Рішення № 140190614, 29.09.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1093/26

пров. №2/478/708/2026

З а о ч н е р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Нирки В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

17 серпня 2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 27 квітня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №60933792, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4000 грн, строком на 360 днів з дати його надання, тобто з 27 квітня 2024 року по 22 квітня 2025 року, з пільговою процентної ставкою, яка діє протягом 30 календарних днів з 27 квітня 2024 року по 27 травня 2024 року - 1,4% на день, та стандартною процентною ставкою діє протягом 330 днів у період з 28 травня 2024 року по 22 квітня 2025 року - 1,5% на день. Позивач виконав свої зобов`язання за договором в повному обсязі, проте відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував взятих на себе обов`язків за кредитним договором, не здійснював погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

Посилаючись на наведені обставини, позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором про споживчий кредит №60933792 від 27 квітня 2024 року у розмірі 25480 грн, яка складається з: 4000 грн простроченої заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 21480 грн простроченої заборгованість за відсотками, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 19 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить оголошення розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 27 квітня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №60933792.

Відповідно до п.1.1. Договору Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника. Типом кредиту є кредит.

Згідно п.1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 27.04.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.

Відповідно до п.1.4. Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) 22.04.2025.

Згідно 1.5. Договору, загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 21480 грн в грошовому виразі та 7900 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1. Договору. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 25480 грн. Денна процентна ставка становить 1,4%.

Пунктом 1.5.1. Договору передбачено пільгова процентна ставка за користування кредитом становить 1,4% річних. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п.п.2.2.2., 2.2.3. цього Договору.

Відповідно до п.п.2.2.2. Договору нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.п.2.2.3. Договору. База для нарахування процентів: 4000 грн.

Згідно п.п.2.2.3. Договору за користування Кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Пільгова процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,4% за один день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом (30 календарних днів з 27.04.2024 по 27.05.2024). Після закінчення строку пільгового періоду нараховується Стандартна процентна ставка; Стандартна процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за один день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду (330 календарних днів з 28.05.2024 по 22.04.2025).

Відповідно до п.2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок позичальника (уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача).

Номер платіжної карти відповідача НОМЕР_1 вказаний в розділі 12 Договору.

Факт зарахування відповідачеві коштів підтверджується інформацією наданою АТ КБ «ПриватБанк», на виконання вимог ухвали суду від 19 серпня 2026 року, із якої вбачається, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), та за період з 27.04.2024-27.04.2024 р. на карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було здійснено зарахування коштів на суму 4000 грн.

Договір про споживчий кредит №60933792 від 27 квітня 2024 року укладений між сторонами в електронній формі 27.04.2024 о 20:35:08 год та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «1v4zkjt1», тому має силу договору, укладеного в письмовій формі й підписаного сторонами, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію».

У наданій позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» довідці зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , з яким укладено Договір про споживчий кредит №60933792 від 27 квітня 2024 року ідентифікований ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНСОВА». Акцепт (договір) підписаний Позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 1v4zkjt1, який йому відправлений 27.04.2024 о 20:35:08 на номер телефону НОМЕР_5 .

Отже, ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладення кредитного договору, який є предметом позову, в установленому законом порядку вказаний договір недійсним не визнавався і є чинним.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за Договором про споживчий кредит №60933792 від 27 квітня 2024 року не виконав, заборгованість, у строк, обумовлений договором не погасив, проценти за користування кредитними коштами не сплатив.

Згідно наданого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» розрахунку ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 25480 грн, з яких: 4000 грн простроченої заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 21480 грн простроченої заборгованість за відсотками.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами ст.ст.15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ч.1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст.ст.526, 527, 530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

За приписами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, провадження №61-7203 св20, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, провадження №61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, провадження №61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст.78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що 27 квітня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №60933792 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» про надання споживчого кредиту в електронній формі і який підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, що підтверджується довідкою, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

Суд враховує, що оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19, провадження №61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20, провадження №61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20, провадження №61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20, провадження №61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20, провадження №61-2902св21.

У вказаному договорі сторонами погоджено всі його істотні умови, договір є дійсним і у судовому порядку не оскаржувався, а відповідачем ОСОБА_1 не надано суду належних і допустимих доказів на спростування факту укладення договору про надання споживчого кредиту №60933792 від 27 квітня 2024 року.

Відповідно до п.2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок позичальника (включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача).

Номер платіжної карти відповідача ОСОБА_1 вказаний в розділі 12 договору «Реквізити сторін», а саме НОМЕР_1 .

Факт зарахування відповідачеві коштів підтверджується інформаційним листом АТ КБ «ПриватБанк», за вих.№20.1.0.0.0/7-260824/107186-БТ від 30.08.2026 року, наданого суду на виконання вимог ухвали суду від 19 серпня 2026 року, із якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), та за період з 27.04.2024-27.04.2024 р. на карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було здійснено зарахування коштів на суму 4000 грн.

У наданій позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» довідці, за вих.№23601935/1 від 17 липня 2026 року, зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , з яким укладено Договір про споживчий кредит №60933792 від 27 квітня 2024 року ідентифікований ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНСОВА». Акцепт (договір) підписаний Позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 1v4zkjt1, який йому відправлений 27.04.2024 о 20:35:08 на номер телефону НОМЕР_5 .

На підтвердження позовних вимог, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» надало розрахунок заборгованості, з якого убачається, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання щодо погашення кредиту, процентів, а тому утворилась заборгованість в розмірі 25480 грн, з яких: 4000 грн простроченої заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 21480 грн простроченої заборгованість за відсотками.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» Договору про надання споживчого кредиту №60933792 від 27 квітня 2024 року.

Встановивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, але в порядку та на умовах договору не повернув, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» заборгованості за тілом кредиту та частково відсоткам.

Суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором і взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачені в договорах строки грошові кошти (кредиту) та нараховані відсотки не повернув, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка не сплачувалась кредитору.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 не звертався із письмовою заявою про припинення дії договору до кредитора.

Разом з тим, заявлений позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» розмір відсотків не відповідає положенням ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» заявлено вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом, за період з 27.04.2024 року по 22.04.2025 року, в сумі 25480 грн, з яких 4000 грн - тіло кредиту, 21480 грн - відсотки.

Згідно п.1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн у валюті: Українська гривня.

Відповідно до п.1.3. Договору кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 27.04.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.

Згідно п.1.4. Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) 22.04.2025.

Відповідно до п.1.5. Договору, загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 21480 грн в грошовому виразі та 7900 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1. Договору. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 25480 грн. Денна процентна ставка становить 1,4%.

Згідно п.п.1.5.1. Договору пільгова процентна ставка за користування кредитом становить 1,4% річних. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п/п. 2.2.2., 2.2.3. цього договору.

Відповідно до п.п.2.2.2. Договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.п.2.2.3. договору. База для нарахування процентів: 4000 грн.

Згідно п.п.2.2.3. Договору за користування Кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Пільгова процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,4% за один день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом (30 календарних днів з 27.04.2024 по 27.05.2024). Після закінчення строку пільгового періоду нараховується Стандартна процентна ставка; Стандартна процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за один день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду (330 календарних днів з 28.05.2024 по 22.04.2025).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, згідно приписів абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/95/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У кредитному договорі сторони обумовили розмір процентів за кожен день користування кредитом, визначили строк кредиту 360 днів.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 року.

Згідно ч.5 ст.94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Суд враховує, що п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, в даному випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми.

Оскільки Закон України №3498-ІХ набув чинності 24.12.2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період часу з 24.12.2023 року до 22.04.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки 2,5%, в період часу з 22.04.2024 року до 20.08.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки 1,5%, а з 20.08.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки 1%.

Вказане свідчить про те, що у випадку продовження дії кредитних договорів після набрання чинності Законом України №3498-ІХ, умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

З наданої позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №60933792 від 27 квітня 2024 року вбачається, що позивач протягом перших 30 днів (пільговий період) з 27.04.2024 року по 27.05.2024 року здійснював нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 1,4%, а з 28.05.2024 року по 22.04.2025 року - 1,5%.

За матеріалами справи, Договір про споживчий кредит №60933792 укладено 27 квітня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», тому за період строку дії договору, з 20.08.2024 року по 22.04.2025 року (245 днів), повинна застосовуватись передбачена процентна ставка 1%.

Отже, умови укладеного між сторонами договору (п.п.2.2.3) щодо встановлення стандартної процентної ставки 1,5% (за період з 20.08.2024 року по 22.04.2025 року) є нікчемними відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки на дату укладення договору, 27 квітня 2024 року, максимальний допустимий розмір такої ставки, визначений ч.5 ст.8 цього Закону, за період з 27.04.2024 року по 20.08.2024 року становив лише 1,5%, а з 20.08.2024 року становить 1%.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість ОСОБА_1 за відсоткам за період: з 27.04.2024 року по 27.05.2024 року складає 1680 грн (4000 грн х 1.4% х 30 днів); з 28.05.2024 року по 19.08.2024 року складає 5040 грн (4000 грн х 1.5% х 84 дні); з 20.08.2024 року по 22.04.2025 року складає 9840 грн (4000 грн х 1% х 246 днів), отже, загальний розмір заборгованості по відсотках в межах строку кредитування становить 16560 грн.

За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС», заборгованість за Договором про споживчий кредит №60933792 від 27 квітня 2024 року у розмірі 20560 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 4000 грн; простроченої заборгованість за відсотками - 16560 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

В силу вимог п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Положеннями ч.1 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До позовної заяви додано Договір про надання правової (правничої) допомоги №0207, укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» від 02 липня 2025 року. Згідно умов якого, клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта, що передбачено п.1.1. Договору.

Відповідно до п.2.3. Договору вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 кредитну справу складає 8000 грн.

З Акту №3211 наданих послуг, складеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» та АО «Апологет» від 17 липня 2026 року вбачається, що виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02 липня 2025 року по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Сума наданих послуг відповідно до Договору складає 8000 грн. Клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання Акту.

Беручи до уваги те, що розмір понесених ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належними та допустимими доказами, відсутність клопотання відповідача про зменшення таких витрат, виходячи з критеріїв їх реальності та співмірності із складністю справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позовні вимоги позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» на 80,69%, тому він має право на відшкодування з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 90,15%, а саме в сумі 6455 грн 20 коп.

Оскільки, позовна заява подана ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» було сплачено 2662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №3704 від 11 серпня 2026 року.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 2148 грн 29 коп. (20560 грн х 100 : 25480 грн = 80,69%, 2662 грн 40 коп. х 80,69% = 2148 грн 29 коп.).

Керуючись ст.ст.13, 259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. №1, корпус 28 Код ЄДРПОУ 43561909, МФО 300335, IBAN НОМЕР_6 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в рахунок відшкодування заборгованості за Договором про споживчий кредит №60933792 від 27 квітня 2024 року 20560 (двадцять тисяч п`ятсот шістдесят) грн, яка складається із: простроченої заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 4000 грн; простроченої заборгованість за відсотками - 16560 грн.

В останній частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 6455 грн 20 коп. та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2148 грн 29 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Копію судового рішення надіслати відповідачу ОСОБА_1 протягом двох днів з дня його складення рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Повний текст заочного рішення складено 29.09.2026 року.

Суддя І.П. Сябренко