Вирок № 140190430, 30.09.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/45/26

Провадження №1-кп/472/95/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретарів

судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 у селищі Веселинове Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152190000870 від 11.11.2025 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області, освіта базова загальна середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачений - ОСОБА_4 ,

захисник - ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 в невстановлений час та в невстановленому місці придбав бойовий припас, а саме вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення - оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 для подальшого зберігання без передбаченого законом дозволу. Після цього ОСОБА_4 , порушуючи «Положення про дозвільну систему», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 з наступними змінами, «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, з наступними змінами, достовірно знаючи, що отримана ним ручна осколкова граната Ф-1 є бойовим припасом, за придбання, носіння, зберігання та збут якого без передбаченого законом дозволу передбачена кримінальна відповідальність, з метою незаконного придбання, носіння та зберігання бойового припасу, приніс його до свого домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав без передбаченого законом дозволу.

Продовжуючи злочинну діяльність 11.11.2025 року у ранковий час ОСОБА_4 , взяв з дому незаконно придбаний бойовий припас - вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення - оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 та носив при собі. Цього ж дня, перебуваючи в центрі с. Токарівка Вознесенського району Миколаївської області, місцевий мешканець ОСОБА_8 , з метою попередження тяжких наслідків, забрав у ОСОБА_4 бойовий припас - вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення - оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 та добровільно видав його працівникам поліції.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України, визнав частково, суду показав, що приблизно в 2025 році він гуляв зі своєю собакою в лісосмузі поблизу с. Токарівка Вознесенського району Миколаївської області та знайшов там гранату. Оскільки в ній викручувалась чека, то він подумав, що вона не бойова, а тому вирішив забрати її собі та приніс її додому, де зберігав. Пізніше він вирішив налякати цією гранатою ОСОБА_9 , а саме погрожував нею останньому, в ході чого ОСОБА_10 забрав гранату в нього та викликав поліцію. Зазначає, що він не знав, що граната бойова, оскільки він не володіє спеціальними знаннями, раніше не проходив військову службу.

Крім часткового визнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів:

- Електронним рапортом від 11.11.2025 року (а.с. 79), відповідно до якого 11.11.2025 року о 06:38 годині зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що 11.11.2025 року о 06:36 годині в с. Токарівка Вознесенського району Миколаївської області по вул. Привокзальній невідомий чоловік погрожував учбовою гранатою;

- Заявою ОСОБА_8 від 11.11.2025 року (а.с. 80), відповідно до якої останній просить долучити предмет, зовні схожий на бойову гранату Ф1 до матеріалів кримінального провадження, яку він добровільно видав працівникам поліції, та яку він забрав у ОСОБА_4

- Протоколом огляду місця події від 11.11.2025 року з фототаблицею до нього (а.с. 81-84), відповідно до яких ст. слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_11 11.11.2025 року провів огляд місця події, яким встановив: місцем огляду є територія поблизу домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_2 . Біля даного домоволодіння ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції предмет, зовні схожий на бойову гранату Ф1, яку було поміщено до спецпакету PSP1059614, PSP1059613 та вилучено з місця події до СПД № 1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області;

- Протоколом огляду місця події від 11.11.2025 року з фототаблицею до нього (а.с. 86-88), відповідно до яких ст. слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_11 11.11.2025 року провів огляд місця події, яким встановив: місцем огляду є територія поблизу залізничного вокзалу, що розташований по вул. Привокзальна в с. Токарівка Вознесенського району Миколаївської області. Навпроти центрального входу до вокзалу на відстані приблизно 100 м. розташована одноповерхова будівля із шиферним покриттям, що являє собою приміщення продуктового магазину. Біля вказаного магазину припарковано автомобіль темного кольору із реєстраційним номером НОМЕР_1 ;

- Довідками про категорію вибухонебезпечності вибухових матеріалів від 11.11.2025 року (а.с. 91-92), відповідно до яких корпус ручної осколкової гранати типу Ф1 є обмежено-небезпечним об`єктом ІІІ категорії, а підривач до ручних гранат типу УЗРГМ є небезпечним об`єктом ІІ категорії;

- Висновком експерта № КСЕ-19/115-25/18724 від 04.12.2025 року з фотозображеннями (а.с. 99-115), відповідно до якого наданий на дослідження предмет, який містився в сейф-пакеті № PSP1071253, є корпусом оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 промислового виготовлення, який в наданому на дослідження стані відноситься до вибухових речовин. Наданий на дослідження предмет, який містився в сейф-пакеті № PSP1059614, є засобом підриву (детонування) - підривачем - уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ промислового виготовлення, що застосовується для спорядження ручних осколкових гранат Ф-1, РГД-5, РГ-42. Наданий на дослідження корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 споряджений вибуховою речовиною тротил. При конструктивному поєднанні наданих на дослідження корпусу оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та уніфікованого запалу дистанційної дії типу УЗРГМ вони утворюють вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення - оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка відноситься до бойових припасів основного призначення. Утворена оборонна осколкова ручна граната Ф-1 придатна до вибуху;

- Постановами про визнання та приєднання до провадження речових доказів від 11.11.2025 року та від 10.12.2025 року (а.с. 85, 116), якими визнано і долучено до кримінального провадження як речові докази: корпус ручної осколкової гранати типу Ф1 та підривач до ручних гранат типу УЗРГМ; утворені в результаті експериментального вибуху гранати Ф1 осколки та деталі, що були поміщені до спецпакету № 3612546 та передані до кімнати зберігання речових доказів СПД № 1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області.

Крім часткового визнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків:

- Показаннями свідка ОСОБА_8 , який суду показав, що приблизно взимку 2025 року о 05:00 годині ранку він разом з дівчиною ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_4 сиділи на зупинці в с. Токарівка Вознесенського району Миколаївської області, розпивали спиртні напої. Потім він з обвинуваченим щось не поділили та в них стався конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 поїхав на своєму автомобілі до себе додому, взяв з дому гранату, повернувся до них на зупинку та погрожував йому, що кине в нього гранату, та тримаючи в руці зелену гранату намагався кинути її. Він намагався зупинити обвинуваченого та коли той заспокоївся, то він заліз в його автомобіль на забрав гранату, після чого викликав працівників поліції та добровільно видав їм дану гранату.

- Показаннями свідка ОСОБА_13 , який суду показав, що приблизно взимку 2025 року його син ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_4 сиділи на зупинці в с. Токарівка Вознесенського району Миколаївської області. Потім в його сина з обвинуваченим стався конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 поїхав на своєму автомобілі до себе додому, взяв з дому гранату, повернувся на зупинку та погрожував його сину, що кине в нього гранату, але його син забрав у обвинуваченого гранату, після чого викликав працівників поліції та добровільно видав їм дану гранату.

Отже, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до переконання, що:

- винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, доведена, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України - тобто придбання, зберігання та носіння бойового припасу, без передбаченого законом дозволу.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, перебуває на обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до характеристики, виданої Веселинівською селищною радою від 12.11.2025 року, ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не притягувався, скарг та заяв до селищної ради від сусідів та жителів села на даного громадянина не надходило.

Відповідно до досудової доповіді на обвинуваченого ОСОБА_4 від 23.04.2026 року вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без позбавлення волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

На підставі наведеного, з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставин справи, матеріалів досудової доповіді, ставлення обвинуваченого до вчиненого, позицію прокурора щодо міри покарання, суд вважає, що необхідним й достатнім для попередження скоєння обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі. Разом з тим, суд вважає за доцільне призначити покарання з врахуванням ст. 75 КК України, оскільки останній раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, та на цій підставі вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За такого, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи № КСЕ-19/115-25/18724 від 04.12.2025 року, розмір якої підтверджується довідкою та становить 8 914 гривень.

Також судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України, а саме:

- корпус ручної осколкової гранати типу Ф1 та підривач до ручних гранат типу УЗРГМ; утворені в результаті експериментального вибуху гранати Ф1 осколки та деталі, що були поміщені до спецпакету № 3612546 та передані до кімнати зберігання речових доказів СПД № 1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області, - необхідно знищити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366-371, 373-374, 376, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (отримувач: Миколаїв.ГУК/тг смт. Веселинове/ 24060300, код ЄДРПОУ: 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО: 899998, р/р: UA048999980313030115000014374) процесуальні витрати за проведення судової експертизи № КСЕ-19/115-25/18724 від 04.12.2025 року в розмірі 8 914 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) гривень.

Речові докази, а саме:

- корпус ручної осколкової гранати типу Ф1 та підривач до ручних гранат типу УЗРГМ; утворені в результаті експериментального вибуху гранати Ф1 осколки та деталі, що були поміщені до спецпакету № 3612546 та передані до кімнати зберігання речових доказів СПД № 1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області, - знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, - не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_1