Рішення № 140190518, 28.09.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/495/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.09.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Єгорової Н.І,

за участі секретаря Маковецької Л.А..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел-ща Доманівка, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Кредит -Капітал » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство зобмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Кредит -Капітал » звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00788-10/2023 від 01.10.2023 в сумі 30000грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 01.10.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір №00788-10/2023 від 01.10.2023 про надання фінансового кредиту в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 3000 грн., строком на 360 днів, з умовою сплати процентів в розмірі 2,50% в день.

Позикодавець виконав умови договору, перерахувавши позичальнику кошти на банківський рахунок.

Позичальник неналежним чином виконував умови договору щодо повернення кредиту, внаслідок чого у нього ви никла кредитна заборгованість.

29.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» був укладений договір факторингу № 29032024, за умовами якого ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00788-10/2023 від 01.10.2023 .

Оскільки відповідач повністю не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та процентів, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором в сумі 30000 грн., судовий збір 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

В судове засідання представник позивача не з"явився, в позові позивач заявив про підтримання позову та розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач до суду не з`явилася, про час слухання справи двіччі повідомлялася належним чином, відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України. До суду не надійшло відзиву на позов.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.10.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту №00788-10/2023 від 01.10.2023 в електронній формі, за умовами якого кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 3000 грн., строком на 360 днів, дата погашення кредиту 24.09.2024, з умовою сплати процентів в розмірі 2,5% в день (п. 1.4.1 договору).

Відповідно до п.1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта уключаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168 - 74xx - xxxx - 0627, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.

Заявка-анкета клієнта на отримання фінансового кредиту, паспорт споживчого кредиту, договір №00788-10/2023 від 01.10.2023 та додаток № 1 підписані позичальником ОСОБА_1 01.10.2023 електронним підписом W1267 .

01.10.2023 о 16:40:06 год ТОВ «Універсальні платіжні рішення» здійснено переказ 3000 грн. на карту НОМЕР_1 , номер транзакції в системі i.Pay.ua 291197714.

Відповідач неналежним чином виконувала умови договору щодо повернення кредиту, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «Аванс Кредит», борг ОСОБА_1 становив 16575 грн. станом на 29.03.2024, з яких 3000 грн. заборгованість за кредитом, 13125 рн. заборгованість за процентами.

29.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» був укладений договір факторингу № 29032024, відповідно до пунктів 1.1, 1.2. якого клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості); внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими договорами, включаючи право вимагати від боржників залежного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 29032024 від 29.03.2024 позивач отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором №00788-10/2023 від 01.10.2023 , сума заборгованості становила 16575 грн., з яких 3000 грн. заборгованість за кредитом, 13575 грн. заборгованість за процентами.

Відповідно до акту приймання передачі від 29.03.2024 ТОВ «Аванс Кредит» передав ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» письмовий та електронний реєстр боржників.

29.03.2024 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» здійснило оплату за договором факторингу ТОВ «Аванс Кредит» згідно з платіжною інструкцією № 774 від 01.04.2024.

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», позивачем нарахувано проценти за користування кредитом відповідачу за період з 30.03.2024 по 24.09.2024 в сумі 13425 грн. в межах строку кредитування.

10.04.2026 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» зверталось до ОСОБА_1 з досудовою вимогою погасити заборгованість за договором №00788-10/2023 від 01.10. в сумі 30000 грн.

Відповідачка не спростувала наявність та розмір заборгованості. Заходів до сплати заборгованості не вживала.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 512, 514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи в судовому засіданні письмові докази , судом встановлено, що між відповідачем та первісним кредитором (кредитодавцем) укладений кредитний договір у формі електронного документу, визначеного ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з яким між його сторонами виникли кредитні правовідносини.

Дослідженими судом письмовими доказами також підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, право вимоги якої набув позивач та яку просить стягнути з відповідача.

Факт отримання відповідачем грошових коштів в кредит підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, заборгованість нарахована позивачем в межах строку кредитування та відповідно до умов договору факторингу.

Проте суд не погоджується з розміром заборгованості, яку просить стягнути позивач.

Позивач вказує, що заборгованість відповідача перед ним становить 30000 грн., з яких: 3000 грн. тіло кредиту; 27000 грн. проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання за укладеним кредитним договором, тому його заборгованість має бути стягнута на користь нового кредитора.

За такого, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту по вказаному вище договору в сумі 3000 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за вказаним вище договором, то суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Разом з тим Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, (далі - Закон України №3498-IX) ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнена частиною 4, у якій зазначена формула розрахунку денної процентної ставки за споживчим кредитом, та частиною 5, у якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Також у п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Разом з тим у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 зазначено, що згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

В даній справі кредитний договір був укладений 01.10.2023, тобто до набрання чинності Законом України №3498-ІХ, а строк його дії продовжується після набрання чинності цим Законом, а тому розмір денної процентної ставки повинен відповідати описаним вище положенням вказаного закону.

Відтак, проценти за кредитним договором №00788-10/2023 від 01.10.2023 з урахуванням умов договору та вимог ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» і п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» з 24.12.2023 повинні розраховуватися таким чином: не перевищувати 2,5 % в день до 21.04.2024, 1,5% в день з 22.04.2024 до 24.09.2024 включно.

Між тим, з розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви вбачається, що у весь період строку дії договору з 01.10..2023 до 24.09.2024 застосована процентна ставка 2,5 % в день, що передбачено п. 1.4.1. вказаного кредитного договору, але застосування цієї процентної ставки з 22.04.2024 суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування» та позовних вимог, сума нарахованих процентів у період з 22.04.2024 до 24.09.2024 підлягає перерахунку і становить: з 22.04.2024 до 24.09.2024 - 7020 грн. за 156 днів (3000 х 1,5% х 156 днів).

За такого, загальна сума нарахованих процентів за договором становить 22320 грн., а саме: з 01.10.2023. до 21.04.2024 - 15300грн, з 22.04.2024 до 24.09..2024 - 7020 грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 25320 грн., з яких 3000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 22320 грн. заборгованість по процентам.

Згідно зі ст. 141 ЦК України, у разі задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Беручи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судовий збір складатиме 1980.82 грн. .

Позивач просить стягнути з відповідача і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000грн..

Вирішуючи питання розподіл таких витрат, суд виходить з наступного.

Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими суду договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; актом наданих послуг правової (правничої) допомоги № 382 від 10.04.2026; детальним описом від 10.04.2026 наданих послуг до акту № 995 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до пропорційності, як основної засади цивільного судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

При цьому, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, не має значної складності щодо обсягу доказів та встановлення фактичних обставин спору, має типовий характер для справ про стягнення заборгованості за кредитом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому, вказана вище категорія даної справи та типовий її характер спростовує те, що на підготовку такого позову загалом потрібно було 6 год. 30 хв., як це вказано в детальному описі наданих послуг до акту №995 прийому-передачі виконаних робіт.

За такого, з врахуванням принципу пропорційності судових витрат предмету спору та ціні позову, з врахуванням критерію реальності адвокатських витрат та їх дійсної необхідності, складності справи, суд вважає, що пропорційними та необхідними будуть витрати на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 4000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал"( код ЄДРПОУ: 35234236, місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, б. 1, корпус 28, 3-й поверх) заборгованість за кредитним договором №00788-10/2023 від 01.10.2023 в сумі 25320 грн., з яких 3000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 22320 грн. заборгованість по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал"( код ЄДРПОУ: 35234236, місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, б. 1, корпус 28, 3-й поверх) судові витрати у виді судового збору у сумі 1980.82 грн та витрати на правову допомогу у сумі 4 000,00 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Н. І. Єгорова