Ухвала суду № 140191266, 29.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3422/26

Провадження №: 2-п/752/38/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про скасування заочного рішення та передачу справи за підсудністю

29.09.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

при секретарі - Сінчук І. А.,

розглянувши у судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року у справі № 752/3422/26 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

27 квітня 2026 року Голосіївським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 752/3422/26 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

10 серпня 2026 року до суду надійшла заява вх. № 57191 від відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі

№ 752/3422/26, яка обґрунтована тим, що про існування рішення суду дізналася через застосунок «Дія», копію рішення чи судових повісток відповідач не отримувала, оскільки реєстрації місця проживання немає, а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Тому отримати копію позовної заяви, повістки та рішення від 27 квітня 2026 року у справі № 752/3422/26 відповідач не могла, як і надати свої заперечення на позовну заяву.

Крім того, помилкове подання апеляційної скарги на заочне рішення та її повернення Київським апеляційним судом додатково підтверджує добросовісність відповідача та її активне бажання захистити свої права.

Зазначене, на думку відповідача, є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Щодо суті заявлених до неї вимог, заявник зазначила, що вона не відмовляється від її дійсних зобов`язань, проте категорично не погоджується із сумою заборгованості, яку нарахував відповідач, банком безпідставно було нараховано штрафні санкції (пеня, штраф та комісія), що суперечить статті 551 ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування».

Посилаючись на зазначені обставини, заявник просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення, винесене Голосіївським районним судом міста Києва 27 квітня 2026 року у справі № 752/3422/26 та призначити розгляд справу у загальному або позовному провадженні.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 10 серпня 2026 року заяву передано на розгляд судді Кирильчук І. А.

07 вересня 2026 року у провадження судді Кирильчук І. А. передано матеріали цивільної справи № 752/3422/26.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 07 вересня 2026 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року у цивільній справі № 752/3422/26 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у даній справі та призначено її до розгляду на 29 вересня 2026 року о 09 год. 30 хв.

У судове засідання сторони не з`явилася, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

Згідно із частиною першою статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положень статті 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

27 квітня 2026 року Голосіївським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 752/3422/26 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №500849392 від 09 листопада 2021 року в розмірі 89 862 (вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 82 коп., судовий збір у розмірі 2 662 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 654 (сім тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн 23 коп.

Оскільки зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 суду не вдалося встановити, а відома лише остання адреса її реєстрації ( АДРЕСА_2 ), тому на підставі частини десятої статті 187 ЦПК України на офіційному веб-порталі судової влади України було розміщено оголошення для відповідача про розгляд Голосіївським районним судом міста Києва справи № 752/27018/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 27 березня 2026 року о 09 год 30 хв, на 06 квітня 2026 року о 10 год 00 хв та на 27 квітня 2026 року о 10 год 00 хв.

Однак, відповідач у судове засідання не з`явилася. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подала.

У зв`язку із чим, було ухвалено провести заочний розгляд справи.

10 серпня 2026 року до суду надійшла заява вх. № 57191 від відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі

№ 752/3422/26.

Заява обґрунтована тим, що про існування рішення суду відповідач дізналася через застосунок «Дія», копію рішення чи судових повісток відповідач не отримувала, оскільки реєстрації місця проживання немає, а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Тому отримати копію позовної заяви, повістки та рішення від 27 квітня 2026 року у справі № 752/3422/26 відповідач не могла, як і надати свої заперечення на позовну заяву. Заявник зазначила, що вона не відмовляється від її дійсних зобов`язань, проте категорично не погоджується із сумою заборгованості, яка нарахована їй банком, зокрема, безпідставно було нараховано штрафні санкції (пеня, штраф та комісія), що суперечить статті 551 ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

За матеріалами справи убачається, що оскільки зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 суду не вдалося встановити, а відома лише остання адреса її реєстрації ( АДРЕСА_2 ), тому на підставі частини десятої статті 187 ЦПК України на офіційному веб-порталі судової влади України було розміщено оголошення для відповідача про розгляд Голосіївським районним судом міста Києва справи № 752/27018/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 27 березня 2026 року о 09 год 30 хв, на 06 квітня 2026 року о 10 год 00 хв та на 27 квітня 2026 року о 10 год 00 хв.

Також з матеріалів справи встановлено, що у встановлений судом строк відповідач

ОСОБА_1 відзив на позов не подала та у судове засідання не з`явилася.

У зв`язку із вказаним суд вважав за можливе ухвалити заочне рішення згідно зі статтею 280 ЦПК України.

Разом з тим, у заяві про перегляд заочного рішення відповідач зазначає, що нарахована банком заборгованість не відповідає фактичним обставинам справи, зокрема, безпідставно було нараховано штрафні санкції (пеня, штраф та комісія), що суперечить статті 551 ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини третьої статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про те, що заява відповідача

є обґрунтованою, заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року у справі № 752/3422/26 слід скасувати і призначити справу до розгляду.

Однак суд враховує таке.

Згідно із частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною дев`ятою статті 28 ЦПК України встановлено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА місце реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12 вересня 1996 року по 21 липня 2023 року було: АДРЕСА_2 .

У той же час, у заяві про перегляд заочного рішення відповідач зазначає, що не має дійсного місця реєстрації, а її фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , що і стало причиною не отримання нею позовної заяви, судових повісток та судового рішення.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 2, 3, 4 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховою Радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд не тільки вправі, а й зобов`язаний ухилитися від розв`язання справ, йому не підсудних.

Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Згідно із пунктом першим частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, враховуючи предмет позову, беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 не має зареєстровано місця проживання, а її фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , тому даний позов не підсудний Голосіївському районному суду міста Києва та підлягає направленню за підсудністю на розгляд до Обухівського районного суду Київської області.

Керуючись статтями 4, 27, 28, 31, 259, 260, 261, 287, 288, 354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року у справі № 752/3422/26 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року у справі № 752/3422/26 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.

Цивільну справу № 752/3422/26 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , передати на розгляд за підсудністю до Обухівського районного суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Ухвала складена 29 вересня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук