Рішення № 140191125, 30.09.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

489/8424/25

н\п 2/490/1112/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(З А О Ч Н Е)

30 вересня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Чулуп О.С.

за участю секретаря Правник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №79219579 від 09.04.2024 року у розмірі 19168,80 грн., з яких: 5600,00 - сума заборгованості за основною сумою кредиту, 2380,00 - сума заборгованості за відсотками, 11188,80 грн. - сума заборгованості за пенею, а також заборгованість за договором позики №2298755 від 08.04.2024 року у розмірі 10350,00 грн., з яких: 3000,00 - сума заборгованості за основною сумою кредиту, 1350,00 - сума заборгованості за відсотками, 6000,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

В обгрунтування позову позивач вказує, що відповідач не виконує взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором позики № 2298755 від 08.04.2024 року підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.04.2024 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2298755, підписанням якого позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.

09.04.2024 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79219579, підписанням якого позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.

14.06.2021 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі боржників.

Згідно п.п.2.2. Договору відступлення права вимоги, відступлення Новому кредитору Прав Вимоги вiдбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. Договору, у порядку, визначеному п.п.2.3 Договору- з моменту підписання Сторонами Реєстру Боржників. Внаслідок передачі (відступлення) Прав Вимоги за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі(ах) Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами у відповідності до чинного законодавства України. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній. (п.п.2.4. Договору відступлення права вимоги).

Відповідно до Реєстру боржників №29 від 19.08.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р. ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги за договором позики №2298755 від 08.04.2024 року до відповідача в сумі 10350,00 грн., з яких

- 3 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 1 350,00 грн. сума заборгованості за відсотками,

- 6 000,00 грн. сума заборгованості за пенею.

Відповідно до Реєстру боржників №30 від 19.08.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р. ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги за договором позики № 79219579 від 09.04.2024 року до відповідача в сумі 19168,80 грн., з яких:

- 5600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 2380,00 грн. сума заборгованості за відсотками,

- 11188,80 грн. сума заборгованості за пенею.

Перерахування кредитних коштів відповідачу на договором позики № 2298755 від 08.04.2024 року підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 13.10.2025 року №КД-000059027/ТНПП, відповідно до якої підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції від 08.04.2024 року на суму 3000,00 грн. на користь отримувача ОСОБА_1 (ЕПЗ номер НОМЕР_1 ).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитного договору, не зважаючи на повідомлення кредитора, відповідач не виконала свого зобов`язання за укладеним кредитним договором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з письмових матеріалів справи, кредитором повністю було виконано умови кредитного договору та надано відповідачу обумовлену останнім суму кредиту.

Однак, відповідач грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договорів не повернув, що призвело до виникнення заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача за вказаним вище кредитним договором наданий суду і відповідає вимогам закону. Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами розмір заборгованості та підстави для її нарахування, не надано в розпорядження суду і контррозрахунку заборгованості.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №2298755 від 08.04.2024 року у розмірі 4350,00 грн., з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 1350,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Разом з тим, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем до складу заборгованості за договором позики №2298755 від 08.04.2024 року включено платежі, які мають штрафний характер, а саме: за договором позики №2298755 від від 08.04.2024 року - 6000,00 грн. як неустойка (штраф, пеня).

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу та доповнено його Пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення цього пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, Верховний Суд в постанові від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати пені.

24 лютого 2022 року Указом Президента України N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.

Таким чином, враховуючи, що договір позики був укладений у 2024 році, тобто в період дії воєнного стану в Україні, а нараховані позивачем платежі: 6000,00 грн. за договором позики №2298755 від від 08.04.2024 року за своєю правовою природою є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання (неустойкою), суд вважає, що на правовідносини сторін підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на зазначене, відповідач на період дії воєнного стану звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших санкцій, пов`язаних із простроченням виконання грошового зобов`язання, а нараховані після 24 лютого 2022 року такі платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором позики №2298755 від 08.04.2024 року, а саме: суми заборгованості за пенею у розмірі 6000,00 грн.

Вирішуючи питання позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики №79219579 від 09.04.2024 року, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81ЦПК України кожнасторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостоюстатті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимогстатті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

В даному випадку при зверненні до суду позивач не надав доказів на підтвердження перерахування первісним кредитором на рахунок відповідача кредитних коштів у вказаному в договорі розмірі.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.

Вказане відповідає висновку Верховного Суду, наведеного в постанові від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18 (провадження № 61-17205 св 19).

Зі змісту договору про надання позики № 79219579 від 09.04.2024 року неможливо встановити, на який саме рахунок позичальника та яким чином був перерахований фінансовий кредит. При зверненні до суду з позовом позивачем не надано виписок з рахунку первісного кредитора або інших платіжних документів, які б підтверджували перерахування коштів позичальнику та користування останнім ними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки будь - яких доказів отримання відповідачем грошових коштів за договором позики № 79219579 від 09.04.2024 року позивач не надав, а факт укладення з відповідачем договору фінансового кредиту не є достатньою підставою для стягнення зазначеної позивачем заборгованості, то суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 79219579 від 09.04.2024 року у розмірі 19168,80 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 446,02 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 625, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81,141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»" заборгованість за договором позики № 2298755 від 08.04.2024 року в розмірі 4350,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 1350,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

В решті вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»"судовий збір в розмірі 446,02 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя