сумі 10 000,00 грн., згідно якого відповідачу видано кредитну картку з встановленим лімітом 10 000,00 грн..

Заява про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1002024142101узгоджена з ОСОБА_1 та містить суттєві умови кредитного договору, а саме: суму кредитного ліміту 10 000,00 грн., розмір процентної ставки 0,01 %, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99 %, загальну вартість кредиту 17 176,92 грн., порядок та термін оплати заборгованості.

У Заяві, яка підписана відповідачем, ОСОБА_1 , зазначено, що Позичальник беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийняті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку).

Також матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту від 23.11.2021 з інформацією, яка була надана споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Вищезазначені документи, містять особистий підпис ОСОБА_1 та підпис уповноваженої особи кредитодавця. Таким чином, позивачем доведено факт укладення договору № 1002024142101від 23.11.2021.

Згідно з розрахунком заборгованості, доданого до позовної заяви, станом на 24.11.2025 за кредитним договором № 1002024142101 від 23.11.2021 ОСОБА_1 має заборгованість в загальному розмірі 10 277,70 грн., з яких: заборгованість по сумі кредиту - 4 855, 65 грн; заборгованість по процентам 0,88 грн.; заборгованість по комісії 5 421,17 грн.

Крім того, 31.01.2022 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1002082635301 (кредитний договір), згідно якого відповідачу видано кредит у сумі 30 000,00 грн.

Зі змісту заяви № 1002082635301 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вбачається, що відповідач просить надати споживчий кредит у розмірі 30 000,00 грн., строком на 24 місяці, та сторонами досягнуто згоди про розмір процентної ставки у розмірі 0,010 % річних та розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,99 %.

Як вбачається з матеріалів справи АТ «Перший Український Міжнародний Банк» свої зобов`язання перед відповідачем виконав, що підтверджується платіжними інструкціями № TR.53903076.77779.8810 від 23 листопада 2021 року та № TR.55588778.133826.8810 від 31 січня 2022 року.

Відповідно до заяви № 1002082635301 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 31.01.2022, відповідач погодився з умовами заяви, про що свідчить наявність її підпису в ній, визначено базову відсоткову ставку, розмір щомісячних платежів, розмір комісії.

Згідно з розрахунком заборгованості, доданого до позовної заяви, станом на 24.11.2025 за кредитним договором № 1002082635301 від 31.01.2022 ОСОБА_1 має заборгованість в загальному розмірі 53 238,95 грн., з яких: заборгованість по сумі кредиту 25 698,42 грн.; заборгованість по процентам 9,53 грн; заборгованість по комісії 27 531 грн.

Таким чином, шляхом підписання заяв про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1002082635301 від 31.01.2022 та № 1002024142101 від 23.11.2021, між АТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори, позивач умови кредитних договорів виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит.

Відповідно до змісту виписки з особового рахунку ОСОБА_1 активно користувалася кредитною карткою та використовувала кредитні кошти, а також частково погашала заборгованість.

Позивачем АТ «ПУМБ» за вих. KHO-44.2.2/1345 21.11.2025 ОСОБА_1 направлено письмову вимогу (повідомлення) щодо виконання зобов`язань за кредитним договором № 1002024142101 та кредитним договором № 1002082635301.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦПК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також згідно положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову та висновки суду

На підставі ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд від 02 жовтня 2019 року у справі № 522/16724/16-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 11-228сап21 зазначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Згідно із положеннями ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21).

Аналіз указаних вище норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що між АТ «ПУМБ» і ОСОБА_1 шляхом підписання заяв про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1002082635301 від 31.01.2022 та № 1002024142101 від 23.11.2021 укладено договори комплексного банківського обслуговування, у рамках яких банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку та шляхом перерахування грошових коштів.

Позивач умови кредитних договорів виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит.

Відповідач, ОСОБА_1 , належним чином свої зобов`язання не виконувала, у визначені договорами строки погашення заборгованості за кредитними договорами не здійснювала, внаслідок чого позивач нарахував відповідачу заборгованість станом на 24.11.2025, яка в загальному розмірі становить 63 516,65 гривень та складається з:

1) по кредитному договору від 23.11.2021 № 1002024142101 10 277,70 грн., з яких: 4 855,65 грн. заборгованість за кредитом; 0,88 грн. заборгованість процентами; 5 421,17 грн. заборгованість за комісією;

2) по кредитному договору від 31.01.2022 № 1002082635301- 53 238,95 грн., з яких: 25 698,42 грн. заборгованість за кредитом; 9,53 грн. заборгованість процентами; 27 531 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно до змісту виписки з особового рахунку ОСОБА_1 остання користувалася кредитною карткою та використовувала кредитні кошти, а також частково погашала заборгованість.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 554/4300/16-ц вказано, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

П. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Поставою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 визначено, що виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Отже, надані позивачем розрахунок і виписка з особового рахунку відповідача, є належними та допустимими доказами у справі, оскільки виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів по рахунку відповідача, зокрема баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитом, а розрахунок заборгованості відображає суми сплаченого як основного боргу, так і суми сплачених щомісячних процентів.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту за № 1002024142101 від 23.11.2021 та № 1002082635301 від 31.01.2022, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник) та процентів, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за комісією за обслуговування кредиту.

Щодо стягнення вказаної комісії за обслуговування кредитної заборгованості за кредитним договором № 1002024142101 від 23.11.2021 та № 1002082635301 від 31.01.2022, суд зазначає наступне.

В пункті 5.7.3 Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, передбачено, що Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за Споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо Споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування Споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному в Заяві на приєднання до Договору, від початкової (наданої) суми Споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим Споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій Частині 5 Розділу ІІ цього Договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов договору № 1002024142101 від 23.11.2021 та № 1002082635301 від 31.01.2022 позивачем нарахована комісія у сумі 5 421,17 грн. (за договором № 1002024142101) та 27 531,00 грн. (за договором № 1002082635301).

10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент укладення договору) умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Встановлено, що до загального розміру кредиту включено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 % (за договором № 1002024142101) та в розмірі 3,99% (за договором № 1002082635301).

При цьому, заяви № 1002024142101 та 1002082635301, паспорти споживчого кредитування не містять відомостей щодо переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультативних та інформаційних послуг тощо), за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

З огляду на вказане, враховуючи, що банком не надано доказів на підтвердження наявності та переліку таких послуг, в тому числі й підтвердження погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, відповідно положення заяви № 1002024142101 та 1002082635301 про приєднання до ДКБО щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 по справі № 204/224/21.

Зважаючи на вищевикладене в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії у розмірі 5 421,17 грн. (за договором 1002024142101) та у розмірі 27 531,00 грн. (за договором № 1002082635301) не підлягають задоволенню.

В той же час встановлено, що суму грошових коштів в розмірі 1 754,83 грн. (за договором 1002024142101) та в розмірі 1 197,00 грн. (за договором № 1002082635301) зарахована позивачем на погашення заборгованості в частині договорів, що є нікчемним, тобто на погашення нарахованої банком комісії.

Отже, оскільки сплачені відповідачем кошти зараховані позивачем на погашення заборгованості в частині договору, що є нікчемним, - наявні підстави для зарахування сплачених відповідачем грошових коштів в сумі 1 754,83 грн. (за договором 1002024142101) та в сумі 1 197,00 грн. (за договором № 1002082635301) в погашення заборгованості за тілом кредиту.

З урахуванням погашеної в суми за комісією в розмірі 1 754,83 грн. (за договором 1002024142101) та в розмірі 1 197,00 грн. (за договором № 1002082635301), стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № 1002024142101 від 23.11.2021 у розмірі 3 101,70 грн. та за кредитним договором № 1002082635301 від 31.01.2022 у розмірі 24 510,95 грн.

Отже, з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» підлягає стягненню заборгованість, яка в загальному розмірі становить 27 612,65 гривень та складається з:

1) по кредитному договору № 1002024142101 від 23.11.2021 3 101,70 грн., з яких: 3 100,82 грн. заборгованість за кредитом; 0,88 грн. заборгованість процентами; 0,00 грн. заборгованість за комісією;

2) по кредитному договору № 1002082635301 від 31.01.2022 24 510,95 грн., з яких: 24 501,42 грн. заборгованість за кредитом; 9,53 грн. заборгованість процентами; 0,00 грн. заборгованість за комісією.

Інші аргументи відповідача приймаються судом до уваги, але вони не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

На підставі вищевикладеного, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Що стосується питання розподілу судових витрат суд вирішив, що так як позовні вимоги АТ «ПУМБ» підлягають частковому задоволенню, судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог згідно з ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позовні вимоги були заявлені позивачем на суму 63 516,65 грн., а задоволено на суму 27 612,65 грн. (43,47 %) то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за розгляд справи в сумі 1 157,35 грн. (2 662,40 грн. х 43,47 % / 100 = 1 157,35 грн.), як того вимагає ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість у загальному розмірі 27 612,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 157,35 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ: 14282829, адреса: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ).

Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Повний текст судового рішення складено 29.09.2026.

Суддя Юлія ШЕВЧУК