Рішення № 140191374, 29.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18466/25

провадження № 2-др/753/143/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Овчар В. О., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справіза позовом Адвокатського об`єднання «Кано» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомоги, пені та трьох процентів річних,

В С Т А Н О В И В:

08.06.2026 Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення у цивільній справі за позовом Адвокатського об`єднання «Кано» (далі також - АО «Кано», позивач) до ОСОБА_1 (далі також - до ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомоги, пені та трьох процентів річних.

Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АО «Кано» заборгованість за договором про надання правничої допомоги в розмірі 49 750 грн, пеню в розмірі 1 605,63 грн, три проценти річних в розмірі 155,38 грн та судовий збір в розмірі 993,18 грн, а усього 52 504 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот чотири) гривні 19 копійок. Зазначено про нарахування на суму основного боргу трьох процентів річних до моменту виконання рішення суду.

12.06.2026 представник позивача Гримальський А. Ю. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 45 500 грн разом з доказами на підтвердження таких витрат.

В судове засідання, призначене для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, учасники справи не з`явились, з будь-якими заявами та клопотаннями щодо розгляду зазначеного питання до суду не звертались.

З огляду на положення частини четвертої статті 270 ЦПК України суд розглянув питання про ухвалення додаткового рішення за відсутності учасників справи із застосуванням таких процесуальних норм та виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами другою, третьою статті 137 цього Кодексуза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат (ураховуються): 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За встановленими у частинах першій, другій статті 141 ЦПК України правилами розподілу судових витрат у цивільних справах, закінчених розглядом ухваленням рішення суду, у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За приписами частини восьмої цієї норми розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналогічне положення міститься у статті 246 ЦПК України, у якій зазначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже за змістом цієї статті умовою вирішення судом питання судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог є наявність поважних причин неподання доказів розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів.

Невирішення питання розподілу судових витрат у рішенні суду є однією з підстав для ухвалення додаткового рішення суду (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

З матеріалів справи убачається, що до ухвалення рішення по суті справи позивач не подавав доказів на підтвердження розміру своїх витратна професійну правничу допомогу, проте до закінчення судових дебатів його представник усно заявив про намір подати такі докази після ухвалення рішення суду.

Жодних обґрунтувань наявності поважних причин неподання доказів на підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу до ухвалення рішення по суті позовних вимог ні в усній заяві його представника, ні у заяві про ухвалення додаткового рішення, не наведено.

Разом з тим з урахуванням нечіткості правового регулювання зазначеного питання (неузгодженість положень частини восьмої статті 141 ЦПК України з частиною першою статті 246 цього Кодексу) та неоднозначності судової практики (постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, від 13.02.2024 у справі 757/33206/22-ц, від 22.04.2024 у справі 346/2744/21, від 13.10.2021 у справі № 520/8662/19, від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21, від 18.01.2024 у справі № 901/459/21) суд вбачає підстави для вирішення питання про судові витрати у цій справі після ухвалення рішення по суті позовних вимог, оскільки докази на підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, а заяву про це його представник зробив до закінчення судових дебатів.

Інший підхід суперечив би принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з наданими позивачем доказами його витрати на правничу допомогу склали 45 500 грн.

Так, відповідно до договору про надання правової допомоги № 1 від 01.09.2025 адвокат Гримальський А. Ю. зобов`язався надавати клієнту АО «Кано» правничу допомогу в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього.

У додатковій угоді № 1 до договору про надання правової допомоги від цієї ж дати сторони договору погодили перелік та вартість правових послуг адвоката у спорі щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання правничої допомоги у фіксованому розмірі, а саме: підготовка, складання та подання позовної заяви - 9 000 грн; відповідь на відзив - 5 000 грн; додаткові пояснення, заперечення - 3 000 грн; участь в судовому засіданні в суді першої інстанції - 4 500 грн; клопотання про витребування доказів - 2 000 грн; клопотання про долучення доказів - 2 000 грн; адвокатський запит - 3 000 грн.

Актом приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) № 1 від 11.06.2026 зафіксовано надання АО «Кано» правничої допомоги у цивільній справі № 753/18466/25 на загальну суму 45 500 грн, що включає: складання та подання до суду позовної заяви - 9 000 грн; підготовка та подання відповіді на відзив - 5 000 грн; підготовка та подання додаткових пояснень (відповіді на заперечення) від 15.11.2025 - 3 000 грн; підготовка та подання додаткових пояснень від 09.12.2025 - 3 000 грн; підготовка та подання заперечень на клопотання - 3 000 грн; участь у п`яти судових засіданнях - 22 500 грн.

Доказів сплати позивачем коштів за договором про надання правової допомоги суду не надано, однак вказана обставина не впливає на вирішення питання про розподіл судових витрат, оскільки за змістом положень пункту 1 частини другої статті 137 та частини восьмої статті 141 ЦПК України розподілу за результатами розгляду справи підлягають не лише фактично сплачені стороною витрати на професійну правничу допомогу, а й ті, які мають бути сплачені в майбутньому.

Співмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідач не оспорив і клопотання про зменшення їх розміру не заявив, проте при вирішенні питання про відшкодування таких витрат суд не може залишити поза увагою той факт, що при зверненні до суду з цим позовом позивачем не подавався попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс (очікував понести) у зв`язку із розглядом справи.

Таким чином позивачем не було виконано вимоги частини першої статті 134 ЦПК України щодо подання до суду разом з першою заявою по суті спору (позовною заявою) попереднього розрахунку суми судових витрат.

Частиною другою цієї норми передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Водночас з огляду на предмет спору, конкретні обставини цієї справи і її перебіг суд вважає, що відмова у відшкодуванні витрат позивача на професійну правничу допомогу у повному обсязі не буде відповідати завданням цивільного судочинства та його основним засадам, що втім не позбавляє суд права зменшити їх розмір.

Відтак з підстави порушення позивачем вимог частини першої статті 134 ЦПК України суд з використанням своїх дискреційних повноважень зменшує розмір його витрат на професійну правничу допомогу для цілей їх розподілу на одну третину, тобто до 30 000 грн.

Предметом позову у цій справі була вимога про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 125 800,75 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 51 511,01 грн.

Отже ураховуючи, що позов задоволений на 41/100 частин від заявлених вимог (51511,01х100/125800,75), відповідач має відшкодувати позивачу 41/100 частину його обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу, що у грошовому виразі становить 12 300 грн (30000х41%).

Керуючись статтями 141, 246, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Кано» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 300 (дванадцять тисяч триста) гривень.

Позивач: Адвокатське об`єднання «Кано», код юридичної особи: 45544948, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 15, офіс 10.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: